ТОП-10 волинських кандидатів, які найбільше витратилися на виборах

Долю виборчої кампанії вирішує зазвичай кілька факторів: удача, робота кандидата та робота конкурентів кандидата. Якщо перший чинник передбачити важко, то кампанію можна спланувати, і такий план потребує значних інвестицій.

Відповідно до закону, усі капіталовкладення мають бути прозорі та публічні. Додержання цього принципу можна назвати першим тестом на добросовісність ще кандидата в обранці народу.

Судячи лише з того, що не всі претенденти у крісло нардепа звітувалися про витрати, говорити про чесні вибори в Україні поки зарано.

Чим живиться передвиборча кампанія?

В ідеалі кампанії кандидатів у народні депутати мають фінансувати суто виборчі фонди. Причому кошти за ту чи ту послугу, пов’язану з агітацією, мають перераховувати тільки у безготівковій формі.

Виборчий фонд кандидатів формується з їхніх коштів коштів та добровільних внесків фізичних осіб. Водночас закон не передбачає обмеження у фінансуванні й кількості перерахувань власних коштів кандидата.

А на практиці часто буває, що роботу агітаторам оплачують живими грошима, а публікації у ЗМІ мають ознаки джинси. Тобто прихованої політичної реклами, що не містить спеціальної позначки про рекламність матеріалу.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про вибори народних депутатів», кандидати повинні не пізніше як на десятий день з дня реєстрації відкрити рахунок свого виборчого фонду. Саме на цей рахунок і мають надходити кошти для агітації за кандидата. Витрачання коштів повністю припиняється о 18-й годині останнього дня перед днем голосування.

Розпорядником коштів може бути кандидат або призначена ним людина з-поміж зареєстрованих довірених осіб. Розпорядник має облікувати використання коштів фонду та, відповідно до частини 6 статті 49 цього ж Закону, не пізніше як на десятий день після голосування подати до ЦВК фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду.

Аналізує ці звіти Центральна виборча комісія. Якщо вона виявляє порушення, то має повідомити про це правоохоронні органи. Відповідальності за неподання звітів у законі не передбачено.

Найбільші марнотрати виборчої кампанії

Щоб отримати звіти кандидатів у народні депутати, треба подати офіційний запит до ЦВК. Отже, судячи з відповіді ЦВК, на 5 грудня 2012 року декларації подали 24 кандидати. Усього на Волині балотувалося 75 кандидатів, десять із них зняли свої кандидатури.

З 24 декларацій дві, а саме Петра Олешка та Бориса Загреви, заповнені неточно. В Олешка, який балотувався у 23-му окрузі (центр у Маневичах), не вказано загальної та постатейної сум витрат. А в Загреви, який ішов по 20-му округу (центр у Горохові), не вказано сумарну суму витрат. Якщо ж порахувати суму, з огляду на розписувидатків, то цифра виходить більшою, ніж та, яку вказано у графі загального прибутку на рахунок фонду.

Цікавим є те, що два кандидати, які подали звіти, взагалі не витрачали кошти на кампанію і навіть не наповнювали рахунки. Ідеться про Дмитра Лактіонова (округ № 19) та Віталія Кварцяного (округ № 22).

ТОП-10 грошових мішків виглядає так.

1. Ігор Палиця – 3 869 758 гривень

Усі 3,9 млн гривень, витрачених із виборчого фонду, є власними коштами кандидата. Хоча у 2011 році Ігор Палиця задекларував лише 232 тис. гривень доходу, які він заробив на посаді народного депутата, не погребувавши й 35 тисячами матеріальної допомоги. Зазначалося, що жодних коштів на рахунках у банках, акцій підприємств чи часток у статутному капіталі фірм Палиця не має.

У країні, яка справді бореться з корупцією, а не імітує таку боротьбу, інформація про те, що народний депутат лише офіційно витратив на свою виборчу кампанію в 17 разів більше власних коштів, ніж заробив за минулий рік, уже мала би зацікавити компетентні органи…

Найбільше Палиця витратився на засоби масової інформації – майже 2,5 млн гривень. На виготовлення агітпродукції пішло 252 тис. гривень, на проведення концертів, виготовлення фільмів та зовнішню рекламу – 580 тис. гривень. Майже 530 тис. витрачено на оренду та виготовлення рекламних щитів.

Очевидно, що Ігор Палиця не шкодував грошей задля омріяного депутатства. Зрештою, сподівання самовисуванця справдилися, і 40,27% лучан, що прийшли на вибори, віддали йому свої голоси.

2. Степан Івахів – 2 724 061 гривня

Як і в попередньому випадку, всі кошти у виборчому фонді були власними коштами кандидата. Але суттєва різниця полягає в тому, що співвласник групи компаній «Континіум» задекларував за 2011 рік 12,5 млн доходів. Ще 97 млн гривень Івахів зберігав у банках, 58 млн – в акціях підприємств, а 6,5 млн гривень – це внески до статутного капіталу товариств, підприємств, організацій.

На ЗМІ Степан Івахів витратив зі свого виборчого фонду 1,2 млн гривень, майже1,2 млн – на виготовлення агітпродукції, 142 тисячі – на проведення концертів, публічних заходів, майже 195 тисяч – на оренду приміщень, транспорт, виготовлення рекламних щитів.

У підсумку Степан Івахів таки став народним депутатом, набравши тільки на 836 голосів більше, ніж його основний конкурент з Об’єднаної опозиції Ігор Гузь, який витратив зі свого виборчого фонду ушестеро менше коштів.

3. Геннадій Частяков – 1 405 180 гривень

Усі витрачені кошти належать кандидатові. Принаймні так вказано у звіті про надходження і використання коштів.

Кампанія обійшлася Частякову в добру копійку, адже його власний дохід за 2011 рік сягнув 1 млн 270 тис. гривень. Родина заробила 1 млн 280 тис. 270 гривень, а статутні вклади становлять 706,5 тис. гривень.

Більш як мільйон гривень кандидат витратив на публікації у ЗМІ й ефіри на радіо та телебаченні. А найменше, тобто 62 тисячі, Частяков заплатив за розміщення реклами на зовнішніх носіях, проведення концертів, вистав або інших публічних заходів.

У підсумку Геннадій Частяков посів лише четверте місце по Володимир-Волинському окрузі, набравши 9,15% голосів виборців.

4. Олександр Киричук – 997 110 гривень

На 0,3% менше у 19-му окрузі набрав висуванець УДАРу Олександр Киричук, проте й витратив він на півмільйона гривень менше.

З майже мільйона гривень виборчого фонду лише 39 тисяч добровільно пожертвували фізичні особи. Решта належала самому кандидату. Зауважимо, що за 2011 рік Киричук та його сім’я заробили тільки 100 тис. гривень, тобто вдесятеро менше, ніж витратилися на вибори. Щоправда, у декларації вказано, що він мав і внески до статутного капіталу підприємств на 1,9 млн гривень.

Основні статті витрат виборчого фонду Киричука: ЗМІ – 487 тис. гривень, виготовлення агітпродукції – 364 тис. гривень, інші витрати на передвиборну агітацію (зовнішня реклама, концерти тощо) – 111 тис. гривень.

5. Сергій Мартиняк – 804 572 гривні

Власник агропромислової групи «Пан Курчак», який 2011 року мав дохід у понад 5 млн гривень та ще 181 млн гривень у статутному капіталі підприємств, на виборчу кампанію витрачав свої кревні.

Фонд кандидат наповнював власними коштами.

Найбільше коштів із виборчого фонду Мартиняка пішло на виготовлення агітпродукції – 350 тис. гривень. Ще 299 тисяч – на агітацію в ЗМІ та 93 – на інші види агітації на кшталт проведення публічних заходів.

Попри невелику різницю в голосах, Мартинякові таки вдалося вибороти перемогу в Романа Карпюка і стати народним депутатом.

6. Борис Загрева – 802 300 гривень

Як ми зазначили, кандидат, який до останнього часу працював директором департаменту МНС, подав неточний звіт. У графі, де потрібно вписати загальну суму, він вписав 798 тис. 548 гривень. Усе це – добровільні внески фізичних осіб.

Цікаво, що, згідно з декларацією, за 2011 рік кандидат заробив 161 тисячу 756 гривень, а його сім’я – майже 47 тисяч.

Рівно 35 тис. 640 гривень добровільних внесків до фонду Борис Загрева повернув. Загальної суми витрат кандидат не вписав, втім, підрахувавши постатейно витрати, можна побачити загальну суму витрат у 802 300 гривень.

Найбільше грошей кандидат витратив на ЗМІ, а саме на оплату ефірного часу на телебаченні. Йдеться про 211 тис. 552 гривні. На радіо кандидат виступав значно менше. За ефірний час, згідно зі звітом, заплачено лише 300 гривень. На транспорт пішло більш як 82 тис. гривень.

7. Олена Голєва – 696 000 гривень

Ця кандидатка 20 тисяч отримала як добровільні внески від фізичних осіб, решта витрат – її власні кошті. Підприємець Олена Голєва у декларації вказала, що за 2011 рік заробила 452 тис. 902 гривні. Однак разом з сім’єю вона має вклади у банках та частку у статутних фондах на 47 мільйонів 920 тисяч 613 гривень. Найбільшою статтею витрат для Олени Голєвої стали засоби масової інформації.

За публікації та рекламу в ЗМІ кандидат заплатила майже 400 тисяч гривень. Найдорожчою була агітація на телебаченні. А ось на оплату оренди приміщень для прес-конференцій, дискусій та публічних дебатів Голєва використала лише 125 гривень. До речі, на поточному рахунку в кандидата ще залишилося 1642 гривні та 75 копійок. Згідно з законодавством, вони підуть до державної скарбниці.

8. Іван Смітюх – 690 712 гривень

Колишній голова Ковельської районної адміністрації заробив за 2011 рік 1 мільйон 502 тис. 123 гривні. З них 39 тис.623 гривні – це зарплата, а майже півтора мільйона – продаж майна. Незважаючи на те що більш як половину від цієї суми кандидат витратив на кампанію, вибори він з тріском провалив.

Фонд кандидат наповнив власним коштом (214 тис. 947 гривень) та добровільними внесками фізичних осіб (475 тис. 765 гривень). А от витрачав переважно на ЗМІ. За ефірний час на телебаченні та радіо, публікації в газетах Смітюх заплатив 390 тис. 220 гривень, 500 гривень з фонду кандидата пішло на оплату поштового зв’язку.

9. Ігор Єремеєв – 670 924 гривні

Усі гроші кандидата, який виграв округ, – добровільні внески фізичних осіб. Цікаво, що з-поміж усіх претендентів на нардепівське крісло обранець здав одну з найбагатших декларацій за 2011 рік. Ідеться про майже 5 мільйонів гривень разом із грошима, які заробила сім’я. Крім того, вказано 22 мільйони гривень, які протягом року були інвестовані в бізнес.

Цікаво, що у звіті зазначено, що 1965 гривень кандидат повернув фізичній особі, яка зробила добровільний внесок.
Майже 400 тисяч гривень Ігор Єремеєв витратив на засоби масової інформації. Найбільшу ставку кандидат, який виграв округ, робив на друковані ЗМІ, а на сувенірну продукцію з власним зображенням витратив всього 2280 гривень. Бюджет, погодьтеся, не найбільший, порівняно з іншими кандидатами-мільйонерами.

10. Валерій Діброва – 469 954 гривні

Бізнесмен-аграрій заробив торік 149 тис. 647 гривень. Доходи сім’ї становили 9 тис. 255 гривень. Але це не завадило Діброві потрапити до десятки кандидатів, які здали найзаможніші звіти про витрати. Виборчий фонд він наповнив власними коштами.

На друк буклетів, листівок та інших агіток кандидат витратив майже 103 тис. гривень. Цікаво, що кандидат не витрачав грошей на виготовлення сувенірів чи канцтовари, аудіо- чи відеозаписи. Приблизно 293 тис. гривень пішло в кишені ЗМІ. Причому кандидат робив ставку на друковані видання (понад 242 тис. гривень). Ефірний час на телебаченні коштував майже 38 тисяч, а на радіо – 12,6 тис. гривень.

Для виготовлення чи оренди рекламних щитів Валерій Діброва витратив із фонду майже 51 тисячу гривень. Залишок на рахунку становив 335 гривень та 9 копійок.

* * *

У наступному матеріалі читайте про витрати інших волинських кандидатів та про те, скільки коштував їм голос кожного виборця.

Тетяна ГРІШИНА (ВолиньPost), Андрій ЛУЧИК (Хроніки Любарта)


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.