Хто і від кого охороняє Євромайдан?

Політологи та журналісти не втомлюються шукати аналогії та різницю між Помаранчевою революцією та Євромайданом - двома найпотужнішими в сучасній Україні протестами. Хтось називає нинішні акції бунтом молоді, хтось говорить про те що в Україні піднімає голову середній клас.

Але всі дослідники сходяться на тому що Євромайдан продемонстрував нечуваний для новітньої України приклад самоорганізації. Громадяни самі, без будь-якого примусу, зуміли облаштувати життя наметового містечка, власними силами забезпечили його всім необхідним. Були організовані медичні служби, кухня, охорона тощо.

Ми вирішили дослідити історію та причини появи законів самооборони. Хто і від кого охороняє Євромайдан?

Розвиток охоронної служби на Євромайдані можна розділити на три етапи.

Спочатку акції протесту з 21 листопада відбувалися без жодної охорони. Стихійний виступ студентів, громадських активістів і політиків планувався як абсолютно мирне зібрання. Ініціатори мітингів, зважаючи на досвід Помаранчевої революції, не очікували силових акцій з боку правоохоронців.

Тому побиття протестувальників в ніч проти 30 листопада примусило активістів подумати про охорону своєї акції.

Ідею створення загонів самооборони вперше озвучив Штаб національного спротиву (ШНС), що був створений опозиціонерами у Києві 1 грудня 2013 року.

Тим часом загони почали створювати самотужки активні громадяни, яких обурив кривавий розгін Євромайдану. Представники ж офіційної опозиції керувалися не тільки питанням охорони акцій, а ще виявили бажання очолити стихійні загони самооборони. На чолі цих загонів став народний депутат від «Батьківщини» Андрій Парубій.

Третій етап формування загонів самооборони був викликаний спробою «Беркуту» розібрати барикади та витіснити протестувальників з Хрещатика та Печерська. Наступного дня на Майдані вже було тисячі чоловіків з усієї України, які масово записувалися до загонів самооборони.

Сьогодні охорона Майдану – розгалужена система, але далеко не одношерста.

ОСЕРЕДКИ САМООБОРОНИ

Попри показну монолітність, більшість осередків самооборони не підкоряється призначеному «генералісімусу» Парубію.

Перший і головний пункт, який охороняють - це сцена. В разі спроби розгону Майдану сцена перетворюється на джерело мобілізації та координації дій самооборони. Також ключовим питанням є доступ до мікрофона та можливість виголосити промову.



Аби уникнути конфліктів три провідні опозиційні сили домовились розділити чергування між собою. Наприклад, 23-30 грудня сцену охороняють активісти ВО «Свобода», а наступного тижня на варту стають прихильники «Удару».

Другий пункт охорони - «Штаб національного спротиву» який знаходиться в Будинку Профспілок. Тут керують представники «Батьківщини» і охорона підкоряється народному депутатові Андрію Парубію.

Третій пункт охорони - Будівля КМДА. Тут комендантом охорони є народний депутат від ВО «Свобода» Едуард Леонов. Він не підпорядковується «головнокомандуючому» Парубію, хоча і узгоджує всі дії зі штабом. Охоронці - здебільшого прихильники «Свободи». На нічну зміну районні осередки цієї політсили мобілізують організовані групи по 5-7 партійців.

«Свободівці» примусили забратися з будівлі протестувальників, що належать до ГО «Спільна справа». Націоналісти мають певні конфлікти з цим лівим рухом.

Четвертий пункт охорони – Жовтневий палац. Тут так само розташовані прибічники «Свободи». Комендантом є народний депутат від цієї політичної сили, прізвище якого нам не вдалося з’ясувати.

Також окремими пунктами охорони є барикади. Вони підпорядковуються різним політичним силам. Барикада на Інститутській – ВО «Свобода». Барикада між Європейською площею та Майданом належить до зони відповідальності «Батьківщини». Тут стоять симпатики «біло-сердешної» політсили з Сумської та Дніпропетровської областей.

Є барикади, які охороняють козаки або позапартійні мітингувальники, що об’єднані за принципом земляцтва.



За словами Андрія Парубія, зараз штаб може оперувати 25-ма сотнями охоронців. Кожна сотня в залежності від комплектації може налічувати від 60 до 200 бійців.

Окрім сотень, які забезпечують охорону периметру та ключових пунктів, є ще і внутрішня охорона, яка слідкує за порядком всередині наметового містечка та у натовпі. Завдання цих людей - витискати неадекватів та громадян у стані сп’яніння.

Також існують таємні підрозділи з самоорганізованих спортсменів. Ці загони нікому не підкоряються і діють повністю автономно. Вони займаються тим, що полюють на тітушок. Постійні бійки між такими загонами та «донецькими» з Антимайдану відбувалися вночі до того, як біло-блакитних протестувальників не відправили додому їхні наймачі.

Кожен пункт охорони має своє посвідчення. Охоронець з «аусвайзом» Штабу не має ніяких привілеїв у КМДА і навпаки.

САМООРГАНІЗАЦІЯ ЧИ ТАБОРУВАННЯ?

Контингент самооборони Майдану складається зовсім не з випадкових людей. Здебільшого це активісти націоналістичних партій та патріотичних організацій.

В цьому випадку ми повинні говорити не про абстрактну самоорганізацію, а скоріше про практичну реалізацію пластунських принципів, що закладені в систему таборувань.

З цієї точки зору охорона виглядає, як типове таборування «Гурби-Антонівці» перенесене на бруківку київського Майдану.

Активістів молодіжних націоналістичних організацій можна визначити по військових одностроях з нашитими тризубами.



Також серед охоронців багато представників фанатських угруповань. Хулз зазвичай обмотані шаликами з символікою улюблених команд.



Також серед охоронців багато представників ветеранських організацій та колишніх військових. «Афганці» вдягнені у однострої «горка» з пуштунськими національними капелюхами.



«Відставники» носять типові українські однострої «дубок».
Активісти парламентських партій зазвичай обвішані партійною символікою.

Козаки вдягнені в опереткові жупани та шлики.



Також серед охоронців багато «цивілів», але вони не задають тон у загонах самооборони, а є здебільшого виконавцями.

УМОВНИЙ СУПРОТИВНИК

Хтось може подумати, що загони самооборони тільки й роблять, що штовхаються з «Беркутом». Натомість самі «боївкарі» кажуть, що здебільшого полюють за кишеньковими злодіями, шахраями, безхатьками та наркоманами.

Наприкінці грудня хлопці з охорони КМДА затримали наркомана. Після проведеної виховної роботи (надавали тяглів) той розказав про намет на Майдані, з якого продавали важкі наркотики. У дилерів тоді вилучили шприци, ін’єкційний дурман та пігулки.

Шахраїв приваблюють пункти підзарядок мобільних телефонів. Аби їх зловити, використовують спосіб "на живця": в розетку вмикають дорогий телефон, і один з охоронців слідкує за спробами його поцупити. В одному з пунктів охорони таким чином тільки за останній тиждень вполювали більше десятка крадіїв.

Абсолютно всі охоронці, з якими вдалося поспілкуватися, говорять про те, що зараз на Майдан суне навала безхатьків та дрібних злочинців. Тільки за останній тиждень охорона КМДА затримала декількох шахраїв, які замість паспорта мали тільки довідку про звільнення з тюрми.

На думку «самооборонців», влада намагається дискредитувати Майдан, завозячи до центру столиці безхатьків та злочинців.

Також шахраї намагаються потрапити до лав самооборони. Тому людей з вулиці стараються не брати для охорони приміщень. Там стоять або перевірені партійці, або друзі коменданта чи сотника.

Але бували такі випадки, коли охоронці самі ж обкрадали протестувальників або побратимів по «боївці». В одного з пійманих шахраїв вилучили паспорт з переклеєним фото. Документ належав охоронцю КМДА, в якого шахраї поцупили паспорт за три дні до того.



Самооборона, про яку звикли говорити, як про зразок самоорганізації небайдужих громадян, насправді, є наслідком дуже потужних процесів в молодіжному націоналістичному середовищі. У Києві на Євромайдані опинилися тисячі молодих хлопців, які мають досвід таборувань, патріотичних фестивалів у Карпатах з їхніми наметовими містечками та учасники теренових ігор.

Виявилося, що в Україні є достатня кількість молоді, яка має у своєму гардеробі німецький камуфляж «флектарн» і маску-терорку. Ці хлопці мають досвід організації загонів, висунення командирів та підпорядкування старшим за званням.



Масове захоплення патріотичною молоддю та «хулз» змішаними єдиноборствами дозволяє почувати себе дуже впевнено у разі штовханини з правоохоронцями. Ці хлопці йдуть на акції, знаючи, як треба захищатися від сльозогінного газу і де слабкі місця в екіпірування бійця «Беркуту».

Попри спроби парламентської опозиції очолити та підпорядкувати собі охоронців Майдану, ці хлопці знають ціну лідерам політичних партій.

Схоже, що загони самооборони стали потужним вишколом для майбутніх лідерів позасистемної опозиції. Можливо, що ми з вами уже незабаром побачимо нове обличчя українського протесту. І воно зовсім не буде схоже на гламурний портрет Юлії Тимошенко.

Сергій ШАПОВАЛ (для ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.