Кафе, що допомагає місту. Розмова із менеджеркою проєкту misto.cafe Анастасією Гулітою
У Луцьку незабаром запрацює нове кафе — misto.cafe. Його головна особливість — 80% заробленого залучатиметься на втілення соціальних ініціатив лучан.
Для того, щоб такий заклад з’явився в місті, між собою об’єдналося 100 людей. Бізнесмени, дизайнери, ресторатори, айтівці, представники громадського сектору — різні люди із Луцька, столиці та інших міст зробили фінансовий внесок по дві тисячі доларів, щоб надалі розвивати місто.
Як це працюватиме? Звідки взялося сто людей, які не пошкодували власних коштів? Які саме проєкти будуть втілювати в майбутньому? Про деталі роботи misto.cafe розповіла його проєктна менеджерка Анастасія Гуліта.
— Як з’явилась ідея misto.cafe у Луцьку?
— Загалом цю ідею з Івано-Франківська привіз співзасновник платформи «Алгоритм дій» (що адмініструє misto.cafe, — ред.). Там із 2014 року працює громадський ресторан Urban Space 100. Його засновники — 100 соціально активних людей, які об’єднались навколо ідеї якісного розвитку міського простору. 80% прибутку ресторану йде на реалізацію різноманітних міських ініціатив.
За такою ж моделлю буде працювати і misto.cafe. Ми вже маємо 100 співзасновників. У приміщенні активно йдуть ремонтні роботи, і орієнтовно в середині липня плануємо стартувати.
— Чи легко було знайти 100 людей, які погодилися вкласти власні гроші в ідею misto.cafe? І як, власне, пояснювали їм цю ідею?
— «Нарешті» — це слово, яке я чула найчастіше, поки ми шукали 100 співзасновників misto.cafe. Хтось добре розумів задум завдяки Urban Space 100. Інші нічого не знали про франківський ресторан, але однаково дуже чекали в Луцьку якусь цікаву соціальну ініціативу, до якої можуть долучитися.
У нашої команди був план «Б» — що будемо робити, якщо раптом ідея не «вистрілить» і не привабить відразу стількох людей. Кожен із нас мав свій список, кому потенційно могло б бути цікаво долучитись до такої справи. Планували, що, у разі чого, будемо зустрічатися з кожним персонально і доносити ідею, розповідати про проєкт, який по суті є першим кейсом соціального підприємництва у Луцьку.
Але не довелося. Як тільки оголосили про збір заявок від охочих стати співзасновниками misto.cafe, анкети просто посипалися. За перший вечір ми отримали 23 заявки. Наступного дня цифра дійшла до 55.
Це дуже надихало. Нас зрозуміли. Луцьк виявився відкритим до соціальної активності, до участі в розвитку. Повторюся: я щодня чула від нових і таких різних людей слово: «Нарешті!».
— Але співзасновником misto.cafe міг стати не кожен. Знаю, що був досить жорсткий відбір, голосування і не всі охочі пройшли?
— Так, співзасновників вибирали. Кандидатури схвалювали вже наявні співзасновники. Як це працювало? Спершу ми залучили до проєкту шістьох лучан, які вже зарекомендували себе як люди, які впливають на розвиток міста. Це — художник-дизайнер і засновник студії Shklo, дуже активний у громадському секторі, зокрема в студентському середовищі Вадим Курилюк, співвласниця взуттєвої справи Ікос Іванка Ковальчук, власниця бренду KateLab Катерина Ковальчук, архітектор Тарас Пахолюк, власниця простору «Культ» Яна Тарарай та архітектор Левко Давидюк. Вони стали ініціаторами проєкту.
І так поступово голосували за кожну заявку і зібрали сотню співзасновників. Ми дали можливість кожному, хто поступово долучався до сотні, формувати це ком’юніті. Цікаво було спостерігати, як відповідально усі співзасновники використовували цю можливість: залишали рекомендації, додаткові питання, уточнення.
— Багато було людей, за яких не проголосували?
— Дехто відмовлявся сам і зняв кандидатуру. Найчастіше — бо неправильно зрозуміли ідею. Думали, що гроші, які вони вкладуть — це інвестиція, яка буде повертатися у фінансовому вигляді. Проте я пояснювала, що тут інший вплив, соціальний. І все вкладене буде повертатись у вигляді класних проєктів та розвитку міста.
Було декілька випадків, коли за людину не проголосували. Заявку відхиляли, якщо проти висловлювалося 20% і більше співзасновників. Зазвичай це було пов’язано із негативними відгуками. Також заздалегідь у нас були певні вимоги до тих, хто не може долучитися до проєкту. Наприклад, серед них і політики. Не хочемо, щоб нас асоціювали з будь-якими політичними силами. За таким критерієм теж відпала одна кандидатура.
— То хто став співзасновниками misto.cafe?
— Слоганом нашої краудфандингової кампанії було: «Різні люди. Одне місто. — Різні люди. Одне місце». Так і сталося: навколо проєкту об’єдналися дуже різні люди. Багато є із легкої промисловості, дизайнери одягу, взуття, також HoReCa, б’юті-сфера, маркетинг, з громадського сектору, до речі, небагато. Але в топі — айтівці, їх найбільше.
І це, до речі, дуже круто. Є ж оцей стереотип, що айтівці — це така закрита «бульбашка», яка живе своїм життям і мало взаємодіє з навколишнім середовищем. А ми дали їм можливість проявитися, відкрити себе, вийти з «бульбашки» і стати корисними для міста. Я сама теж із діджитал-сфери, тому добре розумію, як це класно спрацювало.
Загалом, коли відібрали сотню співзасновників, я так захопилась аналізом нашого ком’юніті, що порахувала все: від професій до імен і навіть знаків зодіаку.
— І що цікавого виявилося? Багато Скорпіонів?
— Насправді ні. Найбільше Близнюків та Стрільців.
Але найцікавішим виявилося те, що у нас дуже багато Сергіїв. Тут треба розуміти, що «перлиною» нашої команди є ресторатор Сергій Капацина. У Луцьку його добре знають, він стартував багато класних проєктів: «Не про хліб», кафе Idealist, «Собака Лу». І підбивши таку статистику, ми тепер жартуємо, що у нас «сергієрхат».
Це все може видатись дитячими жартами — про імена, гороскопи, але насправді будь-які спільні нюанси та деталі допомагають формувати перші точки дотику для такого новоствореного ком’юніті, що далі має підсилювати місто.
Спільнота, яка зібралася, це ж не просто 100 людей, які будуть тиснути кнопки, щоб підтримати той чи інший проєкт і виділити на це гроші. Усі співзасновники мають величезний досвід, соціальний капітал, власні ідеї. Тому, переконана, що в майбутньому точно будуть виникати цікаві колаборації навіть поза самими грантовими сезонами.
— Що таке грантовий сезон і які саме проєкти буде підтримувати misto.cafe?
— Після того, як кафе пропрацює певний час і збере прибуток, ми оголосимо перший грантовий сезон. Подавати заявки зможуть неприбуткові організації з пропозиціями некомерційних проєктів. Це може бути будь-яка ініціатива, що спрямована на розвиток міста: провести навчання, залучити експерта, організувати фестиваль, встановити пандус…
Крім того, пріоритетними будуть напрямки, пов’язані із ветеранами та військовими. Ветерани і військові зараз — це ті люди, завдяки якими наш Луцьк є, живе і має можливість розвиватися. Тому місто в свою чергу повинно дбати про те, щоб створювати комфортне середовище для них, дбати про інклюзивність та належні сервіси.
— Можливо, на прикладі франківського Urban Space 100 розкажете, які вони підтримали проєкти? Щоб більше зрозуміти, що саме зможе реалізовувати misto.cafe?
— Зараз реалізовується багато проєктів для підтримки військових. Коли їздила в Івано-Франківськ, то стала свідком однієї такої ініціативи: це була виставка документальних фото важко поранених бійців «Сталеві духом». Захід збирав кошти для лікування військових. І це дуже показовий приклад такого собі «ланцюжка» суспільної користі. Містяни роблять свої побутові справи — обідають, п’ють каву, а частина коштів йде на організацію фотовиставки, яка збирає кошти і допомагає пораненим. Дуже хочеться, щоб і в Луцьку misto.cafe запускало такі «ланцюжки».
— Чи є фінансові прорахунки, скільки misto.cafe зможе зібрати грошей на такі проєкти?
— Так, є чіткі розрахунки, які базуються на кількості посадкових місць, сумі середнього чеку. Після того як кафе стане популярним і вийде на стабільну роботу, ми думаємо, що на один грантовий сезон ми зможемо акумулювати від півмільйона і до мільйона гривень.
— Якщо підсумовувати нашу розмову, чому лучанам потрібно йти у misto.cafe?
— Причин багато. Насамперед смачно поїсти, бо це передусім кафе. Кухню ставить Сергій Капацина, який має багато цікавих задумів. Хоче запровадити декілька позицій із кримськотатарської кухні, адже сам він із Криму.
У меню також будуть страви від запрошених шеф-кухарів, і це теж стане «фішкою».
Але misto.cafe — це точно заклад не лише про їжу. Тут буде подієвий майданчик із активною програмою. Лекції, тренінги, панельні дискусії, музичні події, кінопокази, книжкові клуби. Над концепцією активностей працюють Тетяна Зубрик, відома у Луцьку як співзасновниця Креативної івент-агенції «FeelGood» та Аня Шклярук.
Хочемо також зробити певні сезонні події, щоб люди знали, що саме цей захід щороку буде відбуватися в misto.cafe. Створити свої традиції в Луцьку, як в Австрії Віденський бал чи Октоберфест в Німеччині.
А ще в misto.cafe буде сувенірна крамниця, де будуть представлені місцеві бренди, спеціальні тематичні колаборації. І з обох активностей прибуток буде йти на грантові сезони.
Та головне, за чим варто йти у misto.cafe, — це за можливістю долучитися до розвитку середовища. Випити звичної кави чи пообідати і водночас зробити внесок у те, щоб місто рухалось уперед і збирало навколо себе активну небайдужу спільноту.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Для того, щоб такий заклад з’явився в місті, між собою об’єдналося 100 людей. Бізнесмени, дизайнери, ресторатори, айтівці, представники громадського сектору — різні люди із Луцька, столиці та інших міст зробили фінансовий внесок по дві тисячі доларів, щоб надалі розвивати місто.
Як це працюватиме? Звідки взялося сто людей, які не пошкодували власних коштів? Які саме проєкти будуть втілювати в майбутньому? Про деталі роботи misto.cafe розповіла його проєктна менеджерка Анастасія Гуліта.
— Як з’явилась ідея misto.cafe у Луцьку?
— Загалом цю ідею з Івано-Франківська привіз співзасновник платформи «Алгоритм дій» (що адмініструє misto.cafe, — ред.). Там із 2014 року працює громадський ресторан Urban Space 100. Його засновники — 100 соціально активних людей, які об’єднались навколо ідеї якісного розвитку міського простору. 80% прибутку ресторану йде на реалізацію різноманітних міських ініціатив.
За такою ж моделлю буде працювати і misto.cafe. Ми вже маємо 100 співзасновників. У приміщенні активно йдуть ремонтні роботи, і орієнтовно в середині липня плануємо стартувати.
— Чи легко було знайти 100 людей, які погодилися вкласти власні гроші в ідею misto.cafe? І як, власне, пояснювали їм цю ідею?
— «Нарешті» — це слово, яке я чула найчастіше, поки ми шукали 100 співзасновників misto.cafe. Хтось добре розумів задум завдяки Urban Space 100. Інші нічого не знали про франківський ресторан, але однаково дуже чекали в Луцьку якусь цікаву соціальну ініціативу, до якої можуть долучитися.
У нашої команди був план «Б» — що будемо робити, якщо раптом ідея не «вистрілить» і не привабить відразу стількох людей. Кожен із нас мав свій список, кому потенційно могло б бути цікаво долучитись до такої справи. Планували, що, у разі чого, будемо зустрічатися з кожним персонально і доносити ідею, розповідати про проєкт, який по суті є першим кейсом соціального підприємництва у Луцьку.
Але не довелося. Як тільки оголосили про збір заявок від охочих стати співзасновниками misto.cafe, анкети просто посипалися. За перший вечір ми отримали 23 заявки. Наступного дня цифра дійшла до 55.
Це дуже надихало. Нас зрозуміли. Луцьк виявився відкритим до соціальної активності, до участі в розвитку. Повторюся: я щодня чула від нових і таких різних людей слово: «Нарешті!».
— Але співзасновником misto.cafe міг стати не кожен. Знаю, що був досить жорсткий відбір, голосування і не всі охочі пройшли?
— Так, співзасновників вибирали. Кандидатури схвалювали вже наявні співзасновники. Як це працювало? Спершу ми залучили до проєкту шістьох лучан, які вже зарекомендували себе як люди, які впливають на розвиток міста. Це — художник-дизайнер і засновник студії Shklo, дуже активний у громадському секторі, зокрема в студентському середовищі Вадим Курилюк, співвласниця взуттєвої справи Ікос Іванка Ковальчук, власниця бренду KateLab Катерина Ковальчук, архітектор Тарас Пахолюк, власниця простору «Культ» Яна Тарарай та архітектор Левко Давидюк. Вони стали ініціаторами проєкту.
І так поступово голосували за кожну заявку і зібрали сотню співзасновників. Ми дали можливість кожному, хто поступово долучався до сотні, формувати це ком’юніті. Цікаво було спостерігати, як відповідально усі співзасновники використовували цю можливість: залишали рекомендації, додаткові питання, уточнення.
— Багато було людей, за яких не проголосували?
— Дехто відмовлявся сам і зняв кандидатуру. Найчастіше — бо неправильно зрозуміли ідею. Думали, що гроші, які вони вкладуть — це інвестиція, яка буде повертатися у фінансовому вигляді. Проте я пояснювала, що тут інший вплив, соціальний. І все вкладене буде повертатись у вигляді класних проєктів та розвитку міста.
Було декілька випадків, коли за людину не проголосували. Заявку відхиляли, якщо проти висловлювалося 20% і більше співзасновників. Зазвичай це було пов’язано із негативними відгуками. Також заздалегідь у нас були певні вимоги до тих, хто не може долучитися до проєкту. Наприклад, серед них і політики. Не хочемо, щоб нас асоціювали з будь-якими політичними силами. За таким критерієм теж відпала одна кандидатура.
— То хто став співзасновниками misto.cafe?
— Слоганом нашої краудфандингової кампанії було: «Різні люди. Одне місто. — Різні люди. Одне місце». Так і сталося: навколо проєкту об’єдналися дуже різні люди. Багато є із легкої промисловості, дизайнери одягу, взуття, також HoReCa, б’юті-сфера, маркетинг, з громадського сектору, до речі, небагато. Але в топі — айтівці, їх найбільше.
І це, до речі, дуже круто. Є ж оцей стереотип, що айтівці — це така закрита «бульбашка», яка живе своїм життям і мало взаємодіє з навколишнім середовищем. А ми дали їм можливість проявитися, відкрити себе, вийти з «бульбашки» і стати корисними для міста. Я сама теж із діджитал-сфери, тому добре розумію, як це класно спрацювало.
Загалом, коли відібрали сотню співзасновників, я так захопилась аналізом нашого ком’юніті, що порахувала все: від професій до імен і навіть знаків зодіаку.
— І що цікавого виявилося? Багато Скорпіонів?
— Насправді ні. Найбільше Близнюків та Стрільців.
Але найцікавішим виявилося те, що у нас дуже багато Сергіїв. Тут треба розуміти, що «перлиною» нашої команди є ресторатор Сергій Капацина. У Луцьку його добре знають, він стартував багато класних проєктів: «Не про хліб», кафе Idealist, «Собака Лу». І підбивши таку статистику, ми тепер жартуємо, що у нас «сергієрхат».
Це все може видатись дитячими жартами — про імена, гороскопи, але насправді будь-які спільні нюанси та деталі допомагають формувати перші точки дотику для такого новоствореного ком’юніті, що далі має підсилювати місто.
Спільнота, яка зібралася, це ж не просто 100 людей, які будуть тиснути кнопки, щоб підтримати той чи інший проєкт і виділити на це гроші. Усі співзасновники мають величезний досвід, соціальний капітал, власні ідеї. Тому, переконана, що в майбутньому точно будуть виникати цікаві колаборації навіть поза самими грантовими сезонами.
— Що таке грантовий сезон і які саме проєкти буде підтримувати misto.cafe?
— Після того, як кафе пропрацює певний час і збере прибуток, ми оголосимо перший грантовий сезон. Подавати заявки зможуть неприбуткові організації з пропозиціями некомерційних проєктів. Це може бути будь-яка ініціатива, що спрямована на розвиток міста: провести навчання, залучити експерта, організувати фестиваль, встановити пандус…
Крім того, пріоритетними будуть напрямки, пов’язані із ветеранами та військовими. Ветерани і військові зараз — це ті люди, завдяки якими наш Луцьк є, живе і має можливість розвиватися. Тому місто в свою чергу повинно дбати про те, щоб створювати комфортне середовище для них, дбати про інклюзивність та належні сервіси.
— Можливо, на прикладі франківського Urban Space 100 розкажете, які вони підтримали проєкти? Щоб більше зрозуміти, що саме зможе реалізовувати misto.cafe?
— Зараз реалізовується багато проєктів для підтримки військових. Коли їздила в Івано-Франківськ, то стала свідком однієї такої ініціативи: це була виставка документальних фото важко поранених бійців «Сталеві духом». Захід збирав кошти для лікування військових. І це дуже показовий приклад такого собі «ланцюжка» суспільної користі. Містяни роблять свої побутові справи — обідають, п’ють каву, а частина коштів йде на організацію фотовиставки, яка збирає кошти і допомагає пораненим. Дуже хочеться, щоб і в Луцьку misto.cafe запускало такі «ланцюжки».
— Чи є фінансові прорахунки, скільки misto.cafe зможе зібрати грошей на такі проєкти?
— Так, є чіткі розрахунки, які базуються на кількості посадкових місць, сумі середнього чеку. Після того як кафе стане популярним і вийде на стабільну роботу, ми думаємо, що на один грантовий сезон ми зможемо акумулювати від півмільйона і до мільйона гривень.
— Якщо підсумовувати нашу розмову, чому лучанам потрібно йти у misto.cafe?
— Причин багато. Насамперед смачно поїсти, бо це передусім кафе. Кухню ставить Сергій Капацина, який має багато цікавих задумів. Хоче запровадити декілька позицій із кримськотатарської кухні, адже сам він із Криму.
У меню також будуть страви від запрошених шеф-кухарів, і це теж стане «фішкою».
Але misto.cafe — це точно заклад не лише про їжу. Тут буде подієвий майданчик із активною програмою. Лекції, тренінги, панельні дискусії, музичні події, кінопокази, книжкові клуби. Над концепцією активностей працюють Тетяна Зубрик, відома у Луцьку як співзасновниця Креативної івент-агенції «FeelGood» та Аня Шклярук.
Хочемо також зробити певні сезонні події, щоб люди знали, що саме цей захід щороку буде відбуватися в misto.cafe. Створити свої традиції в Луцьку, як в Австрії Віденський бал чи Октоберфест в Німеччині.
А ще в misto.cafe буде сувенірна крамниця, де будуть представлені місцеві бренди, спеціальні тематичні колаборації. І з обох активностей прибуток буде йти на грантові сезони.
Та головне, за чим варто йти у misto.cafe, — це за можливістю долучитися до розвитку середовища. Випити звичної кави чи пообідати і водночас зробити внесок у те, щоб місто рухалось уперед і збирало навколо себе активну небайдужу спільноту.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Чіткі розрахунки: від півмільйона до мільйона. +- 500000 гуляє . Це ж хто так порахував?
Останні статті
Розстріл у Луцькій тюрмі: що відомо про жахливий злочин НКВС
24 червень, 18:11
Який стайлер вибрати для завивки волосся: кращі бренди в Україні
21 червень, 14:21
Кафе, що допомагає місту. Розмова із менеджеркою проєкту misto.cafe Анастасією Гулітою
21 червень, 11:30
Огляд житлового комплексу Compass Center
20 червень, 17:55
«Краще піти до ЗСУ самому, ніж чекати рандому від ТЦК», - військовий волинської бригади
20 червень, 15:17
Останні новини
На Волині медики «швидкої» врятували життя двом чоловікам
Сьогодні, 21:16
На Волині у батьків померлого ветерана російсько-української війни згорів будинок. ВІДЕО
Сьогодні, 20:35
Погода в Луцьку та Волинській області на завтра, 22 листопада
Сьогодні, 20:00
Третя світова війна розпочалася у 2024 році, - Залужний
Сьогодні, 19:06