«Хочемо зламати систему, напрацьовану роками», – директорка луцької стоматполіклініки

«Прагнемо, щоб у майбутньому наш комунальний заклад міг конкурувати з приватними, щоб якість послуг і сервіс у стоматологічній поліклініці не поступалися тим, які надають приватні структури, щоб пацієнти приходили в оновлені стіни, отримували послуги на сучасному обладнанні й за помірні ціни», – зазначила директорка Луцької міської клінічної стоматологічної поліклініки Любов Яковчук.

Про 100 днів на посаді, нові здобутки, впровадження електронного документообігу, боротьбу з корупційними схемами, які залишилися у спадок від попередніх очільників, плітки у мережі та перспективи вона розповіла Інформаційному агентству Волинські Новини.

Наказ про ваше призначення було оприлюднено 4 вересня. Фактично ви очолюєте комунальне підприємство «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» 100 днів. Що вдалося зробити за цей час?

Насправді за три місяці вдалося чимало. Окрім витратних матеріалів, щомісяця ми закуповуємо обладнання чи техніку, аби поступово оновити застарілу матеріально-технічну базу. З цією метою щомісяця витрачаємо від восьмисот тисяч до одного мільйона гривень власних коштів.

Ми придбали 40 ноутбуків за 680 тисяч гривень. Передплатили ліцензійну програму Cliniccards за понад 98 тисяч гривень. Оскільки маємо справу з персональними даними наших пацієнтів, повинні працювати тільки на ліцензійному програмному забезпеченні. До речі, це єдина програма для стоматологів. Її розробив лікар-стоматолог. І жоден комунальний заклад досі не мав цієї програми. Ми перші. Хочемо перевести всіх на електронний документообіг, аби лікарі працювали прозоро.

Купили та встановили потужний компресор у приміщенні на вулиці Степана Бандери. Закупили ще один на заміну. Вартість одного компресора – 107 тисяч гривень.

Придбали за 250 тисяч гривень рентген-апарат, а також автоклав, принтери та іншу потрібну техніку. Встановили шість камер відеоспостереження.

Закінчуємо ремонт вбиральні у приміщенні на вулиці Степана Бандери. За власні кошти виготовили проєктно-кошторисну документацію на капітальний ремонт даху на вулиці Степана Бандери. Це споруда 1949 року побудови. За 70 років дах жодного разу не ремонтували. Будівля перебуває у критичному стані, там дуже великі енерговтрати. Підрахували, що на оновлення даху потрібно близько трьох мільйонів гривень. Маючи проєкт, зможемо звернутися до міської ради й сподіватися на фінансування.

Розробили проєктно-кошторисну документацію і на оновлення холу будівлі на проспекті Волі. На ремонт потрібно 4,5 мільйона гривень. Завершуємо виготовлення проєктно-кошторисної документації на ремонт приміщення зуботехнічної лабораторії на вулиці Степана Бандери.

Нам вдалося підвищити інфекційний контроль, перейти на паперові рушники.

Розробляємо сайт. Плануємо запустити його напередодні Нового року. Він передбачатиме можливість онлайн-запису. Створили сторінки в соціальних мережах, наприклад, у Facebook, Instagram. Розробили логотип.

Тобто маленькими кроками рухаємося вперед. Прагнемо, щоб у майбутньому наш комунальний заклад міг конкурувати з приватними, щоб якість послуг і сервіс у стоматологічній поліклініці не поступалися тим, які надають приватні структури, щоб пацієнти приходили в оновлені стіни, отримували послуги на сучасному обладнанні й за помірні ціни.

Відзначу, що не кожен попередній керівник зміг зробити за три-чотири роки те, що нам вдалося за три місяці. І це при тому, що попередні керівники мали значно більше коштів, адже до 1 квітня 2023 року стоматологічна поліклініка отримувала фінансування від Національної служби здоров’я України (близько чотирьох мільйонів гривень на рік) і мала значний дохід від інтернів (до 800 тисяч гривень на рік протягом 2021-2022 років). На сьогодні НСЗУ не фінансує стоматполіклініки, а у зв’язку з низьким вступом у виші на лікарські спеціальності значно скоротилася кількість інтернів. Це ті фактори, на які ми не маємо впливу. Цьогоріч, наприклад, у нас усього п’ять інтернів, дохід від яких становить близько 170 тисяч гривень на рік.

Як відомо, попередня очільниця Світлана Іванівна Черниш змогла за чотири роки придбати для закладу тільки одну стоматологічну установку – для лікарки Галини Володимирівни Гаврилюк, своєї куми.

Як колектив сприймає зміни? Чи лікарі охоче ведуть електронний документообіг?

На жаль, не всі працівники сприймають зміни охоче. Є бунтівники, яким нібито важко, які начебто не встигають. Дехто навіть отримав догану за те, що не заповнює картки. Мабуть, впливає те, що багато років люди працювали за гаслом Світлани Іванівни Черниш: немає картки – немає пацієнта – немає доказу. А електронний документообіг – це передусім прозорість.

Лікарі-терапевти більш свідомі. Важче лікарям-ортопедам, які, напевно, не хочуть показувати всі свої роботи. Вони теж були проти змін до колективного договору. Їм працювалося і так добре: пацієнти розраховувалися в кабінеті лікаря й ніхто нічого не контролював. Паралельно з роботою в комунальному закладі лікарі створили свої маленькі приватні кабінети. Натомість ми хочемо зламати цю систему, напрацьовану роками, тому, звичайно, є невдоволені.

На кожних дверях до кабінетів лікарів розміщено табличку про оплату послуги тільки через касу. Це ваша ініціатива? Чим вона була зумовлена?

Так, це була моя ініціатива. Такі ж таблички розмістила на дверях до кабінетів лікарів комунальна стоматполіклініка на Хмельниччині. Цей досвід я запозичила звідти. Це було ще в перші дні мого призначення.

До мене приходили пацієнти, які скаржилися, що лікар узяв гроші в кабінеті, неякісно надав послугу, а зараз відмовляється все переробити. Тому ми вирішили нагадати пацієнтам, що квитанція про оплату послуги – це їхній захист, їхня гарантія.

Лікарі, однак, не сприйняли цю ідею. Таблички то падали, то губилися. На жаль, ці таблички, на мою думку, не принесли бажаного результату: лікарі як брали гроші в кабінеті, так і беруть.

Чому пацієнт має бути свідомий того, що не потрібно платити лікарю на руки?

Пацієнт після отримання послуги повинен мати підтвердження, як-от квитанція. Чек – його гарантія. Буде чек, то, відповідно, буде запис у картці. Згодом у разі виникнення питань він зможе звернутися до стоматполіклініки.

Коли пацієнт платить лікарю в кабінеті, картка не заповнюється. І наприклад, коли пацієнт прийде наступного дня зі скаргою, лікар зможе сказати, що не знає його.

Чи ловили когось із лікарів на гарячому?

Такі випадки були й неодноразово. Наприклад, пацієнти приходять у наш комунальний заклад. Лікарі їх консультують, дають свої візитки й скеровують у приватний кабінет. Якщо хірург робить на місяць приблизно 200 видалень зубів, то ми можемо говорити про те, що він роздає за цей час 200 візиток, таким чином набиваючи базу пацієнтів для свого приватного кабінету, водночас забираючи пацієнтів стоматполіклініки. Також вдалося спіймати рентген-лаборантів, які брали кошти з пацієнта.

Були вже догани й попередження. Думаю, якщо такі випадки траплятимуться надалі, ці працівники будуть звільнені. Не можна працювати так, як вони звикли, – за старими схемами.

Когось із порушників уже було звільнено?

За три місяці не було жодного звільнення лікаря. Навпаки: з вересня ми прийняли на роботу шість лікарів. Звісно, є вакантні посади, адже через воєнний стан деякі працівників пішли на фронт чи виїхали. Але ситуація далека від катастрофічної. Думаю, лікарі прийдуть.

Чи вам відомо, скільки лікарів стоматполіклініки мають приватну практику?

За підрахунками, понад половина лікарів приймають пацієнтів у приватних кабінетах. Хтось має власний приватний кабінет, а хтось працює у приватних клініках. Тож можемо говорити про великий відтік пацієнтів, які першочергово приходять у комунальний заклад, а далі за порадою-вказівкою лікаря звертаються у приватні кабінети. Це відтік пацієнтів, а отже, відтік коштів, які міг би заробити наш комунальний заклад.

Ви наголошували, що хочете, аби комунальний заклад нічим не поступався приватним. Чи можливо в комунальній стоматполіклініці запровадити такий сервіс, як у приватних клініках? Що для цього потрібно? Скільки часу?

Вважаю, що поступово нам усе вдасться. Багато чого зроблено вже за три місяці. Якщо ми далі рухатимемося такими темпами, то, аби дійти до рівня приватної стоматологічної поліклініки, нам потрібно буде приблизно три-чотири роки.

Усе залежить від лікарів, які працюють у нашому закладі, і від свідомих пацієнтів, які хочуть отримувати якісні послуги й оплачувати їх у касі. До слова, саме з цих коштів персонал отримує заробітну плату і ми оплачуємо комунальні послуги.

Також стоматполіклініка обслуговує пільгову категорію населення. Як багато таких пацієнтів?

Протягом року ми обслуговуємо приблизно 4000 пацієнтів-пільговиків. Це пенсіонери, малозабезпечені люди, інваліди І та ІІ груп, учасники Другої світової війни, учасники бойових дій, ветерани війни, ліквідатори аварії на ЧАЕС. Ми лікуємо їх безоплатно. Кошти на це в межах міських програм нам виділяє Луцька громада.

Поговорімо про переселення зубних техніків із проспекту Волі у приміщення, що на вулиці Степана Бандери. Чи дійсно, як писали в ЗМІ, це рішення спровокує труднощі в роботі для лікарів стоматполіклініки?

Коли я очолила комунальний заклад, зубні техніки з приміщення на Волі заявили, що в зуботехнічній лабораторії не вистачає фахівців. Ми запропонували скерувати частину роботи на Степана Бандери. Але жоден зубний технік не направив туди своєї роботи.

Ми вважаємо, що доцільно об’єднати працівників, аби належно розвивати зуботехнічну лабораторію. Буде краще, коли всі зубні техніки працюватимуть в одному приміщенні і їхню працю контролюватиме завідувач виробничою лабораторією. Він розподілятиме повноваження й буде стежити за якістю робіт.

Чомусь у приватних кабінетах немає зуботехнічних лабораторій, а вони працюють і розвиваються. Терапевт не має жодного стосунку до зуботехнічної лабораторії. Лікар-терапевт пролікував, ортопед зняв мірку і передав дані. Безпосереднього контакту не потрібно.

Щоб розвивати цифрову зуботехнічну лабораторію, підняти її на новий рівень, доцільно й економічно обґрунтовано це робити в одному місці. Таким чином ми ще й вивільнимо приміщення.

Дуже незручно, коли бухгалтери та економіст працюють на вулиці Степана Бандери, а відділ кадрів – на проспекті Волі. Хочемо, аби адміністративна частина комунального закладу містилася в одній будівлі.

У матеріалах про стоматполіклініку ЗМІ посилаються на власні джерела. Як вважаєте, це працівники комунального закладу?

Колектив дуже великий. Дехто, можливо, сподівається на повернення попередніх керівників: Світлани Іванівни Черниш чи Івана Всеволодовича Примачука? Мені невідомо. За попередніх керівників лікарі комунального закладу відкрили свої приватні кабінети, зубні техніки зробили власні приватні лабораторії. Навіть я неодноразово помічала «ліві» роботи зубних техніків, які вони робили в наших лабораторіях на нашому обладнанні. Чому попереднє керівництво закривало на це очі? Мені невідомо. Своєю чергою, ми прагнемо працювати відкрито, прозоро, тому це декому не подобається.

Оскільки попередні керівники з ранку до вечора приймали пацієнтів, то, можливо, не помічали, що відбувається в закладі. Я не веду прийому, а часу взагалі не вистачає. День дуже швидко минає.

Маю припущення, що зі ЗМІ спілкується сама Світлана Іванівна Черниш. Лікарі розповіли, що нібито в комунальному закладі поза касою вживляли зубні імпланти Аллі Надточій (депутатці Луцької міської ради від партії «Громадянський рух «Свідомі»; представники цієї політсили керують одним із місцевих ЗМІ, який періодично публікує критичні матеріали про стоматполіклініку, відколи її очолює Любов Яковчук, – ВН). Хоч сама Алла Надточій у нещодавньому інтерв’ю казала, що мало знайома зі Світланою Іванівною.

А ще є люди, які мріяли про посаду медичного директора і які неодноразово зверталися до мене з такими проханнями. Також до кола невдоволених входить колишня працівниця стоматполіклініки, яка була працевлаштована на основі підробленого диплома.

Чому, на вашу думку, люди, які працювали або працюють у комунальному закладі, надають недостовірну чи непідтверджену інформацію?

Щоб задовольнити власні амбіції, щоб повернути стан справ, як при попередньому керівництві, коли не було контролю – і за пацієнтами, і за рухом коштів.

Світлана Черниш звільнилася з посади директора добровільно після того, як у закладі за дорученням Луцького міського голови Ігоря Поліщука провели аудит. Як вважаєте, чому вона відважилася на цей крок?

Це було досить неочікувано та швидко. Вона написала заяву за власним бажанням на звільнення після аудиту, який зафіксував чимало порушень. Думаю, Світлана Іванівна написала заяву, щоби не відкривали кримінальне провадження.

Коли я була медичним директором, то говорила Світлані Іванівні правду в очі. Можливо, відтоді я їй як кістка в горлі. Наприклад, є мої письмові доповіді про те, що в кабінеті хірургії працювала невідома стороння людина. Як виявилося, лікар-хірург, який працював на 0,25 ставки, приїжджав зі Львова разом з лікарем-інтерном, який не проходив у нас інтернатуру. На моє запитання, що робить стороння людина в кабінеті хірургії, мені тоді відповіли: «Ви туди не лізьте, ви не знаєте, хто його тато». Навіть були погрози в мою сторону… Звісно, всі маніпуляції проводилися поза касою.

Попередня керівниця говорила: як приїхав лікар зі Львова, то було дуже багато вживлень зубних імплантів. Однак вважаю, що вони йшли повз касу. Сьогодні в нас працює лікар-переселенець. Він за місяць вживлює близько 20 імплантів. А за весь 2022 рік у стоматполіклініці було вживлено 113 імплантів. Тобто за місяць у нас цей показник перевищуватиме річний за 2022-й, адже тільки один лікар за місяць вживлює 20 зубних імплантів.

До того ж, у стоматполіклініці раніше діяли налагоджені схеми. Є багато фактів, коли для комунального закладу закуповували дорогі матеріали, як-от, наприклад, вата, дезрозчини та інше, натомість надходило абищо. Також головна медсестра розповідала, що наші лікарі приносили їй кошти за анестетики. Значить, так працювали раніше.

Окрім того, лікарі купували пацієнтів через касу. Вони пропонували гроші, аби пацієнтів скеровували саме до них, а не до колег. Тобто хочеш мати пацієнта – плати.

Які наміри маєте на 2024 рік?

Наступного року хочемо оновити стоматологічні установки. Знаємо, що є такі, які не замінювали навіть десятки років. Вони застарілі. Тому, щоб було комфортно і пацієнту, і лікарю, плануємо поступове (по одній-дві на місяць) оновлення стоматологічних установок.

Знаємо, що дах будівлі на вулиці Степана Бандери в аварійному стані. Сподіваємося, що нам вдасться залучити кошти на його ремонт.

Якщо буде фінансова змога, то дуже хотіли би придбати новий комп’ютерний томограф. Чомусь у 2017 році за директора Олександра Юхимовича Кобися було куплено томограф, але не той, що був потрібен. Він попрацював приблизно два роки. На сьогодні він простоює вже чотири роки. Програми, яка підтримується цим томографом, просто немає в Україні. Прикро, але щось зробити з цим нереально.

Досвід роботи попередніх керівників, схеми, підроблені документи про освіту, сумнівні тендерні закупівлі – те, з чим вам доводиться боротися. Як наводитимете лад?

Багато людей підтримують зміни на благо комунального закладу. Думаю, завдяки ним ми зможемо розвиватися та вдосконалюватися. Насправді є люди, які зацікавлені в тому, аби працювати відкрито. Разом ми зможемо вивести наш заклад на достойний рівень.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.