Ігор Палиця: цунамі 3D

Добігає кінця перший місяць від довиборів до луцької міської ради. 18 серпня вибирали депутата у 10 виборчому окрузі Луцька. Причина – смерть обраного тут у 2010-му депутата-регіонала Леоніда Лаби.

Не дивлячись на абсолютну «локальність» цих виборів, вони стали вкрай показовими. Адже надто багато «гравців першої ліги» зійшлося тут у протистоянні, і надто багато «підводних каменів» вилізло «на гора».

Пропоную оком абсолютно стороннього спостерігача, не задіяного у виборчому процесі, який не є прихильником будь-кого з кандидатів, ще раз озирнутися і оглянути події виборів у Луцьку, і – головне – результати цих подій.

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ: ДЕПУТАТСЬКЕ КРІСЛО - НЕ СПАДЩИНА

Поширеною була думка, що кандидат від Партії регіонів на цьому окрузі – беззаперечний фаворит. Адже у 2010-му переміг саме регіонал, тож округ – явно лояльний до «партії при владі». До того ж Аркадій Яворський активно використовував тему «я – офіцер!», яка мала знайти відгук у думках і серцях населення саме цього кругу.

Але депутатство (як, до речі, і президентство) у спадок не переходить. В результаті кандидат регіонал зайняв лише третє місце, набравши менше 400 голосів.

В Партії регіонів, схоже, «спочили на лаврах». Тим не менше президентські вибори не за горами. Чи не стали вибори у 10-му окрузі Луцька певним сигналом для партійного Києва про стан команди в регіоні?

За деякою інформацією, місцеві керівники Олександр Башкаленко та Іван Смоленг цей «холодний душ» сприйняли правильно, і роблять усе, аби до наступних виборів підійти «в тонусі».

ВАСИЛЬ ТОКАРСЬКИЙ: ЗАСЛУЖЕНЕ СРІБЛО

Певною несподіванкою виборів 18 серпня стало срібне призерство луцького бізнесмена Василя Токарського. Та все ж несподіванкою лише до певної міри: фінансові ресурси й далі відіграють важливу роль у виборах. Тим більше, якщо вони поєднуються з продуманим підходом до справи.

Й мова тут не тільки і не стільки про банальну «гречку». На Токарського працювала досвідчена команда, яка, окрім всього іншого, правильно акцентувала на тому, що Токарський – не політик, «як інші».

Можна з великою долею впевненості казати, що Василь Токарський спробує поборотися за 10-й округ на наступних місцевих виборах. Звісно, якщо не передумає таки йти у політику.

ОБ’ЄДНАНА ОПОЗИЦІЯ: ЗАГРАЛИСЯ

Кандидат, якого підтримували найрейтинговіші партії: «Батьківщина», «Свобода», «УДАР»… Здавалося б, чого ще не вистачає для перемоги. Тим не менше результат у три сотні голосів і четверте місце таки засвідчили: чогось не вистачає, і то серйозно…

Кажуть: не вистачає свідомості виборців, які просто продалися… Заява, розрахована виключно на того ж виборця. Бо кожному, хто захоче розібратися у причинах, стане зрозуміло: штаб кандидата-опозиціонера допустився багатьох помилок.

Наївно і безпомічно дивилися об’єднані фотошопом кандидат Дмитро Дубняк і Юлія Тимошенко. Старою і недієвою виявилася схема, яка «рулила» на попередніх виборах: навіть якщо ти ніхто, але висунутий «Батьківщиною» - тебе, скоріш усього, оберуть.

Ще один сигнал, тепер уже для партій-опозиціонерів: думайте, кого робите кандидатами. Партійний бренд уже не допоможе. Кандидат мусить бути не просто опозиціонером і хорошим хлопцем. Для виборця це не аргумент. І якщо нема третього – він обирає поміж «просто хорошими хлопцями» і грошима.

І тут ми підходимо до найцікавішого… Хто не знає, кандидат Дмитро Дубняк – людина, на яку має вплив депутат міської ради Володимир Никитюк. Саме той Никитюк, який був ключовою фігурою у виборчому штабі нардепа Ігоря Палиці.

Для багатьох було загадкою: чому серед кандидатів на виборах в 10 окрузі – не тільки «людина Никитюка», а й юрист благодійного фонду Палиці Ігор Поліщук? (Поліщука курував інша «права рука» Палиці у Луцьку, президент його фонду і помічник-консультант Олександр Товстенюк).

Що це – вияв внутрішніх непорозумінь у команді нардепа чи звичайна виборча технологія? Але запеклий характер боротьби показав, що обоє кандидатів йшли до кінця… Розповідають навіть, що це так Товстенюк з Никитюком побилися об заклад – чий кандидат виграє. Знаєте, як власники породистих скакунів чи собак…

Зрештою, ви не забули, про що ми? Про кандидата від об’єднаної опозиції. Так от, як розповів один із працівників зі штабу опозиції, коли наступного дня після виборів хтось зі штабу зателефонував Дмитру Дубняку, слухавку взяв… Олександр Товстенюк.

Не знаю, можливо у кандидата від опозиції викрали слухавку, можливо штабіст помилився номером… Але питання до ЯКОСТІ такого кандидата і такої «опозиції» - очевидні.

Шановні виборці-прихильники опозиції. Якщо на наступних виборах наші браві опозиціонери знову займуть четверті місця, будь ласка, нагадайте їм про 10 округ Луцька і 18 серпня 2013 року…

ПЕРЕМОЖЕЦЬ: ВСЬОГО ЛИШ КРАПЛЯ В ЦУНАМІ

З вище сказаного уже стає зрозуміло: перемога Ігоря Поліщука і програш опозиції – явища одного порядку. Взагалі, виграв-то не Поліщук. Чергову перемогу здобув Ігор Палиця, провівши у депутати нікому невідомого хлопця-юриста.

Є великі сумніви, що виборці, які ставили галочку проти прізвища «Поліщук» назвуть хоч одну його чесноту. Все просто – вона їх може і не цікавити. Є всі підстави вважати, що багато хто з виборців голосував «трохи за інше».

Автор цього тексту не буде моралізувати на тему несвідомості виборців і неморальності політтехнологів. Так, виборці бідні. Так, політтехнологам платять за результат, а не дотримання норм моралі.

Схема «гроші - депутатство» зведена до найпростішого. Згадайте, як було раніше. Так, депутати тратили гроші. Але на дитячі майданчики, лавочки, ремонти в під’їздах…

А що ж буде, коли кандидати в депутати почнуть просто купувати голоси за 150-200 грн?

Ідеальна схема. По-перше, виборці знатимуть, що взявши гроші, порушили закон. Тому нікому не розкажуть (ви досі чули хоч одну офіційну заяву про підкуп?).

По-друге, взявши гроші, виборці УЖЕ отримуватимуть від депутата все що хочуть. Таким виборцям і в голову не прийде вимагати від депутата бути активним і відповідальним.

Є всі підстави вважати, що таке цунамі уже насувається на Луцьк. На своєму шляху воно змиває все – і принциповість депутатів-опозиціонерів, і зародки громадянської свідомості виборців, і сподівання на адмінресурс у провладних кандидатів.

Чи може бути абсолютніший контроль над містом, ніж присутність БІЛЬШОСТІ депутатів-маріонеток у міськраді? А багато для цього не треба – всього лиш помножити на 25 зусилля, витрачені на 10 округ…

Це – виклик. Набагато очевидніший, ніж той, що був у 2012-му на парламентських виборах. Й прийняти його для інших гравців значить – знайти для виборця переконливіший аргумент, аніж гроші чи демонстрація політичного бренду. Як гадаєте, знайдуть?..

Володимир ПАЩЕНКО (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.