«Ти п'єш – і я почну». Психолог з Луцька розповів, що таке співзалежність при алкоголізмі і чим вона загрожує

Існує думка, що алкоголізм – хвороба, що вражає всіх членів сім’ї. Спершу близькі турботливо просять залежного перестати пити, а згодом – нав’язливо намагаються його «врятувати», втрачаючи до того ж власне «Я».

Раніше на прикладі сім’ї алкозалежного ми пояснювали, як працює і чим загрожує співзалежність. Сьогодні публікуємо докладну розмову про це явище з кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри практичної психології та психодіагностики Волинського національного університету імені Лесі Українки Антонієм Мельником.

Зауважимо, що Антоній Петрович – психолог-практик з 30-річним досвідом. Переважно працює з людьми, які перебувають у складних життєвих обставинах. З 2014 року і дотепер консультує військовослужбовців.

– Розкажіть, що таке співзалежність з погляду науки, але простими словами.

Література каже, що це – патологічна (хвороблива, ненормальна – ред.) форма поведінки. Хоча з цим не можна погодитись на всі 100%, що це патологія, бо співзалежність – це здатність людини залежати від своїх близьких, які перебувають у певній критичній ситуації. Скажімо, партнер залежного йому дуже співпереживає. Такою є природа психіки людини. Переважно ми толерантні, тому дуже часто через себе пропускаємо чужу біду. На підсвідомому рівні ми або копіюємо поведінку інших, або починаємо її певним чином оцінювати.



– Як проявляється співзалежність?

До людей, які мають купу недоліків, часто замість агресії проявляється співчуття, співпереживання і жалість. Це не є погано. Людина розумна (Homo sapiens) виробила в процесі соціалізації певні моральні цінності. Вони якраз проявляються у співпереживанні іншим людям, співчутті, здатності до рефлексії – прагненні поставити себе на місце іншої людини. Уявіть, що на вулиці лежить п'яна людина і має непривабливий вигляд. За статистикою більшість жінок почнуть її жаліти, а чоловіки будуть насміхатися. Хоча у чоловіків теоретично більше шансів опинитися на тому ж місці, ніж у жінок. Це також є співзалежністю.

Тобто співзалежність – широкомасштабне, широкодіапазонне явище, яке певною мірою проявляється у кожного з нас. Але, на жаль, воно дуже часто має патологічний характер (тут я погоджусь з Вікіпедією). Це – сліпа покора, сліпа залежність і прив'язаність до тієї людини, яка завдає нам болю. Очевидно, що це і є основною проблемою.

– Назвіть ознаки саме патологічного стану. Може, люди, які читатимуть це інтерв’ю, впізнають у ньому себе і таки звернуться за допомогою.

Самій людині дуже важко визначити співзалежність, бо вона суб’єктивно оцінює ситуацію. Найімовірніше, це помітить її оточення. До мене найчастіше звертаються співзалежні лише тоді, коли перебувають на стадії хронічної втоми від співчуття. Тоді, коли нервова система, психологічний стан та психічне здоров'я – на межі виснаження. Часто у таких випадках потрібне не лише психотерапевтичне, а й медичне втручання.

Щодо ознак. Людина зазвичай виправдовує залежного партнера, замовчує деякі факти (наприклад, психологічний пресинг, побої) у розмові з рідними чи друзями. Вона терпить і вважає, що це є нормою. Переконує себе, що існують гірші випадки, мовляв, чоловік сусідки п’є ще більше, але ж вони досі разом живуть тощо. Щиро сподівається, що партнер рано чи пізно візьметься за голову.



– Хто найбільш схильний до співзалежності?

Люди, які мають занижену самооцінку та низьку критичність, так звані сугестивні люди, навіювані. І залежні, як правило, цим зловживають і користуються їхньою податливістю, м'якістю, поступливістю, конформізмом (пасивне прийняття чужої думки або корекція власної поведінки з метою відповідності нормам, прийнятим у суспільстві чи невеликій групі – ред.). Водночас теоретично співзалежною людиною може бути будь-хто.

– Як діяти людині, у сім'ї якої є алкозалежний/а?

Передусім або залежній, або співзалежній людині потрібно пояснити, що таке алкоголізм як хвороба. Дуже часто на побутовому рівні ми сприймаємо алкоголізм як певну аморальну поведінку: неприємно, негарно, неохайно. Однак ці ознаки алкоголізму є у переліку Міжнародної класифікації хвороб. Коли ви побачите у своїй близькій людині не просто того, хто веде себе неправильно, а того, хто має симптоми хвороби, які необхідно лікувати, – у вас зміниться до неї ставлення. Саме з цього ми починаємо працювати із залежними та співзалежними.

Одна із ознак алкоголізму – невизнання себе як алкозалежного. Пити – п'ю, зловживаю іноді, але я не алкозалежний, не хворий. Це – психологічний захисний бар'єр, який заважає лікуванню. Тобто спершу слід провести просвітницьку роботу, аби залежний усвідомив, що він хворий. Все інше – компетенція наркологів і психотерапевтів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мені казали прямо: «Ти – кончений». Чотири історії анонімних алкоголіків з Луцька

– З якими запитами співзалежних ви найчастіше працювали?

Втома від співчуття, коли у людини немає сил терпіти, постійні стреси. Часто звертаються з якоюсь конкретною проблемою, пов'язаною з побутовою ситуацією. Наприклад, алкозалежний/а виносить крадькома майно з хати та пропиває його або вдається до фізичного насильства. У таких випадках ми працюємо з переадресацією – перенаправленням до відповідних служб, зокрема до правоохоронних органів.



– А яка ймовірність, що співзалежна людина сама стане залежною, наприклад, від алкоголю?

Імовірність висока, бо людина безпосередньо причетна до цієї проблеми. Бувають випадки, коли дружина каже до чоловіка: «Ти п'єш – і я почну». Або щось на кшталт: «Я теж буду пити, щоб ти побачив, який це має вигляд з боку». Іноді вийти з ролі неможливо і жінка стає товаришкою по чарці. Тобто вона приймає правила гри і теж скочується до зловживання алкоголем або іншою хімічною речовиною.

– Змоделюємо ситуацію. У сім’ї – залежний батько, співзалежні – дружина і донька. Як це явище вплине на майбутню сім’ї дочки?

Ситуація може розвиватися в двох напрямках. Або вона буде в своїй сім'ї формувати взаємини, переносячи ті традиції і той стиль спілкування сім'ї, з якої вона вийшла. Або навпаки у власній сім'ї вестиме правильний спосіб життя і буде давати своїм дітям те, чого недоотримала у своїй. До речі, цей варіант часто обирають діти з інтернатів, батьки яких позбавлені батьківських прав.

– Кажуть, що колишніх алкозалежних не буває, але ж насправді є безліч випадків, коли люди змінюються. Чи варто, на вашу думку, рвати стосунки із залежним?

Люди здатні мінятися. І ми повинні до цього прагнути. Бувають випадки, коли розрив сім’ї – вихід і спасіння для обох партнерів. Життя висуває різні умови. Але відновити втрачені в процесі залежності та співзалежності стосунки (за умови, якщо обидва партнери цього хочуть) – можна.



– Чим загрожує співзалежність, якщо з нею не працювати?

Цей стан може загострюватися і перерости у психічне захворювання. Окрім того, на жаль, зафіксовані випадки криміналу, коли співзалежний вбиває. Це відбувається на стадії «втоми від співчуття». Але зауважте, що у співзалежних етапи «сліпої віри» і «втоми» чергуються. Є такий трикутник Карпмана, де задіяні три основні ролі – Жертва, Переслідувач і Рятівник. Час від часу вони міняються місцями: Жертва може виконувати роль Рятівника або Переслідувача.

– Щодо скептиків. Частина людей вважає, що психологи просто видурюють гроші, мовляв, можна впоратися й без них. Куди звертатися їм?

Ставлення до психолога мінялося, міняється і буде мінятися. Ми пройшли шлях невизнання. Нас прирівнювали до шаманів, знахарів (усміхається – ред.). Далі – фаза популярності, моди. Тут, як і у будь-якій іншій сфері, можуть бути недобросовісні представники, що спекулюють на науці.

Я погоджусь, що є випадки, де можна обійтися і без психолога. На щастя, в Україні є чимало інституцій, які допоможуть із цим явищем впоратися. Якщо вам не подобаються психологи – не ходіть, але знайдіть альтернативу. Дуже непогано працює із (спів)залежностями метод «рівний-рівному». Люди, які пережили в своєму житті подібні ситуації, можуть надати іноді більш ефективну допомогу, ніж академічно освічений спеціаліст. Люди, які позбулися будь-якої залежності, часто створюють групи самодопомоги, центри реабілітації, волонтерські служби тощо.

Розмовляла Ольга ВОЗНЯК
Фото – Андрій ПЕТРУШКО
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.