Чекає з полону: лучанка Наталія Ніколаєва півтора року добивається звільнення сина – бойового медика

Лучанка Наталія Ніколаєва вже більш як півтора року чекає на сина – бойового медика 36-ої бригади морської піхоти Дмитра Селютіна, з полону. А ще вона цілий рік шукала його собаку Афіну, яку перед полоном росіяни змусили випустити посеред вулиць Маріуполя, погрожуючи її розстріляти.

На долю жінки випало чимало випробувань: минулого літа в Наталії діагностували рак, вона пережила операцію та 6 хіміотерапій, але, каже, не здалася.

«Так, я здолала онко, мотивуючи себе тим, що троє моїх діток не можуть лишитися без мами… Але, знаєте, мій Діма у полоні переживає набагато страшніші речі, аніж хвороба», – розповіла матір полоненого.

Життя родини Дмитра розділилося на «до» і «після» у квітні 2022-го. Саме тоді морпіхів із заводу Ілліча захопили в полон.


«МАМ, ПРОБАЧ СВОГО НЕПУТЬОВОГО СИНА»
Дмитро Селютін навчався у Ківерцівському медколеджі, який закінчив у 2016 році. У 2017-му році пішов на строкову службу, а у 2018-му, нічого не сказавши рідним, підписав контракт на військову службу в АТО.

За кілька днів до виїзду на полігон в Олешки Херсонської області він зателефонував матері і попросив допомогти зібрати речі.

«Сказав, що йому треба спальник, карімат, залізний посуд… Я подумала – в похід зібрався. А він тоді каже: «Мам, ти тільки не кричи, я підписав контракт. Я сина народила не для війни, але була змушена це прийняти», – пригадує пані Наталія.



Наставницею Дмитра була вже покійна парамедикиня Ірина Шевченко. Після навчань він пішов служити у 36-ту бригаду морської піхоти – бойовим медиком. Позивний Дмитра «Доктор Хлус».

Наталія пригадує, з яким захопленням син розповідав про морпіхів.

«Він казав, що це люди - вогонь! Вони - круті!», – повідала Наталія.

36-та бригада на той час розташовувалась у Миколаєві. Це, до речі, єдина бригада, яка повністю вийшла з Криму у 2014 році разом зі своїми родинами.

Поки тривала операція об’єднаних сил (ООС), бригада морпіхів тримала приазовський напрямок – населені пункти Гнутове, Водяне, Павлополь, Широкине…

Саме там на службі Дмитро здійснив свою давню мрію – купив цуценя американського пітбуля. Назвав його Афіною.



Повномасштабне вторгнення росії його застало у Широкиному.

«Їх першими накрили з моря вночі з 23 на 24 лютого, а по обіді, згідно з наказом, вони вже відступали в Маріуполь… Наступного дня він мені зателефонував по відеозв’язку, ми так довго розмовляли, він розказував, що робити та як поводитись в разі тривоги, обстрілу. Я чогось на той момент раділа. Мені здавалось, що Маріуполь не нульова позиція, не в окопах же будуть, до безпосередніх бойових дій далеко… Потім я дуже пошкодувала, що Діма знаходився саме там», – зі сльозами на очах каже Наталія Ніколаєва.

В полон Дмитро Селютін потрапив 12 квітня 2022 року.

«Коли їх взяли в полон і везли в фільтраційний табір, орки сказали або відпустити собаку, або вони її розстріляють», – розповідає мама полоненого.

Зараз місце перебування Дмитра - невідоме. Немає жодного звільненого з полону, хто б бачив його після Оленівки. 19 квітня 2022 року його вивезли в сторону рф. Це було до того трагічного, звірячого вбивства полонених росіянами в Оленівці.

Минулоріч на День Незалежності Наталія отримала від сина лист.

«Діма завжди був стриманий в емоціях та у висловленні своїх почуттів. А в листі вибачився за те, що рідко казав «люблю». «Вернее, никогда не говорил… Кормят, поят, одевают, даже выводят гулять. Я все еще на територии рф»… Вибачився перед батьком, написав, що скучає за своїми меншими братом Єгором та сестрою Олександрою. А лист підписав – «твой непутевый сын», від чого я дуже розплакалася», – пригадує пані Наталія.

СОБАКУ ПОЛОНЕНОГО ДМИТРА АФІНУ ШУКАЛИ РІК
Про те, що Дмитро відпустив Афіну, Наталія дізналася від його посестри, яку звільнили з полону через кілька тижнів.

Вона одразу розпочала активний пошук собаки у різних маріупольських, донецьких пабліках та спільнотах притулків для тварин, маючи лише фото Афіни, які надсилав Дмитро.

І лише через рік пошуків Наталії написали, що схожого пса бачили на території комунального підприємства із вивезення сміття в Маріуполі. Місцеві працівники, які її підгодовували, назвали Афіну Ася. Там же «бойова медикиня» знайшла собі кавалера – чорного стафа, від якого в Маріуполі привела щенят, і до Луцька приїхала вдруге від нього вагітною.



«Можливо, ті працівники комунального підприємства і тримали Афіну у парі зі стафом заради вигоди від продажу цуценят, тому що вони не хотіли віддавати Афіну зоозахисниці. Собаку реально довелося викрадати, домовившись із сторожем. На щастя, ми знайшли жінку, яка перевозила тварин до Польщі в різні притулки і яка погодилась привезти нашу Афіну у Варшаву, звідки ми забрали її додому», – розповідає Наталія.

Жінка каже, що собака ще досі різко реагує на гучні звуки, хоча стала вже набагато спокійнішою. Проте, коли низько летить та гуде літак – вона падає на землю і дивиться у небо.

А ще… Афіна чекає свого господаря з полону додому.

«ЗНАЙШЛА ЙОГО СОБАКУ, А СИНА НЕ МОЖУ»
Згідно з Женевською конвенцією, медики та військові священники не є військовополоненими. Тобто, навіть якщо вони і потрапили у полон, їх повинні повернути не в рамках обміну.

«Але ж орки – це нелюди, це держава-терорист, ми маємо справу зі страшною нацією, для якої жодні конвенції та закони не писані», – каже пані Наталія.



Жінка з нетерпінням чекає того дня, коли зможе обійняти сина.

«Я часто думаю, що скажу йому, яким буде той момент… Зараз в голові лише одна фраза: «Сину, вибач, що я так довго не могла тебе витягнути»… Я знайшла його собаку, а сина не можу…», – з болем ділиться переживаннями матір полоненого.

Поки Дмитро Селютін у полоні і не може виконувати свій обов’язок, десь на сході країни бойовий дрон із вигравійованим його позивним «Доктор Хлус» нещадно нищить ворога.



«Хай хоч так, аби була перемога і всі повернулись додому», – каже Наталія Ніколаєва.

Нині жінка активно займається волонтерською діяльністю. Зізнається, що це трохи її відволікає від поганих думок. Наразі триває збір коштів на закупівлю медикаментів для волинських медиків, які рятують життя наших військових на сході.

Автор: Ірина Костюк
Фото: автора та з особистого архіву Наталії Ніколаєвої
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.