Чи втратить Зеленський легітимність? Розбір по поличках

Журналісти зробили юридичний та антифейковий розбір інформації, що у травні 2024 року спливають пʼять років президентства Володимира Зеленського і він утратить легітимність.

Про це йдеться у статті Оксани Коваленко на шпальтах видання Бабель.

У травні 2024 року буде пʼять років з моменту, як Володимир Зеленський став президентом ― другий тур виборів відбувся 21 квітня 2019 року, а інавгурацію провели 20 травня. У мирний час наприкінці березня цього року мали б відбутися чергові президентські вибори. Але в умовах воєнного стану через російську агресію будь-які вибори заборонені, тому президент і Верховна Рада продовжать працювати.

Російські пропагандисти і деякі українські медіа вже обговорюють тезу, що з травня 2024 року президент Зеленський втратить легітимність.

Секретар РНБО Олексій Данілов прогнозував, що саме цю тему росія буде активно розкручувати навесні, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні.

Журналісти поговорили зі співрозмовниками в Конституційному суді, з головою цього суду у 2018―2019 роках Станіславом Шевчуком і з одним з авторів Конституції, політиком Романом Безсмертним. Разом вони пояснюють, чому навесні президент не втратить легітимність, а з виборами доведеться почекати, поки триває воєнний стан.

Президент утратить повноваження після 20 травня 2024 року? Категорично ні. Президент і парламент продовжать виконувати свої повноваження в повному обсязі до наступних виборів. Ця норма прописана в законі про режим воєнного стану.

Вона прямо забороняє припиняти повноваження органів державної влади: президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Національного банку, омбудсмена, органів прокуратури, слідчих органів.

Конституція вища за закон про режим воєнного стану. І в ній мова лише про Верховну Раду, повноваження якої продовжуються під час війни. Про президента такого немає.

І не треба. У Конституції справді є норма, що під час дії воєнного стану Верховна Рада продовжує працювати навіть у випадку, якщо термін її повноважень закінчився. Юристи називають це принципом безперервності або «принципом континуїтету», і він стосується всіх вищих органів влади.

Якщо ви почнете шукати його в Конституції, то в такому формулюванні не знайдете. У Конституції написано, що президент виконує свої повноваження до вступу на пост наступного новообраного президента України. Так само Кабмін складає повноваження перед новим парламентом, але продовжує працювати до призначення нового уряду. Верховна Рада також продовжує працювати навіть після виборів, поки нові депутати не складуть присягу.

«Головний принцип полягає в тому, що не може бути вакууму найвищої державної влади навіть у мирний час, а тим більше під час війни — це гарантує Конституція України», — пояснює Станіслав Шевчук. І додає: якщо у Конституції в статті про повноваження президента немає згадки про воєнний стан, то це не означає що Конституція містить прогалину — все діє за принципом безперервності влади.

Конституція передбачає виняткові випадки, коли повноваження президента можуть припинитися: якщо він подає у відставку; якщо не може виконувати свої повноваження за станом здоровʼя; якщо йому оголосили імпічмент; якщо він помер. Інших обставин, як, наприклад, закінчення 5-річного строку на посаді, немає.

Що стосується закону «Про режим воєнного стану», то в Україні є презумпція конституційності закону — він відповідає Конституції до того моменту, поки Конституційний суд не визнає зворотне. Тобто норма закону про те, що повноваження президента продовжуються під час воєнного стану, не суперечить Конституції.

На питання, чому про парламент та його повноваження в Конституції згадали, а про президента — ні, один з авторів Конституції Роман Безсмертний відповідає: норму про Верховну Раду прописали спеціально, щоб підсилити її роль і завадити можливим спробам узурпації влади під час війни.

Але в Конституції прописано, що чергові вибори президента України проводять в останню неділю березня пʼятого року повноважень президента України — пʼятий рік уже настав. І ця норма вища за закон про режим воєнного стану.

І знову ні. Вибори — це по суті право голосувати та бути обраним. Це одне з основних громадянських прав людини, передбачене Конституцією й один з основних принципів демократії. Але юристи-науковці вже давно говорять про баланс між правами людини та безпекою держави. І кажуть, що в окремих випадках безпека, державний суверенітет і територіальна цілісність стоять на першому місці.

«Наша Конституція — не пакт самогубців, її не можна читати чи тлумачити таким чином, щоб це могло знищити нашу державу чи істотно послабити її під час смертельної небезпеки з боку зовнішнього ворога», — каже співрозмовник «Бабеля» в Конституційному суді й додає, що це доктрина і практика усіх демократичних держав.

Крім того, за Конституцією, вибори мають бути вільними, чесними, прозорими. В умовах воєнного стану, коли частина виборців за кордоном, частина на окупованих територіях, а частина на фронті, коли дільниці не зможуть нормально працювати через тривоги та обстріли, коли спостерігачі не зможуть вільно працювати, — вибори не будуть вважатися демократичними.

Роман Безсмертний додає: під час війни президент реалізує повноваження верховного головнокомандувача. Наприклад, очолює Ставку, яка на час особливого періоду стає вищим колегіальним органом воєнного керівництва обороною країни. І юридичних механізмів заміни очільника Ставки в законодавстві немає.

Тому лише після того, як закінчиться воєнний стан, парламент протягом 90 днів призначить вибори президента і Верховної Ради.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.