Які проєкти можуть змінити Луцьк: що радять бельгійські урбаністи у співдії з лучанами

Ревіталізація «Лучанки», розвиток «бобрового» острова, озеленення дахів у центрі міста, відновлення ботанічного саду – це те чого прагнуть проактивні лучани сьогодні.

Адже саме такі ідеї вони озвучили під час двох днів лекцій та воркшопів (робочих майстерень), організованих командою Urban Vision Lutsk у співпраці з партнерами: архітекторами бельгійського бюро ORG та урбаністами з Urban Reform (Харків).

Нагадаємо, що наразі триває другий етап Urban Vision Lutsk, мета якого створити стратегічну візію для обласного центру Волині. Цього разу урбаністи обрали три основні фокуси: економічний розвиток і побудова бізнес-екосистем, покращення громадських просторів та підвищення доступності.

Александр ДеХоог та Хендрік Блум поділилися своїм досвідом та дослідили економічний і урбаністичний потенціал Луцька, залучивши до робочих майстерень місцевий бізнес, громадськість, представників місцевих органів самоврядування та пересічних лучан. У співдії з громадою вони розробили ідеї, що можуть дати новий імпульс для розвитку міста та активізувати економічне й культурне життя Луцька.

«Ключові аспекти, на яких треба зосередитися, якщо ви хочете розвивати Луцьк, – це економіка, доступність та розвиток публічних просторів. Це може слугувати шаблоном для інших міст, які потребують також реконструкції та відновлення. Тож Луцьк може стати ще однією випробувальною платформою для нових ідей, які можна потім застосувати в інших містах України», — розповів під час лекції Хендрік Блум.

Воркшопи: теми та учасники

Впродовж першого дня вивчали теми економіки та публічних просторів у Луцьку. В економічному практикумі взяли участь 14 представників різних підприємств міста. Учасники занурилися в ідею створення хабів — місць, де бізнес, освіта і громада зливаються в одне.

На мапі Луцька з'явилися нові позначки, що символізують можливості співпраці між стартапами, корпораціями, університетами, організаціями, що надають підтримку, а також установи, що задовольняють суспільні потреби.

До вивчення теми громадських просторів долучилися 25 активних містян, які працювали в шести командах. Кожна розробила власний пілотний проєкт, дослідивши шість різних локацій міста:

- Площа біля ВНУ імені Лесі Українки;
- Театральний та Київський майдани;
- Набережні біля річок Стир та Сапалаївка;
- Територія Гнідавського болота.

Учасники обговорювали можливі сценарії використання цих просторів, пропонували заходи, функції та дизайн-рішення, які могли б зробити ці місця більш комфортними та привабливими для громади.

Переглянути презентацію з результатами воркшопів

Що запропонували

Площа біля ВНУ імені Лесі Українки

- залишити площу вільною для урочистих подій, мітингів та студентських активностей; нижню частину, яка захоплює парк, зберегти як природний простір з активностями для різних вікових груп; офіційно назвати площу.

Театральний майдан

- зберегти відкритий простір перед театром, додати озеленення для тіньових зон; озеленити дахи драматичного театру та ЦУМу і використовувати їх для публічних активностей; відкрити двори прилеглих будівель для пішохідної доступності; додати активності для дітей і підлітків; дозволити рух лише громадського транспорту на вулиці Богдана Хмельницького; переосмислити меморіал пам’яті загиблим лучанам, створити сучасне та доречне середовище пам’яті.

Київський майдан

- поділити площу на функціональні зони: центральну — для спортивних майданчиків, навколо — тихі зелені зони; з'єднати Київський майдан із Сіті-парком; зробити зону паркування для працівників адміністрації позаду будівлі, для місцевих жителів – праворуч; облаштувати зони для вигулу собак.

Набережна річки Сапалаївка

- відкрити площу перед Палацом учнівської молоді (ПУМ) для подій та зберегти її для скейтерів; додати безбар’єрний вхід і кафе позаду ПУМ; облаштувати кафе у будівлі станції дитячої залізниці «Росинка»; облаштувати веломаршрути та місця для прокату і ремонту велосипедів; відновити ботанічний сад та зберегти скульптуру слоника; ревіталізувати фабрику «Лучанка» та забезпечити безбар’єрний доступ від цієї території до річки.

Набережна річки Стир

- зменшити транспортний потік навколо завдяки покращенню вело- та пішохідної інфраструктури на набережній Стиру; зберегти зелені зони.

Гнідавське болото

- включити територію в загальну мережу вело- та пішохідних маршрутів; додати освітні та прогулянкові активності, спостерігання за птахами (birdwatching); перейменувати острів, де мешкають бобри, на «Бобровий острів» і об’єднати його з містом; об’єднати болото з ботанічним парком.

Які проєкти можуть змінити Луцьк

На завершальному, третьому практикумі, зібралися активні містяни, які разом з модераторами обговорили ідеї проєктів, що можуть запустити зміни у Луцьку в різних секторах.

Учасники розділились на три групи, взаємодіяли з макетом центру міста та запропонували ідеї, що загалом можуть вплинути на розвиток Луцька.

Перша команда виділила дві ключові підтеми для майбутнього розвитку: ринки та публічні простори для молоді.

Звернули увагу на такі обʼєкти:

- фабрика «Лучанка», яку можна перетворити у молодіжний хаб;
- Будинок офіцерів, як потенційний ком'юніті-центр із просторами для роботи та навчання;
- набережна річки Сапалаївка та забезпечення комфортного звʼязку з Палацом учнівської молоді;
- центральний ринок, як місце нового фуд-корту чи фуд-маркету, що стане привабливою локацією для мешканців та туристів.

Друга група основну увагу приділила питанням інклюзивності та інфраструктури, але найбільше учасників зацікавила потреба в просторах для різних спільнот.

Щоб об’єднати спільноти міста, команда запропонувала:

- створення проєкту для підтримки спільнот, не лише молодіжних, а й «третього віку»;
- створення вебплатформи чи єдиного інформаційного майданчика, на - якому будуть позначені всі простори для дозвілля та подій, а також кожен зможе розмістити власні оголошення про події, дізнатися більше про будь-яку спільноту у місті та долучитися до неї.

Третя команда зосередила увагу на створенні публічних просторів і місць для зустрічей молоді та підлітків у Луцьку — як у районах, так і в центрі міста.

Особливу увагу приділили розвитку велоінфраструктури та інклюзивності:

- продовжити велодоріжку на проспекті Волі до ТРЦ «Порт Сіті»;
- додати спуски та інклюзивні з’єднання по правій стороні шляхопроводу біля ТРЦ «Порт Сіті»;
- розвантажити центр міста від авто і стимулювати містян до - користування громадським транспортом, зокрема забрати парковку поруч з Театральним майданом.

Завдяки робочим майстерням вдалося отримати конкретні пропозиції для різних локацій Луцька, які сприятимуть економічному та культурному зростанню міста.



Подію організували у рамках проєкту Urban Vision Lutsk — першого комплексного урбаністичного дослідження Луцька. Організатори: платформа «Алгоритм дій» (Луцьк), ГО «Urban Reform» (Харків) та ORG (Брюссель).

Urban Vision Lutsk — це майданчик для обміну думками, збору та презентації ідей, формування проактивної спільноти містян. Для тих, хто прагне покращити інфраструктуру та міське середовище Луцька.

Усі напрацювання з воркшопів, ідеї з публічних урбаністичних обговорень, дані з дослідження збираються в межах проєкту, щоб кожен охочий мав доступ до цієї інформації та міг використати її для створення концепції, проєкту чи плану розвитку окремої частини міста.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.