Скільки можна?

Спочатку здавалося, що на фоні теперішніх подій думки про Європу, наше місце у ній, наше спільне майбутнє неактуальні. Та, все тече, все міняється. Добігає четвертий тиждень протистояння, яке на початку було проєвропейським, тепер, ніби й зберігаючи зірочкову позицію, ми вже трохи поміняли вектор. Нам уже треба трохи іншого.

А влада далі, як болванчик на батарейках чи пружинках, торочить своє: гейшлюби, секс-меншини, аграрії і, взагалі, Європа нас не любить. І згадалося. Всі ці байки про жахи ювенальної юстиції, права секс-меншин, гей-шлюби і т.д., – вони ж уже не один рік тривожать кращі уми пострадянського простору. Продукуються в доменах із красномовною приставкою .ру або .ru і тривожать.

Як це не можна бити дітей? Як це поважати їхню думку? Як це геї можуть безкарно ділити ложе і їм за це нічого, як це можна отримувати всю соціальну підтримку від держави, але не можна нічого вкрасти?

І що характерно. Більшість тих, хто перепощує, переповідає «страшилки» від старшого брата про жахи загниваючої Європи (гей-ропи), ні на мить не задумуються про те, що практично кожен українець хоча б раз у житті бував за кордоном, за кордоном живуть, вчаться, процвітають родичі, сусіди, однокласники і одногрупники. Все це разом мало б створювати певний дисонанс з тим, чим нас годують, проте ні. Не створює. Замість повірити близьким, віримо телевізору.

А даремно. Я взяла на себе працю і відповідальність позапитувати у своїх друзів-знайомих, що давно споживають блага капіталізму, разом з його ж лояльністю та ліберальністю (що у нас прийнято називати «ліберазмом»).

***

Нікіта, Франція: Можу відповісти, виходячи виключно з власного досвіду і власних спостережень за життям благополучних родин середнього класу (у Франції мешкаю 7 років)

1. Втручання соцслужб в життя подібних родин: немає.
2. Які межі дозволеності чи вседозволеності у поведінці дитини? Зазвичай, діти балувані і їм дозволяється багато чого.
3. Чи правда, що у Франції, наприклад, геї мають ледь чи не більше прав, ніж натурали? Офіційно геї не мають якихось особливих прав. Але це правда, що вони більше допомагають один одному, ніж натурали. Достеменно знаю такий факт: мій знайомий гей після закінчення вишу сказав: «Поїду в Париж, там нам всі дорогі відкриті, там я швидко зроблю кар’єру». Так і зробив (до слова, мер Парижа ‒ гей).
4.Чи релігійні французи? Не надто. Але дітей багато людей хрестять, а також вінчаються і святкують великі релігійні свята. Мої знайомі, наприклад, у церкві бувають власне тільки на хрестинах і на вінчаннях.

Ольга, Швеція. Колишня пластунка, корінна лучанка, зараз живе у Швеції і має знакове прізвище Лундгрен. Вона більш розгорнуто відповідає на питання, чи правда, що у Швеції хлопчиків переодягають дівчатками, примушують пісяти стоячи і, взагалі, виховують з них гомосексуалістів:

Скільки можна? Чергова стаття про морок і жах у західній (чи то північній) Європі. І знову зловживання темами гомосексуалізму і лібералізму. Там є частка правди, але все дуже перебільшено. Так, є люди, які дотримуються таких поглядів, є такий садок у Стокгольмі, але це не є стандартом у всій країні, це виняток! Решта "звичайних" шведів вважає звертання hen повним брєдом. У дитсадку моїх дітей не читають книжки про тварин-гомосексуалістів, і хлопчики переважно граються машинками,а дівчатка ляльками.

Але, якщо якийсь хлопчик захоче гратись лялькою, а якась дівчинка візьме шаблю і почне з нею бігати, то з них ніхто сміятись не буде, або цього забороняти, і я вважаю ‒ це дуже правильно!

Стосовно ж «мама 1» і «мама 2» ‒ я ЖОДНОГО разу за 13 років такого не чула і про таке не читала. У тих розлучених сім’ях, які я знаю, маму називають мамою, а мачуху на ім’я, як і скрізь, напевно. Це ж повністю зрозуміло і ясно, чому вони такі статті клепають: в Україні та інших пострадянських країнах проблем по вуха ‒ давайте тоді, як в добрі старі часи, поливати когось іншого брудом і робити з них freaks, щоб нашим людям туди не хотілось.

Скандинавія і «західний світ» ‒ це не рай на землі, будь-яка мисляча людина розуміє, що у всіх країнах є свої проблеми і суспільство є по-своєму хворе, бо всі країни складаються з людей. Але, на мою скромну думку, в України і ко є більше темних, бридких «хвороб» і проблем, породжених тим проклятим союзом, бідністю, корупцією. Тому і придумують казочки на замовлення, щоб увагу до чогось іншого привернути.

Ольга Анделова, Чехія

Наскільки глибоким є втручання соцслужб в життя родини?

Якщо оцінювати по шкалі від одного десяти по мірі зростання, то я б дала десь так 2-3 бали. Швидше два. Але це не тому, що соцслужби ‒ байдужі. Соціальна допомога у Чехії досить сильна і зазвичай працівники соціалки знайомі з отримувачами допомоги особисто. Перед розлученням пари, в якої є неповнолітні діти, з кожною дитиною, старшою від шести років, проводиться співбесіда, щоб визначити загальний стан дитини, її бажання залишитись з кимось з батьків та для оцінки стосунків.

Що може послужити приводом для вилучення дитини (постійного чи тимчасового) з сім’ї?

Алкоголізм, наркоманія батьків, незадовільний стан здоров’я дитини, неналежний ментальний стан дитини, спричинений занедбуванням із сторони батьків. Минулого року у Чехії набула розголосу справа «Вовчих дітей» ‒ дивна пара народила двох дітей вдома та приховувала це від оточення таким чином, що не впускала нікого додому і не випускала дітей надвір. Діти жили в квартирі доглянуті, нагодовані, хоча й в умовах, які не можна назвати стандартними для цього століття, ‒ без електронних іграшок та дивилися на світ тільки з вікон квартири. Дітей у батьків забрали за обмеження прав та свобод. Це, мабуть, якимось чином стосується і пункту, чого не можна робити батькам.

Які межі дозволеності чи вседозволеності у поведінці дитини?

Не можу однозначно сказати. Якщо брати до уваги поведінку вдома, то тут ‒ різноманіття, хтось все дозволяє, хтось строго виховує. Стандарт існує поза межами дому. Тут дитина має розуміти, що її свобода закінчується там, де починається свобода інших. Тобто, вона має зважати на оточення у будь-якому випадку.

Наскільки глибоким є примат гомосексуального в житті сімей із дітьми?

Не зовсім зрозуміла, але якщо мова йде про розмови і пояснення ‒ ніхто нічого не приховує, але в загальному ставлення до гомосексуалів у чехів підсмішкувате. На фоні загального спаду моралі ‒ це для них не дивина, до гомосексуалів не ставляться вороже, над ними швидше підсміюються і складають анекдоти. Про Содом і Гоморру знає мало хто.

Чи у Чехії геї мають стільки ж прав, як натурали?

Геї мають право вкладати «реєстроване партнерство» (не плутати зі шлюбом). Це їм дає право розпоряджатись маєтком партнера, вирішувати його долю у випадку хвороби чи бути спадкоємцем. Але адаптувати дитину гомосексуальні партнери таким шляхом, як гетеросексуали, не можуть.

***

Власне, приблизно такі ж відповіді можна почути і від мешканців Канади, Сполучених Штатів, Німеччини (з поправкою на посилення контролю за сім’єю, але німці є німці). Кожен з опитаних мною відповідав одне і те ж. Так, є ювенальна юстиція, так, батькам не можна (!) бити дітей і обмежувати їх у правах. Так, геї, не боячись, ходять містом за ручку, вони можуть усиновляти дітей (о, жах! Сироту убогу забирають у тепло, ситість і щасливе дитинство! Як можна! Це ж такий удар по здоровому патріархальному суспільству!)

Не знаю, чи місце України у сучасній Європі, чи такі вже серйозні між нами пороги і прірви. Знаю одне. По той, східний, бік кордонів у нас точно немає «щасливого» чи хоча б «нормального» майбутнього. Як би нас в цьому не переконували .ру-домени і ОРТ з І-им національним. І навіть не справа в підліткових абортах і дитячому алкоголізмі з наркоманією (краще б ті діти геями росли, але здоровими), не справа в корупції і величезним градієнтом між бідними та багатими, ніяк не відділеними «середніми». Справа у нормальному почуванні себе людиною серед людей, а не бидлом серед бидла.

Шануймося.

Юля Смаль (для ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.