Від безробіття до кадрового голоду: ринок праці на Волині 2024

Минув другий рік повномасштабної війни в Україні, яка, беззаперечно, вплинула на всі сфери життя волинян. Не оминула вона і ринок праці, який через активні бойові дії в державі зазнав кардинальних змін. Такий переворот у сфері працевлаштування спричинила низка факторів: чимало жителів області втратили роботу через завмирання бізнесу; немало працездатних громадян змушені були покинути роботу й виїхати за кордон; натомість, на Волинь, тікаючи від бойових дій, приїздили мешканці інших регіонів країни.

Як почувається ринок праці сьогодні: чи забезпечені роботою жителі області, яких спеціалістів бракує, кому платять найбільше та як впливає на галузь мобілізація. Це та інше з’ясували журналісти ВолиньPost.

Якщо до початку повномасштабної війни працівники шукали роботу, то зараз роботодавці перебувають в активному пошуку кадрів

За даними щомісячного макроекономічного та монетарного огляду, який проводить Національний банк України, у квітні 2024 року попит на робочу силу в нашій державі продовжує зростати. В той же час, все більше підприємств стикається з труднощами під час пошуку працівників – як кваліфікованих так і некваліфікованих.

«Зростання кількості нових вакансій на сайтах пошуку роботи свідчить про стійкий попит на робочу силу на початку 2024 року. Водночас, згідно з опитуваннями бізнесу, все більше підприємств стикається з труднощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу», – йдеться в звіті.

Така ж тенденція спостерігається і на ринку праці Волині, каже виконавчий директор Волинського об’єднання організацій роботодавців Володимир Кривович. Якщо до початку війни працівники шукали роботу, то зараз роботодавці перебувають в активному пошуку кадрів. Те, що кількість шукачів роботи в області стає все меншою, він пояснює міграцією та мобілізацією українців.

«Дуже багато сімей виїхали за кордон, чимало людей пішли в лави ЗСУ. Чоловіки, які були досвідченими інженерами, зварниками, токарами в цивільному житті змушені були перекваліфікуватися і зараз виконують зовсім інші задачі в зоні бойових дій. І немає галузі, яку б не зачепила ця проблема. Для аграрія важливий тракторист, для виробництва – токар, для будівництва – електрик. Ситуація залишається складною для всіх», – каже Володимир.

Він додає, що брак кадрів виникає і через небажання громадян працевлаштовуватися офіційно. Це пов’язано з тим, що роботодавці повинні повідомляти про нових працівників мобілізаційного віку територіальні центри комплектації та соціальної підтримки.

«Офіційно влаштуватися на роботу без військово-облікових документів сьогодні нереально. Це багатьох відлякує. І мова не лише про чоловіків, а й про жінок, які працюють, до прикладу, в медичній сфері. Тож в медзакладах зараз недостатньо медичних сестер та лікарів», – каже Володимир Кривович.

За інформацією Волинського обласного центру зайнятості, станом на початок квітня цього року в їхній базі налічується 1 374 актуальні вакансій. Найбільш затребувані на сьогодні продавці продовольчих та непродовольчих товарів, кухарі, водії автотранспортних засобів, слюсарі, електрики, підсобні робітники, лікарі різного профілю, касири торгівельного залу, бухгалтери, медичні сестри, швачки.

Тим часом, на обліку по безробіттю в області нині перебуває близько 4 тисяч осіб. Однак їхня спеціалізація, за словами керівниці центру Алли Куцин, не дозволяє закрити потребу волинських роботодавців.

«Здавалося б на обліку є пошукачі роботи, однак, на жаль, їхній фах не відповідає вимогам та запитам тих, хто шукає працівників. Якщо говорити мовою цифр: 10 % серед вакансій – це найпростіші професій, які не потребують будь-якої підготовки; близько 60 % – робітничі професії, переважна більшість яких є стереотипно чоловічими; кількість пропозицій для службовців з вищою освітою не перевищує 30 %», – розповідає пані Алла.

Здавалося б, на Волинь приїхати працездатні українці з прифронтових територій, які могли б закрити потреби волинських роботодавців. Однак і тут є свої «але», каже очільниця центру зайнятості. За її словами, з 80 тисяч внутрішньо переміщених осіб, лише близько 4 тисяч стали на облік по безробіттю.

«Упродовж першого кварталу цього року чисельність ВПО у нас на обліку збільшилася втричі. Але ми пов’язуємо це з тим, що змінилися вимоги до виплат для переселенців, адже, щоб отримати пільгу, вони повинні або працювати, або перебувати в пошуках роботи. Ми також маємо списки ВПО, які, приїхавши на Волинь, заявляли про те, що хочуть отримати роботу. Наші фахівці з ними контактують, з’ясовують їхні наміри по працевлаштуванню чи зміні фаху. Але багато хто відмовляються від наших послуг», – зазначає Алла Куцин.

Вона додає, що ситуація ускладнюється ще й через те, що серед внутрішньо переміщених осіб є багато тих, хто раніше займав посади, не характерні або не розповсюджені на Волині.

Якщо раніше більшість коштів йшли на виплату допомоги по безробіттю, то нині гроші спрямовують на перекваліфікацію кадрів

Алла Куцин каже, що сьогодні держава змінила підходи до вирішення ситуації на ринку праці. Якщо раніше більшість коштів йшли на виплату допомоги по безробіттю, то нині гроші спрямовані переважно на підтримку роботодавців, а також на навчання і перекваліфікацію працівників.

У 2022 році влада внесла суттєві зміни до Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість». Зокрема, були скорочені терміни перебування громадян на обліку по безробіттю та зменшені суми виплат. І оскільки матеріальна підтримка вже не є такою великою та тривалою, це стимулює працівників швидше адаптуватися на ринку праці та освоювати нові професії.

«Якщо в попередні роки на програми по навчанню безробітних ми використовували 10-15 % від нашого бюджету, то цьогоріч залучимо понад 30 %. Саме це дасть можливість підтримати роботодавця. Держава намагається допомогти йому всіма силами укомплектувати робочі місця», – каже директорка центру зайнятості.

Зокрема, сьогодні є багато можливостей для навчання тих, хто перебуває на обліку по безробіттю. Служба зайнятості допомагає пошукачам роботи перекваліфікуватися на понад 300 робітничих професій та курсів цільового призначення. Навчання відбувається як в центрах профтехосвіти служби зайнятості, так і в інших закладах освіти України.

А для тих, хто не стоїть на обліку у службі зайнятості, практикують видачу ваучерів. В програмі є 124 спеціальності, за якими громадяни можуть пройти навчання.

Довідково:
Ваучер – документ встановленого зразка, що дає право на перепідготовку або підготовку за іншою спеціальністю, підготовку на наступному рівні освіти, спеціалізацію, підвищення кваліфікації у закладах освіти чи у роботодавця.

«Але є певні вимоги до тих, хто хоче скористатися цією програмою: вік учасника програми повинен перевищувати 45 років, а наявність трудового стажу – 15 років. Виключення – такі пільгові категорії населення як внутрішньо-переміщені особи та учасники бойових дій. В їхньому випадку вік і стаж не береться до уваги. Зараз ця програма набула популярності, на неї виділяється чимало коштів. Якщо у 2022 році ми видали лише 5 ваучерів, то минуріч – вже понад 500», – каже Алла Куцин.


Працює також експериментальна програма для учасників бойових дій і тих, хто під час війни отримали інвалідність. Вони можуть здобути додаткову робітничу професію з 25 наявних або пройти курси цільового призначення за понад трьома сотнями напрямків.

«По цій програмі у нас зараз навчаються більш ніж 20 хлопців. Переважно, вони перекваліфіковуються на водіїв. Це молоді люди до 40 років. Теорію проходять дистанційно, а практичні навички отримують на базі наших центрів профтехосвіти. Для них це безкоштовно», – зазначає держслужбовиця.

Популярною серед громадян, за словами очільниці служби зайнятості, є й грантова програма «єРобота», за якою громадяни можуть самопрацевлаштуватися, отримавши кошти на започаткування власної справи. Від початку дії програми, тобто з липня 2022 року, заявки на отримання гранту подали понад 1 800 волинян. Більш ніж чверть з них отримали позитивні рішення та стали підприємцями.

«Зараз служба зайнятості реалізовує ідею президента «Зроблено в Україні». Вона полягає у створенні центрів, на базі яких наші фахівці будуть консультувати громадян з усіх грантових програм, які є в Україні. Ми допомагатимемо подавати заявки на грант та укомплектовувати робочі місця, які будуть створені під ці грантові програми. Планується, що до кінця року такі офіси будуть відкриті в кожному районному центрі», – каже Алла Куцин.

Вона додає, що не забуває держава і про підтримку роботодавців. Для цього існує ряд компенсаційних програм для підтримки та розвитку бізнесу. Роботодавці (не бюджетної форми) мають можливість отримати компенсацію, закорема, за працевлаштування ВПО, людей з інвалідністю, учасників бойових дій, молодих людей на їхнє на перше робоче місце та громадян, яким залишилося 5 років до виходу на пенсію, за працевлаштування безробітних, які перебувають на обліку понад півроку.

Щоб хоч якось закрити дірки у вакансіях, роботодавці теж шукають рішення

Щоб хоч якось закрити дірки у вакансіях, роботодавці Волині сьогодні теж шукають рішення. Зокрема, вони готові брати жінок на стереотипно чоловічі професії. Адже за словами Алли Куцин, 70 % безробітних, які стоять на обліку у центрах зайнятості області – це саме представниці жіночої статі.

«Є випадки, коли роботодавці звертаються і кажуть, що вони готові працевлаштовувати жінок на ті робочі місця, де раніше працювали чоловіки. Наприклад, скоро одне з підприємств відкриватиме цех по виробництву макаронних виробів. І в ролі водіїв таких невеличких машин, які перевозять продукцію, вони хочуть бачити лише жінок», – каже пані Алла.

Щоб поборотися за працівників, роботодавці піднімають і заробітні плати. Оплата праці населення, попри війну та виклики для економіки, на Волині продовжує збільшуватися, каже Володимир Кривович.

«Таким чином роботодавці шукають вихід з патової ситуації. Додатковий вплив має й підвищення мінімальної заробітної плати на початку року. Сьогодні досить багато професій пристойно оплачуються навіть не на рівні Волинської області, а на рівні України вцілому», – каже він.

Середній розмір заробітної плати серед вакансій, які наявні у Волинському центрі зайнятості (а це, нагадаємо, понад 1 300 вакансій) становить 10 754 гривні.

Найбільше – 45 тисяч гривень – платять водіям міжнародних перевезень, 30 тисяч пропонують роботодавці водіям автотранспортних засобів, які здійснюють перевезення по Україні та Європі. У ТОП високооплачуваних вакансій входять також бухгалтер у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі, інженер-конструктор з розробки проектів каркасних будинків, головний бухгалтер у сфері оптової торгівлі паливними матеріалами, слюсар-ремонтник, обрубувач, формувальник машинного формування – 25-28 тисяч гривень.

Крім того, добре оплачувані вакансії серед військовослужбовців та цивільних посад за контрактом і на мобілізаційній основі. Програмісти, майстри з ремонту техніки, інженери-радіоелектронщики, електрики, дизелісти, кухарі, сестри медичні, такелажники, водії різних категорій, сантехніки, клепальники, машиністи екскаватора, бульдозера, трактористи можуть отримувати від 50 тисяч гривень, бойові медики – від 45 тисяч гривень, стрільці – від 41 тисячі гривень.

За словами Володимира Кривовича, на великих підприємствах роботодавці також готові вкладати в навчання своїх працівників. Щоправда, під час цього процесу вони несуть великі ризики.

«Є маса професій, які неможливо освоїти у пересічному вузі чи техучилищі. Працівника, якого беруть на таку роботу, треба спочатку навчити. Роботодавці витрачають кошти, час, зусилля, щоб це зробити. Але гарантії, що ця людина не напише заяву на звільнення у будь-який момент, не виїде закордон чи не буде мобілізованою, немає», – каже він.

За даними фахівців, ситуація на ринку праці Волині буде лише ускладнюватися, адже через військові дії в Україні продовжується як міграція громадян, так і мобілізаційні процеси в державі.

«Захищати країну йдуть пересічні громадяни, які до того десь працювали. Наприклад, якщо чоловік чи дружина будуть мобілізовані, то інший член сім’ї вже не зможе працювати в такій мірі, як раніше. У багатьох є діти, тож буде більша потреба у тих самих лікарняних. Ситуація не покращиться навіть одразу по закінченню війни. Працівникам треба буде час, щоб пройти адаптацію, перенавчання. Адже технології йдуть вперед, а потреби роботодавців змінюються», – дає свій прогноз Володимир Кривович.

«Ми зараз працюємо, щоб допомогти роботодавцю якомога швидше укомплектувати ті робочі місця, які вони мають. Поки ми ще рухаємося до перемоги, змушені виходити з тих можливостей, який нам дає сьогоднішній час», – говорить Алла Куцин.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.