Спомин про Героя. Вадим Гринюк загинув від ракетного удару по Луцьку
27-річний старший лейтенант Вадим Гринюк загинув 11 березня 2022 року внаслідок ворожого ракетного удару по аеродрому в Луцьку на Волині.
Разом із ним тоді загинули ще троє військових, повідомляє Меморіал героїв у фейсбуці.
Вадим народився і виріс у Луцьку. Вищу освіту здобував у Волинському національному університеті на факультеті історії, політології та національної безпеки. Ще під час навчання вирішив, що хоче бути військовим, як і його тато. Тож паралельно закінчив військову кафедру.
Із 2013 року працював у «Новій пошті» фахівцем-приймальником відділення №1 у рідному місті. У червні 2017-го був мобілізований на строкову службу і до роботи вже не повернувся, до останнього захищаючи Україну в лавах ЗСУ.
Молодий офіцер брав участь в АТО/ООС та проходив навчання у різних регіонах України. Через деякий час перевівся на службу до Луцька.
Коли почалася повномасштабна війна, офіцер перебував на службі в рідному місті. Він був заступником командира 130-ої роти охорони 204-ої бригади тактичної авіації Повітряних Сил ЗСУ.
Перший обстріл міста окупанти здійснили 24 лютого. Вадим був у військовій частині. Після того за кілька днів його відпустили додому. Востаннє він бачився з рідними 10 березня, за день до загибелі.
«Син був дуже легкий, але при цьому – зовсім не легковажний. Прагнув купити власну машину і квартиру. І таки купив. Правда, автомобілем так і не встиг натішитися, а у квартирі ще й не жив. Мені весь час здається, що Вадим зайде, що от-от постукає у двері. Він майже ніколи не дзвонив у дзвінок, завжди стукав. Жену від себе думку про те, що далі не хочеться жити. Бо не маю морального права. Ми тепер маємо жити і за нього. А головне – робити все, щоб пам’ять про нього жила. Якщо б кожного, хто добре знав Вадима, попросити описати його одним словом, то, напевно, це було б слово «світлий». Я відчуваю, що він є. Він є в тих добрих спогадах, якими про нього говорять люди», – розповіла мама офіцера Зоя.
«Ми пам’ятаємо Вадима як спокійну, позитивну та життєрадісну людину, завжди готову прийти на допомогу іншим. Таким він і залишиться в наших серцях», – зазначили колеги.
Посмертно Вадима Гринюка нагородили медалями «Захиснику Вітчизни» та «За бездоганну службу» ІІІ ступеня.
Офіцера поховали в селі Новосілки на Вінниччині поруч із сестрою, яка померла дитиною за 20 років до нього.
У Вадима залишилися батьки.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Разом із ним тоді загинули ще троє військових, повідомляє Меморіал героїв у фейсбуці.
Вадим народився і виріс у Луцьку. Вищу освіту здобував у Волинському національному університеті на факультеті історії, політології та національної безпеки. Ще під час навчання вирішив, що хоче бути військовим, як і його тато. Тож паралельно закінчив військову кафедру.
Із 2013 року працював у «Новій пошті» фахівцем-приймальником відділення №1 у рідному місті. У червні 2017-го був мобілізований на строкову службу і до роботи вже не повернувся, до останнього захищаючи Україну в лавах ЗСУ.
Молодий офіцер брав участь в АТО/ООС та проходив навчання у різних регіонах України. Через деякий час перевівся на службу до Луцька.
Коли почалася повномасштабна війна, офіцер перебував на службі в рідному місті. Він був заступником командира 130-ої роти охорони 204-ої бригади тактичної авіації Повітряних Сил ЗСУ.
Перший обстріл міста окупанти здійснили 24 лютого. Вадим був у військовій частині. Після того за кілька днів його відпустили додому. Востаннє він бачився з рідними 10 березня, за день до загибелі.
«Син був дуже легкий, але при цьому – зовсім не легковажний. Прагнув купити власну машину і квартиру. І таки купив. Правда, автомобілем так і не встиг натішитися, а у квартирі ще й не жив. Мені весь час здається, що Вадим зайде, що от-от постукає у двері. Він майже ніколи не дзвонив у дзвінок, завжди стукав. Жену від себе думку про те, що далі не хочеться жити. Бо не маю морального права. Ми тепер маємо жити і за нього. А головне – робити все, щоб пам’ять про нього жила. Якщо б кожного, хто добре знав Вадима, попросити описати його одним словом, то, напевно, це було б слово «світлий». Я відчуваю, що він є. Він є в тих добрих спогадах, якими про нього говорять люди», – розповіла мама офіцера Зоя.
«Ми пам’ятаємо Вадима як спокійну, позитивну та життєрадісну людину, завжди готову прийти на допомогу іншим. Таким він і залишиться в наших серцях», – зазначили колеги.
Посмертно Вадима Гринюка нагородили медалями «Захиснику Вітчизни» та «За бездоганну службу» ІІІ ступеня.
Офіцера поховали в селі Новосілки на Вінниччині поруч із сестрою, яка померла дитиною за 20 років до нього.
У Вадима залишилися батьки.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
Ця кров на руках Сметаніна.
Дуже хороший і світлий хлопець❤️Спочивай з миром
Останні статті
На порозі нової ери: як CS 2 змінює кіберспортивний ландшафт*
05 лютий, 19:42
Що подарувати коханій на 8 березня: ТОП-5 ідей*
05 лютий, 17:37
Спомин про Героя. Вадим Гринюк загинув від ракетного удару по Луцьку
04 лютий, 19:00
Рідкі шпалери на основі целюлози*
02 лютий, 13:02
І попити, і суп зварити: який фільтр обрати для очищення води*
02 лютий, 09:35
Останні новини
22 листопада на Волині: гортаючи календар
Сьогодні, 00:00
Де і коли у Луцьку та на Волині не буде світла 21 листопада. ГРАФІК
21 листопад, 23:19
Лучанин самотужки «врізався» в газопровід під будинком
21 листопад, 22:38
У місті на Волині встановлюють будиночок Святого Миколая
21 листопад, 21:57
На Волині медики «швидкої» врятували життя двом чоловікам
21 листопад, 21:16