Дитячі слінги на будь-який смак: як переможниця двох програм від центру Дія.Бізнес у Луцьку розвиває свій бренд

Лучанка Діана Шпак цього року здобула перемогу одразу в двох програмах від центру підтримки підприємництва Дія.Бізнес у Луцьку – «Відважна 2. Масштабування та діджиталізація» та «Траєкторія».

Завдяки цим ініціативам вона змогла залучити 200 000 гривень на розвиток свого нового бізнес-проєкту під назвою «DOPAMINE».

На власному виробництві жінка буде відшивати слінги для дітей – спеціальні тканинні переноски, які використовуються для носіння малюка на тілі батьків. Вони забезпечують комфортне та безпечне транспортування дитини, дозволяючи залишати руки дорослого вільними.

Журналісти ВолиньPost поспілкувалися з Діаною та дізналися про її шлях в підприємництві, участь в програмах від центру Дія.Бізнес у Луцьку, а також про те, що таке слінги та які їхні переваги над іншими засобами для транспортування дітлахів.

Яким був початок підприємницького шляху?

Діана запевняє: колись і подумати не могла, що буде підприємицею та матиме власне виробництво. Після закінчення університету, в якому отримала диплом перекладача, вона працювала в торгівлі, пройшла шлях від касира до торгового представника, а згодом встигла побувати на керівних посадах. Плани щодо подальної кар’єри змінилися в період декрету.

«Спочатку я хотіла повернутися на колишню роботу, але не знала як поєднуватиму з повною зайнятістю сім’ю та дитину. Саме в той час, а це був 2017 рік, мій чоловік Андрій почав шити шкіряні жіночі сумки. Він – учасник АТО, і спочатку ця діяльність була для нього терапією. Але згодом Андрій зрозумів, що в нього непогано виходить та став продавати свої вироби. Так ми почали працювати разом.

Чоловік конструював, креслив, виготовляв сумки, а я підкидала ідеї щодо дизайну, продавала, відправляла замовлення тощо. Помаленьку це перетворилося на невеличкий бізнес. Ми тоді орендували гараж. Перша швейна машинка була куплена на останні 400 євро з сімейного бюджету. Для нас тоді це були немалі кошти та дуже ризикована інвестиція», – розповідає Діана.

Але поступово охочих придбати сумки ставало все більше, продажі вийшли за межі країни. Подружжя навіть найняло на роботу ще одну швею. В такому колективі вони працювали до 2022 року. Саме тоді в Андрія та Діани з’явилося бажання збільшити обсяги виробництва. Пара навіть винайняла більше приміщення та встигла заїхати, але плани на розширення бізнесу перевало повномасштабне вторгнення. Андрій пішов в ТРО, Діана – волонтерила, а згодом з маленькою донечкою Христинкою виїхала за кордон.

«Пам’ятаю, як Андрій подзвонив мені і сказав: «Повертайся, будемо шити сумки для військових». Ми збільшили штат працівників, знову переїхали. Я, ще будучи в Німеччині, шукала тканину, замовляла її. Андрій тим часом проектував перший виріб. Це був баул – великий рюкзак, який використовується для перенесення та зберігання особистих речей і спорядження бійців. Нас тоді спіткало чимало перепон, але коли ми відправили першу партію баулів, замовники були дуже задоволені якістю продукції. Згодом ми розробили ще тактичний та медичний рюкзаки», – говорить підприємиця.

Всі ці види сумок для військових подружжя продовжує виготовляти донині. Шиють також рюкзаки для дронів типу Mavic та FPV, наплічники для Starlink, органайзери для евакуаційних автомобілей, аптечні підсумки, ампульниці, евакуаційні стропи та м'які ноші. Цей проєкт носить назву «Стохід».

Коли з’явилася ідея шити слінги?

Ідея виготовляти слінги для дітей з'явилася у Діани Шпак ще сім років тому, коли вона сама стала мамою.

«Я зрозуміла, що це дуже зручний засіб для транспортування малечі. Моя донечка Христина не любила їздити в візочку, тож я почала носити її в слінговому шарфі, а потім перейшла на ергорюкзачки», – згадує Діана.

Саме тоді жінка відчула переваги слінгів, які не тільки полегшували догляд за дитиною, але й робили її декретні будні більш насиченими. Жінка розповідає, що завдяки дитячим переноскам вона змогла активно проводити час разом з іншими мамами.

«Ми з подругами брали дітей у слінги, йшли гуляти, пити каву. Я навіть деякий час працювала таємним покупцем, і дитина при цьому зовсім не була для мене тягарем, – ділиться підприємиця своїм досвідом. – Слінги дозволяли мені вільно відвідувати магазини, аптеки та поштові відділення, що робило життя набагато комфортнішим».

На той момент Діана не наважилася почати власну справу з виробництва слінгів, тому відклала ідею до кращих часів. Та цього року вона знову повернулася до неї: почала більше дізнаватися про слінгоносіння і навіть пройшла курс слінгоконсультантів, щоб глибше зануритися в тему. Саме в цей період жінка дізналася про центр підтримки підприємництва Дія.Бізнес у Луцьку, що стало поштовхом до реалізації її давньої мрії.

Якою була участь в програмах «Відважна» та «Траєкторія»

Діана пригадує, що дуже хотіла стати частиною нового сезону «Відважної». Каже: було важко наважитися, але коли її відібрали для участі, була в захваті від того, що її проєкт помітили та оцінили. Так, вона стала однією з 28 учасниць в категорії «візіонерки», у яку входили жінки, що вже мають досвід в бізнесі. Упродовж трьох місяців Діана здобувала нові знання та навички в різних сферах підприємництва.

«Мені довелося трошки забити на роботу та присвятити більше часу навчанню. В нас був дуже класний ментор – Михайло Зданевич. Це людина, яка знає масу всього, він пройшов безліч курсів, але з нами, новачками, радо ділився своїм досвідом. З його сторони ніколи не було жорсткої критики, а лише підбадьорення. Під час навчання я відчувала «кайф» від того, що отримую нові знання. Моє сприйняття себе та своїх можливостей почало змінюватися, я по-новому подивилася на робочі процеси. «Відважна» принесла мені багато корисних знайомств, в групі панувала дружня атмосфера, не було відчуття конкуренції», – пригадує підприємиця.

Вона каже: спочатку не вірила, що зможе здобути перемогу, адже в групі були дуже сильні учасниці. Проте журі вирішило, що її проєкт вартий найвищої оцінки. Жінка увійшла до 12-ки найкращих візіонерок зі всієї України та отримала 100 000 гривень на розвиток свого бізнесу.

Окрім «Відважної», Діана взяла участь у програмі «Траєкторія», що була спрямована на підтримку ветеранів і їхніх сімей. Як дружина учасника АТО вона мала можливість податися на цей проєкт.

«Навчання було орієнтоване на психологічну підтримку ветеранів, їхню адаптацію та питання безбар'єрності, – пояснює Діана. – Окрім психологічних знань, учасники мали можливість подати свій бізнес-план та отримати фінансування. Там мій проєкт теж оцінили і я знову залучила 100 000 гривень гранту», – ділиться жінка своїм успіхом.
Отримані кошти з обох програм Діана планує використати на покупку вишивальної машини, яка на сьогодні вартує понад дві сотні тисяч гривень.

«Це обладнання дороге, але воно дозволить нам створювати вишивку на дитячих переносках, робити лімітовані серії та персоналізовувати рюкзачки. В Україні є багато художників, і мені б хотілося втілювати їхні твори на наших слінгах. Це додасть їм неабияку цінність», – розповідає Діана.

Як слінгоносіння полегшує життя малюків та їхній батьків?

За словами Діани, ергорюкзаки мають позитивний вплив на стан, настрій та розвиток дитини. У малечі є фізіологічна потреба бути на руках батьків, і це абсолютно нормально. Досі поширена думка про те, що дитину «розбалували» чи вона «звикла до рук» – давно застаріла та немає під собою жодного логічного підґрунтя.

«В переносці дитина почувається у безпеці як на руках в дорослого. Вона відчуває контакт з близькою людиною, заспокоюється. Є доведені наукові факти, що під час перебування в слінгу дитина швидше вчиться тримати голову, це зменшує дискомфорт від коліків, сприяє зміцненню травної системи», – розповідає жінка.

Окрім цього, дитячі переноски – чудова альтернатива візочкам. Вони значно спрощують життя батьків під час прогулянок, шопінгу, походів в аптеку, лікарню чи на пошту, а також подорожей. Особливо актуальне слінгоносіння в умовах поганих доріг та недостатньої кількості пандусів.

«Часто можна побачити маму, яка штовхає візок, тримає дитину на руках, а тут у неї ще й дзвонить телефон. Це дуже некомфортно, – підкреслює Діана. – До того ж, слінги зручні під час грудного вигодовування: коли дитина у візочку починає подавати сигнали, що вона хоче їсти, у мами не завжди є можливість швидко зреагувати, і це часто завершується плачем. Зі слінгом голод малечі можна непомітно для інших втамувати прямо на ходу».

Діана планує відшивати декілька різновидів слінгів. В асортименті будуть ергорюкзаки для несидячих діток (від 2 місяців), для сидячих малюків (від 6 місяців до 2 років), для дітей від трьох років, які не люблять ходити або мають захворювання опорно-рухового апарату. Також в планах підприємиці виготовляти трикотажні слінги та майслінги, основою яких є м’який тканинний шарф. Всі вони регулюватимуться в ширину та висоту, щоб збільшити термін їх використання.

«Ми вже спроектували наш перший ергорюкзак для сидячих діток і невдовзі його тестуватимемо. Хочемо отримати від мам правдиві відгуки про наші слінги, щоб удосконалити їх та почати масове виробництво», – говорить бізнесвумен.

Для Діани також дуже важлива соціальна складова її бізнес-проєкту. Жінка долучається до зустрічей, які організовує перинатальний центр, де розповідає про переваги слінгоносіння. В майбутньому підприємиця хоче допомагати дітям із захворюваннями опорно-рухового апарату та безплатно забезпечувати їх ергорюкзаками.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.