Ексгібіціоністи Луцька: гола правда про оголених мужчин
Їх можна зустріти у парку, на меморіалі чи посеред білого дня у центрі міста. Мужчини з розстібнутими штанами лякають, смішать, провокують агресію і шокують.
Як вести себе, коли вас перестрів ексгібіціоніст?
Довгий плащ чи пакет у руках, окуляри і капелюх – ось приблизний портрет ексгібіціоніста. Чимало дівчат хоч раз у житті зустрічали таку людину, яка на вулиці демонструє свої геніталії.
Лучанка Надія, яка живе неподалік історичного факультету СНУ розповідає: аби скоротити шлях до роботи, часто ходить через парк біля дитячої залізниці. Мужчину у довгому плащі, панамці та з пакетом в руках впізнає здалеку.
Каже, що намагається не звертати на нього увагу. Одного разу дзвонила в міськвідділ. Правоохоронці обіцяли вислати патруль.
Про побачене мало говорять, втім насправді мало хто залишається байдужим. А чимало людей отримують від оголеної демонстрації шок, або глибокий стрес, який може зберігатись як психологічна травма на підсвідомому рівні досить тривалий час, а іноді все життя.
Найчастіше ексгібіціоністів у Луцьку бачать у парках, біля дитячої залізниці, на Меморіалі Вічної Слави чи біля навчальних закладів і гуртожитків.
ХТО ТАКИЙ ЕКСГІБІЦІОНІСТ?
Доцент кафедри медичної психології та психодіагностики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Антоній Мельник пояснює, що ексгібіціонізм – це досягнення сексуального задоволення шляхом демонстрації своїх статевих органів і геніталій в більшості випадків іншим людям. Це прийнято вважати як сексуальне відхилення, а не загальне психічне відхилення.
Психолог розповідає, що в сексуальному розвитку людини іноді трапляються аномальні відхилення які пов’язані з методом і способом досягнення сексуального задоволення або збудження. У випадку з ексгібіціоністами, задоволення та збудження наступає лише тоді, коли особа демонструє свої органи тіла, в основному – геніталії.
Причини виникнення такого відхилення мають соціальний, а не фізіологічний вроджений характер.
«Часто прояви ексгібіціонізму можуть виражатися вже у підлітковому віці. Така аномалія може бути викликана психологічною травмою в дитинстві. Це могло бути фізичне, психологічне чи сексуальне насильство», - каже спеціаліст.
Ексгібіціонізм може бути викликаний і захворюванням на шизофренію. Зовні, у звичайному житті, відрізнити таких людей від інших практично нереально.
«Ці люди іноді мають власні сім’ї, ходять на роботу. Вони часто бувають цікавими у розмові. Чимало з них інтелектуали, ерудити. Часто такі люди творчі», - характеризує Антоній Мельник.
А от жінки рідко бувають ексгібіціоністами. Це пов’язано з тим, що різні статі по-різному сприймають сексуальність. Якщо чоловіки реагують на візуальні сигнали, то жінки – на дотики та слух.
Цікаво, що прояви активності ексгібіціоністів часто бувають пов’язані з магнітними коливаннями в природі, зміною пори року, фазами місяця. Тому загострюються відхилення таких людей найчастіше навесні у повню.
ЯК ВЕСТИ СЕБЕ ПРИ ЗУСТРІЧІ?
Антоній Мельник запевняє, що ексгібіціоністи не агресивні і до фізичного насильства чи навіть безпосереднього контакту вони не здатні. Такі чоловіки часто є імпотентами. Емоційне і сексуальне задоволення вони отримують у тому випадку, коли у іншої сторони є відповідна, очікувана ними реакція на їхні дії.
«Це люди, яким не головний процес, а зворотна реакція, і вони на неї працюють. Якщо вони її не отримують, то в переважній більшості відчувають панічній страх і починають тікати», - пояснює психолог.
Очікувана ними реакція обов’язково передбачає переляк, обурення, розпач. Якщо ж «жертва» ексгібіціоніста починає проявляти нетипову реакцію, - спокій, байдужість, або просто неуважність – збоченець скоріш за все втече. Якщо ж демонструвати самовпевненість, агресію, то таким чином можна самоствердити і себе, і налякати ексгібіціоніста.
Психолог Мельник радить, що саме байдужість і вигляд ніби ви нічого не побачили – це найгірша реакція, на яку може наштовхнутися ексгібіціоніст і найоптимальніша реакція для вас.
«Потрібно усвідомити, що це люди, які часто переживають глибокі стражданняють і яким самостійно неможливо справитися зі своєю проблемою. Своє обмеження в гармонії почуттів вони компенсують через щось інше», - пояснює Антоній Мельник.
Наслідки від зустрічі з ексгібіціоністом можуть бути у вигляді фобій навіть у дорослих людей. У них закріплюється певний асоціативний ряд предметів, речей, образів, пов’язаних з цією подією. Наприклад, людина може в подальшому насторожено сприймати людей у певному одязі, місця зустрічі з ексгібіціоністом, навіть погоду, при якій сталася зустріч або пору року.
ЯК ВБЕРЕГТИ ДІТЕЙ?
Часто «оголені прогулянки» ексгібіціоністи проводять біля навчальних закладів, шкіл. Тобто там, де знаходяться діти.
Психолог пояснює, що, як правило, діти сприймають світ емоційно і «зі своєї позиції». Тому прогнозувати реакцію і наслідки для дитини важко. Все залежить від віку дитини, її вдачі і конкретних обставин.
«Якщо ця демонстративність буде нав’язливою, пов’язана з яскравими емоційними явищами, то це може сформувати страх, фобію до протилежної статі уже у зрілому віці, неприязнь до протилежної статі», - пояснює Мельник.
Така зустріч з ексгібіціоністом у дитинстві вже у дорослому житті може проявитися у вигляді «жорстокості, або у сліпій покірності». Втім, наслідки можуть бути і не такими фатальними. Або їх може узагалі не бути.
«Бачення дітьми світу і сексуальних стосунків з дитячої позиції – це інша площина, відмінна від дорослої. Демонстративність частин тіла сприймається дітьми по-іншому, аніж ми трактуємо. Іноді у дитини це не викликає шоку, якщо це було ненав’язливо. Дитину більше може шокувати вираз обличчя, аніж те, що було продемонстровано», - пояснює Антоній Мельник.
Якщо ваша дитина розповідає, що бачила оголеного чоловіка і передає цю інформацію зі сміхом, то краще не фіксувати увагу на цій ситуації і не варто загострювати її увагу на побаченому. Якщо ж про побачене дитина говорити не хоче, то варто її не випитувати, а лагідно розпитати і поговорити про побачене. У разі необхідності – звернутися до дитячого психолога.
«Можуть бути і випадки, коли дитина стає не за роками дорослою і замкнутою. Вона мало посміхається, стає задумливою або надто розсіяною. Ховає очі від батьків, безпричинно плаче. Це обов’язково повинно насторожити дорослих. Якщо дитина мовчить, дистанціюється, то не потрібно випитувати, а лагідно розпитати, що сталося. Дитина обов’язково розкаже, потрібно аби вона розказала. Інакше це може стати проблемою», - каже Антоній Мельник.
У будь-якому разі дорослі повинні якомога раніше розповісти дитині, що вступати у контакт, приймати подарунки від незнайомих людей на вулиці, приймати пропозиції покататися в машині, заводити розмови з неохайними, підозрілими людьми в усамітнених місцях, розмовляти з незнайомими людьми не варто.
***
Медикаментозно вилікувати це відхилення – неможливо. Розлад лікується завдяки психологічній терапії, яка відбувається протягом тривалого періоду і залежить від багатьох чинників, в тому числі і від причини виникнення.
«Вони розуміють, що з ними щось не те, але не наважуються звертатися за допомогою до психолога», - зазначає психолог.
Незважаючи на те, що до ексгібіціоністів не потрібно ставитися агресивно, ігнорувати їхню появу у громадських місцях, а особливо біля шкіл, не варто, а потрібно дзвонити у міліцію.
За повідомленням управління МВС у Волинській області, протягом 2012-2013 років правоохоронці зареєстрували вісім випадків публічного оголення статевих органів. При чому заяви зареєстровані лише у Луцькому МВ УМВС.
Зокрема, впродовж 2012 року зареєстровано чотири таких заяви. Правопорушення класифіковані як «розпутні дії» та «хуліганство». Усі чотири заяви, які вже надійшли впродовж 2013 року, класифіковані як «хуліганство».
Як повідомили у міліції, у сімох випадках люди скаржилися на одну і ту саму особу. Це чоловік, який виявився неосудним.
Щодо ще одного зафіксованого випадку, то за зверненням громадян міліція прибула на місце пригоди, втім ні самих свідків, ні ексгібіціоніста на місці не було.
Підготувала Тетяна ГРІШИНА (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Як вести себе, коли вас перестрів ексгібіціоніст?
Довгий плащ чи пакет у руках, окуляри і капелюх – ось приблизний портрет ексгібіціоніста. Чимало дівчат хоч раз у житті зустрічали таку людину, яка на вулиці демонструє свої геніталії.
Лучанка Надія, яка живе неподалік історичного факультету СНУ розповідає: аби скоротити шлях до роботи, часто ходить через парк біля дитячої залізниці. Мужчину у довгому плащі, панамці та з пакетом в руках впізнає здалеку.
Каже, що намагається не звертати на нього увагу. Одного разу дзвонила в міськвідділ. Правоохоронці обіцяли вислати патруль.
Про побачене мало говорять, втім насправді мало хто залишається байдужим. А чимало людей отримують від оголеної демонстрації шок, або глибокий стрес, який може зберігатись як психологічна травма на підсвідомому рівні досить тривалий час, а іноді все життя.
Найчастіше ексгібіціоністів у Луцьку бачать у парках, біля дитячої залізниці, на Меморіалі Вічної Слави чи біля навчальних закладів і гуртожитків.
ХТО ТАКИЙ ЕКСГІБІЦІОНІСТ?
Доцент кафедри медичної психології та психодіагностики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Антоній Мельник пояснює, що ексгібіціонізм – це досягнення сексуального задоволення шляхом демонстрації своїх статевих органів і геніталій в більшості випадків іншим людям. Це прийнято вважати як сексуальне відхилення, а не загальне психічне відхилення.
Психолог розповідає, що в сексуальному розвитку людини іноді трапляються аномальні відхилення які пов’язані з методом і способом досягнення сексуального задоволення або збудження. У випадку з ексгібіціоністами, задоволення та збудження наступає лише тоді, коли особа демонструє свої органи тіла, в основному – геніталії.
Причини виникнення такого відхилення мають соціальний, а не фізіологічний вроджений характер.
«Часто прояви ексгібіціонізму можуть виражатися вже у підлітковому віці. Така аномалія може бути викликана психологічною травмою в дитинстві. Це могло бути фізичне, психологічне чи сексуальне насильство», - каже спеціаліст.
Ексгібіціонізм може бути викликаний і захворюванням на шизофренію. Зовні, у звичайному житті, відрізнити таких людей від інших практично нереально.
«Ці люди іноді мають власні сім’ї, ходять на роботу. Вони часто бувають цікавими у розмові. Чимало з них інтелектуали, ерудити. Часто такі люди творчі», - характеризує Антоній Мельник.
А от жінки рідко бувають ексгібіціоністами. Це пов’язано з тим, що різні статі по-різному сприймають сексуальність. Якщо чоловіки реагують на візуальні сигнали, то жінки – на дотики та слух.
Цікаво, що прояви активності ексгібіціоністів часто бувають пов’язані з магнітними коливаннями в природі, зміною пори року, фазами місяця. Тому загострюються відхилення таких людей найчастіше навесні у повню.
ЯК ВЕСТИ СЕБЕ ПРИ ЗУСТРІЧІ?
Антоній Мельник запевняє, що ексгібіціоністи не агресивні і до фізичного насильства чи навіть безпосереднього контакту вони не здатні. Такі чоловіки часто є імпотентами. Емоційне і сексуальне задоволення вони отримують у тому випадку, коли у іншої сторони є відповідна, очікувана ними реакція на їхні дії.
«Це люди, яким не головний процес, а зворотна реакція, і вони на неї працюють. Якщо вони її не отримують, то в переважній більшості відчувають панічній страх і починають тікати», - пояснює психолог.
Очікувана ними реакція обов’язково передбачає переляк, обурення, розпач. Якщо ж «жертва» ексгібіціоніста починає проявляти нетипову реакцію, - спокій, байдужість, або просто неуважність – збоченець скоріш за все втече. Якщо ж демонструвати самовпевненість, агресію, то таким чином можна самоствердити і себе, і налякати ексгібіціоніста.
Психолог Мельник радить, що саме байдужість і вигляд ніби ви нічого не побачили – це найгірша реакція, на яку може наштовхнутися ексгібіціоніст і найоптимальніша реакція для вас.
«Потрібно усвідомити, що це люди, які часто переживають глибокі стражданняють і яким самостійно неможливо справитися зі своєю проблемою. Своє обмеження в гармонії почуттів вони компенсують через щось інше», - пояснює Антоній Мельник.
Наслідки від зустрічі з ексгібіціоністом можуть бути у вигляді фобій навіть у дорослих людей. У них закріплюється певний асоціативний ряд предметів, речей, образів, пов’язаних з цією подією. Наприклад, людина може в подальшому насторожено сприймати людей у певному одязі, місця зустрічі з ексгібіціоністом, навіть погоду, при якій сталася зустріч або пору року.
ЯК ВБЕРЕГТИ ДІТЕЙ?
Часто «оголені прогулянки» ексгібіціоністи проводять біля навчальних закладів, шкіл. Тобто там, де знаходяться діти.
Психолог пояснює, що, як правило, діти сприймають світ емоційно і «зі своєї позиції». Тому прогнозувати реакцію і наслідки для дитини важко. Все залежить від віку дитини, її вдачі і конкретних обставин.
«Якщо ця демонстративність буде нав’язливою, пов’язана з яскравими емоційними явищами, то це може сформувати страх, фобію до протилежної статі уже у зрілому віці, неприязнь до протилежної статі», - пояснює Мельник.
Така зустріч з ексгібіціоністом у дитинстві вже у дорослому житті може проявитися у вигляді «жорстокості, або у сліпій покірності». Втім, наслідки можуть бути і не такими фатальними. Або їх може узагалі не бути.
«Бачення дітьми світу і сексуальних стосунків з дитячої позиції – це інша площина, відмінна від дорослої. Демонстративність частин тіла сприймається дітьми по-іншому, аніж ми трактуємо. Іноді у дитини це не викликає шоку, якщо це було ненав’язливо. Дитину більше може шокувати вираз обличчя, аніж те, що було продемонстровано», - пояснює Антоній Мельник.
Якщо ваша дитина розповідає, що бачила оголеного чоловіка і передає цю інформацію зі сміхом, то краще не фіксувати увагу на цій ситуації і не варто загострювати її увагу на побаченому. Якщо ж про побачене дитина говорити не хоче, то варто її не випитувати, а лагідно розпитати і поговорити про побачене. У разі необхідності – звернутися до дитячого психолога.
«Можуть бути і випадки, коли дитина стає не за роками дорослою і замкнутою. Вона мало посміхається, стає задумливою або надто розсіяною. Ховає очі від батьків, безпричинно плаче. Це обов’язково повинно насторожити дорослих. Якщо дитина мовчить, дистанціюється, то не потрібно випитувати, а лагідно розпитати, що сталося. Дитина обов’язково розкаже, потрібно аби вона розказала. Інакше це може стати проблемою», - каже Антоній Мельник.
У будь-якому разі дорослі повинні якомога раніше розповісти дитині, що вступати у контакт, приймати подарунки від незнайомих людей на вулиці, приймати пропозиції покататися в машині, заводити розмови з неохайними, підозрілими людьми в усамітнених місцях, розмовляти з незнайомими людьми не варто.
***
Медикаментозно вилікувати це відхилення – неможливо. Розлад лікується завдяки психологічній терапії, яка відбувається протягом тривалого періоду і залежить від багатьох чинників, в тому числі і від причини виникнення.
«Вони розуміють, що з ними щось не те, але не наважуються звертатися за допомогою до психолога», - зазначає психолог.
Незважаючи на те, що до ексгібіціоністів не потрібно ставитися агресивно, ігнорувати їхню появу у громадських місцях, а особливо біля шкіл, не варто, а потрібно дзвонити у міліцію.
За повідомленням управління МВС у Волинській області, протягом 2012-2013 років правоохоронці зареєстрували вісім випадків публічного оголення статевих органів. При чому заяви зареєстровані лише у Луцькому МВ УМВС.
Зокрема, впродовж 2012 року зареєстровано чотири таких заяви. Правопорушення класифіковані як «розпутні дії» та «хуліганство». Усі чотири заяви, які вже надійшли впродовж 2013 року, класифіковані як «хуліганство».
Як повідомили у міліції, у сімох випадках люди скаржилися на одну і ту саму особу. Це чоловік, який виявився неосудним.
Щодо ще одного зафіксованого випадку, то за зверненням громадян міліція прибула на місце пригоди, втім ні самих свідків, ні ексгібіціоніста на місці не було.
Підготувала Тетяна ГРІШИНА (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 26
Останні статті
Валерій Міщук: «Акція «Вставай, Україно!» повинна була завершитися щонайменше у Межигір’ї»
28 травень, 2013, 16:00
What do U WANT? «Ювант»?
28 травень, 2013, 15:53
Ексгібіціоністи Луцька: гола правда про оголених мужчин
24 травень, 2013, 09:00
Навчання в Америці: шанс для спортивних лучан*
22 травень, 2013, 11:32
Оазиси на асфальті: історія луцьких фонтанів
20 травень, 2013, 09:00
Останні новини
22 листопада на Волині: гортаючи календар
Сьогодні, 00:00
Де і коли у Луцьку та на Волині не буде світла 21 листопада. ГРАФІК
21 листопад, 23:19
Лучанин самотужки «врізався» в газопровід під будинком
21 листопад, 22:38
У місті на Волині встановлюють будиночок Святого Миколая
21 листопад, 21:57
ГДЕ???
не, совался по Луцку на мемориале такой чувак. жалкое было зрелище, но по малолетству на такое совсем неприятно смотреть, поверьте.
Автор підручника для юридичних факультетів університетів «Кримінальна сексологія» Геннадій Дерягін (курс лекцій), по якому вже 30 років вчаться студенти – майбутні правовики і психологи, доводить, що девіація ексгібіціонізму широко поширена і серед жінок. Він наводить приклад, що така схильність спостерігається в 4,2% студенток і лише… 1,6% студентів. Стриптиз, як галузь культури, теж належить до цієї, якщо можна так сказати, хвороби, але за нього навіть платять гроші і його, головним чином, представляють жінки. Одним словом, задум в авторки у вищій степені грандіозний і амбіційний, але, як на мене, описати це явище важко. Та й, чи варто зачіпати в суто інформаційному виданні такі складні, невивчені, рідкісні і не всім приємні речі?
І відповідь на репліку. Я нічим не підкреслив, що в Луцьку немає цього типу людей, як і не сказав, що пані Грішина придумує небилиці. Просто, дописувач VSC хронічно намагається бути дуже "правильним" і вважати свою думку останньою інстанцією, чи усіх навчити, від чого вже нападає нудота.
"Про побачене мало говорять, втім насправді мало хто залишається байдужим. А чимало людей отримують від оголеної демонстрації шок, або глибокий стрес..." Я сама в такій ситуації опинилась минулого року,причому не в парку, а в власному під"їзді посеред білого дня. Цікаво, якби там була ваша дружина чи дитина Ваша реакція була б така сама???
Таких випадків в рази більше,просто бігати з заявами не хочеться і слухати позіхання нашої доблесної міліції)))