Як зможу «видихнути», першим ділом привезу вудку: «некабінетно» про нового головного копа Волині. ФОТО

«Ми сьогодні – один екіпаж. Сідайте зручно, питайте, що хочете. Поки будемо їздити і патрулювати місто – наговоримося», – каже новий головний патрульний Волині, а у минулому – заступник очільника «патрульки» Рівненщини Андрій Крутень, поки ми із фотографом мостимося у службову Mitsubishi.

До нового керівника волинських патрульних зараз – пильна увага з усіх боків. Він – немісцевий, доволі молодий, у свої 27 він вже – головний коп Волині. Тож вирішили познайомитися і ми, але – не кабінетно, а в русі і роботі. Тому після свого робочого дня напросилися на вечірній об’їзд проблемних локацій разом з поліцейськими.

За кермом службового авто – сам новий керівник, у складі екіпажу – інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Дмитро Штурма. «Зараз направо», «на перехресті – наліво», – час від часу підказує керівникові Дмитро, поки їдемо.



Місто, каже Андрій Крутень, вивчив ще не на 100%, але, запевняє – впевнено до цього йде.

Перше, за що взявся, як приїхав в Луцьк, – юридична складова, аби зрозуміти, як організоване управління патрульної поліції. А у суботу і неділю, коли не працював, розповідає, їздив містом цивільним автомобілем, аби не привертати до себе зайвої уваги, але побачити, як влаштований Луцьк і зрозуміти проблематику.

Луцьк вразив людьми і ціною за оренду квартири

Поки їдемо від «Зосі» (площі Возз’єднання) у бік залізничного вокзалу, Андрій Крутень розповідає, що Луцьк з перших днів вразив людьми, а зокрема – компетентними представниками усіх структур, з якими вже довелося мати справу.



«Тут прекрасні люди. Куди б я не приходив з конкретною проблемою і конкретними пропозиціями для її вирішення, мене зустрічали словами: «Немає питань, будемо працювати у цьому напрямку спільно», – ділиться позитивними враженнями про лучан новий головний коп області.

«Спільно» – зараз визначальне слово в його роботі. Каже, свідомий того, що однією рукою, як то кажуть, в долоні не заплещеш. Тож найперше зробить все, аби доукомплектувати склад управління і налагодити співпрацю з різноманітними структурами, а ще – громадськими організаціями для сприяння роботі, конструктивної критики та контролю.

З собою з Рівного, каже Крутень, поки нікого не привіз. Але, додає: час покаже. Можливо, когось з інших управлінь чи правоохоронних органів на роботу у волинську «патрульку» таки запросить.

«Друзів, – запитую, – у Луцьку поки не маєте? Мабуть, про це ще рано питати?»

«Друзі – це моя патрульна поліція. Я казав і буду казати, що патрульна поліція – це одна велика сім’я. Якщо я зараз тут, то мої друзі і товариші – це мої колеги», – без жодної секунди роздумів «випалює» поліцейський.

«О, колеги йдуть! – з невдаваною радістю каже Андрій Крутень, побачивши патрульних в цивільному одязі на світлофорі біля "Променя". Колеги ж усміхаються й махають руками, вітаючись з екіпажем. – Це дуже приємно, коли бачиш своїх, а вони після напруженого робочого дня ідуть і посміхаються. Це круто, коли є звичайні людські емоції. Ми ж теж люди, незважаючи на те, що на нас законодавством покладені особливі обов’язки», – додає.

Не доїжджаючи до залізничного вокзалу, повертаємо на Привокзальну і під’їжджаємо до території під шляхопроводом. Андрій Крутень каже, що вже знає про те, що це місце облюбоване безхатьками, а тому за ним потрібний особливий нагляд.

Патрульний пояснює: немає жодних підстав забороняти безхатькам перебувати у певному місці, якщо вони не скоюють правопорушень, не створюють малі архітектурні форми і не пиячать. Але це – особлива категорія громадян і увага до них – теж особлива.

Наступний "пункт призначення" – спальний район вулиць Федорова і Конякіна.

Дорогою цікавлюся в нового керівника патрульних, в якому районі обрав собі житло.

«Біля стадіону «Авангард». До речі, символічно вийшло. Бо як тільки приїхав в Луцьк, то всі казали: «Матч «Волинь» – «Карпати» (який, до речі, був на наступний день після мого представлення) – це буде його перша проблема, і побачимо, як він впорається. Там і справді роботи вистачало всім.



Подія була проблемною. Залучили чимало поліції. У кожного була своя локація. Наскільки справилися з агресивними фанами, оцінювати відвідувачам матчу і глядачам. Під час роботи на Рівненщині я теж стикався з агресивно налаштованими масами людей. Наприклад, коли через бурштин перекривали дорогу», – розповідає патрульний.

Квартиру, каже, обирав за принципом – аби швидше і дешевше. Але щодо «дешевше» по-луцьки добряче здивований.

«Я ніколи не думав, що тут треба буде витрачати таку суму грошей, щоб знімати звичайну невеличку квартиру. Заплатив за перший місяць, за останній і ще ріелтору – і вийшла доволі кругленька сума. Трохи був в шоці. А зимою буде ще більше.

Не буду казати, скільки плачу за оренду. Але за ту ціну, що я тут знімаю, у Рівному можна було б орендувати квартиру з дуже хорошим ремонтом і в одному з найкращих районів. Ні, не плачусь, просто здивований, – каже поліцейський і додає, що питання житла актуальне для патрульних. За його словами, на квартирному обліку – 39 працівників управління.

Дорогою з локації на локацію новий очільник «патрульки» кермує дуже обережно, пригальмовуючи перед кожною «зеброю».

«Як водій я зобов’язаний вибрати безпечну швидкість. Тоді, реагуючи на зміни дорожньої обстановки, я зможу вчасно загальмувати, навпаки пришвидшити чи зманеврувати. Важливо динамічно слідкувати за змінами дорожньої обстановки. Сьогодні роблю виняток і розмовляю за кермом, але дивлюсь тільки на дорогу», – коментує. Згодом пригадує, як у Рівному разом з колегами витягнув з машини, що за мить спалахнула, водія, який ледь не поплатився життям через порушення правил дорожнього руху.

На його переконання, катастрофічну ситуацію з аваріями на дорогах може змінити тільки підвищення правосвідомості людей:

«Гляньте, скільки ми проїжджаємо пішохідних переходів. А люди все одно перебігають дорогу там, де цього робити не можна. Ми можемо знати ідеально законодавство, ми можемо сотні разів карати його порушників, але поки люди не стануть більш правосвідомими, нічого не зміниться.

Треба виховувати цю правосвідомість саме змалку. Бо потім залишається вживати тільки заходів примусу. А з дітьми можемо працювати в зовсім іншому ракурсі. Ми будуємо роботу з малечею, показуючи, що поліцейський – це товариш і друг, який може допомогти».



«Що там, хлопці, як справи? Все добре?» – питає Крутень в дітвори, вийшовши зі службової Mitsubishi між багатоповерхівками на вулиці Федорова.

«Угу!» – відповідають і біжать далі, радісно оглядаючись на поліцейських.

Через часті крадіжки з авто, розпивання алкоголю в дворах, порушення тиші патрульні на постійній основі відпрацьовують території спальних районів. Значно спростити ситуацію допомогло б відеоспостереження. Тож Крутень обіцяє, що максимально співпрацюватиме з міською владою та іншими структурами задля того, аби на вулицях Луцька з’явилася відеофіксація. У планах Андрія Крутня, крім того, – впровадження пішого- і велопатрулів, відпрацювання з кінологами тощо. Напрямів розвитку патрульної поліції, запевняє, дуже багато. «Якби я не бачив у цьому перспективи, тут не залишався б», – переконує.



«Не зраджу принципам, які побачив в армії в особливий період»

Поки ходимо дворами, поліцейський пригадує, як, закінчивши навчання на юридичному факультеті, прийняв беззаперечне рішення – іти в армію. У Збройних силах України Андрій Крутень перебував рік і 8 місяців у важкий і особливий для країни період.

«Тим принципам, які я побачив і почув там, я не зможу зрадити тут. Не дарма полягло стільки наших хлопців. Ішов в армію вже сформованою особистістю, але, здається, тільки там справді став тим, ким є зараз. Вже тоді знав, де продовжу службу, коли демобілізуюся. І ось я тут», - розповідає поліцейський, перескочивши через деякі щаблі своєї біографії.



У «патрульці» Рівненщини він працював від її старту. Спочатку – як рядовий патрульний, згодом підвищили до командира роти. Ще через деякий час – до заступника начальника управління патрульної поліції Рівненщини. А вже з 7 червня – офіційно «шеф» усіх волинських патрульних.

«Я не монарх, щоб передавати титул. Тут треба в свій час відпрацювати на максимум»

У розмові Андрій Крутень неодноразово наголошує, що назва посади для нього не головне, а слів «шеф» і «кабінет» взагалі страшенно не любить.

«Я щиро захоплююся роботою кожного патрульного поліцейського. Те, як вони і фізично, і емоційно віддаються роботі, викликає тільки повагу. Управління патрульної поліції – це єдиний організм. Кожен виконує свою роботу, і кожна робота є важливою.

Незважаючи на те, що на мене юридично покладені обов’язки начальника управління, я не монарх, щоб передавати титул і просто з ним «носитися». Я сьогодні є, а завтра мене немає, але якщо я сьогодні є, то треба свій час тут відпрацювати на максимум», – переконливо каже Крутень.

У розмові помітно, що за менш як три тижні новий очільник патрульної поліції області, хоч і приїжджий, добре оволодів цифрами і, як кажуть, «вивчив матчасть».

«Графік, мабуть, скажений… Хоч їсте-спите?», – питаю.

«Сплю зараз приблизно 4 години на добу . Коли б і куди б не треба було виїхати, я завжди готовий. Звук в телефоні на ніч ніколи не вимикаю. Для координації певних питань моя безпосередня участь інколи є обов’язковою, незалежно від часу доби», – відповідає.
Їжу здебільшого готує собі сам. Адже дружина поки живе на два міста через роботу в Рівному.

«Не можу пояснити, але відчував, що буду тут»

«Сподіваюся, у перспективі і їй не доведеться їздити туди-сюди. Луцьк – прекрасне місто у багатьох аспектах. Я знав це раніше, а тепер просто переконався.

Зізнаюся чесно: я кожного разу з неймовірними емоціями відвідував замок Любарта, навіть не здогадуючись, що буду працювати на Волині. Мене тягне до таких місць. Не можу пояснити, але я відчував, що буду тут. Внутрішньо я зараз – на своєму місці. Бо я кожен ранок хочу іти на службу і щодня хочу розвиватися. Часом можу прийти в 12 годині ночі, але все одно намагаюся щось підчитати, підготуватися до зустрічі, заглянути у нормативну базу, щоб тримати руку на пульсі», – говорить Андрій Крутень, поки знову сідаємо в авто і рушаємо в дорогу.

Вже в автівці Дмитро Штурма підбадьорює: попереду – дві найцікавіші локації: іподром, де якраз того дня мав відбутися концерт «Океану Ельзи», і територія поблизу так званого будинку з химерами.

«Масовий захід – то дуже важливо. Глянемо якраз, як там справляються наші патрульні. Поїхали!» – каже Андрій Крутень і заводить двигун.
Дорогою до центрального парку показує ще декілька проблемних місць – Теремнівські ставки, біля яких влітку вистачає роботи і поліції, і рятувальникам, і «заправку», яка юридично – за межами Луцька. Тому тут не діє нічна заборона на продаж алкоголю.



Головний момент критики – молодий вік

Для волинян Андрій Крутень на посаді – така собі табула-раса («чиста дошка» – ред.). З собою у Луцьк він привіз незаплямовану репутацію і хороші рекомендації з попереднього місця роботи.

«Ваш тепер вже колишній керівник у рівненській «патрульці», волинянин Сергій Мерчук коментував у ЗМІ, що йому важко Вас відпускати», – кажу, поки їдемо до парку.

«Мені теж непросто було іти від такого керівника. Це – людина з великої букви. Ніколи не міг подумати, що на такому етапі життя я знайду людину, яка буде мені наскільки до душі. Він – прекрасний менеджер, професіонал. Я можу говорити про нього довго і тільки хороше. Це мій перший командир в патрульній поліції, і я йому дуже багато чим завдячую.

За весь час служби у нас не було жодного конфлікту. Ми підтримували і дружні зв’язки, товаришували сім’ями і будемо продовжувати. Бо це людина-приклад. Я можу про нього розказувати день і ніч, бо це неймовірна людина, попри його молодий вік», – з помітною повагою у голосі розповідає про свого екс-керівника і доброго друга Андрій Крутень.

Що там гріха таїти, продовжує, і сам неодноразово чув у спину, що ще надто молодий: «Головний момент критики зараз – молодий вік. Зважаючи на це, зараз мушу максимально робити все, щоб до мене була довіра. А цього можна досягти тільки якісною роботою. Принципи моєї роботи – це законність і команда. Думаю, це такий коктейль, який дозволить вирішувати всі питання».

«Андрюха, ти що тут робиш?»

Майже о восьмій вечора приїжджаємо до парку, паркуємось і йдемо до іподрому, куди вже прямують «хмари» людей.



«На вході до парку Крутень і Штурма вітаються із нацгвардійцями і своїми колегами, йдемо далі.



«О! Андрюха, ти що тут робиш?» – раптом чути десь з натовпу. «Працюю тепер», – відповідає патрульний, тиснучи руку. Каже, то – знайомий з Рівного.

Не встигаємо пройти і ста метрів, як начальник патрульних знову зустрічає знайомого. Тут дуже помітно – зустрічі раді обоє і для обох вона – несподіванка.Тут, на іподромі у Луцьку, Андрій Крутень зустрів свого університетського товариша, з яким разом «гризли граніт науки» на юрфаці у Києві. Одногрупник головного копа Волині переконує: область тепер точно в надійних руках.



«Зміни – на лице»

«Бажаємо здоров’я, товариш старший лейтенант. Працюємо по охороні громадського порядку. Під час нашого чергування надзвичайних подій не трапилося», – доповідають патрульні керівникові вже на іподромі.



Поки Андрій Крутень спілкується з представниками роти тактико-оперативного реагування, підходимо до інших патрульних, щоб спитати про нового керівника так би мовити «тет-а-тет».



«Він дуже комунікабельний, зі всіма спілкується», - одразу каже поліцейський роти №1 Павло Савонік.



«Та що там казати, зміни – на лице. З кожним днем стає все краще. Надіємося, що вийдемо на дуже хороший рівень. Чекаємо нових людей. Бо, чесно кажучи, трохи важкувато. Найважче – поєднувати роботу і сім’ю», – додає його колега, поліцейський роти №2 Владислав Романюк.

«Мабуть, не сподівалися побачити тут свого керівника?», – питаю вже згодом ТОРівця Дмитра Вахмістрова.



«Сподівався, чому ні. Він з нами у перші дні своєї роботи вже був на фан-секторі, коли «Волинь» грала з «Карпатами». Тому тут нічого дивного немає. Коли він був з нами на фан-секторі, він буде з нами скрізь. На масових заходах він – з нами, старається вливатися в колектив. Думаю, все буде добре», - додає правоохоронець.



А поки сотні людей продовжують іти на іподром, щоб побачити і почути Святослава Вакарчука, ми з Андрієм Крутнем і Дмитром Штурмою пливемо «проти течії» на вихід з парку.



Дорогою проходимо повз зоопарк, і Андрій Крутень каже, що, як тільки матиме вільний час, обов’язково сходить.

«Круто там, так? То треба піти. Зможу порівняти, бо в Рівному теж є зоопарк», - каже поліцейський.

Відповідаючи, кажу, що секрет успіху нашого зоопарку – чудова керівниця Людмила Денисенко, яка обожнює тут кожну тваринку. «Якщо ти живеш своєю справою, в тебе все вдасться», – резюмує нашу розмову на цю тему Андрій Крутень.

«Вудку ще не привіз, не час. Але це перше, що зроблю, як зможу «видихнути»

Далі – знову автівка і знову локація. У цьому маршруті – остання. Біля відомого у Луцьку місця – будинку архітектора Миколи Голованя – звертаємо у закапелки до річки Стир.

«Ми часто заїжджаємо сюди. З вигляду – гарне і спокійне місце. Але насправді у кущах часто ховаються любителі вживати заборонені речовини і порушувати порядок», – каже Дмитро Штурма. На щастя, на момент нашого візиту тут – лише декілька людей, охочих освіжитися в воді надвечір після спекотного дня.

«Ви купатися? Вода як парне молоко», – каже чоловік, що сидить на березі. «Ні, цього разу тільки глянути, чи все добре», – посміхнувшись відповідає Крутень і йде разом з Дмитром Штурмою перевірити хащі вздовж Стиру.

«Ой, як виїду сюди на рибалку… Я це просто обожнюю. Коли їду, то люблю у такі місця, щоб так тихеееесенько було. Було б добре, звісно, щоб ще телефон не «ловив», але такої розкоші не можу собі дозволити», – вже зовсім іншим тоном, ніж про професійне, каже поліцейський.

Виявляється, він – затятий рибалка й неодноразовий переможець чемпіонатів з риболовлі на рідній Рівненщині. Каже, коли хоче відпочити, то відкриває карту і навмання вибирає місце, куди поїде ловити рибу чи збирати гриби.

«До речі, з Сергієм Мерчуком ми теж не раз на гриби їздили. Якогось разу так назбирали, що ледь у багажник помістилося», – емоційно пригадує Крутень.

«На Волині ще не рибалили?» – питаю, поки стоїмо біля води.

«Ні. Навіть вудку ще не привіз, ще не час. Коли відчую, що можу трохи «видихнути», розслабитися хоча б на пів дня, візьму вудку і поїду. Нехай вибачає мене дружина і рідні, але зараз моя увага прикута до того, щоб повністю відчути управління і ті питання, які переді мною стоять», – відповідає Андрій Крутень.

На годиннику – восьма вечора. Робочий день керівника волинських патрульних триває. «Маю ще зустріч», – зізнається, а ми, дякуючи за поїздку, просимо спільне фото. «Сподіваюся, не підведу! Самі пам'ятайте і людям скажіть, що ми – завжди відкриті», – завершує нашу розмову Андрій Крутень.



Спілкувалася Іванна РУДИШИН
Фото – Ігоря ДИНІ

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.