Театральний майдан здавали, «як комуністи п’ятирічку»?

Центр Луцька цьогоріч був однією з головних «фішок» мерії. Мовляв, що-що, а міський центр має бути презентабельним і європейським. Наскільки вдалося це – може судити кожен, хто пройдеться Театральним майданом. Про деякі «підводні камені» реконструкції центрального майдану, тамтешні «довгобуди» і майбутнє нещодавно згорілого універмагу «Луцьк» - у розмові з начальником управління містобудування та архітектури Луцької міської ради Юрієм Казміруком.

– Вам як головному архітектору обласного центру Волині приємно прогулюватись центральною площею Луцька? Наш Театральний майдан, відверто кажучи, не надто затишний…

– Знаєте, потреба реконструкції Театрального майдану назріла давним-давно. Так само, як і потреба реконструкції навколишньої забудови і реставрації фасадів. Проект благоустрою готовий. Попередня влада розпочала реконструкцію площі. Але не все так зроблено, як того хотілося б…

– Що ви маєте на увазі?

– Центральна площа міста повинна мати пристойний вигляд. Сьогодні там ще дуже багато роботи. Зроблені тільки Палац культури і драматичний театр. Виходить так, що ці дві споруди вибірково вирвані з контексту. Але робити треба все в комплексі. І взагалі починати таку роботу треба із організації руху транспорту і пішоходів, бо це визначальна річ.

– А як же підземний перехід, про який влада то згадує, то забуває?

– Земельну ділянку, яку займає Театральний майдан, рішенням сесії Луцької міської ради віддано в оренду ТзОВ «Магніт». Вони приступили до проектування підземних торгових рядів з паркінгом.

– Але, щоб втілити цей задум вони мусять знайти інвестора?

– Грошей у їхніх кишенях ніхто не рахує. Вони звернулись з клопотанням, що у перспективі це зроблять. Але чи вони будуть здавати в оренду чи господарюватимуть самотужки – це вже їхнє питання. В них договір оренди закінчується через рік. Проектна документація була зроблена із дворівневою парковкою для автомобілів. Але ця документація мала би бути комплексною, тобто розрахованою на весь Театральний майдан, починаючи з вирішення транспортної схеми і пішохідних потоків.

– Яким має бути цей підземний перехід?

– Вони зобов’язувались зробити два підземних переходи. Навпроти ЦУМу і готелю «Україна». Це така «розпашонка». Спускаєшся вниз з Театрального майдану і виходиш або біля ЦУМу, або біля готелю. Друга підземка планувалась на підйомі з вулиці Паркової. Це поворот на проспект Волі вліво на Театральний майдан. Це абсолютно грамотно.

– Для цього потрібно переносити усі інженерні комунікації?

– Так, і ця марудна робота вже майже зроблена. Про неї завжди мало хто знає. Але коли там проходять і кабелі спецзв’язку, і газ високого тиску, і вода, і каналізація, то в першу чергу мала би бути завершена ця робота. Вона невдячна, вона дуже дорога.

– Тобто не всі мережі перенесли?

– Зробили майже все, крім кабелів спецзв’язку, які «ріжуть» Театральний майдан в районі пам’ятника Лесі Українці. І коли ці всі роботи були б зроблені, то все інше, що лишалося б, це, як марафет навести. Я говорю про декоративне мощення, встановлення лавочок, освітлення, озеленення території, облаштування рекреаційних зон.

На жаль, не вистачило тих інвестиційних потужностей, і ці роботи призупинились. З одного боку це, може, і добре, бо якби розпочали перший етап роботи і розрили Театральний майдан до відмітки 4 метри, то це би було страхіття.

– Тому вирішили просто завершити мощення площі?

– Так, але терміни були скуті, тому що задумали до Дня Незалежності це зробити. Будівельники у тому сенсі нам не союзники. Це ж вони переконали владу, що треба все робити швидкими темпами. Ми ж спочатку хотіли зробити там вертикальне планування, щоб водичку розігнати, щоб люди не ходили по воді, ливневу каналізацію насамперед. А декоративне мощення думали зробити у такій національній колористиці. Але ж ні, будівельники переконали владу, що не встигають. І ми пішли на спрощення. Зрештою не встигли все одно. І вже після Дня Незалежності доробили.

– Відтак через поспіх бруківка деінде починає псуватись? У цьому сам мер Микола Романюк зізнався журналістам…

– Те, що потріскались фігурні елементи мощення, то це абсолютний докір на адресу тих, хто робив. Технологічний цикл не витриманий. Та ще й «графіті» там з’явилось – хтось серце криве намалював якоюсь чорною фарбою.

– Але нової бруківки мало для привабливого зовнішнього вигляду центру міста. Що далі?

– Театральна площа майже сформована. Лишились остаточні штрихи щодо благоустрою фасадів, мощень, освітлення. Дав доручення міський голова, і ми розробляємо зараз в одному стилі світильники, лавочки, смітники.

– А як щодо торгівлі на головній площі Луцька?

– Морозиво і сік потрібні на Театральному майдані. Окуляри, я вважаю, теж потрібні. Але коли починають продавати руберойд, землю і саджанці для дерев, або організовують там виставку сільгосптехніки з культиваторами, то тут я категорично проти. І нехай як хочуть оцінюють ці мої слова можновладці.

– Фасад славнозвісного «Бім-бому» у центрі Луцька теж не тішить око. Цей будинок планують нарешті підрихтувати?

– Та плитка давно своє віджила. Вона відходить у минуле і естетично, і технічно. Вона є загрозою, бо відшаровується цілими квадратними метрами.

Я був присутній під час діалогу міського голови із жителями цього будинку. Настільки вже насторожено вони сприйняли пропозицію щодо реконструкції фасаду, що й не передати.

– Може, вони непокояться, що зроблять гірше?

– Бояться, що розмісять там рекламу, а то й звукову чи світлову рекламу, яка може заважати.

– А в бюджеті міста є кошти для ремонту цієї будівлі?

– Напевно, бюджет не винесе таких навантажень. Я вважаю, що для ремонту таких фасадів був би резон використовувати допомогу тих, хто хоче якось себе зарекомендувати перед людьми. Це меценати, бізнесмени, спонсори. Я розумію, що це насторожено сприймають люди…

– Але зрештою нехай рекламуються та піаряться, аби…

– Так, аби користь була. А ми мали діалог зі структурами, які готові були це зробити. Але я не хочу називати прізвища.

– А фонтан на місці «корита», облаштованого під дитячий майданчик, лучани коли-небудь побачать?

– Інженерні мережі та насосна станція зроблені. Сьогодні цей об’єкт носить статус незавершеного будівництва. Рано чи пізно його треба довести до ладу. Бо чим довше він стоїть ось так, тим більше втрачає бюджет.

– Мер обіцяв, що зробить…

– Мер обіцяв, і я думаю, що так і буде. Ті ж меценати і спонсори висловили наміри зробити фонтан. І хай би його зробили. Я надіюсь, що воно так і буде. Тих 3 мільйони гривень – то не така велика сума.

– Тільки коли це буде – невідомо…

– Управління містобудування та архітектури пропонує до різдвяних свят по периметру дитячого майданчика поставити дерев’яні тимчасові павільйони, де б торгували вишиванками, сувенірами, дитячими виробами, книгами, кавою, глінтвейном, гарячим шоколадом, подарунками, апельсинками. Я не бачу у цьому нічого поганого. Так роблять у багатьох містах. Звичайно, пильнувати треба, щоб не смітили. Не хочеться, щоб на Різдво там була така дірка. А до весни треба розробити документацію, посилити пошук інвестора і зробити той фонтан нарешті влітку. Це було б ідеально.

– Центральну площу ще чепурити і чепурити до презентабельного вигляду, а вже і центральний універмаг просить ремонту після пожежі. Тут вже косметичним ремонтом не обійдеться, чи не так?

– Міськвиконкомом видано містобудівні умови і обмеження на реконструкцію приміщення ЦУМу. Це, до речі, не стосується того проекту, який після пожежі з’явився в інтернеті. Це старий проект.
Є сьогодні рішення, є дозвіл. Там лишень передбачається надбудова шостого поверху, щоб зробити якусь рекреацію, верхню терасу. Оздоблення фасадів дійсно ми бачимо в такому стилі хай-тек з внутрішнім переплануванням, з облаштуванням ескалаторів, траволаторів. Але є дуже велика проблема – місць для паркування немає. Можна проектувати що завгодно, але коли не відрегульоване транспортне питання, то туди ніхто не приїде скуповуватись.

Розмовляла Ірина КАЧАН
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.