«Через 6 годин після заміни суглоба стати на ноги — то було чудо, зараз рутина», — професор Адріан Філь
Лікар-перфекціоніст. Не те, щоб він прагнув досконалого світу, але ідеальних операцій – так. Травматолог-ортопед, професор з власною філософією та підходами до роботи, завідувач Волинського обласного центру ортопедії, травматології та артроскопії Адріан Філь.
«Пішли в операційну – будемо знайомитись», — каже травматолог Юрій Шендерюк, ведучи довгими лікарняними коридорами до операційної. Там якраз Адріан Філь завершує імплантацію кульшового суглоба.
Всього 30 хвилин знадобилося лікарю та операційній бригаді, аби його замінити пацієнту.
«Всього 30 хвилин… Так швидко?!», – подумалось.
Це вже потім з’ясується, що у Волинському центрі травматології, що в обласній клінічній лікарні, ендопротезування проводяться від 20 до 45 хвилин, а пацієнти стають на ноги вже через 6 годин після операцій.
«Магія», — скажете ви. А ні – то будні лікарів та пацієнтів травматологічного відділення.
Тож знайомтесь — Адріан Юрійович Філь, доктор медичних наук, професор, лікар ортопед-травматолог, який спеціалізується на травматології скелету, захворюваннях суглобів, остеоартритах, спортивних травмах, ревмато-ортопедії, онкології рухової системи.
… Професор завершує операцію, віддаючи пацієнта у руки інших спеціалістів для зашивання та перев’язки. Дорогою до кабінету розповідає:
«Суть операції у тому, щоб замінити ушкоджені елементи суглобу штучними накладками… Взагалі, знаєте, протезування – поширена операція, яка проводитися в Україні останні кілька десятків років. Першопрохідцем ендопротезування був мій батько Юрій Філь, який виконав першу імплантацію у 2001 році. Ми з лікарями продовжуємо та удосконалюємо почату ним справу».
Адріан Філь зауважив, що перші оперативні втручання із заміни суглобів тривали 3-6 годин. Нині у волинському центрі травматології операції, які виконує професор, тривають 20-30 хвилин.
— Як вам вдалося пришвидшити процес?
— Все через лінь (посміхається, - авт.), я не люблю довго оперувати. Я жартую, звичайно. Насправді, то все завдяки оптимізації операційного процесу. Нове обладнання, нові підходи… Якщо раніше розріз робили широкий, то зараз достатньо 7-8 сантиметрів для проведення операції. Самі моделі протезів змінилися, стали кращими, вони не потребують таких великих зусиль для імплантації, як раніше.
Ключовим для мене у покращенні надання допомоги, пришвидшенні і якості виконання є класна операційна бригада. Перше місце, в якій займає операційна сестра. Якщо вона не володіє інструментарієм і буде затримувати процес, то й операція затягнеться на відсотків 50% по часу.
Медсестри, які оперують зі мною в центрі, — професіонали, яких неодноразово відзначали спеціалісти з-за кордону. Особливо хотів би відмітити Аллу Павлівну Кікець – вона працює на рівні кращої європейської операційної сестри.
— Успіх операції із ендопротезування залежить від професійності лікаря… Від чого ще?
— Не втомлюся повторювати, що ендопротезування – це процес, у якому замало професійних вмінь лікаря та хорошого протезу. Це цілий логістичний процес. Як казав швейцарський професор Мюллер, між хорошим протезуванням і звичайним протезуванням є тисяча різних дрібниць. Успіх прихований саме у них.
Ендопротезування — дуже поширена операція, протезувати хочуть всі і роблять це у багатьох лікарнях, але питання – як вони це роблять.
Я пишу про це книгу. Вона матиме назву «Ідеальне протезування». Дуже відповідально треба ставитися до кожної технологічної ланки. І лікарі, і пацієнти повинні це розуміти. Так, можна прооперуватися в лікарні за дешевшою ціною, але де гарантія, що втручання буде якісним і імплант не інфікується. Я не принижую професійність інших лікарів, вони можуть бути суперпрофесіоналами, але цього замало для ідеального протезування.
— Ваші операції усі ідеальні?
— Так. Свого часу я об’їхав усю Європу, країни Близького і Далекого Сходу, всюди почерпнув абсолют доказової бази і, крім того, продовжую спілкуватися зі світовими метрами ендопротезування. Наприклад, з польським професором Юліаном Дуткою, президентом Європейської асоціації колінного суглобу, який присвятив цьому усе своє життя і він є моїм гуру у філософії ендопротезування.
Кожен великий лікар повинен мати свою філософію, інакше він не буде великим.
— А скільки операцій з ендопротезування на рік виконуються лікарями волинського центру травматології?
— В середньому у нас від 4 до 6 ендопротезувань щодня. На рік це десь орієнтовно 400 операцій, з яких 55% - заміна кульшових суглобів, 40% - колінних, решта - плечових та ліктьових. Гарантія на імпланти складає 25-30 років.
— Окрім протезування, з чим найчастіше доводиться працювати ще?
— Протезування у нас домінує, але поза тим ми займаємося скелетною травмою: переломи проксимального відділу стегна, внутрішньосуглобові складні переломи, переломи скелету. Без перебільшення скажу, що нам під силу усі переломи скелету. Бо при важких переломах ще років 10-15 тому люди, які мали можливість, їхали за кордон. Зараз такої потреби нема, бо наші оперативні втручання – на найвищому рівні.
— Знаю, що у вас оперуються пацієнти із переломами тазу. Мало які лікарні в Україні цим займаються.
— Перелом тазу – найважчий у скелеті людини. Складність пов’язана з тим, що в тазі є велика кількість м’язів та зв'язок, які кріпляться до тазової кістки, їх важко співвставити та фіксувати. До всього ж доступ до тазу важкий, адже окрім органів черевної порожнини, там проходять магістральні судини та нерви, які можна пошкодити, і пацієнт може померти на операційному столі від раптової втрати великої кількості крові. Попри усі ризики, ми успішно проводимо такі операції.
— Якщо час виконання операцій зменшився, то, припускаю, що і відновлення пацієнта після втручання пришвидшилось.
— Пацієнт завжди хоче швидкого одужання. Медична спільнота теж зацікавлена у цьому. Тому ми вийшли вже на такий рівень, що людина після заміни суглоба ходить вже через 6 годин, а через 12 годин може йти додому.
Хоча самі пацієнти не охоче вірять у те, що їм так швидко можна залишити лікарню, тому перебувають під наглядом у відділенні ще кілька днів. Ну менталітет такий у наших людей… (посміхається — авт.).
Якось я був у Франції, в одній з ліонських клінік, там люди навпаки, знаючи, що через день вони вже зможуть ходити, планують собі свій час.
Перші рази, коли таке практикували в нашому центрі травматології, то було чудо, а зараз це вже рутина.
— Які причини зношування опорно-рухової системи?
— Чому зношуються суглоби або чому розвивається деформуючий артороз чи, як в народі кажуть, «солі», на сьогодні не відомо. Медична спільнота вивчає, чому так відбувається. Першопричина не відома. Але ми маємо здогадки. З власного досвіду скажу, що причиною є травми в анамнезі – людина стрибнула з висоти, вдарилась і пошкодила хрящ і процес запустився. Друга причина – порушення обміну речовин, наприклад, цукровий діабет. Або ангіопатії, різні артропатії, або спадковість. Але от щоб на 100% відповісти, що є причиною артрозу, не можливо. Бо якби знали, то вже б вплинули на ті руйнівні процеси профілактикою.
— Зараз модно пити хонропротектори. Вони дійсно ефективні?
— Вважаю, що то недоказова медицина. Я не впевнений у їхній корисності. Як перорально, через рот, таблетка повинна спрацювати, розсмоктатися, потрапити в кров і дійти до коліна, щоб відновити суглоб?!
В ортопедичній спільноті побутує такий жарт — кому допомагають хондропротектори? Тим, хто їх виробляє, і тим, хто їх виписує (сміється, - авт.).
— Розірвані зв’язки важко піддаються лікуванню. Чому?
— Зв’язки частіше, ніж інші м’які тканини, рвуться, бо вони постійно беруть участь у стабілізації положення скелету.
Скелет подібний на міст, який тримається не за рахунок своїх опор, а за рахунок розтягування зв’язок – «тросів» так званих. Якщо забрати з організму м’язи та зв’язки, то скелет зітреться за лічені години. Тому зв’язки мають велике навантаження, а коли воно надмірне, то відбувається розрив волокон.
Наприклад, розрив передньої хрестоподібної зв’язки, якщо його не лікувати, призводить до руйнування інших м’яких структур коліна, а саме — хряща.
— Чому так важко відновити зв’язки?
— Усе в нашому організмі залежить від кровопостачання. Якщо воно гарне, то зв’язки легко відновлюються та зростаються. Якщо кров погано надходить, немає поживних речовин, то і відновлення зв’язок буде довгим.
— Про онкологію опорно-рухової системи говорять дуже рідко. Це через те, що ракове ураження кісток рідкісне?
— Онкологія скелету не є рідкісною, просто нею мало хто із лікарів хоче займатися. Ортопеди не хочуть брати онкологію, а онокологи не хочуть займатися онкоортопедією.
Буває, що пухлина розвивається в кістках, але найчастіше там виявляють метастази від пухлини в інших органах. Їх діагностують випадково, наприклад, під час профогляду, рентгенівського дослідження.
Скажу одразу, що лікування метастазів ефективним не буде, а от первинної пухлини у скелеті – так. Бачте, онкологія кісток — сфера із високим ризиком і не завжди приносить позитивні результати.
Лікування пацієнтів із онкологією рухової системи не є рутиною у нашому центрі. На рік таких пацієнтів маємо від 10 до 20.
— Артроскопія – це напрямок малоінвазивної травматології, хірургія одного дня. Розкажіть про це детальніше.
— Артроскопічне втручання – це малоінвазивна операція (розріз 5-7 міліметрів) із проникнення у порожнину суглоба та усунення проблеми в ньому.
Показаннями до найпоширенішіх артроскопій, які виконуються на колінному або плечовому суглобі, є біль, обмеження рухів суглоба, блокування, дискомфорт, відчуття стороннього тіла, накопичення рідини, порушення чутливості. Такі проблеми треба усувати оперативно.
Втручання у нашому центрі триває від 15 хвилин до години з використанням провідниковоюї анестезієї, тобто із знечуленням лише тієї кінцівки, на якій проводиться втручання.
Записатися на консультацію до професора Адріана Філя та ортопедів-травматологів Волинського обласного центру ортопедії, травматології та артроскопії можна за телефоном (066)875 88 58 (Viber, Telegram).
Детальна інформація про послуги – на сайті центру.
Адреса: м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 21, 5 поверх
Автор: Ірина КОСТЮК
Фото: Юрій ЄВТУШКО
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
«Пішли в операційну – будемо знайомитись», — каже травматолог Юрій Шендерюк, ведучи довгими лікарняними коридорами до операційної. Там якраз Адріан Філь завершує імплантацію кульшового суглоба.
Всього 30 хвилин знадобилося лікарю та операційній бригаді, аби його замінити пацієнту.
«Всього 30 хвилин… Так швидко?!», – подумалось.
Це вже потім з’ясується, що у Волинському центрі травматології, що в обласній клінічній лікарні, ендопротезування проводяться від 20 до 45 хвилин, а пацієнти стають на ноги вже через 6 годин після операцій.
«Магія», — скажете ви. А ні – то будні лікарів та пацієнтів травматологічного відділення.
Тож знайомтесь — Адріан Юрійович Філь, доктор медичних наук, професор, лікар ортопед-травматолог, який спеціалізується на травматології скелету, захворюваннях суглобів, остеоартритах, спортивних травмах, ревмато-ортопедії, онкології рухової системи.
… Професор завершує операцію, віддаючи пацієнта у руки інших спеціалістів для зашивання та перев’язки. Дорогою до кабінету розповідає:
«Суть операції у тому, щоб замінити ушкоджені елементи суглобу штучними накладками… Взагалі, знаєте, протезування – поширена операція, яка проводитися в Україні останні кілька десятків років. Першопрохідцем ендопротезування був мій батько Юрій Філь, який виконав першу імплантацію у 2001 році. Ми з лікарями продовжуємо та удосконалюємо почату ним справу».
Адріан Філь зауважив, що перші оперативні втручання із заміни суглобів тривали 3-6 годин. Нині у волинському центрі травматології операції, які виконує професор, тривають 20-30 хвилин.
— Як вам вдалося пришвидшити процес?
— Все через лінь (посміхається, - авт.), я не люблю довго оперувати. Я жартую, звичайно. Насправді, то все завдяки оптимізації операційного процесу. Нове обладнання, нові підходи… Якщо раніше розріз робили широкий, то зараз достатньо 7-8 сантиметрів для проведення операції. Самі моделі протезів змінилися, стали кращими, вони не потребують таких великих зусиль для імплантації, як раніше.
Ключовим для мене у покращенні надання допомоги, пришвидшенні і якості виконання є класна операційна бригада. Перше місце, в якій займає операційна сестра. Якщо вона не володіє інструментарієм і буде затримувати процес, то й операція затягнеться на відсотків 50% по часу.
Медсестри, які оперують зі мною в центрі, — професіонали, яких неодноразово відзначали спеціалісти з-за кордону. Особливо хотів би відмітити Аллу Павлівну Кікець – вона працює на рівні кращої європейської операційної сестри.
— Успіх операції із ендопротезування залежить від професійності лікаря… Від чого ще?
— Не втомлюся повторювати, що ендопротезування – це процес, у якому замало професійних вмінь лікаря та хорошого протезу. Це цілий логістичний процес. Як казав швейцарський професор Мюллер, між хорошим протезуванням і звичайним протезуванням є тисяча різних дрібниць. Успіх прихований саме у них.
Ендопротезування — дуже поширена операція, протезувати хочуть всі і роблять це у багатьох лікарнях, але питання – як вони це роблять.
Я пишу про це книгу. Вона матиме назву «Ідеальне протезування». Дуже відповідально треба ставитися до кожної технологічної ланки. І лікарі, і пацієнти повинні це розуміти. Так, можна прооперуватися в лікарні за дешевшою ціною, але де гарантія, що втручання буде якісним і імплант не інфікується. Я не принижую професійність інших лікарів, вони можуть бути суперпрофесіоналами, але цього замало для ідеального протезування.
— Ваші операції усі ідеальні?
— Так. Свого часу я об’їхав усю Європу, країни Близького і Далекого Сходу, всюди почерпнув абсолют доказової бази і, крім того, продовжую спілкуватися зі світовими метрами ендопротезування. Наприклад, з польським професором Юліаном Дуткою, президентом Європейської асоціації колінного суглобу, який присвятив цьому усе своє життя і він є моїм гуру у філософії ендопротезування.
Кожен великий лікар повинен мати свою філософію, інакше він не буде великим.
— А скільки операцій з ендопротезування на рік виконуються лікарями волинського центру травматології?
— В середньому у нас від 4 до 6 ендопротезувань щодня. На рік це десь орієнтовно 400 операцій, з яких 55% - заміна кульшових суглобів, 40% - колінних, решта - плечових та ліктьових. Гарантія на імпланти складає 25-30 років.
— Окрім протезування, з чим найчастіше доводиться працювати ще?
— Протезування у нас домінує, але поза тим ми займаємося скелетною травмою: переломи проксимального відділу стегна, внутрішньосуглобові складні переломи, переломи скелету. Без перебільшення скажу, що нам під силу усі переломи скелету. Бо при важких переломах ще років 10-15 тому люди, які мали можливість, їхали за кордон. Зараз такої потреби нема, бо наші оперативні втручання – на найвищому рівні.
— Знаю, що у вас оперуються пацієнти із переломами тазу. Мало які лікарні в Україні цим займаються.
— Перелом тазу – найважчий у скелеті людини. Складність пов’язана з тим, що в тазі є велика кількість м’язів та зв'язок, які кріпляться до тазової кістки, їх важко співвставити та фіксувати. До всього ж доступ до тазу важкий, адже окрім органів черевної порожнини, там проходять магістральні судини та нерви, які можна пошкодити, і пацієнт може померти на операційному столі від раптової втрати великої кількості крові. Попри усі ризики, ми успішно проводимо такі операції.
— Якщо час виконання операцій зменшився, то, припускаю, що і відновлення пацієнта після втручання пришвидшилось.
— Пацієнт завжди хоче швидкого одужання. Медична спільнота теж зацікавлена у цьому. Тому ми вийшли вже на такий рівень, що людина після заміни суглоба ходить вже через 6 годин, а через 12 годин може йти додому.
Хоча самі пацієнти не охоче вірять у те, що їм так швидко можна залишити лікарню, тому перебувають під наглядом у відділенні ще кілька днів. Ну менталітет такий у наших людей… (посміхається — авт.).
Якось я був у Франції, в одній з ліонських клінік, там люди навпаки, знаючи, що через день вони вже зможуть ходити, планують собі свій час.
Перші рази, коли таке практикували в нашому центрі травматології, то було чудо, а зараз це вже рутина.
— Які причини зношування опорно-рухової системи?
— Чому зношуються суглоби або чому розвивається деформуючий артороз чи, як в народі кажуть, «солі», на сьогодні не відомо. Медична спільнота вивчає, чому так відбувається. Першопричина не відома. Але ми маємо здогадки. З власного досвіду скажу, що причиною є травми в анамнезі – людина стрибнула з висоти, вдарилась і пошкодила хрящ і процес запустився. Друга причина – порушення обміну речовин, наприклад, цукровий діабет. Або ангіопатії, різні артропатії, або спадковість. Але от щоб на 100% відповісти, що є причиною артрозу, не можливо. Бо якби знали, то вже б вплинули на ті руйнівні процеси профілактикою.
— Зараз модно пити хонропротектори. Вони дійсно ефективні?
— Вважаю, що то недоказова медицина. Я не впевнений у їхній корисності. Як перорально, через рот, таблетка повинна спрацювати, розсмоктатися, потрапити в кров і дійти до коліна, щоб відновити суглоб?!
В ортопедичній спільноті побутує такий жарт — кому допомагають хондропротектори? Тим, хто їх виробляє, і тим, хто їх виписує (сміється, - авт.).
— Розірвані зв’язки важко піддаються лікуванню. Чому?
— Зв’язки частіше, ніж інші м’які тканини, рвуться, бо вони постійно беруть участь у стабілізації положення скелету.
Скелет подібний на міст, який тримається не за рахунок своїх опор, а за рахунок розтягування зв’язок – «тросів» так званих. Якщо забрати з організму м’язи та зв’язки, то скелет зітреться за лічені години. Тому зв’язки мають велике навантаження, а коли воно надмірне, то відбувається розрив волокон.
Наприклад, розрив передньої хрестоподібної зв’язки, якщо його не лікувати, призводить до руйнування інших м’яких структур коліна, а саме — хряща.
— Чому так важко відновити зв’язки?
— Усе в нашому організмі залежить від кровопостачання. Якщо воно гарне, то зв’язки легко відновлюються та зростаються. Якщо кров погано надходить, немає поживних речовин, то і відновлення зв’язок буде довгим.
— Про онкологію опорно-рухової системи говорять дуже рідко. Це через те, що ракове ураження кісток рідкісне?
— Онкологія скелету не є рідкісною, просто нею мало хто із лікарів хоче займатися. Ортопеди не хочуть брати онкологію, а онокологи не хочуть займатися онкоортопедією.
Буває, що пухлина розвивається в кістках, але найчастіше там виявляють метастази від пухлини в інших органах. Їх діагностують випадково, наприклад, під час профогляду, рентгенівського дослідження.
Скажу одразу, що лікування метастазів ефективним не буде, а от первинної пухлини у скелеті – так. Бачте, онкологія кісток — сфера із високим ризиком і не завжди приносить позитивні результати.
Лікування пацієнтів із онкологією рухової системи не є рутиною у нашому центрі. На рік таких пацієнтів маємо від 10 до 20.
— Артроскопія – це напрямок малоінвазивної травматології, хірургія одного дня. Розкажіть про це детальніше.
— Артроскопічне втручання – це малоінвазивна операція (розріз 5-7 міліметрів) із проникнення у порожнину суглоба та усунення проблеми в ньому.
Показаннями до найпоширенішіх артроскопій, які виконуються на колінному або плечовому суглобі, є біль, обмеження рухів суглоба, блокування, дискомфорт, відчуття стороннього тіла, накопичення рідини, порушення чутливості. Такі проблеми треба усувати оперативно.
Втручання у нашому центрі триває від 15 хвилин до години з використанням провідниковоюї анестезієї, тобто із знечуленням лише тієї кінцівки, на якій проводиться втручання.
Записатися на консультацію до професора Адріана Філя та ортопедів-травматологів Волинського обласного центру ортопедії, травматології та артроскопії можна за телефоном (066)875 88 58 (Viber, Telegram).
Детальна інформація про послуги – на сайті центру.
Адреса: м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 21, 5 поверх
Автор: Ірина КОСТЮК
Фото: Юрій ЄВТУШКО
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні статті
Як правильно полоскати горло*
24 жовтень, 2023, 15:06
Як позбутися симптомів алергічної реакції*
24 жовтень, 2023, 09:55
«Через 6 годин після заміни суглоба стати на ноги — то було чудо, зараз рутина», — професор Адріан Філь
23 жовтень, 2023, 11:01
Із шахами не розлучається навіть на фронті: історія волинського військового Сергія Придатка
21 жовтень, 2023, 18:32
Вологий корм для собак супер-преміум класу*
20 жовтень, 2023, 14:10
Останні новини
Лучанин самотужки «врізався» в газопровід під будинком
Сьогодні, 22:38
У місті на Волині встановлюють будиночок Святого Миколая
Сьогодні, 21:57
На Волині медики «швидкої» врятували життя двом чоловікам
Сьогодні, 21:16
На Волині у батьків померлого ветерана російсько-української війни згорів будинок. ВІДЕО
Сьогодні, 20:35