Президента України для себе я обрав у російській в’язниці, – заступник голови Меджлісу у Луцьку

Анексія Криму, війна на Донбасі, сотні вбитих українців, тисячі поранених, десятки заґратованих у тюрмах… Це далеко не весь список кривавих справ, які Росія чинила і продовжує творити на території України. Але за п’ять останніх років вдалося досягнути того, чого не було десятиліттями. Передусім, світ визнав, що Росія – не лише загроза для українців, а й для усієї світової спільноти.

Із цим та іншими меседжами у четвер, 28 березня, до Луцька завітав український кримськотатарський політик, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Про всі біди, які зовсім не братній народ приносить на територію країни, Чийгоз знає не з чуток – у 2017 році російський суд в анексованому Криму засудив його до 8 років колонії суворого режиму. Політика звинувачували в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Завдяки зусиллям і сприянню багатьох людей в різних країнах та, насамперед, президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану Ахтема Чийгоза та ще одного лідера кримських татар Ільму Умерова вдалося звільнити.

Зі студентами Луцького національного технічного університету Ахтем Чийгоз поділився своїми спогадами про захоплення Криму, розповів, чому підтримує Петра Порошенка, чому кримські татари бачать півострів лише в складі України та чому вибори – це не шоу.

Анексія Криму та до чого тут майбутні вибори Президента

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз нагадав, що минуло уже 5 років відтоді, як український народ згуртувався і пішов на Майдан, адже не хотів бути «бидлом» для влади, не хотів підкорятися. У цей же час у Криму кримські татари та частина українців також хотіли забезпечити безхмарне майбутнє своїм дітям. Але не вдалося – Росія силовим способом окупувала півострів.

«Минуло уже 5 років… За цей час ми стали іншими, ми стали сильнішими. Але над нами знову нависла загроза, що це все може змінитися», - відзначив він.

За словами політика, сьогодні ведуть багато розмов про анексію Криму, але почасти це зводиться до звинувачень України, мовляв, самі не змогли захистити територію.

«Так, було багато помилок, але протидіяти такому монстру, який не боїться крові, який живе в крові і в усьому світі знищує мирне населення, який у себе в країні в крові придушує мирне населення, треба було готуватися всі 25 років. Але цього не було. Щоб вам хто не розповідав, цього не було. Не було, бо цей «брат» постійно втручався», - розповів Чийгоз.

Він 3 роки був заручником та отримав 8 років в’язниці, адже був одним із організаторів протесту проти дій проросійського керівництва Верховної Ради Криму і не дав йому ухвалити звернення до Путіна з благанням про захист мирного населення.

«У той період ви всі, в основному жителі західної України, бачили загрозу і стали захищати всю владу самі в регіонах. Ми також це робили, але влада була не нашою, вона була проросійською. Як виявилося, проросійськими були армія, СБУ, міліція, які відкрили двері Росії, але народ – не відкрив. Той міф «русского міра» у Криму вже не був таким сильним, як би їм хотілося. От за те, що не дав їм створити картинку, я й отримав покарання. Але це боротьба. Ми стоїмо за свою країну, за свій народ, ми повинні боротися», - поділився Ахтем Чийгоз.

Зі слів заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, увесь той терор, що й нині триває проти населення Криму, – покарання за непокірність. Минуло 5 років, а в Криму досі триває супротив.

«Звідти регулярно виїжджають групи активістів в Україну, щоби підтримувати зв’язок, щоби казати вам всім, що ми є, що ми на вас сподіваємося, що ми без вас не подолаємо цього ворога. І фізично, і політично, і морально. Ми радіємо, що тут дуже великі успіхи, що ми стали іншими, що Крим тепер болить, що Крим ми не згадуємо, як гарне місце для відпочинку, як відрізану руку чи ногу. Ногу відріжуть – візьмеш милицю і будеш ходити. А от коли серце розбивають, то спробуй з цим жити. Крим зараз став таким, Крим став вірити вам, сподіватися на вас», - сказав Чийгоз.


«Порошенка як Президента для себе я обрав у в’язниці»

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз не приховував, що є довіреною особою Президента України Петра Порошенка і поділився, чому підтримує саме його.

«Порошенка як Президента для себе я обрав у в’язниці у 2016-му році. «Фсбшники» казали мені з презирством: «О, подивися, це твій президент». А я гордо відповідав: «Так, це мій Президент». Знаєте чому? Бо вони його бояться. Вони не знають, як з ним впоратися. Навіть з тієї мізерної інформації, яку отримував за ґратами, я бачив як змінилася Україна, бачив, що вона тепер може за себе постояти.

Якось полковник ГРУ прийшов до мене в камеру і казав про «недодержаву Україну», «хунту», яка дозволяє собі стріляти у відповідь. Я відповів: «А що ви хотіли? Ви зайшли у мій дім, вбили мою сім’ю, а я маю вас з хлібом-сіллю зустрічати?». Коли російські найманці тисячами йшли по Криму, десятки тисяч людей від Керчі до Сімферополя, від Сімферополя до Севастополя стояли з плакатами на трьох мовах «Путін, йди. Ти нам не потрібен», - пригадав заступник голови Меджлісу.

Сьогодні, за словами Ахтема Чийгоза, люди досі опираються діям Росії, бо вірять владі, вірять у щасливе майбутнє країни, бо знають, що без Криму не буде незалежної та самостійної України.

Світ – із Україною

Україна декілька років наголошувала всій міжнародній спільноті, що Путін не зупиниться на Криму чи Донбасі. Він – загроза для всього світу. І тепер світ почув ці слова.

«Світ відзначає наші успіхи, розуміє, як нам допомагати, але занепокоєний, що все це може змінитися 31 березня після виборів», - зауважив Ахтем Чийгоз. Він каже, що татари вже зробили свій вибір і попросили пояснити всім іншим, що вибори – це не гра, що це не шоу, що це не повернення в минуле.

«Ми віримо, що з таким лідером (ред. – Петром Порошенком) Крим деокупують. А ми дуже прискіпливі. Усі 25 років нас у Криму називали українцями, бо ми все життя боролися за Україну і бачимо майбутнє лише разом із вами. У мене – 4 дітей у Криму, внуки мої там. Мама, на жаль, дуже тяжко захворіла, коли я сидів у тюрмі…Поховати її я не змі… Але мою маму ховав народ… Вона сказала мені якось: «Я знаю, за що ти борешся». Тому я продовжував боротися навіть будучи у в’язниці. Мої діти продовжують боротьбу, як і сини та доньки інших українців. Я б хотів, аби ви почули кримськотатарський народ», - звернувся політик до студентів.

Учора, 27 березня, на території Криму тривали облави ФСБ Росії – силовики провели понад 20 обшуків у будинках кримськотатарських активістів. Більшість кримчан, яких обшукували, підтримували політв’язнів. За останніми даними, після масових обшуків у Криму затримали вже 20 осіб. Лідер кримських татар, народний депутат України Рефат Чубаров заявив, що в Криму «почалася нова, ще жорстокіша хвиля репресій і гонінь на кримських татар» і що вона все більше нагадує «облави сталінських чекістів 1930-50-х років».

«Навіть у таких умовах більше тисячі кримських татар приїхали у Херсонську область - зареєструвалися, отримали право на голос і 31 березня збираються зробити правильний вибір. Більша частина населення Криму взагалі не брала участь 5 років у виборах, які Росія 5 років нав’язувала нам у Криму. Багато хто у в’язниці, де я сидів, відмовлявся голосувати. Але коли «Євробачення» виграла Джамала, усі кричали «Слава Україні!» - наголосив Ахтем Чийгоз.

Він підкреслив, що у той час, коли незалежність країни на Донеччині та Луганщині боронять реальні люди, коли свої життя віддають справжні патріоти, коли в Криму на одиночні пікети виходять щирі українці, Росія на своєму телебаченні розповідає вигадані казки. До того ж, кримчани приїздять вчитися в Україну, а не в Росію, як би їх не заманювали.

«Бо вони хочуть з вами будувати свою незалежність, вони знаходять у собі сили не перетворюватися у маніпулятивну частину суспільства. Вони борються за свою свободу і просять не змарнувати всі ті досягнення, до яких важко йшли 5 років», - констатував заступник голови Меджлісу.

Здавалося, виступ Ахтема Чийгоза не лишив байдужим нікого з присутніх у залі. Увесь час серед зазвичай жвавих та голосних студентів панувала тиша. Така, що інколи було чутно цокання годинника на чиїсь руці. А потім – були і питання, і діалоги, і фото. А наостанок таке рідне і тепле: «Слава Україні!».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.