Час робити каміння: екскурсія заводом, на якому виготовляють луцьку бруківку «LeBruk»*

Бруківка народжується… голосно. Шумить конвеєр. Гігантські «міксери» перемішують розчин. Раз у кілька хвилин в цеху усе заглушує вібруюче «дррррррр» – це, власне, «роди»: з-під пресу з’являється конвеєр з рядами акуратних однакових «пиріжків».

Андрій Разумовський бере в руку один з них. Свіжопресована бруківка, попри очікування (все ж таки зроблена із щойно вимішаного розчину!) тримається купи!

– Бетон стає каменем поступово – протягом 28 днів. Але якщо бруківка правильно виготовлена – її можна сміливо перекладати з місця на місце, складати на піддони, транспортувати вже наступного дня, – пояснює засновник підприємства.

І додає: А LeBruk - правильна бруківка!

….Від того дня – після візиту на луцький завод «LeBruk» Будівельної компанії «Інвестор» – я став ретельніше дивитися під ноги. Бо ж не все у тій бруківці так просто!

Молодий завод

Завод «LeBruk» на вулиці Вахтангова, що в районі Вишкова, займає більше двох гектарів. Раніше тут росли бур’яни, обсипалися будівлі давно збанкрутілого і закинутого заводу «Буддеталь». Але коли цю територію купила Будівельна компанія «Інвестор» - тут облаштувала новий завод виробів з бетону, – пише Перший.

– Ви не дивіться, що тут не всюди ще порядок – трохи навіть ніяковіє директор «Інвестора» Андрій Разумовський. – Ми мусили спершу подбати про головне: «серце» підприємства, виробничі лінії. Вони тепер працюють як годинник. Зараз візьмемося за територію. Приїдете через кілька місяців – не впізнаєте. А он там, до речі, встановимо нову виробничу лінію. Купили обладнання, будемо робити фундаментні блоки. Вироблятимемо у декілька разів більше, ніж до цього усі луцькі виробники, разом узяті.

Це ми – дорогою до відсіків з піском і щебенем. Саме з них готують розчин для бруківки і решти бетонних виробів – бордюрів, зливів тощо.

Не цементом єдиним

Усі знають, що сучасну бруківку роблять з бетону – суміші цементу, піску, щебеню і води. Знав це і я. А далі почалися відкриття...

Бруківка «LeBruk» складається з двох шарів. Основний – нижній. Він товстіший і «тримає» на собі поверхню. Верхній – відповідає за естетику і захист виробу від стирання.

Для кожного шару – свій вид щебеню, свої домішки, різне співвідношення інгредієнтів. У нижньому – два види щебеню, пісок, цемент. У верхній домішують так звану «посипку» (про неї – трішки згодом).

У «рецепті» - секрет доброї бруківки. Втім, не тільки. Важить все – і якість матеріалів, і професіоналізм працівників, і досконалість обладнання.

Кожному з цих складових на «LeBruk» приділили максимум уваги і зусиль – запевняє Разумовський. Обладнання, виготовлене шведською компанією, нове, працює з 2018 року. Тут до максимуму автоматизований процес, бруківку робить практично «робот».

До такого рівня виробництва керівники компанії – Андрій Разумовський та Сергій Стрихарчук – йшли не один рік. Вивчали технології. Експериментували з матеріалами. Відвідали десятки заводів у Європі. Одним словом, сповідували незмінний принцип пошуку і вдосконалення…

Бійтеся гладкої бруківки!

– Це щебінь, – Андрій Разумовський підходить до відсіку. - Він митий і має рівну фракцію. Подивіться, як однакові камінці… А це – пісок. Ми його возимо з Нетішина. Він чистий, однорідний промитий від глини і ракушок.

– А чому не на Волині купуєте?

– Шукаємо оптимальний спосіб. Потрібної нам якості найближчий – у Нетішині. А купувати пісок ближче, економити на ціні довезення, але втрачати в якості продукції – не наш метод.

Йдемо до наступного відсіку. Там – темночервоного кольору суміш.

– А це – секрет міцності верхнього шару. Посипка. Певної – геть дрібної – фракції гранітний щебінь. Завдяки їй поверхня нашої бруківки не тільки міцна, а й шершава. Такий тротуар чи подвір’я не буле злизьким у мокру погоду чи взимку.

Виявляється, досі на Волині поширена бруківка, верхній шар якої виготовлений тільки з піску і цементу. Таке покриття гладке, але взимку – небезпечне, та й на міцність – слабше.

– Бачили на луцьких тротуарах вищерблену бруківку? То «полетів» верхній шар. А що ви хочете – без щебеню йому кілька років достатньо, аби «вгробитися» - по-своєму пояснює один з працівників заводу…

Марка – «наше все»

Суне потужний навантажувач. Без поспіху акуратно набирає у величезний ківш пісок, везе до бетонного заводу. Всипає у ємність. Така ж маніпуляція – зі щебенем. У кожного матеріалу – своє місце. Строго дозовано складові подаються в замішувача. Там готують тісто для бруківки.

Вирушаємо у виробничий цех. Виробнича лінія не виправдовує очікувань – займає кілька десятків квадратних метрів. А от сама її робота – заворожує.



На конвеєр після кожного «дрррррр» виходять партії готової бруківки. Вони ідеально рівні. І ряди, у які вони складені – такі ж. Зараз роблять «мультиколор» – безшовну бруківку, у верхній шар якої домішують дві фарби, аби досягти ефекту благородних мистецьких мазків.

– Спосіб вібропрасування, яким ми виготовляємо бруківку – у світі вважається найефективнішим. Потужний тиск вкупі з вібрацією дозволяє досягти за короткий час максимального ущільнення бетонної суміші – пояснює Андрій Разумовський. – А чим краще спресована бруківка – тим вона довговічніша, тим краща її марка.

– Марка?

…Виявляється, це головна характеристика бруківки. Якщо просто – це ступінь її витривалості на стиснення. Марку має кожна бруківка. Мінімально дозволена – 300 кг/кв.см. Це означає, що така бруківка витримує 300 кілограм на один квадратний сантиметр. Усе згідно з ДСТУ, усе – контролюється.

До розмови підключається директор заводу «LeBruk» Сергій Стрихарчук:

– Коли вибираєш бруківку, враховувати треба не один, а відразу кілька її характеристик. Основна, звісно – марка. 300 кг/кв.см – не завжди достатньо. Якщо плануєте їздити по бруківці автомобілем – беріть не менше 500. А є ще ступінь стирання, який теж міряється на відповідною шкалою.

Гарантія на бруківку «LeBruk» – 10 років

Ще один вкрай важливий показник – морозостійкість. Кожна бруківка розрахована на певну кількість морозних циклів (цикл – це від моменту коли тепература стає «мінусовою» до моменту повернення до «плюсу»). Чим вища марка морозостійкості – тим більше таких циклів бруківка переживе.

– Для мінімально допустимої марки 300 – це 150 циклів морозостійкості. А тільки остання зима мала 28 циклів! А тепер зауважте: гарантія на бруківку «LeBruk» – 10 років! – каже Андрій Разумовський.

Окремий необхідний етап виробництва бруківки – контроль. На «LeBruk» з кожної партії відбирають кілька зразків – і везуть у незалежну сертифіковану лабораторію, яка вже не один десяток років працює на Луцькому домобудівельному комбінаті. Там, перевіряють марку, склад, технічні показники.

Виробники пояснюють: це необхідно, аби не на 99, а на всі 100 % бути впевненими у якості продукції.

* * *

На фінал екскурсії – ще один «атракціон»: Андрій Разумовський, взявши з конвеєра свіжоспресовану бруківку, ...став не неї ногою. Тест виріб витримав гідно: не розсипався і навіть не тріснув. Те, що ще 5 хвилин тому було бетонним розчином, на очах перетворюється на ...камінь.

Текст – Юрій Ричук

Фото – Ірина Кабанова


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.