Обличчя Луцька. Цитатник

Аби дізнатися справжню сучасну картину міста, не потрібно відвідувати музеї чи слухати чиновників. Потрібно спілкуватися із звичайними мешканцями.

Думки про Луцьк вже декілька місяців активно збирає проект «Обличчя Луцька». Його автори показують людей різного віку, статі, фаху, але яких об’єднує любов до Луцька.

Інколи інтернет-користувачі зізнаються, що в проекті «Обличчя Луцька» їх цікавить передусім фото. Текст, що його супроводжує, мовляв, не завжди й прочитаєш.

ВолиньPost пропронує добірку цитат учасників проекту «Обличчя Луцька», де люди по-різному розповідають про місто, малюючи цим самим ще один його «портрет».

***

Я – патріот свого міста. Я бачила як воно змінювалось: як будувались заводи, мікрорайони, визначні його місця. Добре, що моє місто розташоване біля лісів та озер. Колись ми часто виїжджали туди відпочивати. (Юлія Толкачова, 83 роки, пенсіонер)

Луцьк – це цеглинка мого світу. (Олександр Котис, 26 років, репортер)

Люблю слухати Луцьк. Наше місто має свою мелодію, особливу, такої мелодії не має жодне місто. Це на вібраційному рівні, не подумайте, що я космос :) Луцьк для мене – це маленький Нью-Йорк! (Галина Конах, 29 років, джаз-співачка, композитор)

Маленьке місто – маленькі проблеми, велике місто – великі проблеми. (Сергій Ткачук, 36 років, радіоведучий)

Харить хаотичність і несмак реклами. Не подобається багато совкової архітектури і відсутність громадських туалетів. На жаль, про місто дбають в останню чергу, як правило, перед виборами. (Андрій «Тіма» Тимчук, 33 роки, музикант, арт-директор)

Для когось наше місто – типова провінція, де нічого робити. Для інших – це глибина з мільярдами різноманітних стежок, якими можна іти в плані саморозвитку. Головне, аби у вас була дупа. Дупа, котра негайно і конче потребує пригод. (Іванна Мартинів, 27 років, творчий-невизначений)

Этот город держит меня в своих объятиях, думаю, я здесь навсегда... (Вадим Мордовцев, 29 лет, актер театра и кинорежиссер)

Луцьк - місто друзів. Тут кожний, якщо не друг, то друг-друга, або друг-друга-друга. Правило шести рукостискань тут не діє, бо всі всіх знають, якщо не особисто, то заочно. В Луцьку є два типи людей: ті, хто активно чимось займаються (мистецтвом, політикою, спортом, громадською діяльністю) і ті, хто обговорює їх. (Ігор Семенюк, 21 рік, студент, поет)

Луцьк - велике місто. Але все треба сприймати дуже просто: події там, де ти. І немає різниці чи ти в Ньою-Йорку, чи в Луцьку, бо сонце одного дня може не зійти... (Іштван Кус, 26 років, митець)

Я точно знаю, що проживу у Луцьку не все життя. Але я завжди вболіватиму за це місто і пишатимусь своїм корінням. (Таня Грішина, 23 роки, журналіст)

Колись брат сказав мені: «Луцьк так просто не відпускає». Значення цих слів зрозумів сповна тільки тепер. (Леонід Цюпка, 24 роки, працівник МВС України)

Не подобається мені у Луцьку маразм типу Сонячного годинника, який спочатку поставили, а вже потім зрозуміли, що він знаходиться у тіні і не може показувати правильний час і тепер хочуть спилювати дерева поряд з ним. (Коля "VareNik" Гаврилюк, 28 років, менеджер)

Відкриваю для себе місця, де можна сховатись від людей. До прикладу, вилізти на дах і звісити ноги з дев’ятого поверху – зверху нікого не має і сидиш, ніби, вище над всіма проблемами. (Сергій Лагода, 25 років, дослідник закинутих місць)

Мешкаю в районі ГПЗ. Цей район – бермудський трикутник! Якщо ти в гостях, то прападеш на довго. (Макар Господинчик, 18 років, офіціант)

Рідний Луцьк асоціюється з двома типажами: перший – колоритна жіночка 50-ти років з налакованим чубом, в «нарядному» костюмі, яка постійно чимось незадоволена. ЇЇ призначення – пильнувати моральні норми і вчити усіх розуму. А другий образ – нерішучий хлопець, простий і щирий. Він шукає себе і має великий потенціал. (Зю Побережнюк, 22 роки, інопланетянка)

Так, я ніколи не їв морозива у «Буратіно» і не катався в дитинстві на чортовому колесі біля Сапалаївки, але після кожного концерту до Луцька я повертаюся як додому. (Сергій «Колос» Мартинюк, 24 роки, музикант)

Я можу заблукати на ДПЗ, але не забруднити в дощ навіть підошв білих кросівок на Балці. Я досі не знаю маршруту "29", але впізнаю тролейбус №5 по зовнішній рекламі, не дивлячись на табличку з номером. (Денис “Дельта” Мисюра, 23 роки, слюсар-інтелігент із середньою освітою)

Луцьк мене надихає, але він занадто повільний. (Богдан Бондарук, 25 років, арт-директор, MC)

Перше, що спало на думку, що у нас на кожому кроці ломбарди, банки і секонд хенди. (Рома "RAMON" Савчук, 24 роки, підприємець)

Аби Луцьк став ще кращим і гарнішим - заборонив би розміщення будь-якої реклами на вулицях міста. (Андрій Добай, 22 роки, лодир)

Дороги дуже погані. Машин багато, повибивали ями.Як ідеш в магазин, то можна зачепитися і впасти. (Ніна Артинюк, 80 років, пенсіонерка)

Луцьк мені подобаєтсья. Правда менталітет в людей такий…волинський. Я би його змінив. Коли міняється менталітет – міняється і все інше: будівлі, інфраструктура міська і решта всього. (Анатолій Гілітуха, 26 років, барабанщик)

Такого величезного парку, як у Луцьку, немає ніде, навіть у Нью-Йорку. Це мабуть самий великий парк у світі - майже 200 га. Який бюджет його обслужить, скажіть мені? (Борис Клімчук, 61 рік, голова Волинської обласної державної адміністрації)

Недавно побачив сюжет про Брістольський фестиваль граффіті і у мене з’явилась мрія - щоб фасади будинків нашого міста були прикрашені професійними розписами, щоб Луцьк перетворився на галерею під відкритим небом... (Андрій Кальков, 24 роки, художник)

Мені здається, історія абсолютно несправедливо повелась з Луцьком, навіть змусила людей глузливо тицяти на нього пальцями. (Сергій Нескажу, 18 років, студент, журналіст)

Бачив багато міст в Україні і за кордоном, але Луцьк - це таке рідне місто! Завжди у нього хочеться повертатись, спостерігати за плином його життя і відпочивати. (Михайло Кузьмич, 29 років, телеведучий)

Коли до нас приїздять гості, то ми, в першу чергу, ведемо їх у Старе місто. (Софія Іванська, 10 років, школярка)

Люблю Луцьк вночі. Люблю Луцьк згори. Люблю в ньому дихати на повні груди. (Anna Tea, 18 років, студентка)

Люди тут, кажуть, більш консервативні і не рвуться до великих змін. Не знаю, може це й на краще. Але саме через оцей спокій хочеться тут щось робити, розворушити цих людей, приносити їм енергію. (Марія Доманська, 21 рік, журналістка із загостреним відчуттям справедливості)

Тут можна маршруткою по проїзному прокататись через все місто кільканадцять разів, головне, щоб не захитало :) (Таня Пугач, 24 роки, викладач точних наук)

Наше місто схоже на великий багатоповерховий будинок, де всі сусіди: хтось знизу, хтось зверху, хтось частіше виходить у двір, хтось любить посиденьки на балконі, хтось самотність у ньому. (Юля Яцун, 22 роки, режисер телебачення)

Не подобається у Луцьку те, що притаманне усім містам України - це візуальне нагадування Радянського Союзу. (Іван Леньо, 41 рік, музикант)

Я народився у Луцьку і живу тут уже 77 років. Кожен хвалить своє болото і я хвалю Луцьк. Пам’ятаю, як до війни тут проживало десь 30 тисяч населення - було пусто, одне поле. (Георгій Квятковський, 77 років, пенсіонер)

Люблю Луцьк у собі і часом – себе у Луцьку :) (Ольга Ляснюк, письменниця)

Я би хотів змінити так атмосферу в місті, щоб люди почували себе вільними і без страху дивилися у завтрашній день. (Богдан Шиба, 50 років, екс-мер Луцька, депутат Луцької міської ради)

Нещодавно моя подруга, яка уже деякий час живе на півдні України і буває у Луцьку вкрай рідко, сказала чудову фразу: «Ось ви тут живете, і не бачите наскільки Луцьк змінюється в кращу сторону!». Можливо, вона має рацію. (Тетяна Зубрик-Хомич, 26 років, ініціатор проекту «Обличчя Луцька»)

Чому живу у Луцьку? На це питання можна відповісти одним грузинським анекдотом: “Почему черепаха не летает? Не хочет. Почему рыба плавает в воде? Потому что она там живет". (Олександр Більчук, 49 років, працівник видавництва)

Луцьк люблю просто так. За те, що тут всі один одного знають. За те, що місто маленьке, що маршрутки їздять допізна, що у нас не буває заторів і завжди є вода у крані. (Ірина Качан, 25 років, журналістка)

Це місто мені імпонує тим, що воно масштабне до людини. Луцьк сприймається з позиції пішохода, а не автомобіліста. Часто кажу про те, що наш проспект Волі, перетворився на торгову вуличку райцентру. Це презентабельна вулиця міста, такого не має бути. (Юрій Казмірук, 57 років, головний архітектор Луцька)

Луцьк – то місто людей, які нікуди не поспішають. Людей, які люблять халявні концерти в центрі, фотографуватися на фоні замку і перейматися думкою інших щодо себе. (Анастасія Передрій, 19 років, радіоведуча, студентка)

I have a dream - створити сім'ю і мати дітей. Благо, у Луцьку купа файних дівчат =) (Андрій Калахан, 24 роки, людина)

Хотів би, щоб в нашому місті наставили б мільярд смітників. (Вова Котлярчук, 26 років, інженер-конструктор)

Коли я повернувся з Росії у 81-му році - мені тоді більш Луцьк подобався, ніж зараз. Було 10 крупних заводів, можна було б їх переорієнтувати на ринкову економіку, можна було б зробити Луцьк ще кращим, як він є зараз, більш цивілізованим. На жаль, це не вийшло реалізувати через луцьку владу. Вони нічого не вміють робити і, на жаль, нічого не хочуть вчитися робити! (Володимир Іщук, 65 років, пенсіонер)

Луцьк люблю тому, що це місто, в якому я живу, тут не треба їхати з точки А в точку Б по дві години. (Тетяна Дубіль, 25 років, менеджер)

Тут пахне провінційністю і люди бояться створювати щось нове. На жаль, крім замку Любарта немає що показати друзям, які приїздять в гості з північної України. Немає де о шостій ранку випити кави, немає де сходити на хороший концерт, немає де покататися на роликах і велосипедах, немає де купити цікавий одяг і взуття... (Володимир Хомич, 26 років, музикант, фотограф проекту "Обличчя Луцька")

Переїхала до Луцька 3 роки тому за покликом серця і ще невідомо чого) Люблю в цьому місті тільки людей, бо тут вони насправді не такі «гопніки», як, на жаль, більшість у моєму рідному Рівному. (Марина Хромих, 25 років, вільна художниця)

Як на мене, нашому місту бракує естестики та стилю. Також було б кльово, якби в неділю не працювали ринки і торгові центри. Тоді б люди мали більше часу для себе та сім’ї, а не віддавали себе шмоткам, всяким майонезам і ковбасам. (Оксана Цимбалюк, 22 роки, автор проекту "Обличчя Луцька")
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.