Яким буде новий Луцький зоопарк. ФОТО
У Луцьку близько року тривають розмови про модернізацію місцевого зоопарку. Мовляв, нарешті його зроблять таким, «щоб не соромно було й туристам показати».
Про те, що ж дійсно можна буде побачити у Луцькому зоопарку розповів архітектор Василь Дузь-Крятченко, фірма якого – «Прайд» – і зайнялася розробкою проекту реконструкції.
Архітектор оптимістично прогнозує: коли зоопарк модернізують, він отримає нові можливості для подальшого розвитку. Та й імідж Луцька серед інших міст України зросте.
В ПЕРШУ ЧЕРГУ ПОДУМАЛИ ПРО ТВАРИН
Як зазначає Василь Дузь-Крятченко, зоопарк – надзвичайно складний організм. Це і науково-пізнавальний центр, і інструмент виховання (що стосується збереження природи та ставлення до тварин).
У «Прайді» над проектом модернізації працюють уже приблизно 2 роки, – розповідає директор підприємства. Працюючи над концепцією луцького зоопарку, архітектори вивчали досвід багатьох країн з усіх куточків світу.
Зі слів архітектора, зоопарк площі не збільшить, і після модернізації займатиме таку ж площу в 4 гектари.
Не з’явиться і нових видів тварин. Хіба що в перспективі можуть з’явитися примати: для цього в загальному проекті передбачили невеликий вольєр. Але це реалізують, тільки якщо «будуть можливості».
«У луцькому зоопарку – 140 тварин 22 видів. І наша задача була на тих 4 гектарах реалізувати ідею поліпшення умов для тварин, наскільки це можливо», – каже архітектор
Звісно, в ході реконструкції обіцяють не забути і про відвідувачів та персоналу: їм теж має стати комфортніше.
ЗАГАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ ВИГЛЯДУ ЛУЦЬКОГО ЗООПАРКУ
Важливо розуміти: запланована реконструкція зоопарку – це будівництво левового та ведмежого містечок. Хоча архітектори розробили план реконструкції усієї території зоопарку, в тому числі з будівництвом інженерних мереж. Тож, дирекція закладу може брати цю загальну концепцію за основу і планувати вдосконалення будь-якої частини, - кажуть у «Прайді».
Окрім власне левового та ведмежого містечок, у зоопарку з’явиться алея між ними, нова огорожа, нова транспортна дорога, частина водопровідної і каналізаційної мереж, системи освітлення та відеоспостереження, і, можливо, новий вхід.
А серед загалом запланованого (на що поки немає грошей) – господарський двір, пташине містечко, вольєри для приматів і парнокопитних, нові адмінприміщення біля входу, благоустрій всієї території і завершення систем інженерних мереж.
Одним із найважливіших елементів у зоопарку Василь Дузь-Крятченко вважає дорогу для транспорту.
Вона має простягнутися територією усього зоопарку – від алеї, яка розпочинається біля ДЮСШ «Спартак», вздовж дамби, й до дороги, яка веде до кінної школи.
У запланованому господарському дворі з-поміж іншого має розміститися кормокухня, побутове приміщення для персоналу, склади, сіновал, карантинний павільйон для лікування тварин.
Пташине містечко займе велику площу, буде накрите сіткою. Всередині розмістять павільйон, який опалюватиметься. Тож, відвідувачі зможуть спостерігати за птахами і взимку.
Існуючі вольєри сподіваються поступово реконструювати, чим вже й зайнялося керівництво зоопарку. Зокрема, зроблять великі відкриті вольєри з хатинками для вовків, лисиць та інших хижих тварин.
Передбачили й просторі вольєри для парнокопитних. Розмістять їх у дальньому кутку зоопарку, неподалік від левового містечка.
Бізона планують залишити там, де він є. Адже наразі його вольєр займає площу 1,1 тисячі квадратних метрів. А це - майже європейська норма, кажуть спеціалісти.
Щодо вольєру для приматів, його хочуть зробити невеликим, із дерев’яним будиночком, що опалюватиметься. Цей вольєр розмістять зліва від входу в зоопарк, накриють сіткою з декоруванням.
Подумали й про благоустрій. В рамках уже затвердженої першої черги будівництва займуться алеєю, яка простягнеться від ведмежого до левового містечка. Тоді ж реконструюють уже існуючий місток.
У майбутньому планують зробити ще два місточки через озерця: відвідувачі отримають додаткові маршрути для прогулянок. Цими ж доріжками зможуть катати дітей на поні.
На вході має бути приміщення для адміністрації зоопарку, на базі якого може діяти й клуб юннатів. Поряд – невелика ветеринарна поліклініка. У цій же частині зоопарку мають розміститися інженерні об’єкти типу трансформаторної підстанції.
Вхід теж планують переробити. Його включили у першу чергу реконструкції, - розповів архітектор.
Біля входу має бути пункт інформації. Тут же формуватимуть екскурсійні групи, можна буде купити корм для тварин.
Запланували зробити й так званий контактний зоопарк для дітей: тут відвідувачі зможуть потримати на руках і погладити маленьких і безпечних тварин.
Окрім реконструкції уже існуючих вольєрів і будівництва нових, передбачили й розміщення інженерних мереж.
Освітлення в деяких місцях є вже зараз, але має бути по всій території зоопарку. Утім у першій черзі будівництва освітять лише територію левового і ведмежого містечка та алеї між ними.
Передбачили ще й відеоспостереження і гучномовний зв’язок. Так, межах першої черги реконструкції планують встановити приблизно 10 відеокамер. Загалом же їх має бути приблизно 30.
Зроблять у зоопарку також водопровід і каналізацію, яких луцький звіринець усе ще не має.
Оскільки зоопарк знаходиться у болотистій місцевості, на його території хочуть підсипати землю – аби не підтоплювало.
Систему водостоків поки що не чіпатимуть. Та, що є – «прив’язана» до загальної паркової мережі. Детальніше зайнятися впорядкуванням водної системи планують, коли вдасться побудувати пташине містечко: в рамках тих робіт планують розчистити водойми і облагородити береги.
За словами Василя Дузя-Крятченка, цей загальний проект розробили на майбутнє. Утім, не трактують його обов'язковим до реалізації. «Ми б хотіли його отак бачити. Втім, як воно втілиться на практиці, покаже час», – зазначив архітектор.
Проект можна реалізовувати поступово. Але він – дороговартісний. Так один гектар будівництва зоопарку в середньому в усьому світі коштує приблизно 2,5 мільйона доларів США.
ЛЕВОВЕ МІСТЕЧКО
У Луцькому зоопарку обов’язково мають побудувати левове містечко. Його розмістять у дальній частині зоопарку. Розрахували містечко на пару левів. Але й передбачили й місце на поповнення їх сімейства.
У містечку має бути теплий павільйон і відкритий вольєр. До слова, у теплому павільйоні відведуть місце для годування. А проходи обладнають спеціальними засувками: аби на час годування чи прибирання захиститися від хижака.
Між розділеними для лева і левиці закритими павільйонами зроблять вестибюль для огляду. Люди зможуть подивитися на тварин й узимку (див. план левового містечка)
Закритий вольєр для левиці буде більшим – приблизно 115 квадратних метрів. Для лева – 75.
Відразу ж біля них розмістять і приміщення для годування, приблизно по 50 квадратних метрів кожен.
Підлогу і стіни приміщень для тварин викладуть плиткою – аби легше було прибирати. Опалення встановлять в підлозі. Окрім того, буде й вентиляція з підігрівом повітря.
Тварини у будь-який час зможуть виходити у відкритий вольєр. Він займатиме площу приблизно 750 квадратних метрів.
Відкритий вольєр зроблять з ухилом вниз (для зручнішого огляду), загородять високими стінами, а перед оглядовим майданчиком облаштують невеликий фонтан і басейн. Водойма стане додатковим бар’єром між хижаками і відвідувачами.
Також зроблять газон і декоративне мощення, для чого використають гальку, природний камінь, фібробетон. Буде тут і цікава композиція з дерев’яних колод: на ній леви зможуть відпочивати, заодно «позуючи» перед глядачами.
Левове містечко продумане так, що відвідувачі зоопарку зможуть дивитися на левів і з теплого павільйону, і з кількох оглядових майданчиків.
У закритому павільйоні зроблять вікна з протиударного скла. На рівні тротуару буде панорамне скло. Поруч зроблять ще один рівень оглядового майданчика, щоб можна було дивитися на левів під іншим кутом огляду: трішки зверху, через тоненькі сітки.
В комплексі левового містечка передбачено й будівництво громадського туалету. У теплому павільйоні буде кімната для персоналу з невеликою кухнею, пунктами кліматології та опалення.
За попередніми розрахунками, левове містечко обійдеться у приблизно 5 мільйонів гривень. Утім, через подорожчання матеріалів вартість об’єкту може збільшитися.
ВЕДМЕЖЕ МІСТЕЧКО
Ведмеже містечко збудують на тому ж місці, де сьогодні стоять ведмежі клітки. Звісно, «житлової площі» для косолапих при цьому побільшає.
Для ведмедів планують два літні відкриті вольєри із басейнами і 4 закриті з барлогами. Тварин розмістять парами у кожному із відкритих вольєрів, але випускатимуть по черзі, оскільки ведмеді небезпечні один для одного.
В середині літніх вольєрів (кожен з яких – по близько 500 квадратних метрів) над барлогами зроблять місце для відпочинку ведмедів.
Паркан навколо вольєрів обладнають системою електропастухів, адже ведмеді – небезпечні акробати, які можуть спробувати піднятися на паркан.
Позаду критих вольєрів буде господарський двір з воротами. На його території – приміщення для персоналу із кухнею і вбиральнею.
На час прибирання тварин закриватимуть у літньому вольєрі. Вольєри ж збудують з бетону. Спеціалісти кажуть: опалення при цьому не знадобиться, зимова сплячка дозволяє тваринам не боятися холоду.
Оглядовий майданчик перед вольєрами має бути дворівневим. Так, на першому поверсі за тваринами можна буде спостерігати через панорамне скло.
На другому поверсі – тераса із лавочками. З першого рівня сюди можна буде добратися ліфтом.
Нагадаємо, зі слів архітектора Василя Дузя-Крятченка, побудова левового і ведмежого містечок, облаштування алеї між ними та будівництво частини транспортної дороги і буде тим мінімумом, який сподіваються виконати у межах першої черги реконструкції.
КІЛЬКА СЛІВ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКІ ГРОШІ
Як розповів Василь Дузь-Крятченко, оновленого зоопарку в Луцьку не було б так швидко, якби не «добра воля мера Луцька Миколи Романюка». Мовляв, саме він став ініціатором усього процесу участі міста у програмі транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна».
«Оцей час, який потратили на те, щоб отримати ці гроші, – колосальна робота. На наш зоопарк не впала манна небесна, якась благодать. Це не те, що європейці нас пожаліли», – зауважив архітектор.
Він також нагадав, що на реалізацію усього проекту реконструкції зоопарку грошей недостатньо. Так, із Євросоюзу на це спрямують лише 1,5 мільйона євро. Однак, лише перша черга згідно з проектом має обійтися у приблизно 25 мільйонів гривень.
«Микола Романюк планує залучати й інші джерела фінансування», – зазначив Василь Дузь-Крятченко.
Зупинити ж увесь процес реконструкції через те, що треба шукати і залучати додаткові кошти, на думку архітектора, буде великою втратою для міста.
До слова, переможцем тендеру на реконструкцію Луцького зоопарку стало ПАТ «Луцьксантехмонтаж-536». Підприємство запропонувало виконати роботи за 1,5 роки, а роботу оцінило у 21,9 мільйона гривень. Як зауважив Василь Дузь-Крятченко, дозвіл на будівництво вже видали. Тож, невдовзі на об'єкті запрацюють будівельники.
«Головне – почати. Тут важливий сам цей принцип: стільки років у зоопарку нічого капітального не будувалося. І ці європейські гроші є початком, поштовхом для того, щоб процес зрушився з місця», – вважає архітектор.
«Якби це все вдалося реалізувати, то в нас би імідж зоопарку значно підвищився. Якщо ми це реалізуємо, то у закладі збільшиться кількість відвідувачів, зросте його популярність. Тож, зоопарк зможе більше заробляти», – підсумував Василь Дузь-Крятченко.
Юлія ШРАМКО (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Про те, що ж дійсно можна буде побачити у Луцькому зоопарку розповів архітектор Василь Дузь-Крятченко, фірма якого – «Прайд» – і зайнялася розробкою проекту реконструкції.
Архітектор оптимістично прогнозує: коли зоопарк модернізують, він отримає нові можливості для подальшого розвитку. Та й імідж Луцька серед інших міст України зросте.
В ПЕРШУ ЧЕРГУ ПОДУМАЛИ ПРО ТВАРИН
Як зазначає Василь Дузь-Крятченко, зоопарк – надзвичайно складний організм. Це і науково-пізнавальний центр, і інструмент виховання (що стосується збереження природи та ставлення до тварин).
У «Прайді» над проектом модернізації працюють уже приблизно 2 роки, – розповідає директор підприємства. Працюючи над концепцією луцького зоопарку, архітектори вивчали досвід багатьох країн з усіх куточків світу.
Зі слів архітектора, зоопарк площі не збільшить, і після модернізації займатиме таку ж площу в 4 гектари.
Не з’явиться і нових видів тварин. Хіба що в перспективі можуть з’явитися примати: для цього в загальному проекті передбачили невеликий вольєр. Але це реалізують, тільки якщо «будуть можливості».
«У луцькому зоопарку – 140 тварин 22 видів. І наша задача була на тих 4 гектарах реалізувати ідею поліпшення умов для тварин, наскільки це можливо», – каже архітектор
Звісно, в ході реконструкції обіцяють не забути і про відвідувачів та персоналу: їм теж має стати комфортніше.
ЗАГАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ ВИГЛЯДУ ЛУЦЬКОГО ЗООПАРКУ
Важливо розуміти: запланована реконструкція зоопарку – це будівництво левового та ведмежого містечок. Хоча архітектори розробили план реконструкції усієї території зоопарку, в тому числі з будівництвом інженерних мереж. Тож, дирекція закладу може брати цю загальну концепцію за основу і планувати вдосконалення будь-якої частини, - кажуть у «Прайді».
Окрім власне левового та ведмежого містечок, у зоопарку з’явиться алея між ними, нова огорожа, нова транспортна дорога, частина водопровідної і каналізаційної мереж, системи освітлення та відеоспостереження, і, можливо, новий вхід.
А серед загалом запланованого (на що поки немає грошей) – господарський двір, пташине містечко, вольєри для приматів і парнокопитних, нові адмінприміщення біля входу, благоустрій всієї території і завершення систем інженерних мереж.
Одним із найважливіших елементів у зоопарку Василь Дузь-Крятченко вважає дорогу для транспорту.
Вона має простягнутися територією усього зоопарку – від алеї, яка розпочинається біля ДЮСШ «Спартак», вздовж дамби, й до дороги, яка веде до кінної школи.
У запланованому господарському дворі з-поміж іншого має розміститися кормокухня, побутове приміщення для персоналу, склади, сіновал, карантинний павільйон для лікування тварин.
Пташине містечко займе велику площу, буде накрите сіткою. Всередині розмістять павільйон, який опалюватиметься. Тож, відвідувачі зможуть спостерігати за птахами і взимку.
Існуючі вольєри сподіваються поступово реконструювати, чим вже й зайнялося керівництво зоопарку. Зокрема, зроблять великі відкриті вольєри з хатинками для вовків, лисиць та інших хижих тварин.
Передбачили й просторі вольєри для парнокопитних. Розмістять їх у дальньому кутку зоопарку, неподалік від левового містечка.
Бізона планують залишити там, де він є. Адже наразі його вольєр займає площу 1,1 тисячі квадратних метрів. А це - майже європейська норма, кажуть спеціалісти.
Щодо вольєру для приматів, його хочуть зробити невеликим, із дерев’яним будиночком, що опалюватиметься. Цей вольєр розмістять зліва від входу в зоопарк, накриють сіткою з декоруванням.
Подумали й про благоустрій. В рамках уже затвердженої першої черги будівництва займуться алеєю, яка простягнеться від ведмежого до левового містечка. Тоді ж реконструюють уже існуючий місток.
У майбутньому планують зробити ще два місточки через озерця: відвідувачі отримають додаткові маршрути для прогулянок. Цими ж доріжками зможуть катати дітей на поні.
На вході має бути приміщення для адміністрації зоопарку, на базі якого може діяти й клуб юннатів. Поряд – невелика ветеринарна поліклініка. У цій же частині зоопарку мають розміститися інженерні об’єкти типу трансформаторної підстанції.
Вхід теж планують переробити. Його включили у першу чергу реконструкції, - розповів архітектор.
Біля входу має бути пункт інформації. Тут же формуватимуть екскурсійні групи, можна буде купити корм для тварин.
Центральний вхід: 2 - каси, 3 - приміщення для охорони, 4 - адмінкорпус, 5 - ветполіклініка, 6 - інформаційний щит, 7 - кіоск
Запланували зробити й так званий контактний зоопарк для дітей: тут відвідувачі зможуть потримати на руках і погладити маленьких і безпечних тварин.
Окрім реконструкції уже існуючих вольєрів і будівництва нових, передбачили й розміщення інженерних мереж.
Освітлення в деяких місцях є вже зараз, але має бути по всій території зоопарку. Утім у першій черзі будівництва освітять лише територію левового і ведмежого містечка та алеї між ними.
Передбачили ще й відеоспостереження і гучномовний зв’язок. Так, межах першої черги реконструкції планують встановити приблизно 10 відеокамер. Загалом же їх має бути приблизно 30.
Зроблять у зоопарку також водопровід і каналізацію, яких луцький звіринець усе ще не має.
Оскільки зоопарк знаходиться у болотистій місцевості, на його території хочуть підсипати землю – аби не підтоплювало.
Систему водостоків поки що не чіпатимуть. Та, що є – «прив’язана» до загальної паркової мережі. Детальніше зайнятися впорядкуванням водної системи планують, коли вдасться побудувати пташине містечко: в рамках тих робіт планують розчистити водойми і облагородити береги.
За словами Василя Дузя-Крятченка, цей загальний проект розробили на майбутнє. Утім, не трактують його обов'язковим до реалізації. «Ми б хотіли його отак бачити. Втім, як воно втілиться на практиці, покаже час», – зазначив архітектор.
Проект можна реалізовувати поступово. Але він – дороговартісний. Так один гектар будівництва зоопарку в середньому в усьому світі коштує приблизно 2,5 мільйона доларів США.
ЛЕВОВЕ МІСТЕЧКО
У Луцькому зоопарку обов’язково мають побудувати левове містечко. Його розмістять у дальній частині зоопарку. Розрахували містечко на пару левів. Але й передбачили й місце на поповнення їх сімейства.
У містечку має бути теплий павільйон і відкритий вольєр. До слова, у теплому павільйоні відведуть місце для годування. А проходи обладнають спеціальними засувками: аби на час годування чи прибирання захиститися від хижака.
Між розділеними для лева і левиці закритими павільйонами зроблять вестибюль для огляду. Люди зможуть подивитися на тварин й узимку (див. план левового містечка)
Закритий вольєр для левиці буде більшим – приблизно 115 квадратних метрів. Для лева – 75.
Відразу ж біля них розмістять і приміщення для годування, приблизно по 50 квадратних метрів кожен.
Підлогу і стіни приміщень для тварин викладуть плиткою – аби легше було прибирати. Опалення встановлять в підлозі. Окрім того, буде й вентиляція з підігрівом повітря.
Тварини у будь-який час зможуть виходити у відкритий вольєр. Він займатиме площу приблизно 750 квадратних метрів.
Відкритий вольєр зроблять з ухилом вниз (для зручнішого огляду), загородять високими стінами, а перед оглядовим майданчиком облаштують невеликий фонтан і басейн. Водойма стане додатковим бар’єром між хижаками і відвідувачами.
Також зроблять газон і декоративне мощення, для чого використають гальку, природний камінь, фібробетон. Буде тут і цікава композиція з дерев’яних колод: на ній леви зможуть відпочивати, заодно «позуючи» перед глядачами.
Левове містечко продумане так, що відвідувачі зоопарку зможуть дивитися на левів і з теплого павільйону, і з кількох оглядових майданчиків.
У закритому павільйоні зроблять вікна з протиударного скла. На рівні тротуару буде панорамне скло. Поруч зроблять ще один рівень оглядового майданчика, щоб можна було дивитися на левів під іншим кутом огляду: трішки зверху, через тоненькі сітки.
В комплексі левового містечка передбачено й будівництво громадського туалету. У теплому павільйоні буде кімната для персоналу з невеликою кухнею, пунктами кліматології та опалення.
За попередніми розрахунками, левове містечко обійдеться у приблизно 5 мільйонів гривень. Утім, через подорожчання матеріалів вартість об’єкту може збільшитися.
ВЕДМЕЖЕ МІСТЕЧКО
Ведмеже містечко збудують на тому ж місці, де сьогодні стоять ведмежі клітки. Звісно, «житлової площі» для косолапих при цьому побільшає.
Для ведмедів планують два літні відкриті вольєри із басейнами і 4 закриті з барлогами. Тварин розмістять парами у кожному із відкритих вольєрів, але випускатимуть по черзі, оскільки ведмеді небезпечні один для одного.
В середині літніх вольєрів (кожен з яких – по близько 500 квадратних метрів) над барлогами зроблять місце для відпочинку ведмедів.
Паркан навколо вольєрів обладнають системою електропастухів, адже ведмеді – небезпечні акробати, які можуть спробувати піднятися на паркан.
Позаду критих вольєрів буде господарський двір з воротами. На його території – приміщення для персоналу із кухнею і вбиральнею.
На час прибирання тварин закриватимуть у літньому вольєрі. Вольєри ж збудують з бетону. Спеціалісти кажуть: опалення при цьому не знадобиться, зимова сплячка дозволяє тваринам не боятися холоду.
Оглядовий майданчик перед вольєрами має бути дворівневим. Так, на першому поверсі за тваринами можна буде спостерігати через панорамне скло.
На другому поверсі – тераса із лавочками. З першого рівня сюди можна буде добратися ліфтом.
Нагадаємо, зі слів архітектора Василя Дузя-Крятченка, побудова левового і ведмежого містечок, облаштування алеї між ними та будівництво частини транспортної дороги і буде тим мінімумом, який сподіваються виконати у межах першої черги реконструкції.
КІЛЬКА СЛІВ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКІ ГРОШІ
Як розповів Василь Дузь-Крятченко, оновленого зоопарку в Луцьку не було б так швидко, якби не «добра воля мера Луцька Миколи Романюка». Мовляв, саме він став ініціатором усього процесу участі міста у програмі транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна».
«Оцей час, який потратили на те, щоб отримати ці гроші, – колосальна робота. На наш зоопарк не впала манна небесна, якась благодать. Це не те, що європейці нас пожаліли», – зауважив архітектор.
Він також нагадав, що на реалізацію усього проекту реконструкції зоопарку грошей недостатньо. Так, із Євросоюзу на це спрямують лише 1,5 мільйона євро. Однак, лише перша черга згідно з проектом має обійтися у приблизно 25 мільйонів гривень.
«Микола Романюк планує залучати й інші джерела фінансування», – зазначив Василь Дузь-Крятченко.
Зупинити ж увесь процес реконструкції через те, що треба шукати і залучати додаткові кошти, на думку архітектора, буде великою втратою для міста.
До слова, переможцем тендеру на реконструкцію Луцького зоопарку стало ПАТ «Луцьксантехмонтаж-536». Підприємство запропонувало виконати роботи за 1,5 роки, а роботу оцінило у 21,9 мільйона гривень. Як зауважив Василь Дузь-Крятченко, дозвіл на будівництво вже видали. Тож, невдовзі на об'єкті запрацюють будівельники.
«Головне – почати. Тут важливий сам цей принцип: стільки років у зоопарку нічого капітального не будувалося. І ці європейські гроші є початком, поштовхом для того, щоб процес зрушився з місця», – вважає архітектор.
«Якби це все вдалося реалізувати, то в нас би імідж зоопарку значно підвищився. Якщо ми це реалізуємо, то у закладі збільшиться кількість відвідувачів, зросте його популярність. Тож, зоопарк зможе більше заробляти», – підсумував Василь Дузь-Крятченко.
Юлія ШРАМКО (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 7
Останні статті
«ПортCity»: перший на Волині торгово-розважальний центр*
14 листопад, 2013, 09:34
Для чого Палиці Федерація футболу Волині?
12 листопад, 2013, 12:05
Яким буде новий Луцький зоопарк. ФОТО
12 листопад, 2013, 07:00
Де провести дитяче свято: пропозиції у Луцьку. ФОТО *
08 листопад, 2013, 12:40
Футбол і політика на Волині: що не поділили олігарх і губернатор
04 листопад, 2013, 14:30
Останні новини
23 листопада на Волині: гортаючи календар
Сьогодні, 00:00
Міносвіти оголосило конкурс на посаду ректора ВНУ
22 листопад, 23:51
На Волині авто збило пішоходку, жінка у край важкому стані
22 листопад, 22:38
Де і коли на Волині вимикатимуть світло 23 листопада
22 листопад, 21:57
На Запоріжжі загинув 28-річний воїн з Волині Микола Зуб
22 листопад, 20:35
званих водяних каналів, чому ви про це не говорите. Я думаю утримання та створення хороших умов залежить не від площі, а від створення тих умов в яких можуть жити люди. Можна нічого взагалі не робити, це теж позиція. А можна почина з елементарних речей - це інженерна інфраструктура, якої взагалі немає, немає елементарних умов і для тварин, для персоналу і для відвідувачів. А відносно території - проявіть ініціативу, попробуйте займіться цим питінням, я думаю всі вам тільки подякують і це буде конкретний ваш внесок у спільну справу. Хай вам щастить.