Більше парковок чи менше машин: як у Луцьку вирішити питання з великою кількістю приватного автотранспорту

Луцьк заполонили автівки. У місті вони скрізь: в дворах багатоповерхівок, вздовж узбіч та на тротуарах. Знайти місце своєму залізному коню для луцького водія часто стає справжнім викликом. Зокрема, саме через це керманичі, навіть під страхом бути оштрафованими, паркують свої транспортні засоби у заборонених місцях. Погіршилася ситуація під час повномасштабного вторгнення, коли кількість авто у Луцьку збільшилася в результаті нульового розмитнення та міграції українців з прифронтових територій держави.

То в чому ж таки проблема: у недостатній кількості паркомісць чи, можливо, у несвідомому ставленні лучан, які на відміну від європейців, не хочуть пересідати з автомобіля на інші види транспорту? Журналісти ВолиньPost вирішили це з’ясувати.

Більше парковок?

У запиті на інформацію в комунальному підприємстві «АвтоПаркСервіс», що відповідальне за місця для стоянки, зазначили, що станом на квітень 2024 року у Луцьку є 32 спеціально відведені муніципальні майданчики для паркування, два з яких діють на платній основі. Протягом 2022-2024 років комунальне підприємство працює над тим, щоб обладнати ще 15 платних автостоянок на території громади. Зокрема, у Луцьку мали ввести в експлуатацію паркувальний майданчик на вулиці Кравчука, що зможе вмістити майже сотню автівок.

«Відкриття відклали, це трапилося у зв'язку з проведенням ремонтних робіт дорожнього покриття на цій вулиці. Однак комунальним підприємством уже нанесено необхідну дорожню розмітку, встановлено дорожні знаки та інформаційні таблички, згідно з Правилами паркування транспортних засобів, які затверджені постановою Кабміну», – йдеться у відповіді на запит.

Також зазначають, що сьогодні «АвтоПаркСервіс» активно працює над збільшенням кількості паркомісць у Луцьку та покращенням якості цієї сфери, зокрема, у центрі міста. На думку фахівців, це сприятиме розвитку туристичної галузі.

«На Театральному майдані планується впровадження автоматичної системи паркування у вигляді в'їзного-виїзного терміналу. На вулиці Винниченка облаштування паркувального майданчика планується шляхом нанесення відповідної дорожньої розмітки, встановлення інформаційних табличок з інструкцією безготівкової оплати послуг паркування за допомогою мобільного застосунку «SmartLutsk», – кажуть в «АвтоПаркСервіс».

Говорять і про те, що через поступове збільшення кількості автомобілів у місті, в комунальному підприємстві будуть надалі вивчати питання розбудови та розширення паркувального простору Луцької міської територіальної громади.

«Для ефективного вирішення проблем, пов'язаних з розвитком паркувального простору у місті, з метою якнайшвидшого облаштування нових паркувальних майданчиків підприємство здійснює акумулювання необхідних коштів на своїх поточних розрахункових рахунках», – зазначають у відповіді на запит.

Однак поки що, зокрема, через перенасиченість міста автомобілями та недостатню кількість паркомісць водії часто порушують правила зупинки та стоянки. Навіть під страхом бути оштрафованими, вони паркують свої транспортні засоби у заборонених для цього місцях. За інформацією Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради упродовж минулого року інспектори з паркування винесли 20 833 постанови на керманичів-порушників. А лише з початку цього року таких адміністративних матеріалів було складено вже майже 14 тисяч.

Менше автомобілів?

Тим часом у ГО «Місто. Перезавантаження» вважають, що проблема Луцька не у бракові паркомісць, а в недостатній пішоходизації та велосипедизації. Член громадської організації, архітектор Тарас Дацюк розповідає, що вирішувати питання з надмірною кількістю автівок на вулицях обласного центру треба створенням «альтернативних можливостей пересування». Це, зокрема, покращення роботи громадського транспорту.

«Справа в тому, що приватний автотранспорт – неефективний та не репрезентує потреби більшості населення, адже автівками володіють лише 20 % лучан. За статистикою середня кількість людей в одному автомобілі на дорозі – це 1,3 особи. Тобто у трьох авто пересуваються в середньому лише чотири людини. Але ж на площі, яку займають ці машини, поміститься цілий автобус, який легко зможе перевозити близько 50 пасажирів. Виходячи з цих даних, можна також стверджувати, що 50 автомобілів можна замінити на всього один автобус. Уявіть, скільки тоді на проїзній частині звільниться місця?» – розмірковує Тарас.

Звісно, це не означає, що люди не можуть володіти приватним автотранспортом, каже архітектор. Але, оскільки ним користується менша кількість жителів міста, він повинен мати менший пріоритет. У світі, зазначає Тарас, навіть є загальноприйнята піраміда пріоритетів руху. На її вершині – пішохід, нижче – велосипедист, далі йде громадський транспорт, потім – муніципальні служби та комерційний транспорт, а лише після нього – приватні автомобілі.

Таким шляхом давно пішли багато європейських країн. Зокрема, у Копенгагені відсоток людей, які мають власне авто, набагато більший ніж в Україні. Але, водночас, це найбільш велосипедизоване місто в світі. Справа в тому, що жителі використовують авто, здебільшого, для далеких подорожей, а не для поїздки в магазин, який за 500 метрів від дому, пояснює архітектор. За кордоном розробляють і інші альтернативні методи, що допомагають звільнити міста від надмірної кількості авто.

«Минулого літа у Луцьк приїздив архітектор з Нідерландів. Він презентував свій архітектурний проєкт: багатофункціональний комплекс, на перших поверхах якого розташована комерція, вище – житло, а також є вбудований паркінг. Фішка в тому, що люди не можуть купити там собі паркомісця, всі вони виділені від авто, що здаються в оренду. Це працює, як шеринг електросамокатів у Луцьку. Якщо тобі потрібно, скажімо, завести якийсь габаритний вантаж, ти просто орендуєш автомобіль, їдеш за призначенням і ставиш його на такому ж паркінгу в іншому кінці міста», – додає Тарас Дацюк.

Цікаво, що досягаються такі результати саме погіршенням умов, каже він. Існує таке поняття як індукований попит: коли створюються хороші умови для якогось явища, то це явище розвивається ще більше. Тобто, якщо ми маємо затори на дорозі і додаємо ще одну смугу, то не вирішуємо проблему, а лише заохочуємо людей активніше рухатися автомобілями. Згодом на тій ділянці дороги, неодмінно, будуть ще більші корки.

«А щоб заторів стало менше, нам треба забрати по одній смузі з кожного боку і облаштувати замість них окремі смуги для руху громадського транспорту. І коли люди, які стоять в заторі, будуть бачити, як повз них вільно проїжджає автобус – вони задумуються та згодом і самі пересядуть на громадський транспорт. У Луцьку зараз теж спостерігається помітний рівень збільшення стандарів. Згадайте, якими у нас були автобуси та тролейбуси ще п’ять років тому і які є зараз. З’являються багато автобусів європейських, низькопідлогових, з кондеціонерами, комфортних», – розповідає архітектор.

Він додає, що такі дії, зовсім не мають на меті утруднити життя містян. Навпаки, це несе глобальну та благу мету: покращити самопочуття та здоров’я жителів, посприяти їхній взаємодії з містом, і навіть підвищити розвиток комерційної сфери, що звісно ж, позитивно вплине на процвітання міста.

Багато європейських країн мають статистику про те, що у містах, які пішли таким шляхом, люди почуваються щасливішими та мають краще самопочуття. Коли ти сідаєш в авто, то цілий день будеш пересуватися в сидячому положенні, ти не живеш міське життя, ти живеш вдома, в офісі і в своєму автомобілі. Коли ж ти більше ходиш пішки – ти контактуєш з містом, ти бачиш гарні краєвиди, ти більше рухаєшся і, звісно ж, станеш здоровіший. Коли ми замість платної парковки поставимо літній майданчик, кафе, магазини – це неодмінно принесе місту більшу користь. Люди отримають можливості для відпочинку, а місто – більше податків», – каже Тарас Дацюк.

Він зазначає, щоб оберегти Луцьк від транспортного колапсу, керівники міста повинні звертати увагу також на покращення умов для руху велотранспорту, а також на розвиток житлової забудови.

«Треба слідкувати, щоб будь-який новий ЖК мав на перших поверхах комерцію: магазини, аптеки, кафе, офісні приміщення. Щоб більшості жителів віддалених районів не доводилося щодня їздити з 40 кварталу чи мікрорайону ГПЗ в центр і витрачати купу часу на дорогу. Щоб в межах пішої ходьби можна було вирішити 70 % своїх справ. Все має бути на одній місцевості по максимуму. Тоді і з перенасиченням транспорту і браком паркомісць проблем стане менше», – зазначає архітектор.

Тарас додає, що всім, звісно ж, хочеться комфорту. Але, як показує практика розвинутих європейських країн, саме така стратегія розвитку міста є правильною, робить його жителів щасливішими та здоровішими.





Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.