Зима близько: яка ситуація із житлом для переселенців на заході України

За останніми підрахунками Міжнародної організації міграції (звіт станом на 23 серпня), 6,97 млн українців були внутрішньо переміщеними особами. Лише за останній місяць, за даними Мінреінтеграції, із тимчасово окупованих територій евакуювали близько 70 тисяч українців.

Суттєва частина із цієї кількості – люди, які через бойові дії переїхали на захід України.

Напередодні зими люди з тимчасово окупованих територій масово їдуть на контрольовану територію. На початку опалювального сезону очікують внутрішню міграцію приблизно пів мільйона українців. Тому уряд дав завдання областям не лише забезпечити теплим і комфортним житлом кожну внутрішньо переміщену особу, але й створити нові місця для резерву.

До п’ятірки областей із найбільшою кількістю прийнятих ВПО із західного макрорегіону входить Львівщина. Утім велику кількість переселенців прийняли й інші західні області, кожна з яких продовжує розселяти людей, які потребують прихистку через війну.

Ситуацію у цьому контексті дещо ускладнив початок навчального року. Суттєвій частині переселенців, які жили у гуртожитках навчальних закладів, необхідно було з’їхати до старту навчання.

В уряді ж ще у липні наголосили: не можна виселяти переселенців без надання їм альтернативного житла.

«Люди, які мусили тимчасово переселитись у навчальні заклади, до початку навчального року мають бути забезпечені альтернативним житлом – придатним до проживання, утепленим та відремонтованим. Без цієї умови виселення їх неприпустиме», – наголосила віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук.

Навчання вже стартувало, попереду – зима. Тож журналісти з'ясовували, як і де зимуватимуть переселенці, яких прийняли Волинь, Рівненщина та Львівщина.

ВОЛИНЬ: влада впевнена, що кожен і кожна, хто сюди вже приїхав чи приїде через бойові дії, матиме опалюване житло взимку

Загалом на Волині станом на 9 вересня прийняли 72 978 переселенців. Статус ВПО на цей час мають 59 896 людей. Це становить 42 238 сімей, у яких 18 298 дітей.

Як повідомляють у Волинській обласній військовій адміністрації, 90% цих людей оселилися у приватному секторі і лише 10% – у комунальних і державних закладах. В обласній владі запевняють: від початку не поселяли людей у приміщення, в яких неможливо було б перебути зиму у належних умовах.

Все ж Волинь, як і інші регіони, зіткнулася із проблемою переселення ВПО, які до початку навчального року проживали у гуртожитках навчальних закладів.

Загалом у таких закладах на Волині поселили приблизно 2000 переселенців. Переселення у зв'язку із початком навчального року потребували 746 осіб. Станом на початок вересня переселили понад 500. Як розповіли у пресслужбі ОВА, здебільшого люди самостійно знайшли житло у приватному секторі. Частину людей розселили за допомогою територіальних громад. Ще частина – досі проживає у гуртожитках та шукає шляхи виходу із ситуації.

У Волинській ОВА додають, що не всі варіанти житла, які змогли запропонувати як альтернативу органи місцевого самоврядування, годяться для проживання, тим паче – зимою.

Обласна військова адміністрація запропонувала Мінреінтеграції як альтернативу облаштувати житло для переселенців у приміщенні Волинського обласного учбового центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК (розташований у селі Рокині, що неподалік Луцька). Для цього потрібно реконструювати приміщення, тож область сподівається отримати на це гроші із держбюджету. Тут могли б поселити приблизно сотню переселенців. Решту місць область, запевняють, могла б облаштувати власними силами.

Один із навчальних закладів області, який прийняв найбільшу кількість ВПО, – це Луцьке вище професійне училище. Станом на 8 серпня у його гуртожитку – 95 ВПО, з них – 20 дітей. Всього від початку повномасштабної війни сюди сумарно заїхало 334 людини, але дехто вже повернувся додому, поїхав за кордон чи знайшов інше житло.

Загальна кількість місць у гуртожитку – 170. Наразі студентами зайняті 74.

Адміністрація запевняє: тих, у кого не було даху над головою, не виселяли й не мають наміру, поки люди не знайдуть іншого прихистку.

«Ми нікого не виселяємо і не будемо. Частина людей, які з’їхали, самостійно захотіли, адже у багатьох великі сім’ї, то їм таки комфортніше винаймати житло окремо. Попри те, що заселилися наші першокурсники, переселенці продовжують жити в гуртожитку. Ми чекаємо наказу від обласної військової адміністрації про переміщення. У нас, які і раніше, – комфортні умови. Благодійні організації сприяють покращенню побутових умов. Окрім того, доставляють часто продукти харчування. Наприклад, хліб привозять через день», – розповідає заступниця директора з виховної роботи Ірина Свірська.

Випадків відмови студентам у заселенні в гуртожиток не було. Навчання – змішане (передбачає дистанційний формат), тому поселення потребує лише частина студентів.

Аби розмежувати студентів училища і вимушених переселенців – розмістили ці категорії в окремих секціях.

«Ми вдячні адміністрації навчального закладу та Волинській ОВА. Нас прихистили, створили неймовірні умови. Ми розуміли, що незабаром розпочнеться навчальний процес, тому почали шукати житло, але у нас – три котики, тож всюди відмовляють. Крім того, у мене інвалідність ІІ групи. Я купую дуже дорогі таблетки. Частину грошей, які надходять від держави, витрачаю на пігулки. Поки ми лишаємось тут. Щойно з’явиться можливість – повернемося додому», – каже 59-річна переселенка з Харкова (Салтівський район) Валерія Коваленко .



Людмила Газізаде разом із чоловіком мешкали у Горлівці, 2014 року переїхали у Краматорськ, винаймали там житло до початку повномасштабної війни. А тоді змушені були тікати від війни далі й приїхали до Луцька.

«Немає куди повертатися. А винаймати квартиру у Луцьку – не вистачає грошей. Ми навіть звикли до гуртожитку, стали наче одна сім’я. Правда, нас просили переїхати на дев’ятий поверх, аби студенти заселилися. Але я так не можу, бо, самі розумієте, не той вік, ноги болять підніматися щоразу», – розповідає 61-річна жінка.

Попри те, що є питання щодо нагального пошуку житла для частини переселенців, Волинь продовжує резервувати місця для тих, хто може приїхати у випадку термінової чи обов’язкової евакуації. 9 вересня Волинська ОВА повідомила, що в області можливо додатково розмістити ще до 5000 переселенців. Йдеться про приватний сектор, готелі, комунальні установи, заклади, які не задіяні в освітньому процесі, хостели тощо. Також триває підготовка восьми тисяч місць для можливого розселення людей. Більшість із них – у громадах, віддалених від обласного центру.

Один із варіантів створення додаткових місць для розселення ВПО – проєкт у Ківерцівській громаді, де будують містечко для внутрішніх переселенців. Відомо, що будівництво відбувається завдяки спільній роботі Волинської ОВА, Офісу Президента, Ківерцівської міської ради, шведських меценатів та місцевих волонтерів. Зведення додаткових будівель дасть можливість розселити тут ще приблизно 300 людей.

Щодо житлового питання в контексті переселенців у Волинській обласній військовій адміністрації резюмують: немає конкретного та єдиного рішення. Працюють з усіма, хто готовий допомогти. Але, переконують, жодна людина із тих, що приїхали на Волинь, втікаючи від бойових дій, не зимуватиме без даху над головою.

РІВНЕНЩИНА: область може прийняти ще 24 тисячі людей

Станом на початок вересня на постійне проживання на Рівненщині залишилися понад 49 тисяч переселенців. Як і в інших областях, більшою мірою – у приватному секторі.

У Рівненській ОВА журналістів переконують: область впевнена у тому, що кожна ВПО буде забезпечена теплим прихистком у зимовий період. Більше того, запевняють, готові прийняти ще близько 24 тисяч людей.

«Ці люди будуть розселені у місця, які вже забезпечені опаленням або потребують ремонту систем опалення чи певних засобів обігріву. В цьому питанні область працює з міжнародними донорами, які готові допомагати і з поточними ремонтами і з опаленням», - відповіли у пресслужбі Рівненської ОВА.

Розповіли, що за потреби надалі розміщуватимуться ВПО у малокомплектних школах, закладах медицини, які не задіяні у наданні медичної допомоги, закладах соціального спрямування та приватному секторі.

Рівненська ОВА, як і Волинська, зауважує, що немає єдиного механізму до житлових рішень, але об’єднують зусилля різних сторін. Для ефективнішої співпраці між благодійниками, громадами і владою запускають дашборд (реєстр), де будуть висвітлені всі потреби громади щодо поселення ВПО. Благодійники будуть бачити ці потреби та вирішувати, кому і в якій кількості вони можуть допомогти.

Голова Рівненської ОВА Віталій Коваль зауважує, що нерідко в області власники будівель зі своєї ж ініціативи дають безоплатний прихисток людям, що тікають від війни. Як приклад він наводить базу
відпочинку на Дубенщині. З початком повномасштабної війни тут уже прийняли 200 людей. Наразі в закладі проживають 48 осіб. Здебільшого – із Донецької та Луганської областей.



Раніше будівля в громаді на Дубенщині була занедбаною. Інвестор вклав кошти, аби відкрити базу відпочинку для дітей. А з початком війни безкоштовно почав надавати житло переселенцям.


ЛЬВІВЩИНА: фокус – на створенні нових місць для довготривалого проживання

Станом на початок вересня офіційно зареєстрованих ВПО на території Львівської області – приблизно 250 тисяч. Органи місцевого самоврядування і соціологічна група «Фама», яка робила дослідження в травні, підрахували, що кожен четвертий або п’ятий переселенець на території Львівської області втратив житло і не має куди повертатися. До 50 тисяч переселенців потребуватимуть забезпечення житлом на перспективу тут, на території Львівської області.
До того ж, взимку на Львівщині очікують приїзду до 100 тисяч вимушених переселенців.

Заступник директора обласного департаменту економічної політики Вадим Табакера розповів, що Львівщина взяла курс на збільшення кількості житлового фонду, аби забезпечити ВПО можливістю довготривалого проживання.

Задля цього в області напрацювали 3 напрями: база житла під викуп для ВПО, земельні ділянки та проєкти для нового будівництва житлових об’єктів, реновація і перепрофілювання закладів соціальної сфери під потреби ВПО.



Вадим Табакера додав, що на Львівщині вже є 86 багатоквартирних будинків із можливістю викупу у них 1858 квартир. Це житло запропонували будівельні компанії й воно відповідає вимогам для викупу, які передбачила держава.

Такі квартири могли б надаватися внутрішньо переміщеним особам та членам їхніх сімей у тимчасове користування на термін до одного року.

«Людина матиме ордер на рік. Але якщо їй немає куди йти, статус не змінився – ордер автоматично пролонгується на наступний рік. І навіть після війни людина, яка втратила домівку може клопотати про приватизацію цього житла. Такі фонди житла не перебувають у приватній власності: або комунальна, або державна. Орган місцевого самоврядування може передати квартиру у власність ВПО, або, якщо особа з’їде, квартиру можуть використати для ветеранів війни тощо», – пояснив Табакера.

Щоправда, зізнається посадовець, наразі викуп житла для ВПО – це механізм, який не працює. Адже держава передбачила інструмент, але не передбачила фінансування. Водночас за обласні гроші можуть фінансувати лише капітальні ремонти житла для ВПО, а не будівництво нового чи викуп.

Наступний напрям – будівництво житла. Йдеться, насамперед, про модульні містечка та інші технології швидкого будівництва. Вадим Табакера переконує: це дозволяє побудувати достойне житло, адаптоване до кліматичних умов Львівщини, за короткий період часу – до трьох місяців.

Таких об’єктів на Львівщині станом на початок вересня – 6. Вони дозволяють розмістити до двох тисяч людей, але це, визнає посадовець, «крапля в морі».

Тому найдієвіший із трьох озвучених напрямків для швидкого збільшення житлового фонду, кажуть на Львівщині, – реновація закладів комунальної та державної форм власності. В області сформували відповідну базу, й наразі вона вже налічує 245 об’єктів.

«За умови, якби область мала 2,2 млрд гривень, ми могли би створити до 20 тисяч нових місць шляхом капітальних ремонтів, перепланування, перепрофілювання закладів соцсфери під житло. Або ремонту гуртожитків, які вже створенні під житло. Наразі з обласного бюджету ми змогли виділити 157 мільйонів гривень. Створили обласну Програму реалізації пріоритетних інфраструктурних проєктів і включили туди 25 об’єктів (на восьми із них вже закінчили будівельні роботи). Це дозволить створити до кінця року 2700 нових додаткових місць комфортного проживання.



Цей спосіб ми також пропонуємо донорам. Червоний Хрест, ООНівські організації тощо зараз отримують мандат на реконструкції, тобто створення житлових фондів для переселенців. Ми надаємо їм інформацію про ці проєкти зі створеної нами бази, проводимо ознайомчі візити на ті об’єкти, вони рахують кошториси для відновлення, співвідносять затрати на одне створене додаткове місце і приймають рішення щодо відновлення. Є невелика кількість донорських організацій, які самотужки можуть собі дозволити відновити ці об’єкти. Деякі просять робити це у партнерстві з обласною владою. Є й випадки, коли по 5 донорів і джерел фінансування на одному об’єкті об’єднують зусилля для того, аби відновити, для прикладу, дев’ятиповерховий гуртожиток. Бо це потребує суттєвих капіталовкладень», – пояснив Вадим Табакера.

Він зауважив, що, якби область мала фінансування усіх трьох вищеописаних напрямків, то змогла б створити ще 30–50 тисяч додаткових місць для тривалого, комфортного проживання ВПО.

«На випадок тотальної, примусової евакуації зі східних регіонів України, Львівщина знову швидко розгорне тимчасові прихистки у достатній кількості, як ми це робили на початку повномасштабного вторгнення. У цьому випадку йдеться про забезпечення тимчасових умов у кризовій ситуації. І ми з цим впораємося, якщо буде потреба. Але ми повинні пам’ятати, що кожній п’ятій ВПО не буде куди повертатися. Тому маємо думати над вирішенням житлового питання більш глобально».

Щодо проблеми із переселенням ВПО із навчальних закладів через початок навчального року, то її на Львівщині не вважають гострою. Зазвичай, запевняють в ОВА, логістика та локальний менеджмент в межах одного району чи громади дозволяли вирішувати ці питання.

«Департамент освіти каже, що нині в області із цим проблем немає. Вже розпочали освітній процес у 95% навчальних закладів (підготували бомбосховища, переселили ВПО тощо). Хтось із людей, які мешкали у цих гуртожитках, оселився у приватному секторі, хтось – у модульному містечку, але у будь-якому випадку нікого на вулицю не виганяли», – розповів Табакера.

Посадовець резюмував: Львівщина готується перебути зиму у штатному режимі без суттєвих надривів.

Людям, які прихистили ВПО у приватному секторі, збільшать компенсації

Левова частка ВПО оселилися не у комунальних та державних закладах, про які йшлося вище, а у приватному секторі.

6 вересня уряд за сприяння Мінреінтеграції уклав оновлений Меморандум із Товариством Червоного Хреста України. Ініціатива дозволить збільшити фінансування на компенсації людям, які надали тимчасове житло внутрішньо переміщеним особам у межах програми «Прихисток».

З 1 жовтня власники житла, які розмістили у себе ВПО, отримуватимуть 900 гривень замість 450 гривень за кожну таку особу на місяць.

Окремий кейс щодо підтримки приватного сектору, у якому зимуватимуть ВПО, демонструє Закарпаття. Тут людям, котрі безоплатно прихистили вимушених переселенців, цьогоріч напередодні зими платитимуть матеріальну допомогу з обласного бюджету. Відповідне розпорядження підписав голова ОВА Віктор Микита.

Одноразову виплату 4000 гривень надаватимуть за розміщення у вересні або жовтні 2022 року двох і більше внутрішньо переміщених осіб на період не менше 30 календарних днів. Ці кошти дозволять частково компенсувати витрати на житлово-комунальні послуги та інші побутові потреби.

За словами Віктора Микити, для отримання допомоги закарпатцям потрібно подати заяву до виконавчого органу територіальної громади за місцем розташування житла.

На головному фото - ВПО на території модульного містечка на Львівщині. Фото - зі сторінки голови ОВА Максима Козицького у фейсбуці.

Іванна РУДИШИН


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.