У заручниках «зеленого змія»: чи стала Волинь більше пити і яка ситуація з наркоманією

У період затяжних зимових свят питання алкоголю неабияк актуальне. Щоправда, справжня проблема ховається не під словом «похмілля». Вона – значно глибша й серйозніша, адже нерідко люди, які дозволяють собі випити на свята, згодом стають справжніми заручниками «зеленого змія». Від цього страждають не лише вони самі, а й їхня сім’я і вся родина.

Про те, наскільки гострою є проблема алкоголізму на Волині, як розпізнати алкогольну залежність і чи можливо вибратися із цих тенет, – у матеріалі Інформаційного агентства ВолиньPost.

Через алкоголь 2021 року лише у Волинському медичному центрі терапії залежностей (колишній наркодиспансер) померло 53 людини (48 чоловіків та 5 жінок).

Хоч статистика це не завжди показує, лікарі переконують: п’ють більше в селах. Сільське пияцтво спричинене низкою факторів: безробіття, сурогат, низька соціальна захищеність тощо.



Минулоріч на стаціонарному лікуванні в обласному центрі терапії залежностей перебувала 6401 людина (2020 року – 5430 осіб). Здавалося б, хворих побільшало, однак медики запевняють: це через те, що і кількість палат теж збільшилась. Трійка лідерів – м. Луцьк (38%), Луцький (10,5 %) та Ківерцівський райони. А найнижчий показник – серед жителів колишнього Шацького району. До слова, декількома роками раніше алкогольне лідерство тривалий час утримував колишній Локачинський район.

Повна відмова від алкоголю – єдиний шанс позбутися залежності

Головний лікар центру терапії залежностей Ігор Шкаровецький каже: у новорічно-різдвяний період (станом на 10 січня) госпіталізували 175 людей, але з них лише частина «зірвалась» через свята.

«У залежної від алкоголю людини не може бути варіантів. Або абсолютна тверезість, або продовження пиятики. Перша ж доза алкоголю відновлює зловживання», - запевняє лікар.

Порівняно з попередніми роками кількість хворих таки зросла. Але очільник медзакладу додає: це зумовлене збільшенням стаціонарних ліжок, адже відкрили ще одне наркологічне відділення (на базі дерматологічного, яке натомість закрили).

Працює медзаклад у режимі ургентно-наркологічної лікарні, тож середній термін перебування – 7 днів, а це, каже лікар, дуже мало. За цей час можливо лише провести детоксикацію, вивести пацієнта з алкогольного психозу, «запою» та нормалізувати стан. Далі слід лікувати амбулаторно. Тримати хворих кілька тижнів не можуть, оскільки на госпіталізацію черга чимала.

А от підлітків не лікують, бо ж тут лише люди із залежністю. Медик пояснює: аби сформувалась залежність – треба щонайменше 10 років вживати. Тож дітей, які отруїлися оковитою – шукати тут не варто. Їх рятують у реанімаційному відділенні обласної дитячої лікарні.

Харчування у пацієнтів тут звичайне, бо воно на лікування ніяк не впливає. Усі необхідні вітаміни вони отримують медикаментозно. Тож у казки про лимон, який врятує – вірити не слід. Нарколог додає: щоб замінити 10 кубиків вітаміну В1 (який уводять внутрішньом’язево) – хворому слід з’їсти декілька кілограмів печінки.

Під час бесіди, лікар щоразу повторює: якщо людина втрапить коли-небудь у цю, так би мовити, алкогольну пастку і захоче повернутися до нормального життя – вона мусить назавжди відмовитися від алкоголю. Будь-яка залежність сприяє безповоротним змінам в організмі, а тому повернутися до контрольованого вживання алкоголю вже не вийде. Проте випробовувати долю в жодному разі не треба. І, до речі, терміну «ситуативний алкоголізм» не існує, каже очільник медзакладу. Алкоголізм або є, або його немає.

Серед симптомів алкоголізму лікар виділяє кілька основних: підвищення толерантності (людина збільшує дозу, щоб досягти бажаного ефекту сп’яніння), вживання міцного алкоголю, відсутність ситуаційного контролю (не лише на свята, а будь-коли) і відсутність кількісного контролю (межа зникає після першої чарки). Окрім того, про те, що у вас алкоголізм може свідчити «синдром відміни» (пітливість, тремор рук, безсоння через відмову від алкоголю).

А от допустимої норми алкоголю немає, бо впливає на мозок будь-яка доза, навіть столова ложка. І застерігає: в жодному разі вживати алкоголь у ранньому віці не можна!

На наше питання про те, як не соромитися і таки наважитись на лікування, лікар запевняє: анонімність у центрі гарантують. Є навіть відповідна послуга. Якщо пацієнт, потрапляючи на лікування, не хоче надавати свої паспортні дані, його лікування не оплачує Національна служба здоров'я України. Тоді лікування від алкогольної чи наркотичної залежності оплачує пацієнт, але його ім'я та прізвище абсолютно ніде не фігурують.


Ситуація із наркозалежністю теж погіршилася

У центрі терапії залежностей нам вдалося поспілкуватися з 37-річним пацієнтом, який розповів про свій гіркий досвід і зізнався, що покинути вживати вже навряд чи вдасться. Наразі пацієнт перебуває на замісній підтримувальній терапії (під час лікування використовують лікарські препарати метадон та бупренорфін).

Перший раз чоловік «вколовся» в 16 років на свій день народження. Такий незабутній «подарунок» зробив йому найкращий друг. Хворий переконаний: найважливіше в житті – обрати правильну компанію і цитує відому приказку: «З ким поведешся – того й наберешся». Бо й до «шприца» юні хлопці покурювали цигарки та «травичку». Тепер чоловік запевняє: починається все з малого – нібито не зовсім шкідливого. Про свою помилку шкодує, адже через такий спосіб життя втратив дітей та двох дружин.

«Я обманював, переступав через всіх і все, аби мені стало краще. Коли погано – байдуже на все. Але ніколи не крав… З упевненістю можу сказати, що виховали мене так. Чужого я б ніколи не взяв, якщо й буде лежати серед дороги – не візьму!» - стверджує чоловік.

Щоправда, руки має золоті. За це вдячний дідусеві. Не заважаючи на те, що залежний має лише середню освіту, гроші заробляти завжди вмів. Працював в управлінні газового господарства, водієм-далекобійником (у рейсах не вживав) та різноробочим на будівництві. Зараз знайти роботу важко, доводиться змовчувати про свою проблему, аби працювати взяли хоч кудись. Алкоголь, до речі, раніше не вживав. Пити почав так, як і більшість наркозалежних: відмовляєшся від одного – шукаєш інше, бо жити тверезо вже не можеш.

На Волині ситуація з розповсюдженням наркотичних речовин не найкраща. Зокрема «сіль», реклама якої розміщена навіть на багатьох житлових будинках у Луцьку, за словами наркозалежного, набагато гірша, ніж «шприц».

Сіль (альфа, кристал) – сучасна синтетична речовина, на вигляд білий порошок. Головним дієвий компонент - метілендіоксіпіровалерон (МДПВ). Під дією речовини з’являється психічна залежність, внаслідок цього мозкова діяльність порушується, виникають психіатричні симптоми. Токсична дія на організм триває навіть після того, як людина перестала вживати наркотик.

«Цю гидоту видумав дуже розумний хімік, бо залежність від неї жахлива. Я вживав півтора місяця і потрапив у психлікарню. Противно згадувати… Ходиш дурний дві години – потім шукаєш «закладки», несеш телефон у ломбард. Ти бігаєш, ти неадекватний. Найгірше – параноя! Тобі здається, що всі на тебе дивляться, ніби здогадуються про це. Люди чомусь думають, що поки не вколовся – все нормально. Це не так!» - наголошує наркозалежний.

У «ковідний» рік, ситуація з наркотиками дещо погіршилась, але списувати все на карантин, каже Ігор Шкаровецький, не треба.

«Той самий алкоголь – це легальний наркотик, до того ж – антидепресант, який дістати досить просто. Зараз в Україну, зокрема у Луцьк, надходить багато синтетичних засобів – це правда. Але вживають їх через свої якісь причини: хтось заради приколу, а хтось хоче втекти від реальності. Карантин тут ні до чого», – переконує лікар.

Та й розвінчує міф про «звикання з першого разу». Тут, як і з алкоголем, треба систематично. Щоправда, якщо формування алкогольної залежності сягає 10-20 років, то у справі з наркотиками треба кілька місяців. І те, і інше – пагубна річ, але це вибір людини. Тож виправдовувати свої вчинки певними станами – варіант не найкращий. Лікар переконує, людина завжди може себе контролювати, окрім стану психозу, який виникає через важку інтоксикацію чи навпаки при відмові від отрути.

До слова, цьогоріч Волинський медичний центр терапії залежностей мають намір об’єднати з Волинською обласною психіатричною лікарнею. Та лікарі не поспішають робити прогнози. Рішення, кажуть, прийняте, а чи вдала це ідея – можна буде сказати пізніше.

Медичною реформою в медзакладі задоволені: фінансування, каже Ігор Шкаровецький, збільшили втричі.

«Проблеми всі вирішуємо. Недавно закінчили ремонт даху над поліклінікою, у другому відділенні теж поміняли дах, зробили капітальний ремонт. Розпочали зсередини спочатку, поробили стаціонарні відділення,купили багато обладнання, у працівників – гідна зарплата», - зазначає очільник медзакладу.

Святковий період ще не минув, тож на питання про секрет хорошого самопочуття на ранок після вечірки лікар відповідає: не треба пити. Але якщо вам кепсько навіть після келиху шампанського, а роботу вранці ніхто не відміняв – треба якнайшвидше вивести отруту з організму. Радять пити багато рідини, можна також прийняти сечогінний препарат, проте найкращий варіант при систематичному вживанні – консультація лікаря та відмова від шкідливої звички.

Ольга ВОЗНЯК





Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.