На Волині борються з паліями сухої рослинності: яке покарання чекає на порушників

Від російської агресії в нашій країні страждають не лише військові та цивільні громадяни, а й навколишнє середовище. Війна, розв’язана рф, безжально нищить флору та фауну у зоні бойових дій. Щоправда, на порівняно спокійних територіях держави довкілля сьогодні також зазнає удару. Тільки от ворог тут ні до чого: шкоду природі завдають пересічні українці, які масово палять суху рослинність та біовідходи. Волиняни – не виняток.

До чого можуть призвести такі дії, які штрафи передбачені для порушників, чи часто паліїв притягують до відповідальності та що роблять держоргани, аби поліпшити екологічну ситуацію в області – розбиралися журналісти Інформаційного агентства ВолиньPost.

Чому це небезпечно?

У Державній екологічній інспекції Волині зазначають, що з приходом весни власники домогосподарств у населених пунктах області наводять лад на своїх обійстях. А це традиційно супроводжується спалюванням побутового сміття, гілок, листя, сухої трави. Перш за все, це завдає шкоди атмосфері, адже під час горіння у повітря вивільняються небезпечні для людини елементи.

Не менше лиха довкіллю приносить свідоме випалювання сухостою на полях, лугах, чагарниках. Заступник начальника відділу державного екологічного нагляду тваринного світу та біоресурсів Анатолій Гламазда каже, що такі пожежі в екосистемах призводять до загибелі всього живого. Поширюючись, вогонь знищує рослини, корисних комах, потомство тварин, гнізда птахів.

«Люди підпалюють цю суху рослинність, щоб вона вигоріла, а на її місці проросла молода трава, на якій випасатимуть худобу. І ось ці підпали – найстрашніші. Бо тоді вогонь може неконтрольовано поширитися на ліс, на будинки. Може заподіяти матеріальну шкоду людям і навіть призвести до їхнього травмування чи смерті», – розповідає еколог.

Він додає, що через пожежі в екосистемі також може гинути корисна мікрофлора ґрунту.

Крім того, розводячи багаття, громадяни часто нехтують пожежною безпекою. За словами речника Головного управління ДСНС України у Волинській області Володимира Нестерова, лише з початку цього року в області трапилися 25 пожеж на відкритих ділянках. Під час них вогонь охопив площу у понад 18 гектарів.

«Усі ці загоряння сталися через навмисні підпали сухостою або необережне поводження з вогнем», – каже він.

Останній кричущий випадок трапився 16 березня у селі Дубове на Ковельщині. Там під час спалювання сухої трави та чагарників місцевий мешканець ледь не знищив будинок своїх сусідів.

«Прибувши на місце події, рятувальники встановили, що є загроза перекидання вогню на житловий будинок. Надзвичайники оперативно вжили заходів аби врятувати будівлю», – розповідає Володимир Нестеров.

На щастя, пожежникам вдалося швидко ліквідувати полум’я. Вигоріло лише два гектара сухостою, а будинок залишився неушкоджений. На палія за необережне поводження з вогнем інспектори ДСНС склали адміністративний протокол. Однак, Володимир Нестеров запевняє, що далеко не завжди штраф – найбільша неприємність для порушників.

«Минулих років у пожежах, які спровокували такі свідомі підпали, були загиблі та травмовані. Люди запалювати, а потім намагатися загасити вогонь власними силами і через це постраждали. Дехто отримав опіки, а в однієї людини через хвилювання навіть стався серцевий напад», – каже речник.

Як виявляють паліїв?

Щоб запобігти випадкам виникнення пожеж в екосистемах, ще наприкінці лютого на Волині розпочалися спільні природоохоронні заходи рятувальників, поліцейських, екологів та працівників лісового господарства. У рамках цих профілактичних рейдів спеціалісти служб регулярно виїжджають в громади області для виявлення пожеж, а також самих паліїв.

«Ми їздимо, виявляємо порушників, притягуємо їх до відповідальності, – розповідає інспектор ДСНС Іван Ющук. – Але, перш за все, ми проводимо активну превентивну діяльність: бесідуємо з населенням щодо недопущення пожеж, вручаємо агітаційні листівки, інструктуємо про заборону спалювання сухої рослинності, розповідаємо про штрафи».


Вже другий рік поспіль у пошуку порушників працівникам ДСНС допомагає дрон. Такий спосіб є більш ефективним, кажуть рятувальники, адже дозволяє значно ретельніше промоніторити місцевість.

«Запускаючи квадрокоптер, ми можемо одразу подивитися, в якому місці горить. Щоб не просто їздити по території, а зразу точково прибути туди, де палає суха рослинність, або люди спалюють сміття. Ефективність використання дрона полягає і в тому, що люди знають про такий метод та менше займаються підпалами, побоюючись відповідальності, – зазначає Іван Ющук.


Один з останніх рейдів відбувся селами Підгайцівської громади. В сонячну весняну суботу працівники ДСНС та екоінспекції завітали у Воротнів, Лище, Крупу. Саме в такі погожі дні, кажуть фахівці, місцеві мешканці найчастіше займаються спалюванням сухостою та розводять багаття на своїх обійстях. І справді, за декілька годин група нарахувала близько двох десятків загорянь.

«Як реагують люди? Ну, зазвичай пояснюють, що немає куди вивезти біовідходи. Бо комунальні служби таке сміття як листя чи гілля, не забирають. І в громадян виникає питання, куди це дівати. Хтось дробить, хтось використовує для заготівлі, хто компостує, а хтось не хоче утруднювати собі життя і просто палить. Частіше старші люди таким займаються, молодь прогресивніша і більше думає про екологію», – розповідає працівник екоінспекції Анатолій Гламазда.

На запитання, чи справді волиняни стають свідомішими, ніхто з фахівців відповісти не може. Але згідно із статистикою пожеж на відкритих ділянках в області щоразу меншає. За аналогічний період минулого року їх було втричі більше, ніж цьогоріч.

Що загрожує порушникам?

За спалювання сухої рослинності передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Усе залежить від шкоди нанесеної довкіллю, майну людей, а також їхньому життю та здоров’ю.

Спалювання сміття або біовідходів, відповідно до ст. 82 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 1 360 гривень, а на посадових осіб та підприємців – від 850 до 1 700 гривень.

Згідно зі ст. 77-1 КУпАП, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя передбачений штраф. Для пересічних громадян він становить від 3 060 гривень до 6 120 гривень, а на посадових осіб – від 15 300 до 21 420 гривень.
Якщо ж підпал стався на території природно-заповідного фонду, штраф становитиме від 6 120 до 12 240 гривень, а для посадовців – від 21 420 до 30 600 гривень.

Відповідно до ст. 245 ККУ, якщо внаслідок пожежі, спричиненої навмисним підпалом, природі було завдано великих збитків, винного притягнуть до кримінальної відповідальності. Стаття передбачає штраф від 91 800 до 153 000 гривень або обмеження чи ув'язнення від двох до п'яти років.

Якщо ж такі дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, палія також можуть обмежити або позбавити волі на строк від 5 до 10 років.

До слова, у березні 2022 року в Кримінальний кодекс було внесено зміни до ст. 113, згідно з якими умисні підпали сухої рослинності під час дії військового стану в Україні можуть розцінюватися як диверсія. Адже під час війни такі дії становлять додаткову небезпеку, а також відволікають від виконання важливих завдань рятувальників, військових та правоохоронців.

Яке рішення проблеми?

На Волині все про сміття, його види та способи утилізації знають в муніципальному центрі управління відходами «Чистий Луцьк». Тут займаються збором сміття від мешканців громади, їхнім сортуванням, а також навчають правильному поводженню з різними відходами жителів.

Фахівець звʼязків із громадськістю Павло Березюк каже, що найкращий спосіб правильного та екологічного поводження з сухою рослинністю це, звісно ж, компостування. Такий спосіб немає негативного впливу на здоров’я людини, не загрожує громадянам штрафами, не шкодить навколишньому середовищу, а, навпаки, допомагає йому. Адже компост – чудове органічне добриво. Павло розповідає, що господарі можуть придбати вже готовий компостер, або ж зробити його самотужки.

«Це не складно. В землю просто вбиваються чотири штирі і по колу натягується брезент чи поліетилен. Також компостер можна повністю збити з дошок. В інтернеті, я думаю, є багато варіантів, як це правильно та швидко зробити», – каже Павло.

Він демонструє компостери, які розташовані на базі центру. Показує, як вже за пів року біосміття в ньому перетворилося на добриво, яким тепер можна підживляти землю.


Чудовою альтернативою спалювання сухих залишків рослинності та гілля є створення в домогосподарствах теплих грядок, розповідає Павло Березюк. Для цього в землі викопується траншея та щільно наповнюється спочатку шарами сухої рослинності, гілок, листя, дрібних органічних залишків та компосту. А потім огороджується каркасом та засипається землею, раніше вибраною із траншеї. Шар знизу дає тепло та дозволяє висаджувати розсаду чи насіння раніше ніж у відкритий ґрунт. Такі теплі грядки минулого року облаштували і на базі центру управління відходами.

«Минулого року ми зібрали чотири урожаї. Зрізали і засівали знову. У нас були салати, помідори, огірки, рукола, петрушка», – каже Павло.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.