Успішна кар’єра та щасливі дітки: луцькі мами діляться секретами тайм-менеджменту*

Бути жінкою – мистецтво. Бути люблячою і турботливою мамою, хорошою дружиною, уважною донькою, товариською сестрою і в той же час залишатись собою. Реалізовувати себе, як особистість та нарівні з чоловіком наповнювати сімейний бюджет, у якого, як зазвичай, домашніх клопотів менше. «Все це потребує сталевої стресостійкості, богатирської сили та ангельського терпіння», – скажемо ми. «І цього теж, але, насамперед, це потребує чітко розставлених пріоритетів, ідеального планування та любові до себе», - говорять героїні нашої публікації.

Лучанки Ірина ДАВИДЧУК, Ольга КУКСА та Іванна МЕЛЬНИЧУК – молоді мами, красуні та успішні у своїй кар’єрі жінки, які вдало поєднують сімейне життя і роботу на найбільшому підприємстві регіону «Кромберг енд Шуберт Україну Лу». Сьогодні вони діляться з нами своїм рецептом щастя.

Ірина ДАВИДЧУК

«Щастя бути мамою»


Як і абсолютна більшість нинішнього керівного складу компанії, Ірина розпочинала тут свою кар’єру із виробничого цеху – працювала на машині у підвідділі порізки проводів. Це було тринадцять років тому, тепер же наша співрозмовниця є начальником цілої дільниці і щасливою мамою двох чудових діток – Олександри та Данилка.

- Коли я пішла працювати на завод, Саші було 3 роки. Зараз вона юна 17-річна красуня. У цьому році закінчує школу, готується здавати ЗНО, зайнята вибором ВУЗу та майбутньої професії. Грає на гітарі, займається спортом, пише вірші, закохується – такі у неї зараз клопоти.


А 5 років тому я вдруге стала мамою, тоді на світ з'явився наш Данилко. Смішний і дуже жвавий, він приніс багато позитиву і світла в наше життя.


На роль супермами я не претендую. Як і кожна дружина, стараюся поєднувати роботу і домашні клопоти. Завжди кудись поспішаю, планую, стараюсь враховувати всі обставини, чомусь надаю більшого значення, а чимось жертвую. Але цей шалений рух і є нашим життям.

Робота на заводі навчила мене багатьох корисних речей, які важливі і в побуті. Таймменеджмент, встановлення пріоритетів, розбиття великих завдань на окремі дії та делегування дуже допомагають і вдома.

Наприклад, тепер я майстер делегувати обов'язки з прибирання на донечку. Вона моя помічниця у всьому. Домашнє прибирання ми жартома називаємо 5S (улюблені правила роботи нашого підвідділу на заводі): сортування, систематизація, самостійне прибирання, стандартизація, самодисципліна. Чоловік дуже смачно готує. Тому йому іноді можна делегувати кухню. А батьки завжди охоче допомагають з доглядом за меншим. Я вийшла на роботу з декретної відпустки, коли Данилку було трохи більше, як півтора року. Мама чоловіка замінила мене у цій нелегкій роботі. Тому я розвіюю стереотип про недобру свекруху:)) Мені пощастило.

Єдине, що, на мою думку, не можна делегувати – це мамину ласку. Не лише одягнути і нагодувати, а дарувати дітям увагу і любов – це обов'язок мами. Ми охоче читаємо книжки з сином, граємо всією сім'єю в настільні ігри, квача, доганялки, класики, м’яча, літачки, машинки, динозаврів…


Та найбільше я ціную моменти душевної близькості. Зовсім недавно, якогось із карантинних вечорів, Сашуня зібрала нас всіх на кухні, вимкнула світло і оголосила, що сьогодні день Землі і треба економити електроенергію. А значить – всі хоча б на 1 годину повинні вимкнути гаджети і будь-які електроприлади. Тому ми сиділи разом у темряві при слабкому світлі свічки і розмовляли про все на світі. Згадували смішні історії з минулого, планували, що будемо робити після карантину, вигадували всілякі дурниці та сміялися. Такі моменти роблять нас однією сім'єю. І, щиро кажучи, в мене це викликало ще більше захоплення, як у моїх діток.


Чи можу я дати якусь пораду молодим мамам?... Складно сказати. Всі ми прагнемо бути найкращими для своїх діток. Але всі ми іноді сумніваємося – чи все робимо вірно? – Вірте в себе і свої сили, але і не бійтесь попросити про допомогу. Насолоджуйтесь материнством, обнімайте і цілуйте своїх діток, бо вони так швидко стають дорослими. Обійми врятують світ.

Я безмежно рада, що на моєму життєвому шляху трапляються лише хороші, щирі люди – дружний колектив на роботі, де завжди підтримують нові ідеї та об’єднують зусилля для досягнення спільної мети. У мене емоційно-стійкий керівник, яка у критичних ситуаціях вміє замінити звинувачення відповідальністю. Робота приносить мені задоволення, а от відчуття справжнього щастя дає сім'я. Щастя бути мамою


Ольга КУКСА

«Дитячий сміх, поцілунки і обійми – це незабутні відчуття і просто словами їх передати неможливо».

Коли Ольга влаштувалася на завод, її старшій донечці Софійці було всього 2 рочки, це був далекий 2005-й. Починала з виробництва, комплектувальницею проводів. Стрімко просуваючись по кар’єрних сходинках, вже через шість років жінка стала керівником проектів VW Caddy та BMW F54.


- Було важко відриватись від малечі в такому віці, але життя завжди потребує змін, ми прагнемо кращого заради наших дітей. Звісно, у всьому мені допомагала моя мама, за що я їй буду завжди дякувати.

Коли з’явилась моя друга донечка Юля, життя заводу вирувало наповну – стартував новий проект і я багато часу проводила на роботі. Це були постійні збори, обговорення, планування, аудити. Тому і в декреті я майже не була. В цей час мене дуже підтримували мій керівник і колеги.


Діти кардинально змінили моє життя. Не стільки у плані розпорядку дня, скільки у плані психологічного сприйняття. Я відчула величезну відповідальність за їх життя і здоров’я. А також за своє життя, чоловіка і мами, бо дітям завжди потрібні батьки і підтримка, в якому віці вони б не були. Тому, моє основне правило – увага один до одного, турбота про здоров’я і безпеку своїх рідних. Не менш важливим є вміння завжди знаходити час для спільного відпочинку, відпустки і підтримання сімейних традицій. Завжди намагаюся розділяти зі своїми дітьми всі важливі події, свої та їхні. Для того, щоб мої діти не нудьгували – вони постійно максимально зайняті, звичайно ж корисними для них справами.


Мій день розпочинається, мабуть, так само, як і в більшості матусь. Прокидаюсь першою. Починаю збиратись на роботу, потім збираю своїх діток в садочок і в школу, снідаємо. Після того як завела в садочок свою донечку-квіточку Юлю, біжу на роботу. Там проходить половина мого життя і там також є мої «дітки» і моя друга сім’я. У мене чудові колеги і в яких би ситуаціях ми не були, завжди підтримуємо один одного. Робота мене тонізує і тримає у формі. Завдяки роботі я впевнена у завтрашньому дні, а завдяки своїй сім’ї впевнена в тому, що ніколи не залишусь сама.


Не бійтеся ставати мамою, бо це прекрасне відчуття ніжності і любові. Діти це сенс нашого життя. З появою дітей, життя кожної жінки змінюється, воно стає яскравішим і наповненим особливою любов’ю, якої ви раніше не відчували. Дитячий сміх, поцілунки і обійми – це незабутні відчуття і просто словами їх передати не можливо. Це треба відчути, ставши найщасливішою жінкою, мамою, дружиною. Я не знаю як би я жила без своїх дітей, вони моє все, і життя, і повітря, і вода! Я їх просто обожнюю.


Іванна МЕЛЬНИЧУК

«Діти – це наше все, наше майбутнє, наше відображення. І щоб це відображення було гарним, потрібно показувати такий же приклад».

- На Кромберг енд Шуберт я прийшла 11 років тому, студенткою 4-гокурсу спеціальності «Менеджер організації», для проходження практики. Суть роботи підприємства мені тоді була зовсім не зрозумілою, але дуже сподобались тутешні працівники – приємні, доброзичливі, комунікабельні. І дотепер багато з ким із них гарно товаришуємо.


Через рік я знову проходила практику на цьому підприємстві. Пам’ятаю, як технічний директор Славомір Качмарек, під час зустрічі зі студентами, задав нам одне запитання: «Чому ви прийшли саме на це підприємство і чого очікуєте від проходження практики?» Моя відповідь була – працевлаштування і самореалізації. Що ж, наразі все йде за планом.

Свою роботу на заводі я розпочинала із посади фахівця з управління проектами, тепер є керівником складу.

Пропрацювавши два роки, я пішла у свою першу декретну відпустку. Як зразкова мама, планувала бути в ній всі 3 роки, проте вже через півтора року знову була у робочому строю. Доглядати малечу допомагали батьки, а там трошки часу і садочок. Багато мам говорять, що декретна відпустка – це так тяжко, ті пелюшки, постійне прання, прибирання… Особисто мені складного і втомливого нічого не було. Сумувати, звичайно, не доводилося і бували різні моменти, так як у всіх, проте, якщо старатись шукати в цьому позитив, то все проходить простіше.

А щоб не потонути в побуті, потрібно урізноманітнювати своє життя. Так, домашня робота не завжди є цікавою, але, завдяки своїм дітям, я задіяна на всі 100 відсотків і кожен день проживаю інакше.


Всі діти потребують уваги, але є ситуації коли потрібно щось зробити без їх участі. Тоді варто знайти заняття, що було б цікавим і не таким, як вчора. Що я тільки не придумувала… Коли дітки були ще меншими – фарбувала харчовою фарбою вермішель і давала їм сортувати за кольорами, купила маленькі вінички із совочками (малеча вчилась прибирати), в кожної мами своя фантазія. Всі діти різні і забавляти їх треба по-різному – хтось малює, хтось будує, хтось танцює. Коли підросли – освоювали більш складні завдання.

Для кожної дитини важливо, щоб з нею проводили час. Можна не допомагати, просто посидіти поруч. Вас запитають: «Гарно, мам?», - звичайно ж відповідь має бути: «Дуже гарно, найгарніше в світі, зроби ще раз», - і дитина зайнята на найближчі 10-15 хвилин. А ще ми дуже любимо проводити свій відпочинок активно – прогулянки, ігри в парку, катання на роликах та велосипеді.


Діти – це наше все, наше майбутнє, наше відображення. І щоб це відображення було гарним, потрібно показувати такий же приклад. Мама повинна бути гарною і щасливою, тоді і діти будуть щасливими. Мама не може бути постійно втомленою і знервованою, бо цей негатив передається дітям. А щоб мама була на позитиві, свої домашні клопоти потрібно ділити з татом. Більше позитиву, оптимізму, свіжого повітря, а енергію ви візьмете від своїх янголят.

Щодо моєї роботи, то вона цікава і різнобічна. Постійне спілкування з людьми, оновлення і оптимізація процесів, впровадження чогось нового, безперервне вдосконалення. Труднощі є у всіх роботах, але немає безвихідних ситуацій. Трапляється різне – інколи потрібно затриматися на роботі, інколи раніше вийти, інколи вийти в нічну зміну, інколи відповісти на дзвінки в дома. Є люди, в яких робота закінчується за межами робочого місця, а є люди, які думають про неї і вдома, я, мабуть, десь посередині.


У моїй роботі кожен день не схожий на попередній – щоразу нові завдання і це, певною мірою, весело. В мене дуже хороший колектив, люди, на яких можна покластися в будь якій ситуації, доручити важливі завдання і не сумніватися у їх виконанні. Це як друга родина, де тобі завжди дадуть корисну пораду та підтримають. Тому я дуже люблю своїх колег.

А по-справжньому щасливою мене роблять мої дітки. Саме вони викликають у мене усмішку і радість кожного дня. Мрію, щоб мої діти виросли хорошими Людьми.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.