Чорні справи «чорних лісорубів»: де знищують «зелені легені» Волині та чи карають порушників

Тема лісів на Волині є однією з топових. Із «завидною» регулярністю питання лісу лунає у ЗМІ, звучить із владних трибун, його обговорюють «на кухнях». Мабуть, не в останню чергу тому, що у наших поліських глибинках люди досі з лісу живуть (чи то – виживають). Порядні і працьовиті – зі сезонних ягід та грибів, любителі легкої наживи – не гребують незаконно добутою деревиною.

Повідомлення про факти незаконних рубок часто з’являються й у соцмережах, їх фіксують громадські активісти та самі ж лісівники. Останні через це нерідко отримують шквал критики, мовляв, самі ж крадуть. Або навпаки – погано охороняють.

Помітно почастішали такі повідомлення після створення у 2016 році 20 груп оперативного реагування задля посилення державної лісової охорони. Ще тоді головний лісівник області Олександр Кватирко пообіцяв журналістам не замовчувати жодного факту, щоб притягувати порушників до відповідальності.

«Самовільних рубок не побільшало. Просто про них ми стали відкрито говорити. Розуміємо, що ризикуємо отримати через це шквал критики і негативу у свій бік, але ставимо завдання перед державною лісовою охороною та пресслужбою зробити таку інформацію максимально доступною для всіх», – запевняв Олександр Кватирко.

Так і сталося – громадськість уже тривалий час володіє інформацією про сотні різних виявлених фактів. Але повідомлення від лісівників про самовільні рубки поліція завершує сухою фразою «тривають слідчі дії». Тож яке покарання понесли лісопорушники і чи притягнули їх до відповідальності взагалі?

Інформаційне агентство ВолиньPost спробувало з’ясувати, чи покаране «лісове зло», і звернулося із відповідним запитом у ГУ НП Волинської області.

Де рубають найчастіше

Як повідомили в Головному управлінні Національної поліції Волинської області, станом на кінець жовтня цього року правоохоронці отримали 89 повідомлень про незаконну порубку лісу. За цими повідомленнями прийняли рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Найбільше фактів самовільної рубки деревини виявили в Ківерцівському районі Волині – 37, Маневицькому районі – 11, Ковельському, Луцькому, Рожищенському районах по 4, Любомльському та Камінь-Каширському районах по 2, ще 1 – у Локачинському районі. До слова, більшість лісових порушень відбуваються в регіонах, де розташовано понад 40% лісів краю, зокрема, Ківерцівському, Маневицькому та Камінь-Каширському.

Усього станом на 28 жовтня 2019 року поліцейські розпочали досудове розслідування у 58 кримінальних провадженнях про вчинення 65 кримінальних правопорушень, передбачених статтею 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу».

Порушники нападають на охоронців лісу

Тим часом, поки «слідство триває», зловмисники й надалі йдуть у ліс, і якщо їм завадили завершити чорну справу, не лише завдають шкоди довкіллю та багатотисячних збитків, а й застосовують фізичне насилля стосовно працівників лісової охорони, правоохоронців, які намагаються їм завадити. Так, за інформацією поліції, у 2019 році на Волині зареєстрували 3 таких випадки.

Два з них – на Камінь-Каширщині, один нещодавно мав місце у Ківерцівському районі. Як відомо, за цим фактом прокуратура вже оголосила винуватцю про підозру.

Як розслідують справи

У слідчих ГУНП у Волинській області перебувають 42 кримінальні провадження про вчинення 50 кримінальних правопорушень, передбачених статтею 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу».

За повідомленням поліції, досудове розслідування закрили у 15 справах цієї категорії, із них – 6 на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України «набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою». Ще 9 – на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України «встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення».

Щодо фактів закриття справ, то не секрет, що на руку лісопорушникам добряче зіграла часткова декриміналізація закону, який набув чинності 1 січня. Він мав на меті посилення відповідальності за незаконні порубки, проте вийшло з точністю до навпаки: обов’язковою вимогою для настання кримінальної відповідальності за незаконні порубки стало нанесення істотної шкоди природному середовищу розміром в майже 2 мільйони гривень (2 тисячі неоподатковуваних мінімумів). Згодом такий нонсенс законотворці пояснили помилковим трактування терміну «неоподатковуваний мінімум» у кримінальному процесі. Він у цьому випадку становить не 17 гривень, а станом на 2019 рік – 960. Таким чином для того, щоб дії зловмисника підпали під визначення «завдано істотної шкоди», йому треба було б вирізати на понад мільйон гривень.

25 квітня у законопроект внесли необхідні поправки. Тепер до кримінальної відповідальності можна притягнути порушника, який завдав шкоди на суму від 19 тисяч 200 гривень.

Тож фактично всі передані за останній період справи не залишають зловмисникам жодних шансів, кажуть лісівники.

Чому проблему досі не вдається подолати і чи можливо це взагалі

Із цим запитаннями ми звернулися до завідувача сектору охорони і захисту лісу Волинського ОУЛМГ Віталія Півовара.

Як розповів представник державної лісової охорони, за 11 місяців 2019 року року в області вдалося виявити 710 випадків лісопорушень, із них 368 – за незаконні порубки. Порушники вже добровільно сплатили штрафи. Загалом на суму 1 мільйон 193 тисяч гривень. Усі ці кошти надійшли у бюджети громад, де й виявили лісопорушення.
Щодо шляхів і способів боротьби із цим злом, то головна проблема ховається не в законодавстві та мірі покарання, каже лісівник.

«На Волині сьогодні – 1200 працівників лісової охорони. Ще майже 60 – працівники груп оперативного реагування, які мають автомобілі та повне екіпірування. Вони чергують у лісах цілодобово. Особливо – у проблемних зонах. Це ті, де помічено скупчення лісопорушень, де ростуть дубові насадження зрілого віку. Встановлюються камери спостереження. Проте навіть за таких умов не можна гарантувати, що ситуацію вдасться переламати докорінно. Тут мають спрацювати спільно усі фактори. І соціальні – в тому числі», – пояснює Віталій Півовар.

Звісно, ліс не можна обгородити парканом, тут не збудуєш стіну і точно не приставиш охорону до кожного дерева.

«Давайте запитаємо себе: чому Європа не знає самовільних рубок? Тому що там із вкраденим лісом нічого не зробиш, не переробиш і не продаси. Саме тому європейці щиро дивуються нашій практиці таких значних інвестицій в охорону. Вони навіть не розуміють, навіщо всі ці вартісні заходи. В Україні ситуація докорінно інакша. У нас досі була відсутня повна інформація щодо заготівлі та збуту деревини в усіх лісах, тому що система електронного обліку досі не діяла в 27% лісів, які не підпорядковані Держлісагентству. Лише з 1 листопада увійшло в силу відповідне рішення про обов’язкове її запровадження на рівні усіх без винятку користувачів.

Крім того, на Волині, як і загалом в Україні, працює велика кількість незаконних або пилорам сумнівного походження, що заохочує населення вдаватися до протиправних дій та незаконних рубок. За нашими останніми підрахунками, працює 1120 лісопилень. Дуже часто – нелегально. Тож і не гребують краденим лісом. А попит породжує пропозицію. Там люди працюють нелегально, тож у громади навіть не сплачуються податки. Але територія – приватна. Зайти туди лісовій охороні майже неможливо. Практично про все це у громадах усім відомо, але вирішувати або не беруться взагалі, або роблять це дуже неохоче. Тож і не рухається ситуація. Боротьба з незаконними порубками – завдання комплексне і для всіх у громаді: лісівників, місцевої влади, поліції та й самих людей», – зазначає лісівник.

Чому ситуацію переламати непросто – причина знову ж таки соціальна. Це питання постає особливо гостро в тих селах, де ліс фактично – єдине джерело прибутку. Тож поки всі ці фактори залишаються актуальними, про стовідсоткове подолання проблеми говорити не варто. Утім, жодне порушення не зійде з рук «чорним лісорубам», допоки і громадськість, і лісівники, і поліція працюватимуть на совість. До того ж, нещодавно в Україні запрацював проект «Ліс у смартфоні»: кожна людина може зайти з комп’ютера чи іншого ґаджета на сайт LK.UKRFOREST.COM та ознайомитися з переліком лісорубних квитків на заготівлю деревини або перевірити на карті законність здійснення рубок на тій чи іншій ділянці. Волинь увійшла в перелік областей, де нововведення запустили серед перших.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.