«Я тебе розумію» та «Час лікує»: луцька психологиня пояснила, як не можна спілкуватися з рідними загиблих воїнів

На Волині щодня зростає кількість людей, які втратили своїх рідних через війну.

У такі моменти підтримка та щире розуміння від оточення можуть стати важливою опорою, допомагаючи згорьованій людині поступово знайти шлях до зцілення.

Але як підібрати слова, аби не завдати ще більшого болю?

Відповідь на ці запитання журналістам ВолиньPost дала психологиня, медіаторка, фахівчиня з психореабілітації військових, сертифікована спеціалістка з використання апарата BIOFEEDBACK, викладачка, к.іст.н., волонтерка Оксана Майборода.

Вона – керівниця Центру ветеранського розвитку «LNTU VETERAN HUB», що віднедавна діє в обласному центрі Волині.

Фрази, які в жодному разі не варто казати людям, що переживають втрату

«Я тебе розумію», «Я знаю, як це важко…», «Я розумію, в якому ти стані» – такі слова можуть викликати роздратування. Кожна людина переживає втрату по-своєму. Ми не можемо знати, як це відбувається в інших, тому не потрібно порівнювати.

«Всі ми там будемо…», «На жаль, люди смертні…», «Ти не одна така…», «Пів України зараз в такому горі…», «От у тебе він просто загинув десь в госпіталі, а у мене на фронті і досі його не знайшли» – ці фрази знецінюють втрату і «розчиняють» її в інших подіях.

«Час лікує», «Старайся не думати про це», «Перемикайся» – поради, які налаштовують на витіснення емоцій. Натомість запускають механізм «застрягання» на місці.. Допоки людина емоційно не проживе втрату, вона не зможе рухатись далі.

«Ти сильна», «У тебе ж ще є донька, або син», «Ти мусиш жити заради дітей», «Життя все одно продовжується» – менше за все, людина, травмована втратою, хоче почути, що саме і для кого вона мусить робити. Її всесвіт зруйновано, тож на цьому етапі про «продовження життя» не йдеться. І за що саме їй варто триматися, вона не знає.

«Ваш син/чоловік – герой», «Герої не вмирають» – героїзація загибелі неоднозначно сприймається рідними воїнів. Вона певним чином натякає їм на виправдання смерті, а це болісно.

Фрази на кшталт «Ми всі когось втратили на цій війні», «Треба жити далі», «Він (вона) тепер у кращому світі», «Ти знайдеш свою людину», «Втрати роблять нас сильнішими», «Не плач», «Тримайся, треба бути сильною», «Подумай про дітей», «Навіщо було відпускати на війну…», «Ну хоч допомогу від держави отримаєш» – також неприпустимі.

Як правильно підтримати людину в горі?

Ідеальний варіант – це прямо запитати про це, використовуючи фразу: «Як я можу тобі допомогти?» Уникайте кліше «Якщо треба допомога — звертайся!». Адже не кожному/кожній вистачить рішучості потім попросити про підтримку.

Хочете обійняти – запитайте, чи можна?

Працюєте в одному колективі – запитайте, чи хоче людина говорити про свій біль. Не заглиблюйтесь у деталі трагедії – матиме потребу, сама розповість. Бачите сльози – уточніть, чи потрібно побути поруч або ж краще вийти (принести плед чи теплий чай)?

І головне – не ігноруйте людину. На жаль, сценарій «мовчу, опускаю очі, бо не знаю, що сказати» – доволі поширений. І він травмує тих, хто і так у стані внутрішньої травми.

Слова «Я щиро співчуваю тобі!» – оптимальний варіант, який нікому не принесе шкоди, але продемонструє вашу готовність підтримати.

Щоб підтримати людину, важливо бути поруч, давати їй зрозуміти, що за потреби вона може до вас звернутися. Важливо також давати час і простір для горювання. Слухайте розповіді людини в горі, навіть якщо вона повторює їх знову і знову – так відбувається процес прийняття.

Допоможуть людині забезпечити базові потреби, вирішити якісь щоденні, рутинні справи. Ненав’язливо з часом, якщо це доречно, повертайте людину в «тут і тепер». Можете наприклад запропонувати прогулятися, поговорити про буденні справи.

Варто пам’ятати, що процес горювання для кожного – індивідуальний. І розуміння підтримки в кожного своє. Найкращий варіант – запитати, якої саме підтримки потребує людина. Кажіть: «Я тут, я поруч. До мене можна завжди звернутися», «Мені не байдужі твої переживання», «Як саме я можу тебе підтримати?»


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.