«Хочеш виясняти атнашенія, іди за угол»: як у Луцьку реагують на насилля у людних місцях. ЕКСПЕРИМЕНТ

Як би ви реагували, якби побачили, що молодий хлопець, чоловік проявляє агресію до жінки у людному місці? Вступилися б за жертву насилля чи просто пройшли б повз, нехай розбираються самі?

Соціальний експеримент на тему сімейного насилля влаштувала у Луцьку компанія молодих активістів. Вирішили перевірити, як реагуватимуть люди на ситуацію, коли молода дівчина – жертва знущань, фізичної розправи і морального тиску, а хлопець публічно демонструє свою лють.

За статистикою, кожна 5 жінка в Україні стикалася з тією чи іншою формою насильства. Загалом 90% постраждалих від насильства – саме жінки.

2 години акторської гри, декілька прихованих камер, понад 10 постановок у різних локаціях міста: що з цього вийшло

Організаторка акції – 18 річна лучанка Дарина Сасюк, яка не з чуток знає, що таке бути жертвою насилля. Каже, що ідея влаштувати таку акцію виникла дуже давно і полягала власне у висвітленні тематики насилля над жінками. Їй було цікаво провести цей експеримент не лише тому, що тема – доволі гучна і актуальна, але й тому, що колись дівчина і сама стала жертвою.



«Я тоді навчалася у 9 чи 10 класі. Була зима і темніло досить рано. Я саме поверталася зі школи додому і помітила, що за мною йде якийсь дивний чоловік. Спочатку не звертала уваги, а потім зрозуміла, що він дійсно пришвидшив крок, як і я. Йде за мною, видно було, що п’яний. Я відразу почала телефонувати татові, аби він вийшов назустріч. Той чоловік раптово наздогнав мене, почав шарпати, казати, що зґвалтує, тягнув за руку… Я дуже перелякалася, почала вириватись, коли вдалося, то побігла до кіоска і побачила там якусь жінку. Стала кричати до неї «Мамо, мамо», аби чоловік зрозумів, що я тут не сама, в той момент прибіг і мій тато, але чоловік, що тільки-но грозився мене зґвалтувати, вже втік кудись. Ми із татом викликали поліцію, я розповідала правоохоронцям, що відбулося, адже ситуація могла б закінчитися зовсім інакше, люди при цьому були недалеко», – розповідає Дарина і каже, що це непоодинокий випадок і у неї є багато знайомих, які так само опинилися не в тому місці і не в тій компанії, деякі із ситуацій закінчилися не так добре.

Саме тому вона і вирішила акцентувати увагу на тому, що люди повинні реагувати на ситуації, коли комусь загрожує небезпека, повинні захистити і допомогти, якщо мають можливість.

За декілька днів перед самою акцією Дарина виклала оголошення в Instagram, аби знайти акторів, що могли б допомогти із постановкою сценок скандалу. На її ініціативу відразу відгукнулося декілька охочих долучитися. Микола Балабаш та Ніна Грисюк зіграли пару, яка гучно скандалила в публічних місцях. Дівчині довелося навіть декілька разів отримати постановочного ляпаса (для реалістичності ситуації).



Микола Балабаш вважає, що сам факт насильства – неприпустимий, особливо, коли це стосується жінок, однак гірка правда у тому, що агресія до жінок, на жаль, не рідкість. Люди повинні розуміти і знати, як реагувати, коли стають випадковими свідками такого.

«Якщо хлопець піднімає руку на дівчину – це не хлопець. Він не має гідності і честі. Яка б це дівчина не була, щоб вона не зробила, які б передумови конфлікту не були», – каже Микола. Зізнається, що навіть для постановки бити дівчину йому було психологічно складно, хоч і не завдавав справжніх ударів.



Перед самим перформансом актори провели одну репетицію в невеличкому сквері, де майже не було людей, аби не привертати зайвої уваги, поки це не потрібно.

«Спочатку було трохи складно», – зізнається Ніна Грисюк. – «Ми могли засміятися, жартувати, хоч і усвідомлювали, на скільки серйозну і жахливу ситуацію зображатимемо. Однак навіть тоді, коли «скандалили» ще на репетиції, то на нас звертали увагу».

Розповіла, що був один хлопчик, років 10–11, проїхав на велосипеді повз, а потім повернувся до акторів, аби вступитися за дівчину. Його не злякало те, що Микола був старшим, поводився агресивно, він вчинив як справжній чоловік ще у такому юному віці.

«Також одна старша жіночка, яка йшла разом із чоловіком, стала на мій захист. Тоді ми відразу ж пояснили, що це лише репетиція експерименту. Натомість вона сказала, що коли б усе було по-справжньому, то вже почала б мого партнера бити сумками, якби він не зупинився», – розповідає Ніна.



«Майже пів години лайок на людях і ось він – перший герой!»

Влаштовувати публічні скандали вирішили почати біля входу в Центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки. У суботу ввечері тут чимало людей різного віку.

У Ніни дзвонить телефон. Їй нібито телефонує вигаданий персонаж Ілля, який за легендою і став причиною сварки молодої пари. Завданням Миколи було зіграти так, аби люди зрозуміли у чому ж суть конфлікту, завданням Ніни було зіграти роль жертви так, аби її хотілося захистити.

Він бачить, що це «Ілля», починає гучно випитувати, що ж це за людина, далі – активна і динамічна сцена ревнощів, яка плавно перетікає у фізичне і психологічне насильство.

Перша спроба завершилася невдачею

Спочатку люди просто проходили повз, оглядалися. Одна із перехожих забрала дітей до себе і просила не дивитися туди, де активно розмахує руками Микола, двоє дівчат і взагалі влаштували собі «кінопоказ» на лавочці поруч, інші ж поводилися так, ніби нічого не відбувається.

Звична справа – молодь свариться, хлопець б’є дівчину, а вона намагається усе пояснити, принижуючись, плаче і благає не застосовувати сили. Їй боляче.

Коли за хвилин 7 такої сварки люди просто розійшлися, аби не заважати нашим героям, то локацію вирішили змінити і пройти трохи глибше у парк. Наступну постановку влаштували навпроти кав’ярні, де люди саме купували напої і морозиво.

Реакції знову – 0.

Такими ж були результати і наступних трьох–чотирьох перформансів у різних точках центрального парку. Важливо було обирати локації так, аби не зустріти «знайомих облич», які вже були свідками скандалу, тому актори робили невеличкі перерви.

Десь за хвилин сорок після початку експерименту таки знайшовся перший герой-доброволець, який і вступився за дівчину.

Ним виявився лучанин Роман Шостак. Хлопець саме сидів зі своєю подругою на одній із лавок, коли Микола і Ніна сварилися поруч. Людей було не так багато, як у попередніх випадках, певно, це й «врятувало» Ніну від хамства її ображеного коханого.

Психологічно, коли люди бачать, що навколо є ще й інші, то вважають, що ті «інші» й можуть допомогти, але парадокс у тому, що ніхто не хоче бути першим.



Роман спочатку оглядався на гучні крики нашого актора і продовжував спілкуватися зі своєю подругою, але вже після того, як Ніна отримала перший ляпас, негайно кинувся її захищати.

Каже, що просто не міг собі дозволити дивитися на цю картину, аби жодним чином не втрутитися. Переконує, що для нього насилля – зовсім неприпустиме і, вже якщо він став свідком такої картини у людному місці, то вважає своїм обов’язком відреагувати. Цікаво, що і він, і декілька наступних героїв стверджували, що «кожен на моєму місці вчинив би так само», однак таких «кожних» виявилося зовсім мало.

Спойлер: лише шестеро людей із безлічі перехожих наважилися захистити дівчину.



Вирішили поцікавитися, чому ж інші люди, які проходили повз, жодним чином не відреагували на ситуацію.

Відповідали по-різному: хтось казав, що це їх не стосується, мовляв, молодь сама розбереться, хтось звинувачував дівчину в тому, що вона дозволяє таке: «Може ж просто піти», інше переконували, що все було неправдоподібно і їм відразу здалося, що це постановка, тому продовжували дивитися, деякі люди казали, що це було схоже на «приколи з Тік-Тока», думали, знімають якісь ролики для самопіару і лайків у соцмережі.

Змінили локацію і ледь не втратили головного актора

Вирішили, що час змінювати локацію і направилися до Театрального майдану.

«Коля, Ніна, дивіться, там попереду нацгвардійці йдуть, може ризикнете?»

Микола швиденько зорієнтувався, Ніну за руку і гайда влаштовувати скандал просто перед екіпажем правоохоронців поблизу пішохідного переходу на проспекті Волі. Троє нацгвардійців спочатку і не зрозуміли, що відбувається, адже поки у них було «червоне» на світлофорі, актори почали розігрувати гучний скандал. Спочатку вони лишень декілька разів озирнулися, але коли в хід пішла фізична сила, нацгвардієць із шевроном «Суринович» на зеленому камуфляжі негайно підійшов до Миколи зі словами: «Шановний, пройдіть з нами!».

Поки «зеброю» вже йшли люди, наша команда намагалася пояснити, що це – лише соціальний експеримент і ми вдячні працівникам структури за те, що вони не минули проблеми насилля, як більшість людей, і негайно відреагували на агресію.

«З вашими експериментами!»…



Рухаємося далі, вирішили спробувати на головній пішохідній вулиці міста – Лесі Українки, поблизу одного із супермаркетів.

Там саме стояла компанія людей – декілька чоловіків і жінки з дітьми.

Утім, як показала ситуація, вони більше хвилювалися через те, що Микола надто голосно кричав на дівчину і це заважало дітям, тож усе, що актори почули від «небайдужих»: «Хочеш виясняти атнашенія, іди за угол». Активісти спробували запитати, чому вони так зреагували, але їм лише не дуже ввічливо відповіли.

«І таке буває», – сказала Дарина Сасюк і повела команду далі вулицею.



Поблизу фонтанів на перехресті Лесі Українки та вулиці Кривий Вал знайшовся третій доброволець, що кинувся захищати Ніну від нападок її неадекватного хлопця.

Чоловік старшого віку не зміг просто сидіти і слухати усі ті образи, які лунали у бік Ніни. Якщо попередні рятівники втручалися у ситуацію лише тоді, коли у хід йшли руки, то пан, що вирішив лишитися анонімним, відреагував відразу, коли побачив агресію до молодої дівчини. Навіть коли пара почала відходити в бік, але в той час Микола продовжував грати роль розлюченого юнака, небайдужий чоловік пішов за ними, аби пояснити, що таке ставлення до дівчини – неприпустиме.

«Так зробила б кожна нормальна людина», – коротко прокоментував чоловік і пішов далі вулицею.

Інші ж, як і раніше, просто сиділи, споглядаючи усю цю картину із неприхованою цікавістю.



Пані Ірина, яка стала свідком скандалу поблизу ЦУМу, куди команда попрямувала далі, виявилася четвертою, хто втрутився у ситуацію.

Вона виявилася першою жінкою, яка вирішила втрутитися у розбірки, не стояла осторонь, спостерігаючи за конфліктом пари поруч, а як тільки побачила, що хлопець підняв руку на дівчину, негайно підійшла, аби допомогти їй.

«У мене також є донька, яку я зараз чекаю із чоловіком з магазину. Це просто інстинкт. Я також є донькою, і це нормально, коли людина реагує на таке, це – зовсім не подвиг. Таке повинен зробити кожен. Молодий чоловік поводився дуже агресивно. Я вважаю, що це – просто ненормально, стояти і жодним чином не відреагувати», – прокоментувала Ірина.

Далі ж знову – байдужа реакція.

Наступними героями стали двоє молодих хлопців Макс Салутін і Давид Єлісєєв, які встали на захист Ніни поблизу розважального центру «Промінь». Наші актори спеціально почали розігрувати скандал навпроти лавочок, де завжди відпочиває багато людей, аби привернути уваги максимальної кількості свідків.

На диво, довго грати не довелося, і юнаки не думали «можливо хтось інший зреагує», а чи не відразу почали вступатися за жертву, роль якої грала Ніна.



«Це ненормально, коли хлопець так ставиться до дівчини. У будь-якому разі, якщо ми вже стали свідками такої ситуації, то повинні якось втрутитися і допомогти», – кажуть. Питаємо: «А якби хлопця била дівчина, то ви зреагували б якось?»

«За хлопця захистилися», – сміються юнаки.

Ці герої і стали останніми з тих, кого нашим акторам вдалося спровокувати на реакцію.

Були ще спроби поблизу Меморіалу вічної слави, однак компанії, молоді родини і пари просто проходили повз, лише оглядаючись на неприємну картину.



Увесь процес тривав понад дві години. За весь цей час зреагувало лише шестеро людей, які вирішили втрутитися у скандал і стати на захист дівчини, що потерпала від насилля. Кількість тих, хто пройсто пройшов повз, озвучити важко, але це - сотні людей.



«Роль жертви було грати страшно, в якийсь момент просто зловила себе на думці, що руки трясуться, бо усе було дуже реалістично. Микола дуже хороший актор, і всі ці емоції я переживала так, ніби відбувається не за сценарієм, а в реальності. Було страшно ще тому, що я усвідомлювала, що хтось реально є чи був у такій ситуації і за них ніхто так само не заступиться, як більшість не заступалася за мене», – каже Ніна Грисюк.



Микола Балабаш вважає, що важливу роль у тому, як реагували люди, відіграє виховання батьків. «Можна вважати, що це – чужі проблеми, які звичайних перехожих не стосуються, але я раджу замислитися, а якби донька чи дівчина тих, хто просто пройшов повз, потрапила б у таку ситуацію і за неї ніхто не вступився, чи було б їм приємно?», – говорить Микола.

Дарина Сасюк вирішила назвати цю акцію одним дієсловом #ЗУПИНИСЬ.

Пояснює, що це слово для кожного має різні значення.

– Звернення до людей, що коять насилля: «Зупинись та усвідом, що ти коїш, який біль приносиш».
– Звернення до свідків: «Зупинись та зверни увагу, бо так можна врятувати комусь життя».
– Звернення до жертви: «Зупинись та говори, не мовчи, коли болить».

Дівчина переконує, що зупинятися на цьому не буде, адже її мета – привернути увагу до проблеми насилля і тим самим ставати на захист тих, хто цього потребує.



Текст і фото Валерії КОЛІСНИК.
Відео Дарини САСЮК.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.