Куди зникають видалені зуби і чим грозять зуби мудрості: відповіді луцького хірурга-стоматолога на поширені запитання

Я страшенно боюся уколів. Ще в дитинстві ховалася по закутках від мами, яка, до слова, дуже вправно їх робила, бо була медсестрою. Так вийшло, що для лікування зубів мені потрібно було зробити знеболення у хірурга-стоматолога. І, як тільки увімкнулася хірургічна лампа, у мене почало сіпатись око і спітніли долоні.

– Уважно подивіться на мене, – спантеличив мене кремезний хірург. – Хіба вам може зробити боляче людина, у якої шапочка – з єнотиками?
І справді – хвилювання як рукою зняло, хотілося ж роздивитися тих єнотиків.

– Кумедні шапочки – мій антистрес-метод для пацієнтів, – ділиться Максим Максименко. – Їх мені купує дружина. Нещодавно ще з’явилася шапочка з лисичками. Це трохи психологічно розвантажує людину під час прийому, адже, як правило, до стоматолога бояться йти, а особливо до хірурга-стоматолога.

Максим Максименко навчався в Івано-Франківському національному медичному університеті, проходив інтернатуру на базі Луцької міської стоматологічної поліклініки, де й згодом працював. Із народженням доньки Максименко перейшов лише на приватну практику із більш гнучким графіком, аби приділяти більше уваги малечі, і нині лікує зуби пацієнтам «ZUBY dental studio».

Хірург-стоматолог розповів, що роблять із видаленими зубами, чи обов’язково треба позбавлятися від зубів мудрості, як доглядати за ротовою порожниною після операції та чому не варто лишати місця без зубів, де з певних причин їх немає.

– Чи боялись ви в дитинстві лікувати зуби?

– Моя мама – терапевт-стоматолог, батько – лікар швидкої допомоги. На мій вибір стати саме хірургом-стоматологом, до речі, повпливав тато. Я потрапив якраз у такий цікавий період, коли застаріла радянська стоматологія почала поповнюватися західними методиками, апаратурою, анестетиками тощо. І мене мама так вправно лікувала, що я майже не боявся.

– А вам доводилося заспокоювати пацієнтів?

– У таких випадках я намагаюся пожартувати, більше говорити під час прийому, не лишати пацієнта наодинці в тиші, і… одягати цікаві шапки!

Дитячий прийом – специфічний. Справа в тому, що дитячий прийом у стоматолога насправді розпочинається не в клініці, а вдома. Важливо, щоб батьки пояснили дитині, що це для її добра, що її відведуть до хорошого лікаря, а не вигадували жахастики. Намагаюся «розрядити» дитину, переключити її увагу з стоматологічних втручань на щось інше, перетворити прийом у гру, і я зроблю усе, щоб боліло якомога менше. Я ніколи не обманюю дітей, не кажу, що укол не буде боліти. Буде, але зовсім трішечки. Однак, є діти, які відмовляються від прийому. Якщо декілька разів поспіль ми не можемо вмовити маленького пацієнта, то рекомендуємо лікування під седацією.

– Коли узагалі треба здійснити перший візит до стоматолога?

– Як тільки у дитини прорізався перший зуб. Відтоді раз на рік треба відвідувати стоматолога. Це потрібно для того, аби побачити якої форми зуб, як батьки доглядають за ним (так, чистити треба після появи першого зуба), який стан ротової порожнини тощо.

Своїй доньці ми вже купили малесеньку щітку, яка одягається на пальчик. Чекаємо, поки проріжеться перший зуб. Невдовзі доведеться шукати лікаря-стоматолога (сміється).

– Чимало людей думає, що чи не єдиний обов’язок хірурга-стоматолога – видалення зубів. Чи так це?

– Насправді видалення зубів – менше частина роботи, яку я виконую. Переважно це – оперативні втручання, наприклад, імплантації.

Якщо ми видаляємо зуб, то відповідно потрібно його заміщати. Зуб – малесенька ланочка цілої зубощелепної системи. Тому у разі випадання однієї ланки можуть початися серйозні проблеми з замиканням зубних рядів, наприклад, сусідні зуби можуть зміститися у сторону видаленого, щелепа може висуватися вниз до видаленого зуба, як наслідок людина неправильно жує, виникає дискомфорт при жуванні, починає щось хрустіти в суглобах та інше.

– Чи у всіх випадках можливо «вживити» зуб? Він може не прижитися?

– Дентальна імплантація – сучасний метод лікування адентії (втрати зубів). Є кілька етапів: хірургічний, ортопедичний та профілактичне обслуговування. Ми вживляємо дентальні імпланти в кістку щелепи, ортопеди ставлять коронку, а далі пацієнт повинен приходити раз на рік для обслуговування під час якого ми дивимося, до прикладу, чи просідає кістка, чи потрібно перебазувати протез, чи треба замінити тимчасові конструкції на постійні. На жаль, останній етап завжди упускають. За будь-якою ортопедичною конструкцією потрібно слідкувати.

Зуби можна замінити не тільки дентальною імплантацією. Є знімні конструкції, мостоподібні конструкції. Дентальна імплантантація хороша тим, що у разі відсутності одного зуба можна зберегти й інші. Для того, аби поставити місток, потрібно сусідні зуби, здорові зуби спиляти. При імплантації ми ставимо безпосередньо в кістку, де відсутній зуб, імплантант і до нього фіксуємо коронку. При цьому сусідні зуби лишаються неушкодженими. Кістку, до речі, можна наростити у разі її відсутності, але не біля свого зуба.

Окрім того, коли є кінцевий дефект зубного ряду, ставлять два імплантанти і формують місток на них. І це будуть незнімні зуби, майже природні. Чому майже? Таким ідеальним як природній зуб не буде жоден імплант. Я прихильник того, що завжди потрібно боротися за свої зуби, не можна так просто їх видаляти, бо щось не подобається. На видалення зуба мусять бути чіткі показання, коли користь від лікування перевищуватиме шкоду.

Щодо процесу приживання. Сучасні імплантанти із сучасними поверхнями приживаються у 99 % випадків при умові, що людина соматично здорова. Є певні хвороби, які можуть перешкоджати процесу: цукровий діабет, дистрофічні хвороби з порушенням остеогенезу, онко (через прийом підтримуючих препаратів). Якщо пацієнт здоровий та імплант не приживається, ймовірно, або лікар припустився помилки, або пацієнт не доглядав за ним. До імплантів повинна бути удвічі ретельніша гігієна, аніж до своїх зубів. Для цього, окрім щітки, використовують дентальні флоси, іригатори.

– А як щодо вінірів. Тепер дуже популярно їх ставити.

– Вініри – ортопедична конструкція, як коронка чи вкладка. Під вінір зуб пиляється мінімально. Після цього зі спеціальних тонких матеріалів, які здатні витримувати значні навантаження, роблять вінір. Чому вони популярні? Вони дозволяють при мінімальній інвазії відновити естетику, тобто зробити світлішими зуби, поміняти форму, усунути косметичний дефект, як от потемніння зуба внаслідок лікування (таке часом стається). Але, знову ж таки, на встановлення вінірів мають бути покази.

– Від чого може виникати рухомість зубів?

– Основна причина рухомості зубів – втрата кісткової підтримки навколо них. Нову кістку довкола свого зуба наростити, на жаль, неможливо, але можна контролювати процес резорбції (розсмоктування кістки). Для цього потрібно періодично відвідувати лікаря. Якщо пацієнт буде дотримуватися порад, то зуб може простояти й 20 років.

Окрім того, тимчасову рухливість зуба може виникати при гострих запальних процесах, наприклад, коли навколо нього є загострення хронічного періодонтиту, гострий періодонтит, коли усе набрякло. Однак, коли пролікувати проблему рухомість минає.

– Куди зникають зуби, які видалили?

– Є декілька варіантів. Якщо ми видаляємо зуб за ортопоказами, внаслідок травми або є ретенція (відсутність зуба в зубному ряду при наявності його зачатка в щелепі), тобто коли зуб не інфікований, то зуб можна віддати людині, якщо вона забажає.

Другий варіант – іноді ми віддаємо зуби для лікарів-інтернів і студентів стоматологічних факультетів, адже у них є фантомний курс і вони повинні відпрацьовувати свої мануальні навички на зубах, а не на пацієнтах. Вони працюють з цими зубами, зокрема лікують, пломбують.

Третій варіант – утилізація. Зуби дезінфікують і захоронюють на полігоні.

– Лікар, як правило, питає про наявність алергічних реакцій на анестетики. Але якщо пацієнт цього не знає? Були непередбачувані випадки?

– Алергія – хвороба, яка й справді трапляється у стоматології. У моїй практиці, на щастя, не траплялося алергічних реакцій на препарат, які б загрожували життю. У практиці більшості знайомих лікарів-стоматологів теж такого не було. Але все ж періодично в Україні реєструють поодинокі випадки анафілактичного шоку, набряку Квінке через анестезію.

Є певні протоколи, за якими стоматологи мають працювати. Якщо пацієнт говорить, що він, наприклад, астматик, алергік, має автоімунні захворювання, то його я відповідно можу скерувати на спеціальні алергологічні проби. Після результатів я можу побачити на які анестетики можлива реакція, а на які – ні. Якщо у пацієнта є реакція на всі місцеві анестетики, що буває вкрай рідко, рекомендую лікування під седацією.

– У яких ще випадках зуби лікують під седацією?

– Для цього мають бути певні покази (важкі соматичні захворювання, психічні захворювання, порушення рухів та рівноваги) чи бажання людини (якщо вона дуже хвилюється, її не можна вмовити на лікування під місцевою анестезією). У хірургічній стоматології седація потрібна під час довготривалого втручання, коли, наприклад, ми проводимо тотальну реабілітацію і операція триває 2-3 години. Як правило, коли йдеться про седацію, то один зуб не лікують. Усе ж таки за один прийом намагаються полікувати все: роблять гігієну, лікують, видаляють зуби. Седація заради одного зуба, як на мене, – занадто. Перед введенням у медикаментозний сон людину ретельно обстежують.

– Від зубів мудрості треба позбавлятися чи можна їх просто лікувати?

– Філогенетично у людини – 32 зуба. Однак, 2-3 тисячі років тому їжа була більш жорсткою і твердою, тому людям були потрібні моляри для жування. Відповідно ці зуби виростали і з ними не було проблем. Але тепер їжа зовсім інакша, уже не відбувається такого жувального навантаження, тож через це тепер ми маємо проблеми з «вісімками». У 90 % випадків вони ростуть неправильно і навіть узагалі не можуть прорізатися. Через те, що зуби мудрості ростуть неправильно, утворюються «кишені», котрі є сприятливим середовищем для різноманітних бактерій. Тому виникають ускладнення – від перикоронариту, коли місце над вісімкою запалюється і людина не може відрити рот, до різних абсцесів, флегмонів, адже простори з’єднані з анатомічними просторами шиї, накопичений гній може мігрувати і нижче, спричинивши серйозні ускладнення, що загрожують життю.

Зуби можуть прорізатися, але знову ж таки, якщо немає місця в зубному ряді, вони прорізаються неправильно, наприклад, виростають в щоку, язик, піднебіння. Ще «вісімки» за браком місця починають тиснути на зубний ряд і може утворюватися скупчення зубів у фронтальній ділянці, тобто вони просто можуть покривитися.

Коли ж зуби мудрості прорізалися правильно, виникає проблема в їх лікуванні, бо дістатися до них буває вкрай важко, я б навіть сказав, що фактично неможливо.

У більшості випадків «вісімки» рекомендую видаляти, вони – рудимент, як і апендикс. За кордоном, відповідно до протоколів, зуби мудрості рекомендують видаляти у 14-15 років, бо в цей період вони фактично не мають корінців, вони ніби кульки у щелепі і технічно такі зуби видалити значно легше, виникає набагато менше ускладнень.

– Як потрібно доглядати за ротовою порожниною після операції?

– Найголовніше правило після оперативного втручання – не чіпати ділянку операції. Певний час не можна їсти (у середньому 2 години), не можна вживати гаряче, адже це може викликати кровотечу, бо судини розширюються. Також не рекомендую полоскати ротову порожнину в день операції. Чому? У рані утворюється кров’яний згусток. У перший день він дуже ніжний, він не дозволяє потрапляти залишкам їжі у рану, а під час ополіскування згусток можна вимити і отримати проблеми. Це основні правила.

– Кажуть, що потрібно з’їдати одне яблуко в день, аби ясна і зуби були здоровими. Міф це чи правда?

– Не міф, але й не до кінця сформована думка. Не тільки яблука треба їсти для здоров'я зубів і ротової порожнини та всього організму, а й різні свіжі фрукти та овочі, що містять багато вітамінів і клітковини. Коли ми їмо яблука, то цей процес теж відіграє роль гігієни. Якщо ж під час кусання виникає кровоточивість ясен, треба бігти до лікаря, адже є певна проблема.

– Як обрати пасту та як часто варто змінювати щітку?

– Як казав відомий лікар-стоматолог Ярослав Заблоцький, паста потрібна для того, аби чищення зубів приносило задоволення. Обирайте «смачнішу» пасту для вас. Однак, є низка лікувальних паст, наприклад, із підвищеним вмістом фтору, ними я рекомендую користуватися лише за призначенням лікаря.

До вибору зубної щітки потрібно підходити більш ретельно. Завжди потрібно брати щітку середньої жорсткості. Завжди. Щітки м’якої жорсткості треба використовувати за призначенням лікаря, зокрема коли є гострий катаральний гінгівіт (запальний процес ясен), коли щітка середньої жорсткості призводить до подразнення ясен. Жорстка щітка може травмувати ясна.

Щітку необхідно замінювати раз на місяць.

– Як часто потрібно звертатися до фахівця, аби уникнути проблем із зубами? У нас, як правило, похід до стоматолога відбувається перед Різдвом, Великоднем чи весіллям…

– Моя рекомендація – звертатися до стоматолога на профілактичний прийом хоча б раз на рік. Цього достатньо, аби лікар-стоматолог визначив об’єм роботи і усував проблеми на початку, коли ускладнень немає. От якраз перед святами раз у рік можна приходити (сміється). Ще раджу знайти «свого» лікаря і приходити лише до нього на прийоми. Я дуже добре знаю усіх своїх постійних пацієнтів, знаю їх проблеми, знаю, на що звертати увагу, так ефективніше вести профілактичні огляди.

Надія МІЩУК
Фото – Ігоря ДИНІ та з архіву Максима Максименка

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.