Вибори на Волині: у кого які шанси?

Як відомо, на 17 лютого призначили проміжні вибори до Волинської обласної ради у зв'язку з тим, що два депутати-мажоритарники - Анатолій Вітів (ВО «Свобода») та Сергій Мартиняк (безпартійний), були обрані до парламенту.

Про свої наміри «поборотися» за депутатські мандати, за інформацією ТВК, заявили понад 20 політичних партій, які висунули своїх кандидатів по одномандатних мажоритарних виборчих округах № 37 (місто Луцьк) та № 29 (Турійський район).

Закон про місцеві вибори дозволяє лише політичним партіям висувати кандидатів в депутати, тож, політиків-самовисуванців у цій кампанії не буде.

Минулого тижня Волинська обласна виборча комісія на своїх засіданнях, розглянувши подання партій, визначила остаточний перелік кандидатів, що будуть змагатися за два вакантні депутатські місця у облраді. ТВК зареєструвала кандидатами в депутати усіх, внесених партіями, осіб, у підсумку не відмовивши жодному.

Таким чином, кандидатами в депутати на проміжних виборах у Волинську обласну раду зареєстровано: по Луцькому виборчому округу (№ 37) - 8 політиків, по Турійському виборчому округу (№ 29) - 13 політиків.

Експерти Центру політичного аналізу і виборчого консалтингу зробили спробу проаналізувати ситуацію на округах

Хто більший опозиціонер в Луцьку?

Так, одномандатний мажоритарний виборчий округ № 37 включає в себе 41 виборчу дільницю. В окрузі зареєстровано близько 79 300 виборців. Головними претендентами на депутатський мандат від Луцька вважаються узгоджений кандидат від «об'єднаної опозиції», представник ВО «Свобода» Святослав Боруцький та висуванець ще однієї «опозиційної» партії Олександр Лазорко.

Святослав Боруцький наразі є депутатом Луцької міської ради, де очолює фракцію ВО «Свобода», а також є головою Луцького міського осередку партії. Вибір цієї кандидатури пов'язаний, скоріш за все, з тим, що Боруцький є «правою рукою» тепер уже нардепа Анатолія Вітіва і, саме йому Вітів хоче довірити, у разі перемоги, керівництво фракцією в облраді.

Окрім того, хоч Боруцького не можна назвати великим лідером, але він активний учасник міської політики, тому його ім'я досить відоме тій частині виборців, які підтримують опозиційні партії.

Інших публічних особистостей, що відомі лучанам, в партії фактично немає, адже всі «лаври слави» зазвичай діставалися Анатолію Вітіву.

Завдання депутата Боруцького і його команди в ході кампанії полягатиме у донесенні інформації про те, що він єдиний опозиційний кандидат до максимальної кількості виборців округу, та подальша мобілізація виборців з тим, щоб вони прийшли на виборчі дільниці.

Для цього ВО «Свобода» буде використовувати здебільшого свій людський ресурс: півміста буде заклеєно партійними плакатами з іменем кандидата, агітатори будуть відвідувати виборців вдома та роздавати партійну літературу з наметів, можливо, в Луцьк приїде лідер партії Олег Тягнибок.

Від опозиційних партнерів, ВО «Батьківщина» та «Фронт Змін», навряд чи слід буде чекати великої підтримки. Публічно керівники цих партій будуть висловлюватись на підтримку «свободівця», братимуть участь у мітингах і медійних заходах, але рядові партійці скоріш за все задіяні не будуть.

Шанси на перемогу у Святослава Боруцького доволі непогані. Так, депутатом від округу в 2010 році обирався, хоч і за меншої конкуренції, саме його однопартієць Анатолій Вітів, який, ймовірно, всю виборчу кампанію буде агітувати за свого побратима.

Крім того, виборці Луцька, як показали результати голосування за партійні списки в 2012 році, дуже добре ставляться до ВО «Свобода». А ще в партії є активні та віддані їй люди, що будуть, й за незначного фінансового ресурсу, реалізовувати виборчу кампанію.

Втім повністю розраховувати на опозиційний електорат «свободівцю» не дадуть «колеги» з УДАРу. Політичні сили, що на рівні українського парламенту декларують співпрацю та спільність позицій, на місцевому рівні не змогли узгодити між собою єдиного кандидата.

Партія Віталія Кличка «УДАР» висунула на проміжних виборах в облраду по місту Луцьку свого кандидата. Чому волинські «ударівці» вперто не йдуть на перемовини з іншими опозиційними партіями, поки залишається невідомим. Або нова партія висуває надто багато вимог і претензій, або це «об'єднані опозиціонери» вперто не хочуть поступатися своїми позиціями молодшим колегам, або ж так комусь треба, щоб партія «УДАР» на Волині завжди мала іншу позицію.

Отже, висуванцем УДАРу став бізнесмен Олександр Лазорко. Чому послідовники Віталія Кличка, якщо так сильно хотіли взяти участь у виборах, не висунули свого однопартійця, а підтримали позапартійного кандидата - малозрозуміло.

Наприклад, один з керівників партії на Волині Ігор Алєксєєв на парламентських виборах 2012 року балотувався в нардепи по місту Луцьку і, попри не надто активну виборчу кампанію, здобув третій результат. Звісно левова частка цього здобутку отримана завдяки партійному бренду. Але чому знову ж таки цей бренд не використати Алєксєєву й на місцевих виборах?

В разі його перемоги він би отримав хороший майданчик в облраді для активної розкрутки партії й себе. Натомість Алєксєєв поступився місцем Лазорку.

Лазорка публічно й кулуарно пов'язують з переможцем парламентських виборів по місту Луцьку, народним депутатом Ігорем Палицею, називаючи їх бізнес-партнерами. Підтвердження цьому можна знайти навіть, порівнявши біографії обох бізнесменів.

Виходить, що Ігор Палиця, «взявши» фактично без бою Луцьк, хоче закріпити свої позиції й на місцевому рівні. Детальніше про причини такого активного інтересу цього тандему до обласного центру Волині та можливі плани щодо цього будемо розглядати у наступних політичних підсумках.

Однак, окремі джерела стверджують, що Олександр Лазорко в 2014 році може бути одним із претендентів на посаду Луцького міського голови і розглядає проміжні вибори до облради як один із етапів реалізації цього задуму. Правда, це більше виглядає як перевірка власних сил, тому, на нашу думку, його участь у цьогорічній виборчій кампанії не виправдана.

Активна зовнішня реклама та медіа-присутність Олександра Лазорка в місцевих ЗМІ показує, що методи виборчої кампанії він буде використовувати ті ж самі, що і його колега Палиця. Однак їх масштаби будуть набагато менші, що пов'язано з короткою тривалістю самих виборчих перегонів та меншою значущістю депутатського мандату.

Доволі показовим буде те, наскільки активно у підтримці кандидата проявлять себе представники міської влади, зокрема ті, що координують роботу медичної та освітянської сфер. Їхня участь у виборчій кампанії Палиці відіграла значну роль.
Фактично виборцям знову будуть пропонувати обрати мецената та благодійника, який «ощасливить» лучан. Правда, щоб уникнути звинувачень кандидата у підкупі виборців, його благодійний фонд публічно заявив про призупинення діяльності до кінця виборчих перегонів.

Але ж ніщо не заважає в період виборів допомагати хорошому кандидату благодійному фонду Ігоря Палиці, який й після перемоги нардепа продовжує активну роботу в місті. Цілком можливо, що тему «дружби» Палиці та Лазорка можуть використовувати в його виборчій кампанії. Адже для більшості виборців Луцька Ігор Палиця - «людина слова», їх представник у парламенті, і ніякі звинувачення опозиційних політиків погіршити імідж нардепа навряд чи зможуть.

Проте є одна суттєва відмінність у виборчих кампаніях цих бізнесменів. Олександр Лазорко має підтримку партії «УДАР», яка за результатами парламентських виборів по місту Луцьку отримала третій показник. Це безумовно додасть балів до особистого рейтингу кандидата і зміцнить його шанси на перемогу.

Серед інших шести зареєстрованих кандидатів, що балотуються по місту Луцьку, відзначимо Геннадія Кожевнікова (Українська платформа «Собор») та Дмитра Глазунова («Зелена планета»). Їх імена більш-менш відомі лучанам, тому вони можуть претендувати на певний відсоток голосів (якщо дійдуть до «фінішу»), але навряд чи на перемогу.

Інші кандидати, скоріш за все, приречені бути статистами чи навіть технічними кандидатами когось з ймовірних лідерів перегонів, головне завдання яких - допомогти завести у виборчі комісії потрібних людей.

Ще одна особливість цього округу полягає в тому, що у виборах не бере участі жоден відверто провладний кандидат. Тож, може скластись помилкове враження, що Партія регіонів та «партія Клімчука» проігнорували ці вибори, хоча це далеко на так. Просто справді провладний кандидат, зокрема якого підтримує голова ОДА Борис Клімчук, не обов'язково повинен балотуватися від провладної партії, його могла висунути й опозиційна політична сила. Тут головне не так партійність кандидата, як його допомога в протидії опонентам «губернатора», що з часом стане більш зрозумілим.

Виборців Турійська перевірять на опозиційність

Зовсім інша ситуація складається в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі № 29, що в Турійському районі, де є 23 виборчі дільниці та орієнтовно 10 500 виборців. На відміну від Луцька за депутатський мандат від Турійського району виявили бажання змагатися аж 13 кандидатів. І тут вже кандидат від провладної партії гратиме ключову роль.

Отож, Партія регіонів висунула кандидатом по 29-му округу начальника Ягодинської митниці Романа Микитюка. Цей кандидат є фаворитом виборчих перегонів. На його користь свідчить той факт, що він сам є вихідцем з району, де мешкає й сьогодні, з ним пов'язують ряд бізнес-структур, що тут працюють. Його добре знають місцеві чиновники та бізнесмени.

Також він вважається доволі заможною людиною, тож може дозволити собі витратити на виборах значну суму. Сам кандидат доволі добре виступає перед людьми, не боїться публічних заходів і зустрічей із виборцями.

В мінус йому можна записати його висування від Партії регіонів, адже виборці на Волині здебільшого прихильні до опозиції, ніж влади. Однак, зважаючи на те, що у Львівській облраді він вже представляв Партії регіонів та на його сьогоднішню посаду в митних органах, очікувати чогось іншого, мабуть, і не доводиться.

Хоча, якщо розібратися, то депутатська посада головному митнику Волині не дуже то й потрібна. Скоріш за все він просто виконує прохання Клімчука та Партії регіонів, які вирішили перевірити в дії певні виборчі технології напередодні наступних місцевих та президентських виборів.

Також при бажанні опоненти можуть знайти у біографії пана Микитюка «чорні або сірі плями», які з'явились за час його роботи у митних органах. А як відомо митниця в Україні вважається однією з найбільш корумпованих державних служб.

В своїй кампанії кандидат ймовірно буде використовувати кілька напрямків. Окрім традиційних для заможних кандидатів активної медіа-кампанії та широкої благодійності можна буде спостерігати й небайдужість місцевих чиновників, які спробують використати вплив на працівників бюджетних сфер району для збільшення кількості прихильників Микитюка.

До кампанії будуть залучені відомі та впливові особистості району. Так, одним із довірених осіб кандидата Микитюка став депутат Турійської районної ради, а в минулому голова РДА і райради, Орест Василишин. Тут варто згадати, що сам Василишин обирався в раду як висуванець від ВО «Батьківщина».

Мабуть й через те, що в рядах місцевих однопартійців Тимошенко була суперечка щодо участі у проміжних виборах, ВО «Батьківщина» поступилася округом своїм партнерам по опозиційній роботі - партії «Фронт Змін».

Таким чином, висуванцем від опозиції став поки маловідомий в Турійську бізнесмен Валерій Міщук. За цього кандидата агітуватиме й ВО «Свобода».

Сам опозиційний кандидат поки не може похвалитися депутатським чи значним політичним досвідом, оскільки вперше балотувався в депутати лише в 2010 році у Луцьку і, щоправда, невдало. Його участь у виборах є своєрідною спробою пробитися у місцеву політичну еліту, адже зі статусом депутата облради буде набагато простіше брати участь у місцевих виборах 2014 чи 2015 року.

Що зможе протиставити адмінресурсу і грошам опозиціонер? Скоріш за все, це буде кампанія від дверей до дверей з поширенням серед виборців агітаційних матеріалів про єдиного опозиційного кандидата та окремі зустрічі з виборцями.

За умов, коли всі опозиційні партії погодились на його кандидатуру, а партія «УДАР» утрималася від висування свого представника, у Міщука є шанси зібрати на свою користь весь опозиційний електорат. Тому політика чекають такі ж завдання, як і його колеги по луцькому округу: донести інформацію про свою належність до опозиції до своїх виборців, змобілізувати їх в день голосування та проконтролювати підрахунок голосів.

Завадити перемозі Міщука можуть кілька речей, як от: неякісне ведення кампанії його штабом та «крадіжка голосів» вже під час їх підрахунку.

Також йому можуть закидати те, що він не місцевий, а отже не розуміє потреб району. Крім того, погіршити його результат може висуванець від партії «Українська платформа «Собор» Анатолій Бубенщиков, який на виборах 2012 року допомагав Борису Загреві, і який теж, напевне, буде будувати свою кампанію на опозиційній риториці.

Та головною перешкодою, а відповідно й завданням для всіх кандидатів в Турійську, будуть погодні умови, адже заагітувати виборців взимку прийти на виборчі дільниці буде непросто. Тому масових підвезень виборців до дільниць для голосування, певно, варто очікувати в усіх населених пунктах округу.

Інші кандидати, скоріш за все, покликані допомогти регіоналу сформувати виборчі комісії та «належно» провести вибори.

Правда, дивує відсутність в списку кандидатів імені депутата райради Володимира Красулі. На недавніх парламентських виборах 2012 року він, балотуючись по 20-му виборчому округу, здобув найбільшу кількість голосів саме в Турійському районі. Тож в нього були б найкращі стартові можливості для боротьби за депутатське місце в облраді та переходу на вищий, обласний рівень політики. Але він чомусь не наважився на участь у проміжних виборах в облраду.

Можливо не захотів конкурувати зі своїм впливовим земляком Микитюком...

Подальший перебіг виборчої кампанії покаже чи зможе переважно опозиційний район підтримати провладного кандидата. Так чи інакше, висування Микитюка від Партії регіонів може бути спецпроектом влади з метою перевірити свої можливості.

Адже в 2012 році вдалося домогтися того, що опозиційні волиняни проголосували за нібито незалежних, а насправді провладних, кандидатів-самовисуванців. Тож, тепер дехто припускає, що волинські виборці готові підтримувати й висуванців від Партії регіонів. Як воно буде, побачимо через три тижні.

Підготовлено експертами Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу в рамках випуску "Аналітичних підсумків політичних подій тижня" (голова ЦПАВК - Михайло Наход).
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.