Башкаленко: тільки в освіті витратили на енергоощадження 20 млн. грн.*

Щоосені тема підготовки до зими стає головною. Адже від того, як увійдемо в опалювальний період, залежать не лише умови проживання волинян, а й функціонування бюджетної сфери, галузей економіки, хід економічних реформ і в кінцевому підсумку - соціальна стабільність в регіоні. Про те, що зроблено і наскільки якісно говоримо з першим заступником голови облдержадміністрації Олександром Башкаленком.

- Олександре Костянтиновичу, підготовка до зими це - певний алгоритм дій, який має бути дотриманий. Але якщо у лікарні холодна палата чи у школі — клас, хто має нести відповідальність?
Так це – чітка вертикаль з відповідальними на кожному етапі та документальним підтвердженням. Усі паперові звіти будуть перевірені спеціальними комісіями на місцях.

Щодо холодних класів і палат, то, напевно, не виключені окремі випадки. Але 2 останніх роки ми надзвичайно активно впроваджуємо енергоощадні заходи в бюджетній сфері. На ці потреби в галузі освіти цього року використано близько 20 мільйонів гривень. Це – і утеплення фасадів, і заміна дверей та вікон. До речі про вікна: із запланованих 2750 вікон у садках і школах області замінено 6500, що становить 236 % до плану.

У рамках реалізації програми КІОТО у нас в області уже виготовлено робочі проекти по 34-х лікувально-профілактичних закладах з утеплення фасадів, заміна вікон і дверей на загальну суму 302 млн. гривень. Вже в цьому році будуть реалізовані 2 з цих проектів на суму більше 10 млн. гривень: обласна інфекційна лікарня – 7 млн. гривень і Луцька міська поліклініка № 1” – 3 млн. 354 тис. гривень, у серпні вже розпочато підготовчі роботи.

І цього року тривав процес переведення котелень у бюджетних закладах на тверде паливо. В окремих котельнях, поставлені додаткові котли. Загалом на сьогодні більше 50% установ бюджетної сфери переведені з дорогого газу на суттєво дешевше місцеве паливо. Минулої холодної зими ми переконалися, що на тепловіддачі це абсолютно не позначилося.

- Завдання забезпечити комунальні підприємства приладами обліку виконане? Які наслідки очікуються?

Не наслідки, а - результати. Волинь однією з перших завершила цей процес. На сьогодні водоканали і теплокомуненергетичні підприємства обладнані лічильниками на 100%. Наступний етап – встановлення загальнобудинкових лічильників на тепло, холодну і гарячу воду. Для чого це потрібно? Щоб ретельно обліковувати витрати і, головне - втрати.

По перше, маючи облік на різних етапах надання чи транспортування послуги, можна швидко визначити, на якій саме ділянці втрати і швидко їх усунути. Друге і головне – в кінцевому підсумку це позитивно позначається і на якості, і на вартості послуги.

- Погано утеплені теплотраси дуже добре видно взимку. Страшенно велика марнотратність. Ви якось стимулюєте місцеві органи влади, щоб вони над цим працювали?

Це – велика проблема. Бо теплотраси будувалися у ті часи, коли про економію енергоносіїв ніхто не думав. Та й в гонитві за виконанням плану колись не дуже зважали на якість: труби просто засипалися землею і все.

Аби замінити сотні кілометрів теплотрас на попередньоізольовані труби потрібні колосальні кошти. Ні в комунальних підприємств, ні в місцевих бюджетах їх немає. Але є умова: при аварійних ситуаціях обов’язково проводити заміну старих труб на попередньоізольовані. За цей рік в області таким чином замінено 4 кілометри. Згоден – дуже мало.

Але, цього року Уряд прийняв рішення про включення до тарифу інвестиційної складової. Це і буде цільовий, недоторканий на інші потреби, ресурс для поступової модернізації. Це абсолютно не означає, що з цієї причини для населення плата зросте. Ні. Просто замість складової тарифу «втрати», а це іноді до 20%, буде інвестиційна складова.

Це до-речі змусить і самі комунальні підприємства ретельніше і швидше реагувати на усунення непродуктивних втрат, бо відтепер їх оплачуватимуть не споживачі, а самі підприємства.

- КП «Луцьктепло» і його борги за газ — тема не тільки цього року. Як ви сприймаєте цю проблему? Що робити?

Найперше скажу, що станом на сьогодні в області рівень розрахунків за газ становить майже 93%. Що ж стосується теплокомуненергетичних підприємств, то проблеми з розрахунками тільки у «Луцьктепла»: рівень оплати газу тут всього лиш 53%. Це при тому, що лучани розраховуються за послуги на 101,2%, пільги і субсидії в обласному центрі проплачені на 120%, бюджетні установи розраховані на 92%.

І справді, це проблема не одного року. Влітку знову більше місяця 40% лучан не мали гарячої води, аж поки не втрутилася обласна державна адміністрація, і воду таки подали. Як на мене, причини дві: поганий менеджмент на самому комунальному підприємстві і – відсутність належної уваги і контролю з боку міської влади.

Обласна державна адміністрація використовує усі можливі важелі аби ситуацію владнати, але з боку муніципалітету хотілось би більшої активності. Попри все, лучани не залишаться без тепла, я переконаний.

- Є щось нове, запроваджене до цього опалювального сезону, чим Ви пишаєтесь?

Це – енергозбереження. На сьогодні в області впроваджено близько тисячі енергозберігаючих заходів, на що використано майже 150 млн. грн., що утричі більше, ніж за минулий рік. Розрахунковий економічний ефект, отриманий від впровадження цих заходів, становить понад 100 млн. гривень.

Інша тема це – роботи із реконструкції мереж зовнішнього освітлення області із використанням енергоефективних освітлювальних приладів. Тільки цього року встановлено майже 4 тисяч світлоточок. Рівень оснащення світильниками в середньому по області становить близько 70%. Для сільських населених пунктів - 55%. На початок 2010 року цей показник ледве перевищував 30%

- Від звичайних волинян залежить, як мине цей опалювальний сезон?

- Головний внесок волинян у цю справу – вчасна оплата за послуги та енергоносії. І тут я можу лише подякувати людям, бо на сьогодні волиняни за житлово-комунальні послуги розрахувалися на 107%.

Розмовляла Світлана ЗАДОРОЖНА

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.