Фізична та психологічна реабілітація: як на Волині військові відновлюються після поранень

В час війни багато українських захисників зазнають поранень і травм, залишаються без кінцівок, втрачають фізичне та психічне здоров’я через складні умови служби, а з ними – і звичне для себе життя. Після отримання спеціалізованої медичної допомоги, операцій, ампутацій, медикаментозного лікування такі бійці потребують ще й хорошої реабілітації. Сьогодні перед медиками стоїть завдання забезпечити захисникам комплексну допомогу, що сприятиме їхньому поверненню до нормального життя та інтеграції в суспільство.

Як реабілітують військових на Волині та на базі яких закладів можна отримати таку допомогу дізнавалися журналісти Інформаційного агентства ВолиньPost.

Минулоріч підхід до реабілітації в Україні змінився кардинально. У лютому 2023 року в Міністерстві охорони здоров’я представили флагманський проєкт «Розвиток системи реабілітаційної допомоги», який і зараз активно продовжують впроваджувати у медичних закладах України.

«Реабілітаційна допомога має базуватися на принципах доказової реабілітації та кращих світових практиках. А це означає перехід від застарілої, недієвої, пострадянської системи до сучасної, яка слугує відновленню людини та сприяє її поверненню до повноцінного життя, є доказовою та заснованою на логіці МКФ, а також доступною для всіх, хто її потребує», – зазначав керівник МОЗ Віктор Ляшко під час презентації проєкту.

Оновлені реабілітаційні відділення, «палати героїв» та новий масштабний центр

Начальник управління охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації Юрій Легкодух каже, що в реабілітаційну допомогу військовослужбовцям в області надають 27 закладів охорони здоров’я. Усі вони підписали відповідний договір з НСЗУ за напрямом «Реабілітація».

«Ми отримуємо евакуаційні потяги з нашими пораненими військовими. Разом з військовим шпиталем дивимося, яка кількість бійців прибула, з якими вони патологіями, якої важкості. У Волинській обласній та Луцькій міській клінічних лікарнях упродовж перших днів цих пацієнтів оперують, призначають лікування. А далі ми їх розподіляємо по інших медзакладах області, де вони і проходять реабілітацію», – розповідає посадовець.

За його словами, у всіх *кластерних та *надкластерних закладах охорони здоров’я, яких в області 11, сьогодні покращують умови в реабілітаційних відділеннях. Крім того, в усіх цих медустановах будуть створені «палати героя». Вони призначені для довгострокової реабілітації поранених захисників, які перебувають у вегетативному стані. Такі палати вже діють на базі Володимирської та Нововолинської лікарень.

Довідково: Відповідно до видів медичної допомоги мережа закладів охорони здоров’я була поділена на надкластерні, кластерні та загальні лікарні. Надкластерні лікарні ті, в яких є ресурси та технології для надання медичної допомоги у найбільш складних або рідкісних випадках захворювань. Кластерні – багатопрофільні лікарні в межах госпітального округу, які мають забезпечити потребу населення в лікуванні найбільш поширених захворювань.

Тим часом, у липні цього року планується відкриття нового масштабного реабілітаційного відділення, яке нині активно облаштовують в корпусі Волинської обласної клінічної лікарні, що в Боголюбах. На час військового стану там надаватимуть допомогу виключно пораненим захисникам.

«Це дуже потужний проєкт. Відділення простягатиметься на площі 2 000 квадратних метрів. Там буде 60 стаціонарних ліжкомісць, інклюзивні палатати, реабілітаційні зали, величезна їдальня. Сьогодні там створюють команду спеціалістів, яка працюватиме з пацієнтами. Тож сьогодні триває активне навчання медперсоналу», – говорить Юрій Легкодух.

Завдання реабілітологів – допомогти пацієнту відновити втрачену функцію, замістити її або ж навчити повноцінно жити без неї

У обласному центрі Волині найпотужнішим закладом, що спеціалізується на *довготривалій реабілітації, є КП «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій» Луцької міської ради, який функціонує з 2019 року. У медустанові пацієнт мають змогу відновитися фізично і психологічно та отримати кваліфіковану комплексну допомогу. Крім роботи безпосередньо з бійцями, підтримку тут надають членам їхніх сімей, а також просто цивільним громадянам.

Довідково: Довготривалий реабілітаційний період починається, коли у людини виявляють обмеження повсякденного функціонування або хронічний перебіг хвороби, що прогресує та потребує певних заходів для досягнення та підтримки оптимального процесу життєдіяльності.

Захисники допомогу фахівців отримують першочергово, розповідає керівник центру Ігор Гнетньов. В стаціонарі військових – понад 90 %, серед пацієнтів, які проходять реабілітацію амбулаторно, захисники становлять від 50 до 70 %.

«Ми реабілітуємо пацієнтів після травм опорно-рухового апарату, неврологічних та мінно-вибухових травми, посттравматичного стресового розладу, ампутації кінцівок, готуємо їх до протезування. Серед військових є й паліативні хворі. Хтось має травми хребта, хтось перебуває в вегетативному стані після черепно-мозкових травм. Наші спеціалісти їздять до них додому і там надають необхідну підтримку й догляд», – каже Ігор Гнетньов.

Від додає, що в медзакладі діють три відділення: реабілітації, паліативної допомоги та медикоко-психологічної реабілітації. Фізичні терапевти та ерготерапевти повертають пацієнтам здоров’я тіла, навчають їх максимально повноцінно жити зі своєю проблемою. Медики мобільної паліативної бригади обслуговують хворих на дому. Вони допомагають у догляді тих, хто прикутий до ліжка чи обмежений в пересуванні. Лікарі-психіатри, психологи і терапевти мовлення сприяють відновленню духовного й емоційного стану своїх підопічних та допомагають їм повернути можливість спілкуватися. Загалом, колектив закладу налічує близько сотню працівників.

Ігор Гнетньов розповідає, що у багатьох є викривлене уявлення щодо поняття реабілітації. За його словами, цей процес далеко не про «будиночок в лісі на березі водойми, бювет та масаж». Завдання реабілітологів – повернути пацієнту можливості, які він втратив через травму, поранення чи захворювання.

«Найлегше пояснити це на прикладі розвитку маленької дитини. Змалечку дитина вчиться ходити, говорити тощо. В дорослому віці їй вже не треба задумуватися, як це робити. Адже з часом комп’ютер нашого організму сам знає, яким органам треба давати команду, щоб вони виконували ту чи іншу функцію. А тепер уявіть, що в якийсь момент людина втрачає якісь можливості свого тіла. Наше завдання в такому випадку – або допомогти пацієнту відновити цю функцію, або її замістити, або ж навчити його жити без неї. Наші спеціалісти допомагають пацієнтам пройти такий самих шлях, як проходить маля в процесі свого розвитку та дорослішання», – каже очільник медзакладу.

Для одужання військових у центрі є гідромасажні ванни, басейн, циркулярні душі, душ Шарко, соляна кімната, зал лікувальної фізкультури, тренажерний зал, кімнати для відновлення дрібної моторики, кімнати індивідуальної та групової психологічної реабілітації.

Ці військові поклали своє здоров’я заради нас, тож ми повинні максимально повернути їх в соціальне життя

Щодоби спеціалісти Медичного центру реабілітації учасників бойових дій обслуговують близько 600 осіб, левова частка з яких – військові.

Серед пацієнтів – Сергій. Чоловік пішов на фронт ще у 2016 році, через деякий час отримав поранення ноги. Однак, це не зупинило військвого, і після одужання, вже навіть маючи групу інвалідності, він знову став на захист країни. У 2022 році під час виконання бойових завдань чоловік знову зазнав поранення, цього разу це була черепно-мозкова травма.

«Це було в березні, а я пам’ятаю вже травень. Все що було до цього – просто вилетіло з моєї пам’яті. Лікарі розказували, що мене вивозили як двохсотого. А я несподівано прийшов до тями. Спочатку я лежав овочем, а зараз вже можу розмовляти, самостійно пересуваю одну ногу. Вдячний за це лікарям та реабілітологам», – каже ветеран.

Фізичне відновлення Сергія триває понад два роки, в луцькому центрі реабілітації він уже вдруге. Зараз фахівці допомагають чоловіку навчитися краще тримати баланс та рівновагу, щоб у майбутньому він зміг самостійно стояти на ногах.

Олександр проходить курс в центрі реабілітації вже вчетверте. Чоловік пішов на передову добровольцем на початку повномасштабного вторгнення. Під час ворожого обстрілу він отримав поранення в голову.

«Ми тоді були вже на місці дислокації, я саме перебував на чергуванні. Нас обстріляли. Пам’ятаю тільки, як мене перевозили з Дніпра в Київ, і то моментами», – розповідає захисник.

Травма виявилося дуже складною, осколок снаряду пройшов через весь мозок і застрягнув у ньому. Чоловіку довелося перенести не одну операцію, а також стикнутися з іншими захворюваннями, які викликало поранення. Олександр проходив реабілітацію в інших містах України, і навіть в Іспанії.

«В закордонній клініці все було чудово, безкоштовно, нам дуже допомогли, але не достатньо часу приділяли самій реабілітації. Спочатку заняття було двічі в тиждень, а потім і взагалі один раз. Для такого поранення це дуже мало. Якщо чесно, то в Луцьку у цьому плані кращий підхід. Тут багато приділяють багато уваги фізичному відновленню пацієнтів», – додає дружина військового Альона.

«Наша основна ціль – навчити людину знову самостійно себе обслуговувати. Фізичні терапевти навчають ходити та переміщатися, ерготерапевти вчать виконувати інші буденні дії: взуватися, одягатися, голитися, приймати душ, відвідувати вбиральню тощо. Ми розуміємо, що військові поклали своє здоров’я заради нас, тож ми повинні максимально повернути їх в соціальне середовище, навчити жити в нових реаліях», – каже старший фізичний терапевт Андрій Бухвал.

Він зазначає, що звернення бійців в центр реабілітації не завжди пов’язані з травмами, отриманими на полі бою. Через «несолодкі умови несення служби» у захисників нерідко розвиваються та загострюються інші захворювання.

«Дощ, сніг, окопи, переохолодження, спека, недоїдання, великі фізичні та психологічні навантаження сприяють тому, що люди фізично та психологічно зношуються. Тому в нас є категорії військових, які приходять на ротації та звертаються за підтримкою. А якісь помірні навантаження, басейни, оздоровлення, робота з психологом теж дають гарні результати для відновлення фізичного та ментального здоров’я захисників», – говорить фахівець.

Фізичну реабілітацію пацієнтів-військових неодмінно супроводжує і психологічна. На базі центру бійці можуть отримати як індивідуальні консультації, що відбуваються за зачиненими дверима, так і відвідати групові заняття.

Завідувачка відділенням медико-психологічної допомоги Анастасія Півень каже, близько 80 % захисників, які проходять реабілітацію, страждають на посттравматичний стресовий розлад.

«Дуже часто трапляються розлади адаптації, коли людині дуже складно повернутися в цивільне середовище. Вони лякаються звуків, відчувають небезпеку, якої насправді немає, замикаються в собі, починають уникати спілкування з іншими людьми, навіть рідними та друзями. Найважче те, що військовий вважає, нібито це коїться тільки з ним. З такими пацієнтами працюють наші психологи і це допомагає», – каже лікарка. – Але бувають і важчі випадки, коли пацієнт скаржиться, що він не спить, у нього жахливі сновидіння, сниться війна, померлі побратими, він має флешбеки. В такому разі я, як лікар-психіатр пропоную долучити медикаментозну терапію. Це дає більші шанси на одужання та скорішу реабілітацію».

Анастасія Півень каже, що нерідко за психологічною підтримкою до спеціалістів центру звертаються і членам сімей військових. Фахівці активно працюють з дітьми захисників, дружинами, батьками.

«Ми готуємо їх до повернення близької людини з фронту. Розповідаємо, як краще з нею поводитися, як реагувати на її вчинки, як самотужки, в колі родини, адаптувати військового до цивільного життя. Деякі з наших пацієнтів кажуть, що саме підтримка сім’ї найкраще допомогла їм соціалізуватися та відновитися повноцінно», – говорить лікарка.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.