Цікавий замок Любарта: дещо про таємниці за столітніми мурами

Замок Любарта давно став неофіційним символом Луцька. Його образ постійно і активно використовується в найширшому колі життя: від магнітиків з написом «Луцьк» до емблем організацій чи етикеток товарів.

Ніде правди діти, в Луцьку є такі, хто ні разу не був всередині замку. А той, хто бував, приходив туди хіба «за компанію», «бахнути медовухи», послухати концерт чи подивитися лицарські бої.

Замок для лучан (та й для багатьох гостей) буденний, звичний, навіть нудний. Не більше ніж антураж. А що, якщо ви ще не все бачили? Не кругом побували? Не все знаєте?..

ДІТИЩЕ ТРЬОХ КНЯЗІВ

У Луцьку прижилася і найчастіше використовується назва цього об’єкта як «замок Любарта». В Україні часто також використовують альтернативну назву – «Луцький замок».

Вперше назва «замок Любарта» з’явилася наприкінці ХІХ століття. Тоді побутувала і альтернативна назва – «замок Вітольда», тобто Вітовта.

Спочатку замок був дерев’яним. Збудували його десь на початку 1100-х років. У 1340-1350-х роках замок почали реконструювати в цеглі. Спочатку збудували половину тієї вежі, яка зараз називається В’їзною, і частину стіни. У той час правителем Галицько-Волинського князівства був Любарт Гедимінович.

Імовірно, замок продовжили реконструювати в цеглі, коли на зміну Любарту прийшов Вітовт. Він зробив Луцьк південною столицею Великого литовського князівства. Саме за його правління місто розцвіло економічно, політично та культурно. Загалом за його правління твердиня набула таких обрисів, як зараз. А коли Вітовт помер, князювати став його брат Свидригайло. За його правління замок завершили реконструювати і він став на 90% таким, як зараз.

Отож ці три князі – Любарт, Вітовт, і Свидригайло – і збудували луцьку твердиню.

Хто був автором проекту замку і його будівельниками, невідомо. Однак стилістика готичної архітектури відповідає багатьом замкам східної Європи того часу. Луцький замок дуже схожий на замок у Черську, в Мазовецькому воєводстві Республіки Польща.

Замок в Луцьку був політичним, адміністративним, релігійним центром міста і всієї Волині. Тут відбувалися засідання судів, знаходилася державна канцелярія, «офіси» різних «службовців», у тому числі і Великого князя (керівник князівства). В замку також був православний кафедральний храм Івана Богослова.

МОГИЛА ЛЮБАРТА У ПІДЗЕМЕЛЛЯХ

Підземелля в замку досліджувалися активно у вісімдесятих роках минулого століття. Вони умовно складаються з двох частин – коридору та погосту церкви Івана Богослова.

Рештки церкви законсервовані. Поряд із ними експонується велика колекція старої цегли та кахелю. Тут можна побачити цеглу різних часів та розмірів, з різними написами.



Церква Івана Богослова вважається першим християнським храмом Луцька. Це також найдавніша споруда Луцька, збережена бодай частково. Ніякого людського витвору, старішого за її рештки і земляні валу замку, в Луцьку більше немає.

Церкву збудували у 1175-1180 роках. Хоча в пізніші часи її неодноразово перебудовували, але збережені рештки – це частина того першого храму. Він зроблений із плінфи - широких і плоских плит з каменеподібного матеріалу. Їх випалювали спеціальним методом часто застосовували у будівництві храмів того періоду на Русі та в Візантії.



Церква визначна не тільки старовиною її рештків. Дехто навіть стверджує, що саме тут був похований Любарт. Тут бували Петро Могила, Іван Виговський та інші відомі постаті.

У 1770-х роках уніатський єпископ Сильвестр Рудницький вирішив розібрати мури старої церкви і закласти значно більшу нову. Але її так і не збудували. Тому замок залишився без церкви.

ПУБЛІЧНІ СТРАТИ БІЛЯ ГОЛОВНОЇ ВЕЖІ

У В’їзну вежу, на відміну від Стирової , потрапити не так просто: треба замовляти екскурсію і платити 50 гривень з людини. Але, піднявшись на дах вежі, можна оглянути місто з висоти льоту птаха.

Вежа найбільш цікава з архітектурної точки зору. Вона містить конструктивні елементи, які відображають цікаві історичні факти. Наприклад, на головному фасаді над сучасним входом є дві заштукатурені арки. Це – колишні входи в замок. Один маленький, праворуч. Інший більший – ліворуч. Сюди можна було дійти через підйомний міст, який опускали над ровом навколо замку.

Через них заходили в замок приблизно до 1760-х. Потім вхід понизили, а арки замурували. Замість підйомного мосту збудували стаціонарний. Через нього і досі проходять відвідувачі до твердині.

Вежа має ще одну цікаву особливість – одразу під трьома однаковими вікнами знаходяться дивні виступи. Це зубці, до яких сягала висота вежі. Як вважає дослідник замку Петро Троневич, спочатку вежа була нижчою. Але майже одразу, через 4 роки після завершення будівництва цієї вежі, її висоту вирішили збільшити. Це відбулося у 1370-1385 роках.



Всередині вежі є дві системи гвинтових сходів. Сама вежа розбита на кілька поверхів, майже на всіх є якісь експозиції. У вежі зараз експонуються копії давніх картин, гравюр із виглядом замку. Найстаріша з них – копія ікони першої половини XVIII століття. Тут також висять стародавні карти Волині. На верхніх поверхах – виставка старих ключів, замів, пляшечок, іграшок тощо.

Зверху знаходиться оглядовий майданчик, з якого відкривається чудовий вигляд не тільки на заповідник, а й на велику частину Луцька та територію поза ним. Тут можна дуже довго стояти, милуючись виглядом на всі чотири сторони. Вже у 1500 році вежа слугувала оглядовим майданчиком для пожежників.

Перед В’їзною вежею, поруч із сьогоднішнім будинком Фальчевського-Пузини з XVI століття відбувалися публічні страти. Тут знаходилася дерев’яна вежа Владик волинських. У ній тримали і допитували злочинців. Поруч на майдані було лобне місце для страт: як правило, страчували, відрубуючи голову.

ТРУПИ ТВАРИН НАД МУРАМИ І ТЕАТР

В історії замку був випадок, коли над мурами стін літали трупи мертвих тварин. «Додуматись» до такого могли, певно, тільки в середньовіччі: цей випадок мав місце під час так званої Луцької війни 1431 року.

Польські війська оточили Луцьк і хотіли захопити замок. І от під час облоги мешканці замку стали катапультували мертвих тварин, які вже почали розкладатися, через мури. Поляки тоді так і не змогли взяти Луцьк.

Не зважаючи на те, що мурований замок існує ще з часів середньовіччя, він далеко не завжди використовувався за призначенням. Оборонна функція замку стала занепадати з XVII століття. З того часу тут вже розміщувалися канцелярія, суди, резиденція єпископа, господарські будівлі.

З середини ХІХ століття замок все більше занепадав. У 1863 році місцеві чиновники, мабуть, керуючись жадобою наживи, вирішили розібрати замок на будівельний матеріал. В’їзну вежу і прилеглу стіну виставили на аукціон і продали за 373 карбованці. Розібрати повністю не встигли. Через рік з Києва приїхала комісія і вирішили, що знесення замку буде «технічною помилкою».

З 1870 у замку стала розміщуватися пожежна команда. Для цього на Владичій вежі збудували будку для спостережень над містом.



У 1918 році на території замку збудували літній театр. Він розташовувався в дерев’яному павільйоні з залом і фойє. Тут також крутили модні тоді «живі картини». Це був один із перших в місті кінотеатрів.

Детальніше у статті Кіно і Луцьк. 100 років великого екрану в місті.

У той час на території замку стояв хрест. Вважалося, що це могила Любарта.



Образ замку потрапив не тільки на 200 гривневу українську купюру. Його використовували і на грошах сто років тому. На 20 гривневій купюрі 1919 року навколо зображення замку є напис «Луцька мійська управа».

АВТОГРАФИ І ЦВЯХИ

Зовнішні стіни замку рясно вкриті старовинними написами різних людей із різних століть.

Найбільша кількість написів знаходиться на стіні між Владичою і Стировою вежами. Там цегла просто всипана ними. Мабуть тому, що ця частина завжди дивилася на поле, де було болото, і ніколи не жили люди. І ніхто не міг побачити, як хтось щось видряпує на стінах. Навіть зараз це місце проглядається найслабше, бо там – парк і густі дерева. Це, мабуть, була свого роду «точка», де будь-хто з міщан міг прийти і залишити по собі слід, або просто прогулятися.

Цікаво, що кириличних написів до другої половини ХХ століття майже нема. Геть мало - з ХІХ століття. Все інше – польське і старіше. Як правило, люди видряпували свої ініціали і рік. Інколи точну дату. Цікаві й шрифти. Місцями трапляються дуже гарні написи. Нецензурних і зневажливих повідомлень не існує.



Найстарішим можна вважати знайдений напис від 1602 року.

Можна навіть віднайти написи відомих людей. Є напис сестри Лесі Українки Ольги Косач від 1891 року. Є напис працівника замкової канцелярії, впорядника архівів Якова Коженьовського. Або це міг бути його однофамілець.

Окрім музейних експонатів та написів, у замку можна знайти ще цікаві старовинні артефакти. Це різні тріщини на стінах, шпаринки, залишки дерев’яних конструкцій, старі цвяхи та інші металеві предмети.



ЗАМОК НА ГРАВЮРАХ І ПОШТІВКАХ

Замок завжди надихав художників. Перші зображення відомі ще з першої половини XVIII століття. З того часу кількість зображень замку на полотнах збільшувалася.

Першим зображенням замку вважається ікона святого Ігнатія (Каетана). Але оскільки на ній автор, очевидно, мав намір добре промалювати тринітарський костел, то замку він не наділив достатньо уваги. Ймовірно, першим окремим полотном із зображенням замку є акварель Казимира Войняковського 1797 року.

Потім багато авторів змальовували і фотографували замок і те,що навколо нього. Саме завдяки цьому сьогодні є можливість дізнатися, в якому середовищі перебувала твердиня.

Замок потрапив не тільки на фотографічні та художні роботи. Тут знімали кіно. На початку 1990-х років зняли кілька фільмів про деякі сторінки з історії міста. Наприклад, у фільмі «Середньовіччя зачиняється о 18:00» головний герой досліджує історію права і Литовські статути.



* * *
Відомий польський і український письменник, історик, громадський діяч Юзеф Крашевський, який жив на Волині у 1830-1850-х роках, багато подорожував тут, писав про неї, сказав таке:.

«…Буденну шкаралупу навколишніх речей може легко розбити лише маленьке зусилля до спостереження. Нам треба тільки захотіти звернути увагу на свій рідний край і ми знайдемо в ньому тисячі принад, тисячі пам'ятників, тисячі гідних подиву речей!»

Олександр КОТИС (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.