Петро Кравчук. КАНДИДАТСЬКИЙ ТЕСТ

Кандидат у народні депутати, висуванець Об’єднаної опозиції «Батьківщина», 50-річний заступник директора ТОВ «Мінмат Ревербері» Петро Кравчук взяв участь у проекті видання ВолиньPost «Кандидатський тест», відповівши на 15 питань, не пов'язаних з виборами і політикою. Питання стосуються освіти, кар’єри, родини, побуту, моральних цінностей кандидата.

Відповіді коментує практикуючий психолог Волинської обласної психіатричної лікарні Олена Звєрєва. При цьому психолог, аби уникнути упередженості, не знайомий з іменем того, чиї відповіді аналізує.

– Чи часто в школі отримували двійки і чи дуже засмучувалися з цього приводу?

– Напевно, сказати нечасто, то буде неправда. Отримував і двійки, і трійки, і четвірки, і п’ятірки. Досить засмучувався, тому що тато питали чому двійка, мама питали чому двійка. Приходилося виправляти.

– Чи були серед Ваших інститутських/університетських викладачів люди, які стали Вашими друзями?

– Так, були і по сьогодні вони є. Прізвища не буду називати, бо зв’язки зі мною у нинішній ситуації можуть якоюсь мірою нашкодити їхній роботі.

– Чи хотіли б здобути ще одну освіту, не суміжну зі своїм профільним заняттям? Що б це могло бути?

– Так. Напевно, це були б фінанси і аудит.

– Яким був Ваш перший заробіток (сума і за що саме)?

– Це була робота зі збіжжям на току. Платили 25 копійок. Це була моя перша заробітна плата. Пізніше, коли я підріс, у класах 5-8-х тато мене навчав жерстяним роботам. Ми накривали бляхою доми: хати, хліви… І як зараз пам’ятаю, як мені тато дав 25 карбованців, на ці гроші я купив велосипед.

– Чи доводилося на шляху до кар’єрного росту переступати через власні принципи? Або ж навпаки – через якийсь принцип відмовитися від професійних здобутків?

– Ні, такого не було. Принцип у мене один – повага до батьків і любов до сім’ї. Крім того, я командний гравець, ніколи не був самотній і завжди, якщо і здобував щось, то лише разом, у команді.

– Чи погодилися б працювати за кордоном, якби з’явилася вигідна для Вас пропозиція?

– Ні.

– Скільки колін свого роду Ви можете назвати?

– Три.

– Розкажіть про подарунки родини на Ваш останній день народження?

– Найцінніше, що мені подарували – це фотографію моїх шістьох внуків, яких одягнули у футболи із зображенням Юлії Тимошенко. Крім того, я люблю листівки, на яких є побажання усіх працівників, з якими працюю, чи усіх дітей.

– Якби Вам довелося скласти родинний герб, що б там було зображено?

– У нас один символ. Він йде з давніх-давен. Це біблійний вірш – «Любіть один одного».

– Де і чим Ви зазвичай снідаєте?

– Вдома. Снідаю тим, що стоїть на столі. Вибираю. Люблю випити склянку води холодної, пігулки і заїсти канапкою.

– Якби Вам довелося обирати між запропонованими варіантами, Ви б провели відпустку: 1) на екзотичному острові, 2) в ізольованій від цивілізації карпатській колибі, 3) в Лас-Вегасі?

– У колибі.

– Якого кольору інтер’єр Вашої кімнати?

– Переважають кавові кольори, темні меблі.

– Чи вважаєте припустимою смертну кару?

– Ні, не вважаю. Ми не можемо забирати життя, не зважаючи на те, як би воно не було спаскуджене, бо не ми його давали. Життя дає Бог і він його забирає. А ізоляція злочинців – то вже інше питання.

– Чи могли б пробачити подружню зраду?

– Скоріше так, чим ні.

– На яке свято востаннє відвідували церкву? Яку саме?

– Кожну неділю я ходжу до церкви. Це церква Христа Спасителя.

* * *

Коментує практикуючий психолог Волинської обласної психіатричної лікарні Олена Звєрєва:

«Людина, що визнає власні помилки. З дитинства залучений до роботи на селі, тому швидко зрозумів, що таке робота.

Дитинство, очевидно, не було безхмарним, і ця людина швидко зрозуміла своє місце у житті.

Щодо відповіді на питання про принципи: якщо людина керується одним принципом, тобто любити свою родину і близьких, то що робити іншим, які не належать до такого тісного кола осіб? Для політика мати один-єдиний принцип – це дуже мало. Справа в тім, що за такої позиції, коли є «ми», колективне, партія, то нам дозволено все, адже тут відсутня персональна відповідальність.

Ця людина цінує сентиментальні, душевні речі. Він неперебірливий. Коріння на селі, тому і бере там натхнення. Класика у виборі свідчить про те, що людина немає особливої фантазії, але міцно стоїть на ногах і дбає про родину. Важко цю людину уявити в державному масштабі».

Читати про інших кандидатів:

Ігор Алексєєв
Тарас Божидарнік
Олена Голєва
Андрій Козюра
Віктор Пащук
Ярослав Плакса
Сергій Сітуха
Віталій Федосюк
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.