«Ми бачимо не дірку в зубі, а людину як цілісну систему», – стоматолог Ярина Куцик. ІНТЕРВ'Ю

Україна за роки незалежності вже позбулася проблеми карієсу як глобальної для населення. Але досі, на жаль, українці та українки легковажать у питанні здоров’я ясен, стан яких є надважливим для здоров’я всього організму та загального благополуччя. Теза про те, що без здорового пародонту (комплекс тканин, що оточують зуб) неможливою є належна якість життя, – червона нитка розмови із стоматологом-пародонтологом, засновницею стоматологічної клініки та очільницею волинського осередку Української академії пародонтології Яриною Куцик.

У інтерв’ю із лікаркою, що вже 26 років працює у стоматології, звісно ж, – не лише про ясна. Тут і про те, чи справді існує зв'язок між солодощами і зіпсованими зубами, чи «зафарбовують» зуби кава та вино, чи справді таке страшне відбілювання, як його малюють, і ще багато цікавого. Зокрема – і про філософію «Стоматології Ярини Куцик», наявність якої відчутна у кожній деталі одразу з порогу клініки.

– Коли готувалася до розмови, на інтернет-ресурсах Вашої клініки побачила фразу про те, що тут бачать більше, ніж дірку в зубі чи інший дефект. Це, ймовірно, частина Вашої філософії. Розкажіть про неї.

Так, ми бачимо людину. Не дірку в зубі, а людину як цілісну систему. Насправді філософія полягає в тому, що є медицина і є стоматологія. Це визнано навіть Всесвітнього організацією охорони здоров’я. Умовно кажучи: якщо вирвуть всі зуби, людина не набуде інвалідності, але це дуже вплине на якість її життя. І належна якість життя – це те, чого ми прагнемо досягнути і прямий зв'язок чого із зубним здоров'ям ми намагаємося довести нашим пацієнтам.



Ми загалом працюємо як «general dentistry», тобто стоматологія, яка вирішує всі зубні проблеми. Маємо хірурга, ортодонта, ортопеда, терапевта, ендодонтиста. Наша філософія – повернути пацієнта до стану здоров'я і комфорту. Мені дуже подобається, як визначає поняття здоров’я Всесвітня організація охорони здоров'я. Це, за твердженням організації, стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб і фізичних дефектів. Ми працюємо для того, щоб призвести у результаті своїх послуг до здоров’я саме у такому плані.

– Одразу з порогу у вашій стоматології впадає в око кольорова гама і велика кількість світла та простору. Тут все – у біло-рожевих тонах. Це теж елемент філософії?

Так. Але вона не про яскравість, свіжість чи простір. Вона про те, що здорові ясна – рожеві, а здорові зуби білі. Реально здорові зуби мають бути білими. Я не говорю про гаму кольорів. Не будемо заглиблюватися в те, скільки відтінків білого існує. Ці кольори – про те, що нормальна, природна естетика посмішки є біло-рожевою.

– Напевно, усе одно такий дизайн, кольори, квіти і інші елементи декору допомагають Вашим пацієнтам долати страх…

Страх завжди є і завжди буде. Бо тільки ідіот не боїться смерті чи болю. Або мазохіст, бо він отримує від нього якісь інші відчуття. А в нашому випадку ми розуміємо, що завжди буде боляче: якщо не сьогодні і зараз в стоматологічному кріслі, то потім при вже складніших маніпуляціях, бо стоматологія – кавалок хірургічної спеціальності.



Але наша комунікація полягає не в тому, щоб позбавити людину страху. А в тому, щоб дати людині смисл і розуміння того, для чого вона до нас прийшла і для чого вона сіла у крісло. Бо коли вона розуміє, для чого вона це робить, то психоемоційні компоненти перестають переважати, страх – зокрема.



Інколи треба розуміти, що людина, наприклад, плаче у стоматолога не від того, що їй боляче чи страшно. А від того, що це – чи не єдине у наш час місце, де вона має умовний «дозвіл» це робити. Наведу конкретний приклад. Ми працюємо із SMM-ницею з Харкова, яка переїхала через війну до Києва. Вона мені нещодавно написала: «Вчора була в кріслі у стоматолога і плакала. Мені зробили все так ніжно і делікатно, але я сиділа і плакала». І я розумію, чому. Бо у нас є думка, що ми маємо бути залізні, особливо у теперішній час. Ми живемо в часи – не про зуби, не про комфорт і не про якісь життя. Ми живемо у часи, коли йдеться про виживання, в часи перманентного навантаження, перманентної нервозності і стресу. І єдине місце, в якому ця дівчина змогла дозволити собі себе пожаліти, – це кабінет стоматолога. Бо загальноприйнято, що тут тобі має бути боляче. І якщо твій стоматолог – не ідіот, а хоч трішечки розуміє психологію, якщо у нього розвинений емоційний інтелект, то він розуміє, що ти плачеш не тому, що тобі фізично болить. У випадку цієї дівчини – це була єдина на той час нагода дати можливість емоції вийти. І вийти так, щоб це не було токсично.

– А які емоції, окрім страху, доводиться бачити стоматологам у вашій клініці зокрема?

Зазвичай спочатку відбувається усвідомлення: «У мене є проблема». І тоді це дуже різні речі – від «Як же я себе не люблю, ай-яй-яй». Далі – і жаль до себе, і сором, і певна образа на батьків, яку часто вихлюпують саме тут молоді люди. Бо їх, мовляв, не долюбили в дитинстві, не завели до ортодонта, стоматолога, не виправили прикус тощо. Нерідко тут відбуваються якісь такі відпрацювання батьківсько-дитячих стосунків. І це дуже дивно. Бо де – стоматологія, а де всі ці психологічні моменти? Але це тут є.

Люди раптом чомусь соромляться того, що вони довели до таких ситуацій із зубами, з якими вони приходять. Часто доводиться чути: «Боже, у мене такий запущений рот». Мене це дуже веселить. Бо пацієнти ж не приходять до хірурга з виразкою шлунка і не кажуть: «Мені так соромно, в мене виразка шлунка». Вони кажуть: «В мене виразка шлунка, рятуйте мене». А тут, у стоматології, – момент сорому. Чому сорому? Це такі рудиментарні рештки Радянського Союзу, які з якихось незрозумілих мені причин вже понад 30 років живуть з нами.



– Може, тому, що люди сприймають стоматологію – поки не як галузь медицини, а як щось зі сфери краси, догляду за собою?

Це якраз те, що не дає мені спокою у будь-якій комунікації із соціумом. Я маю на увазі переведення стоматології в якусь таку, знаєте, ерзац-косметологію, у щось не надто серйозне. У суспільстві досі є уявлення про «зубчики, пломбочки, кавальчики» як про щось таке «маленьке, дрібненьке, неважливеньке». Але насправді – це шматок нашої анатомії і нашої фізіології. Це справді важлива річ. Я завжди наголошую: стоматологія – це не про «зубчики і пломбочки». Це серйозна, розумна робота, яка вимагає від нас, лікарів, постійного самовдосконалення.

– У Вас – 26 років досвіду. Порівняйте ситуацію із зубами і яснами українців зараз і тоді, коли Ви починали.

За роки незалежності українська стоматологія зробила гігантські кроки вперед. Сьогодні, коли велика частина наших пацієнтів виїхала в екзиль, в еміграцію через війну, ми від них чуємо, наскільки ми круті. Не конкретно «Стоматологія Ярини Куцик», а стоматологія і медицина в Україні загалом.

Пацієнти із того часу теж принципово змінилися. Зникла якась частина нозологій. Вони стали рідкісними формами, тому що люди вже знають, що зуб треба залікувати. Реклама 30 років, працюючи 25 кадром, вбила в голову, що треба піти до стоматолога. З іншого боку – реклама вбиває в голову, що, якщо у тебе кровоточать ясна, то можна просто почистити чимось там зуби і все минеться. І ніхто не говорить про цьому, що самолікування шкодить здоров'ю. А коли ми рекламуємося в інстаграмі і кажемо: прийдіть до нас на комплексну консультацію, то Держпродспоживслужба заявляє, що ми порушуємо закон про рекламу.
Тобто там рекламують очевидний неправильний спосіб позбавитися від проблеми (помазати кремом, пастою, а не забрати причину хвороби) і все ок, а я забираю причину хвороби і до мене мають претензію. Ну не смішно?



– Власне, про цю причину й поговоримо. Всесвітня організація охорони здоров’я каже, що 95% у світі людей мають проблеми з яснами. Я так розумію, що проблеми з яснами – це і є ця причина кровоточивості, яку Ви мали на увазі. Ви цю цифру також підтверджуєте в локальному масштабі?

В українському масштабі немає таких досліджень. Тому ми за замовчуванням вважаємо, що у нас всі 100% дорослого населення мають проблеми з пародонтом. Чому так? Знову ж таки – завдяки самолікуванню і уявленню, що, якщо кровлять ясна, то можна пополоскати чимось і все. У нас поки нема культури догляду за пародонтом, немає культури профоглядів і диспансеризації. Проблеми з пародонтом – не такі очевидні, а тому й не такі, на думку людей, важливі. Але це не так. Українці втрачають зуби, бо не знають достатньо про догляд за яснами. Проблеми з карієсом очевидніші. І нині це як глобальну проблему у стоматології Україна вже здолала.

– Розшифруйте цю фразу – «проблеми з пародонтом».

Проблеми з пародонтом – це проблеми з тканинами, що утримують зуб в щелепі. Туди входять ясна, міжзубна зв'язка, кістка, цемент кореня зуба. Конгломерат цих тканин – це все пародонт. Проблеми з пародонтом – це пародонтит і його початкова форма – гінгівіт. Гінгівіт – це поверхневе запалення ясен, яке зазвичай нескладно вилікувати. Втрата кістки при гінгівіті не відбувається. Пародонтит же – це вже важке і небезпечне захворювання ясен, хоч і він має декілька стадій. При цій недузі відбувається руйнування кістки, що утримує зуб. За відсутності належного лікування людина втрачає зуби через пародонтит. У старій класифікації існувало ще слово «пародонтоз». Якщо пацієнт прийде до стоматолога і назве свою проблему пародонтозом, то нехай. Головне – щоб він таки прийшов. Бо наразі люди дуже часто узагалі не знають про те, що ясна теж потребують догляду. Не знають і, що найгірше, не хочуть знати.

– Що Ви маєте на увазі під фразою «не хочуть знати»?

Наведу конкретний приклад. Уже п'ять років наша компанія підтримує ініціативу Української академії пародонтології, яку я маю честь на Волині представляти. Щорічно 12 травня, у Міжнародний день здорових ясен (цю просвітницьку ініціативу започаткувала Європейська Федерація пародонтології, аби підвищити обізнаність про серйозність захворювань ясен та їхній вплив на загальний стан здоров’я – ред.) ми проводимо день безоплатних оглядів.



Цього року до нас прийшло багато людей на безкоштовні консультації, але не було жодного (!) запиту на захворювання пародонту, жодна людина не сказала: «У мене щось із яснами не ок». Хоча ми про це чітко вказали в анонсі. Люди просто прийшли перевірити зуби, бо безоплатно. І, що теж дуже важливо, у кожного і кожної з тих, хто прийшов, ми таки виявили проблеми з яснами.



– Відверто кажучи, до моменту підготовки до розмови я і сама не розуміла серйозності проблеми. Найстрашніше при пародонтиті – втрата зубів? Чи можемо говорити ще й про вплив на інші системи і органи людини?

Однозначно, говоримо не лише про втрату зубів. Хоча приблизно у 50% випадків люди втрачають зуби саме через проблеми з яснами. Але якщо не лікувати пародонтит, інфекція, яка поширюватиметься організмом, провокуватиме до розвитку чи прогресування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету і інших недуг. Більше того, важкі форми пародонтиту спричинюють, для прикладу, передчасні пологи у вагітних.

– Які симптоми проблем із яснами?

Це кровоточивість, почервоніння чи набряк ясен. Крім того – неприємний запах із ротової порожнини, кислий або так званий металевий присмак у роті, рецесія (опускання краю) ясен. Можлива гноєтеча. Зуби можуть рухатися.

Але найгірше, коли жодних симптомів довгий час взагалі немає, коли суб’єктивно пацієнт не відчуває нічого. Наприклад, у деяких пацієнтів немає кровоточивості ясен через куріння або гормональні проблеми. І коли вони приходять до пародонтолога на випадковий огляд, то у таких пацієнтів є найгірші проблеми, бо відбувається втрата кісткової тканини. І, як результат, – втрата фундаменту, який утримує зуб у щелепі.

Буває, що у пацієнта немає кровоточивості, але у нього, наприклад, застрягає їжа між зубами. А вона не повинна застрягати. Інколи людина відчуває, що змінився прикус, що зуби ніби роз'їхались і між ними з'явилися щілини. Це те, за чим ми можемо запідозрити проблему.

– У чому причина розвитку гінгівіту і пародонтиту? У поганому чищенні зубів?

Основною причиною є бактерії, які містяться в зубному нальоті. Є певна кількість бактерій, які асоційовані з цим захворюванням. Вони зазвичай живуть у всіх людей, але коли їх стає забагато, тоді виникає пародонтит. Це як бактерії, які викликають гастрит і виразку шлунка. Це біологічна засада виникнення хвороби. Практична засада – це реально некоректна гігієна.

Але треба наголосити, що некоректна гігієна – це ситуація, яка виникає у всіх людей. І вона пов'язана з тим, що біоплівка зубного нальоту є невидимою або, скажімо, в колір зуба. Ми не бачимо того, що нам треба почистити. Тому, коли наші пацієнти приходять і ми їм показуємо, який це має вигляд, профарбовуючи плівку, вони жахаються і розповідають, що чистили зуби якраз перед візитом до нас.

Але, знаєте, в українській мові є доконане і недоконане. Можна чистити, можна почистити, а можна вичистити. Відсутність коректної техніки чищення зубів – це переважна причина появи гінгівіту.

Ця техніка не може бути властива людині від народження.Треба, щоб цьому вчив професіонал. Чомусь ніхто не дивується, що дітей в школі вчать писати. Їх вчить не сантехнік, не електрик, не журналіст і навіть не комп'ютерний геній. Немає нічого дивного чи страшного у тому, що ми проводимо уроки гігієни дорослим. Вони не зобов'язані це знати.
Техніка чищення – це те, що дає можливість отримати хороший результат і сталу ремісію, якщо була хвороба.



– Тобто пародонтит може бути в ремісії, але не може зникнути безслідно?

Ніколи. Пацієнт, якому поставили діагноз пародонтит, має його пожиттєво. І пожиттєво він вже має здійснювати контрольні візити до пародонтолога.

– Ви наголосили, що головна причина розвитку хвороботворних процесів у ротовій порожнині – некоректна гігієна. Що має бути в арсеналі засобів для коректного домашнього догляду за зубами і яснами? Бо, для прикладу, на вашій сторінці в інстаграмі я бачила про йоржики, монопучкові щітки, щітки для язика і інше. Про дещо з цього раніше навіть не чула.

Якщо у роті, так би мовити, все добре, ваш мінімум може узагалі складатися із самої лише зубної щітки. Щітку треба обов’язково підбирати індивідуально. Бо у когось тонкий біотип ясен, а у когось – товстий. Щітки у обох випадках потрібні різні.

Якщо ви ще й берете зубну пасту, в якій є блокатори розвитку хвороботворних бактерій (не антибіотики, не антисептики, а, власне, блокатори, наприклад, ксилітол), то ви ще покращуєте свою гігієну. Зубна паста – це додатковий бонус, а зубна щітка – це єдиний основний засіб гігієни.

Йоржики, для прикладу, для пацієнтів з пародонтитом – мастхев, обов’язковий засіб гігієни. Очищувачі язика, ополіскувачі і інше – це ті речі, які обираються окремо для кожного. Я вкрай не люблю, коли мої пацієнти підбирають собі самі зубні пасти і ополіскувачі, експериментуючи. Справа в тому, що у них можуть міститися речовини, які впливають на ротову флору. І те, що хороше, нормальне, здорове і має з нами жити, зникає через вплив цих засобів.

– Якою має бути поведінка в людини, аби все-таки уникнути пародонтиту?

Це гарне формулювання. В моїй картині світу це має такий вигляд: ви пішли до стоматолога, спитали, чи ви добре чистите зуби, показали, як ви це робите. Він або сказав, що ви молодець (бо ви десь подивилися, прочитали, вам вже показували), або навчив вас чистити зуби. Після того вдома ви щодня чистите зуби правильно. Крім того, періодично приходите на огляд і консультацію до стоматолога і здійснюєте професійну гігієну.

– Хто у групі ризику?

Курці, пацієнти з цукровим діабетом (переважно – другого типу) і ті, хто здійснює неналежну домашню гігієну або узагалі не здійснює. Вторинні фактори ризику – некоректні пломби, коронки тощо.

– Чи впливає на стан зубів і пародонту наш раціон? Наприклад, нам з дитинства кажуть щось на кшталт «Не їж багато цукерок, бо миші зуби вкрадуть». Що Ви про це скажете?

Не їсти солодкого – некорисно. Тому, що інколи, особливо в наш час, це – єдиний спосіб зняти стрес. А терти зуби надмірно по 3-4 рази в день – це хороший спосіб дістати стертість емалі і клиновидні дефекти (патологія, при якій руйнуються тканини зуба в області шийки і формуються ураження у вигляді клина – ред.). Все має бути правильно і в міру.

– Тобто солодке і зіпсовані зуби – це взагалі непов’язані речі чи просто гіперболізована ситуація?

Це гіперболізована ситуація. Очевидно, що якщо їсти солодке, мучне, льодяники, жуйки, жувальні цукерки, то кислотність середовища ротової порожнини стає вищою. Яскравий приклад з моєї практики – це айтішники. Вони п'ють багато енергетиків, працюючи вночі. Це дуже видно, теж піднімає рівень кислотності. Але якщо потім піти сполоснути рот звичайною водою, через 15 хвилин почистити зуби, пожувати жуйку з ксилітолом, то з вами все буде нормально.



У роті ми створені природою дуже чудовими (сміється – ред.). Маю на увазі те, що ми здатні до саморегуляції. У нас існує поняття «буферна ємність слини». Тобто якщо ми з'їли надто багато чогось, що підняло кислотність, то наш «комп'ютер» зробить так, що слина виділить речовини, які все нейтралізують. Це вчать на першому курсі студенти-стоматологи на парах з хімії. Інколи вони забувають про те, що вони це вчили. Приходять на роботу і розказують: «Оце ви їли цукерки, тому з вами таке сталося».

Так само часто доводиться чути щось на кшталт «От колись старі люди вмирали зі всіма зубами, а тепер вже молоді без зубів ходять». Вміння чистити зуби правильно – це цивілізаційна ознака. Чим вища цивілізація, чим вишуканіша наша їжа, тим більше нам треба гігієнічних засобів, щоб рештки цієї їжі з себе здерти. Бо коли наші предки їли багато твердих продуктів, то у них працювало самоочищення. Люди їли житній хліб на заквасці, а не на дріжджах, які сприяють розмноженню всієї цієї хвороботворної флори, і квашену капусту, а не напівфабрикати. Вуглеводів було значно менше. Наші зуби побудовані так, що вони здатні до самоочищення. Але характер нашого харчування за останні 100 років змінився в такий спосіб, що ми не можемо отримати цього самоочищення.

Я не вважаю, що людина може їсти щось таке, що може псувати її зуби. Так, людина не мишка і не білочка. У них є два зуби центральних, і вони розгризають. Нам не варто гризти насіння і розгризати горішки. Але немає продуктів, які нам шкодять. Те, що шкодить, називається отрутою.

– Але є продукти, які можуть зафарбовувати зуб, так? Чай чи вино, наприклад.

Хіба людина поїде в Італію на сезон Божоле, тоді так (сміється – ред.) (сезон молодого вина – ред.). У мене є такі пацієнти, які у мирний час поверталися із сезону Божоле, і я бачила прекрасний, благородний наліт. Такий самий благородний наліт і у любителів хорошого китайського чаю, наприклад. Чи він є хвороботворним? Він створює матрицю, яка кальцифікується, і тоді вона починає перетворюватись на камінь, а тоді вже починає розвиватися пародонтальна проблема.

Якщо ви п'єте багато чаю, то у вашому арсеналі варто тримати більш абразивнішу пасту. Якщо ви любите багато червоного вина і їздите в Італію на сезон Божоле, то, звісно, майте абразивнішу пасту, здатну до відбілювання.

Якщо ви відбілили зуби, то у вас має бути така паста в арсеналі. Але щітка все одно має бути адекватна, така, щоб не здерла разом з зубною пастою вашу емаль до дірки.

– Яке Ваше ставлення до відбілювання?

Це моя водночас болюча і улюблена тема. Я люблю відбілювати зуби. Тому що відбілювання зубів – це найбільш простий, найменш травматичний спосіб досягнути вау-ефекту в стоматології. І тут великими жирними літерами треба написати «АЛЕ» і поставити багато знаків оклику. Робити це треба у стоматолога, а не у смайл-барах, де вам не зроблять професійної гігієни, де не зауважать, що у вас проблеми з пародонтом, де вам зроблять красиві білі зуби, але не побачать зубного каменю чи карієсу. Точніше – побачать, але нічого не зможуть з ним зробити.

Це – професійна послуга. Відбілювання, здійснене людиною, яка розуміється на гістології, науці про клітини, яка знає, з чого складається наш організм, знайома із засадничими основами хімії, оптикою (бо розуміє, яке світло, наскільки воно здатне перегріти ваш зуб), забезпечить вау-ефект. А результат дасть людині впевненість у собі.



Одна моя пацієнтка, яка живе в Америці, постійно відбілювала собі зуби смужками «Crest», допоки в неї не утворилася облітерація кореневих каналів під дією постійного окисника. Зуби в неї дуже білі. Але я кожного разу молюся, щоб вона не приїхала і мені не довелося виявити, що в неї є запалення нерва.

Відбілити зуби не у стоматолога, а у так званих смайл-барах чи ще десь і не отримати при цьому проблем – це виграти джек-пот.

Коли ви хочете вау-ефекту, то треба створити певні умови, щоб він утворився. І він реально буде, він буде реально крутий. І це хороший, найбільш безпечний спосіб зробити посмішкою і яскравою – без вінірів, без реставрацій, без порушення цілісності здорових тканин, без здирання здорової емалі. Бо зуб має бути герметичний як ампула. Якщо ви «приліпили» туди вінір чи коронку, то ця герметичність втрачена. Це не означає, що я цього не роблю. Є люди, яким без цього не можна повернути нормальної посмішки. Але кожного разу треба розуміти одну річ. Оксана Білозір співала гарну пісню самого Білозіра, що кожна людина єдина-єдина і її проблема індивідуальна, теж єдина-єдина. І якщо ми не усвідомлюємо, а штампуємо всіх підряд, просто тому, що ми добре вміємо попиляти зуби і вчепити вініри, то це велика халепа. Наша клініка орієнтована на людину, на кожну окремо взяту людину, на кожен окремий випадок, передісторію і результат.

Контакти «Стоматології Ярини Куцик»:
Луцьк, проспект Волі, 49А («Сіті Парк»)
Телефон для запису: 096 072 4224
Instagram
Facebook

Спілкувалася Іванна РУДИШИН
Фото – Сергія Прокопенка

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.