Довоєнний футбол в Луцьку

Перед війною футбольне життя в Луцьку квітло: тут були дербі з львів'янами, товариські ігри з Брестом та багато іншого.

Після відомих історичних подій вересня 1939 року Волинське воєводство ввійшло до складу СРСР та УРСР та було скасовано. Натомість були створені Волинська та Ровенська області. А Кременецький повіт став Кременецьким районом у складі Тернопільської області.

На новоприєднаних до СРСР територіях розпочалася спортивна оргробота. Зокрема, були створені обласний, міські та районні комітети в справах фізкультури та спорту, спортивні товариства – «Динамо», «Спартак», «Більшовик», «Буревісник». Зрозуміло, що в 1939 році футбольних баталій ще не грали, але в квітні 1940 року футбольні команди були створені при товариствах «Спартак» та «Динамо», до складу яких серед інших ввійшли футболісти, котрі минулого року захищали кольори команд ВКС (Військовий Клуб Спортовий), ПКС (Поліційний Клуб Спортовий) чи єврейської дружини «Гасмонея». Найвідомішими на той час у Луцьку гравцями були Борис Німець (Нємєц), Василь Ведмеденко та Михайло (Міхал) Зеленов (до слова, батько концертмейстера Волинського академічного драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка Ярослава Зеленова, який і сьогодні активно вболіває за «Волинь»).

Перший футбольний матч в Луцьку при новій владі відбувся 2 травня в день відкриття літнього спортивного сезону. Зустрілися «Спартак» та «Динамо». В обласній газеті «Радянська Волинь» про цей поєдинок було повідомлено детально:

«В 5 год.20 хв. суддя Мосгард сповістив про початок матчу. Дві команди: «Спартак» - в червоних майках, «Динамо» - в білих з блакитною полоскою. Коротке привітання «фізкульт-ура» і футболісти розбіглися по своїх місцях. Матч почався. Швидка пасовка, м’яч перелітає з одного краю на другий.

«Спартак» більш грає лівим краєм, два рази перериває лівий інсайд Пінус, а м’яч іде мимо воріт. На 35 хвилині грок «Спартака» Баумберг посилає м’яч в ворота «Динамо». Захисник «Динамо» Зажицький відбиває м’яч, але невдало. М’яч рикошетом летить в сітку команди «Динамо». Рахунок 1:0, але через п’ять хвилин після розпасовки з подачи грока Калініна центр нападу Зелімханов забив гол «Спартаку». Рахунок 1:1 – так закінчився перший тайм.

Після перерви ініціатива зразу переходить «Спартаку». Наступ «Спартака» заставив добре працювати воротаря «Динамо» т.Полякова, який сміливо знімає м’яч. Через 15 хвилин з подачі правого краю Готмана Баумберг забиває другий гол, а через декілька хвилин блискавичним ударом грок Ведмеденко забиває третій гол. Команда «Динамо» намагається взяти гру в свої руки, але даремно. Почувається втома, це використовує «Спартак». До кінця матчу залишилося 10 хвилин. Грок «Спартака» Хаїт забиває четвертий гол, а за ним центр наступу Ведмеденко – п’ятий. Матч закінчився з рахунком 5:1 на користь «Спартака»

(М. Бєлий, «Радянська Волинь», 4 травня 1940р.). Тут і далі збережено тодішній синтаксис і правопис.

В перший радянський сезон лідерство у луцькому міському футболі захопили спартаківці, які зібрали у свої лави більш вправних футболістів. Не дивно, що й обласна газета приділяла їм більше уваги, ніж усім іншим. Були детальні, як на той час, огляди їх перемог над командами «Більшовик» (12 травня - 2:0) та Будинку Червоної Армії (10 червня - 4:0). Хоча міський стадіон, який до вересня 1939 року носив ім’я маршалка Пілсудського, передали динамівському товариству і він отримав відповідну назву. Але про матчі господарів стадіону не згадували, хіба що було дано анонс про зустріч «Динамо» проти «Більшовика» 19 травня, але про саму гру відомостей немає.

23 червня в Луцьку розпочинається «міський розигриш з футболу. З 1 липня починаються районні, а потім міські та обласні змагання з футболу». Проте, на жаль, окрім переможця міського кубка в Луцьку (про нього – нижче), про інші змагання повідомлень не було.

30 червня луцька команда зіграла перший офіційний матч в змаганнях УРСР. На львівському стадіоні РСЧА відбулась зустріч між командами Львівського «Спартака» зі збірною командою Луцька за Кубок УРСР. Господарі у першому таймі забили 6 голів у ворота лучан. В другому таймі команда Луцька докладала всіх зусиль, щоб стримати атаки противника. Це їй частково вдалося. Рахунок такого собі галицько-волинського дербі - 8:1 на користь «Спартака».

Затим «Радянська Волинь» повідомляла про ряд товариських матчів, щоправда, без підсумкових результатів: «До наступних обласного та республіканського розигришів посиленно готуються футбольні команди області. 6 і 7 липня було проведено ряд товариських зустрічей. 6 липня команда Будинку Червоної Армії грала з першою командою «Спартака». 7 липня в Ковелі друга команда «Спартака» (Луцьк) грала з місцевою командою «Локомотив». Команда «Більшовик» того ж дня зустрічалася з ровенським «Буревісником». Луцька команда «Динамо» приймала на своєму полі команду «Динамо» Володимир-Волинська». (В.Кобелев «Радянська Волинь», 10 липня 1940р.)

Історія товариських матчів команд з Луцька та Бреста, як виявилося, має давнє коріння. 3-4 серпня 1940 року в Луцьку гостювали футболісти «Спартака» з Бреста. Вони провели товариські матчі проти луцьких одноклубників та динамівців. Перший завершується рахунком 1:1. «Брестці не відходять від воріт противника. Воротареві тов.Зубарєву чимало роботи. Але він більше не пропускає жодного м’яча» - писали журналісти про той матч.

Наступного дня, 4 серпня, спартаківці Бреста зустрілись з луцькими динамівцями. Молода команда «Динамо» не могла розраховувати на перемогу над більш досвідченим противником. Це було очевидно з самого початку гри. Вже на 17 хвилині рахунок став 2:0 на користь гостей. Підсумкові цифри на табло - 4:1 на користь команди з Бреста.

Через тиждень луцьке «Динамо» зустрічалося з командою «Спартак» (Дубно). В першому таймі спартаківці Мовчановський та Калиновський забивають два голи. Проте динамівець Немець в другому таймі зрівнює рахунок (забив два голи?) – 2:2. В динамівців згадувалися лівий інсайд Зільберман, бек Фомук та Корабчевський без згадки про його позицію. («Радянська Волинь», 13 серпня 1940р.)

4 вересня 1940 року в Луцьку розпочався «міський розигриш футбола на першість міста». В цей день зустрічалися «Спартак» та «Більшовик». Першим забив «Більшовик» на 14-й хвилині. Але вже «через 2 хвилини з подачі з лівого флангу Хаїта лівий інсайд Дашкевич» зрівняв рахунок. Надалі «Дашкевич передає м’яч Хаїту, м’яч летить по центру і інсайд Шацький посилає його головою в сітку. На 35 хв. Шацький втретє забиває його в ворота». В другому таймі гравець «Більшовика» Чабан на 30-й хвилині забиває гол у ворота «Спартака». Але спартаківці відповіли ще двома голами і перемогли 5:2. («Радянська Волинь», 7 вересня 1940р.)

19 вересня «Радянська Волинь» в рубриці «слідами неопублікованих листів» повідомила, що за листом «робкора Д.» за систематичне порушення статуту товариства «Спартак» були зняті з посад голова обласної ради «Спартака» Снітковський, зав.оргмасовою роботою Кобелев та зав.спортспорудами Бодно. Це не могло не позначитися і на футбольній команді товариства. Зокрема, в кадровому питанні. Так, один з основних гравців «Спартака» Шацький вже в жовтні грає за команду протипожежного товариства. Ймовірно, що залишили команду і інші гравці. Але свою останню гру в 1940 році луцькі спартаківці все ж виграли. 20 жовтня у Володимирі-Волинському вони здолали тамтешній «Спартак» - 4:3. Перший тайм лучани виграли 2:1, в ході другого перемагали 4:1, але під завісу матчу пропустили два голи.

Тижнем раніше товариську зустріч (можливо, також останню в календарному році) провели між собою «Динамо» та «Більшовик» - 3:2 на користь динамівців.

На першотравневі свята 1941 року був відкритий літньо - спортивний сезон. Першим змаганням для луцьких команд став «міський розигриш кубка з футбола. В розигриші взяли участь 8 команд спортивних товариств м.Луцька – «Динамо», «Спартак», «Більшовик» та інші…». Серед інших, мабуть, були команди товариства «Буревісник», міського Будинку Червоної Армії. Грала також друга команда «Динамо», яка пробилася в напівфінал, в якому 17 травня програла першій команді «Спартака». В той же день перша команда «Динамо» перемогла «Більшовик»

Фінальна зустріч відбулась 18 травня. Як і слід було чекати, перемога дісталась динамівцям, які розгромили «Спартак» 4:1.

Через тиждень відбувся матч, на який проти динамівців зібрали збірну міста.

«З перших хвилин гри збірна міста намагалася захопити ініціативу. Сильний і раптовий натиск збентежив динамівців. Але хороша тренірованість динамівців допомогла вирівняти гру. Змінними атаками учасники матчу обох команд штурмували ворота, але довгий час без результату. За 18 хвилин до закінчення першого тайму м’яч попадає динамівцю т.Шацькому, а потім – т.Німцю. Той обходить двох ігроків збірної команди і несподівано для всіх сильно б’є в правий куток. Воротар збірної команди не встиг навіть зрушити з місця як м’яч вже був в воротах.

В другому таймі динамівці захоплюють ініціативу і майже один за одним забивають три голи. Тільки на кінець тайму збірній команді пощастило запобігти «суху». Ігрок збірної т. Стронікрівський забив гол. Матч закінчився рахунком 4:1 на користь «Динамо» (М.Бєлий, «Радянська Волинь», 28 травня 1941р.)

Наступним суперником нового лідера волинського футболу стали спартаківці Бреста, які 8 червня знову завітали до Луцька. Жага реваншу привабила багато глядачів у вихідний день на стадіоні «Динамо».

З перших хвилин гри динамівці захопили ініціативу і рішуче пішли на ворота «Спартака». Але перший тайм переможця не виявив – 0:0. На початку другого лучани заробили пенальті за гру рукою у штрафній. «Суддя призначив 11 метрів. Точним сильним ударом центр нападу динамівців т.Немець забив у ворота «Спартака» гол».

З цієї хвилини спартаківці рішуче змінили тактику гри, захопили ініціативу і почали безперервний штурм воріт «Динамо» і перемогли господарів 2:1.

Ще за тиждень, 15 червня, «Динамо» з Луцька зіграло першу у своїй історії гру на Кубок УРСР. Першим суперником лучан стали львівські одноклубники. Більше 6 тисяч мешканців Луцька зібралися у вихідний день на стадіоні «Динамо». Дербі двох «Динамо» закінчилося бойовою нічиєю 2:2. У ньому блискуче зіграв капітан луцької команди Немець, який спочатку зрівняв рахунок у грі, а потім вивів лучан вперед. Але команді не вдалося закріпити своєї переваги і після додаткових 30 хвилин гри рефері зафіксував нічию.

Пенальті тоді не пробивали, мав відбутися ще один матч, адже треба було визначити переможця. Його призначили на 22 червня…

А 25 червня мав початися «футбольний розигриш на першість області». На старт мали вийти «команди Ковеля, Володимир-Волинська, Горохова, луцькі футболісти спортивних товариств «Динамо», «Спартак», «Більшовик», «Буревісник» і футболісти міського Будинку Червоної Армії» («Радянська Волинь», 18 червня 1941р.).

Усі ми знаємо, чому згадані змагання не відбулися…

Сергій ГРУДНЯК для офіційного сайту ФК «Волинь»
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.