Як луцька влада поділила гроші на 2013 рік

Кожен бюджет – держави, області, села – є для влади звичайним планом роботи на рік, викладеним мовою цифр. Проте, план цей дуже часто не отримує належної уваги людей. Частково – через, на перший погляд, складність сприйняття «купи» цифр і небажання їх аналізувати, частково – через небажання авторів цього самого плану – тобто влади – його показувати і роз’яснювати.

Тож, аби зрозуміти, яким чином чиновники луцької мерії запланували, а депутати Луцькради їм дозволили керувати фінансовими потоками і життям міста, ВолиньPost вирішив проаналізувати дохідну та видаткову частини бюджету Луцька у 2013 році.

Загалом міський бюджет цього року вписали у скромнішу суму, аніж та, яку отримало місто за результатами виконання бюджету 2012 року (саме з цими результатами й порівнюватимемо заплановане на 2013-й).

Отож, у 2012 році доходів отримали 936 млн грн., а на цей рік передбачили 870 млн грн. Видатки становили 901 млн грн., а цьогоріч заплановано, що вони становитимуть 837 млн грн. Тобто, плани на рік прийдешній становлять лише 93% реалізованого у 2012 році потенціалу.

Як показує практика, цифри доходів і видатків, записані в бюджеті на початку року, – далеко не остаточні. З місяця в місяць вони будуть уточнюватися, і, як кажуть фінансисти мерії, на кінець року цілком можуть бути більшими. Очевидно, діє принцип «краще недо…, ніж пере…»

ЧИЇ ГРОШІ В БЮДЖЕТІ?

Доходи бюджету міста складаються з чотирьох нерівних частин: податків, неподаткових надходжень, доходів від операцій із капіталом та офіційних трансфертів.



Левову частину «плюсового» резерву казни становлять податки. В луцьких реаліях формату 2013 ця цифра є трохи меншою половини усіх надходжень до нашої скарбниці (400,7 з 970 млн грн.).

Із цих чотирьохсот мільйонів три чверті – податки на доходи фізичних осіб (305,4 млн грн), тобто, гроші роботодавців, які сплачують солідний відсоток із кожної зарплати.

Якщо сприймати цей відсоток як частину заробленого, можна сміливо стверджувати, що головними «наповнювачами» бюджету є прості лучани, які мають активний запис у трудовій книжці. І чим більша у них «біла» зарплата, тим вони є серйознішими «наповнювачами». Тут варто обмовитися: якщо їхній роботодавець платить податки саме до луцької казни, будучи зареєстрованим у Луцьку.

До речі, цього року влада просить лучан працювати активніше, а роботодавців – платити більше, бо при загальному зменшенні підсумкових цифр у бюджеті, податків із фізичних осіб планують отримати більше, ніж минулоріч (на 18,5%).

Щодо деяких податків, то навпаки – до бюджету внесли менші цифри. Наприклад, податку на землю запланували на 200 тис грн. менше. Хоча навряд чи лучани збираються масово відмовлятися від землі. Як пояснила начальник управління фінансів і бюджету Луцької міської ради Лілія Єлова, на час формування бюджетних цифр надходження за 2012 рік у цій графі були нижчими, і планування відбувалося на цьому рівні. Тим часом, за останній місяць року поступили суттєві надходження, що і створило таку різницю.

До неподаткових надходжень (близько 2 млн грн.) належать різні адміністративні збори, наприклад, державне мито на оформлення спадщини чи закордонного паспорта, або гроші за оренду комунального майна. Цікаво, що «паспортного» мита у бюджеті – лише 53 тис грн. А це є зайвим приводом пригадати: із оплачених 400 грн. за оформлення закордонної посвідки лише 170 грн. становить держмито. Саме ці гроші і йдуть у місцевий бюджет.

Окремим цікавим пунктом неподаткових вливань до бюджету є так звані «власні надходження бюджетних установ». Мова йде про гроші, зароблені чиновниками за надані послуги – реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, видачу дозволів, витягів, інших документів тощо. У 2012 році управлінці мерії заробили 38,7 млн грн., що виглядає втішно навіть на тлі витрат, запланованих на життєдіяльність органів місцевої влади (пункт бюджету «державне управління» в Луцьку) – 29,2 млн грн.

Цього року ситуація змінилася: видатки на «державне управління» збільшили (на 2,3 млн грн.), а пункт «власні надходження бюджетних установ» скоротили (на 19 млн грн.). Як пояснюють фінансисти міської ради, цифра – не остаточна, адже до запланованих власних надходжень вносять лише обов’язкові платежі за сервісні послуги управлінців. Проте, існує інша складова цього блоку надходжень – благодійні внески. Вона відобразиться у бюджеті лише наприкінці року «пост фактум».

Проте, якщо врахувати, що заробітна плата чиновників мерії у 2013 році запланована на рівні 19,2 млн грн., то теза про «протирання штанів» штатом управлінців за кошти платників податків – не зовсім коректна. Адже заробити вони запланували (лише з обов’язкових платежів!) таки більше – 23,2 млн грн.

Найменшою частиною доходів бюджету є гроші, отримані від операцій з капіталом, а саме – від продажу землі, безхазяйного чи комунального майна. До речі, на скарби міська влада у 2013 році не розраховує. Навпроти графи про реалізацію знахідок (термін треба розуміти буквально – «продаж знайденого») – усього 600 грн. Хоча і ті десь треба знайти, враховуючи, що звіт за 2012 рік зафіксував таку «везучість» обсягом лише 134 грн.

Масштабних земельних торгів, як і в 2012 році, міська влада не планує. Цифра у відповідній графі дещо збільшилася (із 1,8 млн грн. у 2012-му до 3,5 млн грн. у 2013-му), проте, як пояснює начальник управління земельних ресурсів Сергій Шабала, мова йде не про продаж землі з аукціону, а про викуп земельних ділянок особами, які орендують їх і мають тут нерухоме майно. «Відповідно до кількості заяв, ми передбачили збільшення надходжень до бюджету у 2013 році», – розповідає Сергій Шабала. Щодо земельних аукціонів, як зазначив посадовець, через зміну законодавчих норм ніяких чітких планів поки бути не може.

ІЗ ДЕРЖАВНОЇ КИШЕНІ

Ще одним суттєвим джерелом надходжень до бюджету є офіційні трансферти, тобто, доплати місцевим бюджетам з бюджетів вищого рівня. Сюди входять різні субвенції – гроші на вирішення конкретних проблем, наприклад, на виплати допомог малозабезпеченим, інвалідам чи погашення пільг на житлово-комунальні послуги. А також дотація вирівнювання – безповоротна фінансова допомога держави, яка не передбачає конкретної цілі використання, а лише має на меті дотягти дохідну частину бюджету до планки запланованих витрат.

Минулого року нашу фінансову стабільність держава вирівняла 146 мільйонами гривень, а цього року сподівається на активізацію власне луцьких грошових потоків і планує рівняти наш бюджет 115 мільйонами (78,8% від торішньої).

Загалом державний бюджет у 2013 році надішле до Луцька 434,5 млн грн., що у порівнянні з трансфертами іншим містам виглядає досить щедрим дарунком, особливо якщо порахувати, скільки це буде в розрахунку на одного мешканця.



Івано-Франківську держава виділяє 354 млн грн. (1622 грн. на людину), Рівному – 406 млн грн. (1632 грн. на людину), значно більше Вінниці – 732 млн грн. (2052 грн. на людину). На такому тлі Луцьк зі своїми 2081 грн. на людину виглядає рекордсменом. Здавалося б, кому потрібні рекорди в отриманні допомоги? Проте, з іншого боку, в окремо взятому місті, та ще й з врахуванням того, що велика частина податків лучан іде відразу у державний бюджет – це не так і погано. Та й щедра дотація є непоганою альтернативою скорочення видатків.

У ПЕДАГОГІВ ЗАБРАЛИ, МЕДИКАМ – ДОДАЛИ

Понад 80% усіх видатків луцького бюджету спрямували на освіту (272 млн грн., 32,5%), охорону здоров’я (152,9 млн грн., 18,3%) та соціальну сферу (260 млн грн., 31,1%).



Перші дві галузі є досить затратними через великий штат працівників, оплата праці яких забезпечується з казни. На зарплату освітянам запланували 153,6 млн грн., а медикам – 88,6 млн грн. В обох випадках – це більш, ніж половина галузевих кошторисів.

Цікаво, що луцький бюджет-2013 на заробітну плату вчителям виділив на десять мільйонів меншу суму, ніж була минулоріч. Ймовірно, підвищення педагогам цього року годі й сподіватися. А от ескулапам грошей на зарплати трохи додали – близько 5 млн грн.

Як запевняє Лілія Єлова, ці цифри не означають зміни у штаті працівників і невдовзі будуть уточнені Міністерством фінансів: «Багато міських бюджетів декларують зараз нестачу фонду оплати праці. Проте цифри не остаточні і в результаті роботи першого кварталу будуть уточнені. Обов’язкові виплати ніхто не скоротить, але є ще необов’язкові, стимулюючі виплати. До того ж, запланований розвиток галузі може бути завищеним. Наприклад, в 2012 році відкрили менше класів, ніж планувалося на початку року».

З бюджету виходить, що практику літнього відпочинку дитячих садочків переносять і в цей рік. Працюватимуть лише сім чергових садків. Школи навпаки продовжать роботу і на канікулах: тут працюватимуть пришкільні табори, а дітям із соціально нестабільних сімей пропонуватимуть відпочинок у таборі «Ровесник» (село Забороль Луцького району).

Цього року медикаментів та перев’язувальних засобів для луцьких лікарень і поліклінік бюджет закупить майже на 16 млн грн. (на 2,5 млн грн. більше, ніж минулого року).

Оптимістична, на перший погляд, сума нівелюється, якщо відділити від неї 10,5 млн грн., які підуть на лікування хворих із нирковою недостатністю. За інформацією Луцької міської клінічної лікарні, на обліку перебуває чотири десятки діалізних хворих, а лікування на рік одного хворого обходиться близько 100 тис грн. Тобто, цьогорічний бюджет повинен з лишком забезпечити таких пацієнтів.

На лікарняні харчі в бюджеті передбачено 1,4 млн грн. (на 140 тис грн. менше минулого року). Розділивши цю суму на річні ліжкодні в міській клінічній лікарні і в клінічному пологовому будинку (316,7 тис. ліжкоднів у 2012 році), виходить смішна сума – 4 грн. 42 коп. для одного пацієнта на день. За триразового харчування і на «Мівіну» забракне.

«СОЦІАЛЬНІ» ПРОТИРІЧЧЯ

Найбільшу долю витрат на соціальну сферу «з’їдають» маленькі діти (141 млн грн., 54%). Сюди входить допомога вагітним, допомога при народженні дитини та допомога на догляд за дитиною до 3 років.

«Дитячі» видатки бюджет-2013 збільшує: вагітним – на 11,7%, при народженні – на 17%, на догляд за дітьми до трьох років – на 25%. Показник народжуваності теж зростає, щоправда, набагато нижчими темпами (щороку народжується на 3-4% більше діток), що фіксує позитивні тенденції в «дитячих» виплатах.

Збільшилися обсяги й інших допомог, які виділяє бюджет – одиноким матерям (на 9,7%), усиновителям (на 36%), малозабезпеченим сім’ям (на 54%), інвалідам І і ІІ груп (удесятеро! із 888,2 тис грн. до 8,5 млн грн.). Як пояснила начальник фінуправління мерії, різкий зріст виплат на інвалідів пов’язаний зі збільшенням суми виплати і, відповідно, активізацією реєстрації такої групи населення. «У січні 2012 року було зареєстровано 27 чоловік, а вже в грудні – 250 чоловік. Станом на лютий цього року – 417 чоловік. Це пов’язано із суттєвим зростанням розміру допомоги інвалідам І-ІІ груп, який зараз рівняється прожитковому мінімуму», – розповіла Лілія Єлова.

Серед мінусів «соціальної» частини бюджету – зменшення фінансування територіального центру обслуговування одиноких непрацездатних громадян Луцька, а відтак, скорочення працівників на 0,75-0,5 ставки.

Загалом соціалка прописана у бюджеті найретельніше і містить не лише загальні, а й досить конкретні цифри. Приміром, цьогоріч планують виділити 96 тис грн. фінансової підтримки для громадських організацій інвалідів і ветеранів. На встановлення телефонів інвалідам І-ІІ груп заклали 3 тис грн. Враховуючи вартість такої послуги (в «Укртелекомі» – 84 грн.), комунікаціями у 2013 році планують ощасливити понад три десятки інвалідів.

І ЩЕ ТРОШКИ ГРОШЕЙ

Серед решти галузей міського господарства найзатратнішим для бюджету є транспорт і зв’язок (45,8 млн грн.). Із цих коштів на ремонт доріг планують витратити 30 млн. грн. Усі ці гроші, окрім 150 тисяч гривень, – субвенція з державного бюджету.

На пункт бюджетних витрат «державне управління» передбачено 31,5 млн грн., проте ця видаткова частина бюджету – максимально утаємничена і містить лише одну графу – «органи місцевого самоврядування».

Культура і мистецтво (27 млн грн.) обігнали навіть житлово-комунальне господарство (16,4 млн грн.). А все через 15,6 млн грн., виділених на «школи естетичного виховання дітей». Мабуть, ті самі, де батьки зовсім-зовсім не платять, адже про все подбав бюджет.

Крім того, з «культурної» частини кошторису стає відомим, що цього року варто чекати мистецьких заходів на 650 тис. грн. Кошти сміливо дозволили б раз у два місяці організувати безплатні концерти українських зірок масштабу «Океану Ельзи», Ірини Білик, Ані Лорак, проте мистецькі смаки владців, швидше за все, і цього року будуть спрямовані на встановлення чергових гастрономічних рекордів – з поїдання салбургерів чи метання соленими огірками.

Необхідність розвитку фізичної культури і спорту оцінена авторами бюджету на суттєво нижчому рівні, ніж естетична складова. На підтримку всіх видів спорту в місті передбачено 6,8 млн грн. (у той час, як на утримання лише бібліотек – 4 млн грн.), з яких майже повна сума – на дитячо-юнацькі спортивні школи.

Не забули автори бюджету і про засоби масової інформації. Навпроти графи «ЗМІ» прописана сума 660 тис грн. Хоча насправді ці кошти спрямовуються на реалізацію програми «Прозора влада», а, отже, графу можна сміливо і справедливо перейменовувати на «Піар владців».

На благоустрій Луцька передбачено 9,6 млн грн., а саме:
– на освітлення – 3,8 млн грн. Якщо забрати оплату електроенергії, місто зможе цього року купити і встановити близько двох тисяч ліхтарів (враховуючи ринкові ціни, за якими встановлювали ліхтарі у 2012 році);
– на озеленення – 2,4 млн грн. За грубими підрахунками, дві з половиною тисячі двометрових саджанців кленів чи каштанів;
– на боротьбу зі сміттям – 1,8 млн грн. Це – 150 тис грн. в місяць, а, отже, 127 нових двірників за «мінімалку».
Припущення цільових витрат вказаних коштів – авторські, насправді ж можливості грошей суттєво урізуються після тендерних процедур.

Глянемо на ряд цікавих видатків, передбачених у бюджеті 2013 року і цікавих без будь-яких порівнянь:

– ремонт житлового фонду та експертиза ліфтів – 5 млн грн.;

– реконструкція приміщення міської лікарні для встановлення ангіографа – 2,14 млн грн.;

– санітарне прибирання міста – 2,7 млн грн.;

– зимове утримання вулиць міста – 1,8 млн грн.;

– ремонт світлофорів, турнікетів, шляхопроводів – 900 тис грн.;

– розмітка доріг – 500 тис грн.;

– заходи з охорони навколишнього середовища – 270 тис грн. тощо.

Більш показовими ці суми будуть, коли наприкінці року перетворяться на обсяг виконаних робіт.

Проте вже сьогодні актуально піднімати питання про те, в якому напрямку розвивається наше місто, коли бюджет розвитку виділяє на пільгове житлове кредитування молоді 49,5 тис грн., а на розвиток міського зоопарку – 614 тис грн…

Валентина СИНАЙКО (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.