Без домішок і рослинних жирів: як на Волині виготовляють «молочку». ФОТО
Україна цьогоріч встановила новий рекорд з імпорту пальмової олії, завізши на свою територію 193,3 тисячі тонн цього рослинного жиру. Тож поки депутати Верховної Ради так до кінця і не заборонили її використання в Україні, прийнявши законопроект лише в першому читанні, шкідливу олію продовжують масово використовувати для виробництва продуктів харчування, особливо – молочних.
Експерти заявляють в один голос: «молочку», в якій є рослинні жири, взагалі не варто їсти. Оскільки такі жири фактично ніколи не виводяться з організму, закупорюючи судини. Тож радять, як мінімум, уважно читати інформацію про складники продукту на упаковці. Проте, вміст пальмової олії – не єдина можлива небезпека молочних продуктів.
На Волині лише одне підприємство займається власною переробкою молока та виробництвом молокопродуктів. Це – Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство імені Шевченка, яке виготовляє молокопродукти під торговою маркою «УгринівМолоко». Тож журналісти вирішили побачити, як тут виготовляють продукцію та наскільки безпечним є виробництво «молочки» цієї марки.
Замкнутий цикл виробництва – запорука якості
Дорогою до села Угринів Горохівського району разом з учнями луцької школи, які їдуть побачити завод, та очільником підприємства Андрієм Тураком раптом зупиняємося посеред поля. Справа в тому, що угринівський молокозавод має замкнутий цикл виробництва, тож на полях вирощують та заготовляють корми, якими годують своїх корів.
Загалом підприємство використовує 2800 гектарів землі.
Замкнутий цикл виробництва гарантує повний контроль за якістю виконання робіт та виробництва готової продукції. Адже усі етапи – від заготівлі кормів до упаковки продукції – здійснюються в межах одного підприємства.
«Тут, на полі, ми вирощуємо все, щоб згодом мати своє сіно, солому, силос, сінаж чи концентровані корми – кукурудза, ячмінь тощо. Тому ми можемо бути впевнені, що наші корівки їдять екологічно чистий корм, незабруднений вихлопними газами чи іншими шкідливими речовинами», – розповів Андрій Турак біля поля, на якому, попри пізню осінь зеленів майбутній корм для корів.
До слова, ПОСП імені Шевченка – єдине на Волині і одне з небагатьох в Україні сільськогосподарських підприємств, яке у 2010 році отримало статус спеціалізованої сировинної зони з виробництва сировини, що використовується для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування.
Доїння: у чистості і під класичну музику
Підприємство має приблизно 1000 корів. Їх утримують у новозбудованих та облаштованих згідно з сучасними вимогами приміщеннях. До того ж, щодня тут народжуються телята, тож є окремий корівник, який працівники підприємства жартома називають «пологовим».
Кожна корова на підприємстві має індивідуальний номер для комп'ютерного обліку про вік, надої, стан здоров'я тощо.
Щоденно на підприємстві надоюють майже 20 тонн молока. Процес доїння, що відбувається в спеціальних доїльних залах тричі на день, контролюють три доярки. Перед доїнням кожна корова проходить так звані «водні процедури»: вим’я ретельно миють теплою водою, протирають серветкою, а вже тоді кріплять доїльний апарат.
Доїльні зали ретельно чистять від бруду. Більше того, тут лунає класична музика, тож процес доїння відбувається «по-європейськи».
Завдяки новому обладнанню молоко потрапляє на заводи без контакту з людиною. Через спеціальні шланги від корів воно закачується у ємності, де проціджується, а потім одразу охолоджується, що унеможливлює розвиток бактерій. З поганої сировини, каже Андрій Турак, неможливо виготовити якісну продукцію.
«Молоко з молока»: ізраїльський досвід, волинське втілення
Молокозавод в Угринові збудували у 2012 році. Обладнання для нього виготовила та змонтувала ізраїльська фірма «Tessa». Більше того, спеціалістів заводу навчав теж головний технолог з Ізраїлю. Пізніше закупили ще й болгарське обладнання для виготовлення кисломолочного сиру і масла.
Аби стати сметаною, йогуртом, сиром, ряжанкою тощо охолоджене молоко потрапляє на молокозавод у спеціальних цистернах. А перед переробкою молоко перевіряють у лабораторії.
Далі охолоджене молоко потрапляє до пастеризаційної установки, де миттєво нагрівається до 85 градусів. Таким чином з молока зникають всі патогенні мікроби. Згодом його знову охолоджують.
«Жодних домішків у будь-якому випадку не додаємо. Це просто молоко з молока. А, отже, і всі інші виготовлені тут молочні продукти лише з молока. Для прикладу, для виготовлення кисломолочного сиру у спеціальний закритий чан болгарського виробництва до молока додається ще закваска. Далі все робить комп’ютер. В результаті отримуємо сир і сироватку», – розповів Андрій Турак.
Температура зберігання вже готової продукції – 2-4 градуси. Двічі на тиждень – у вівторок і п'ятницю – відвантажувальні дні, тож угринівська «молочка» їде у магазини Луцька та області. До слова, підприємство має фірмовий магазин у Луцьку на вулиці Зацепи, 4, де представлений увесь асортимент продукції марки «УгринівМолоко».
Очільник підприємства Андрій Турак запевняє, що тут впевнені у стовідсотковій якості своєї продукції. Натомість додає, що має сумніви з приводу того, що можна вважати якісною «молочку» багатьох інших виробників. Адже здебільшого підприємства не мають власної сировини, тому збирають так зване «дядьківське молоко» у селах, якість неможливо проконтролювати. Також важко простежити за дотриманням температурного, санітарного режимів тощо.
«Елементарно в такому випадку невідомо, чи та корівка, яка дала це молоко, здорова, чи їй кололи антибіотики, які потім потрапили в молоко. Не знаємо, чи нічим не хворіла жінка, яка його видоїла своїми руками. Не знаємо, чи ті руки були чистими, чи з бактеріями і інфекціями. У нас же – цілковитий контроль фізіологічного стану корів, показників якості молока на всіх етапах виробництва. Ми бачимо всі етапи появи молока і відстежуємо всі показники його якості», – розповів Андрій Турак.
Він також наголосив, що його принцип – відмова від будь-яких добавок до продукції. Утім, щодень стає важче конкурувати з неякісною продукцією, для здешевлення виробництва якої використовують, для прикладу, пальмову олію.
«Тваринний жир замінюють рослинним – пальмовою олією. Вона не розчиняється, не виводиться з організму. А потім ми дивуємося, чому наші діти і внуки хворіють. Ми виготовляємо все згідно з ДСТУ (державними стандартами України). Ними заборонено додавати в молочну продукцію різноманітні добавки, так звані «єшки». Звертаюся до батьків: якщо на упаковці є напис «ТУ» замість «ДСТУ», то кидайте цю продукцію, не беріть її. ТУ – це технологічні умови, які розробляє сам завод, тож може додавати, що завгодно, а за ДСТУ цього робити не можна», – висловився Андрій Турак. Тож, за його словами, справа кожного – яку продукцію обрати, утім варто думати про вплив їжі на здоров’я, а також піклуватися про те, аби шкідливі продукти не вживали діти. Тож Турак порадив батькам також цікавитися, якою «молочкою» годують їхніх дітей у школах та садочках.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Експерти заявляють в один голос: «молочку», в якій є рослинні жири, взагалі не варто їсти. Оскільки такі жири фактично ніколи не виводяться з організму, закупорюючи судини. Тож радять, як мінімум, уважно читати інформацію про складники продукту на упаковці. Проте, вміст пальмової олії – не єдина можлива небезпека молочних продуктів.
На Волині лише одне підприємство займається власною переробкою молока та виробництвом молокопродуктів. Це – Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство імені Шевченка, яке виготовляє молокопродукти під торговою маркою «УгринівМолоко». Тож журналісти вирішили побачити, як тут виготовляють продукцію та наскільки безпечним є виробництво «молочки» цієї марки.
Замкнутий цикл виробництва – запорука якості
Дорогою до села Угринів Горохівського району разом з учнями луцької школи, які їдуть побачити завод, та очільником підприємства Андрієм Тураком раптом зупиняємося посеред поля. Справа в тому, що угринівський молокозавод має замкнутий цикл виробництва, тож на полях вирощують та заготовляють корми, якими годують своїх корів.
Загалом підприємство використовує 2800 гектарів землі.
Замкнутий цикл виробництва гарантує повний контроль за якістю виконання робіт та виробництва готової продукції. Адже усі етапи – від заготівлі кормів до упаковки продукції – здійснюються в межах одного підприємства.
«Тут, на полі, ми вирощуємо все, щоб згодом мати своє сіно, солому, силос, сінаж чи концентровані корми – кукурудза, ячмінь тощо. Тому ми можемо бути впевнені, що наші корівки їдять екологічно чистий корм, незабруднений вихлопними газами чи іншими шкідливими речовинами», – розповів Андрій Турак біля поля, на якому, попри пізню осінь зеленів майбутній корм для корів.
До слова, ПОСП імені Шевченка – єдине на Волині і одне з небагатьох в Україні сільськогосподарських підприємств, яке у 2010 році отримало статус спеціалізованої сировинної зони з виробництва сировини, що використовується для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування.
Доїння: у чистості і під класичну музику
Підприємство має приблизно 1000 корів. Їх утримують у новозбудованих та облаштованих згідно з сучасними вимогами приміщеннях. До того ж, щодня тут народжуються телята, тож є окремий корівник, який працівники підприємства жартома називають «пологовим».
Кожна корова на підприємстві має індивідуальний номер для комп'ютерного обліку про вік, надої, стан здоров'я тощо.
Щоденно на підприємстві надоюють майже 20 тонн молока. Процес доїння, що відбувається в спеціальних доїльних залах тричі на день, контролюють три доярки. Перед доїнням кожна корова проходить так звані «водні процедури»: вим’я ретельно миють теплою водою, протирають серветкою, а вже тоді кріплять доїльний апарат.
Доїльні зали ретельно чистять від бруду. Більше того, тут лунає класична музика, тож процес доїння відбувається «по-європейськи».
Завдяки новому обладнанню молоко потрапляє на заводи без контакту з людиною. Через спеціальні шланги від корів воно закачується у ємності, де проціджується, а потім одразу охолоджується, що унеможливлює розвиток бактерій. З поганої сировини, каже Андрій Турак, неможливо виготовити якісну продукцію.
«Молоко з молока»: ізраїльський досвід, волинське втілення
Молокозавод в Угринові збудували у 2012 році. Обладнання для нього виготовила та змонтувала ізраїльська фірма «Tessa». Більше того, спеціалістів заводу навчав теж головний технолог з Ізраїлю. Пізніше закупили ще й болгарське обладнання для виготовлення кисломолочного сиру і масла.
Аби стати сметаною, йогуртом, сиром, ряжанкою тощо охолоджене молоко потрапляє на молокозавод у спеціальних цистернах. А перед переробкою молоко перевіряють у лабораторії.
Далі охолоджене молоко потрапляє до пастеризаційної установки, де миттєво нагрівається до 85 градусів. Таким чином з молока зникають всі патогенні мікроби. Згодом його знову охолоджують.
«Жодних домішків у будь-якому випадку не додаємо. Це просто молоко з молока. А, отже, і всі інші виготовлені тут молочні продукти лише з молока. Для прикладу, для виготовлення кисломолочного сиру у спеціальний закритий чан болгарського виробництва до молока додається ще закваска. Далі все робить комп’ютер. В результаті отримуємо сир і сироватку», – розповів Андрій Турак.
Температура зберігання вже готової продукції – 2-4 градуси. Двічі на тиждень – у вівторок і п'ятницю – відвантажувальні дні, тож угринівська «молочка» їде у магазини Луцька та області. До слова, підприємство має фірмовий магазин у Луцьку на вулиці Зацепи, 4, де представлений увесь асортимент продукції марки «УгринівМолоко».
Очільник підприємства Андрій Турак запевняє, що тут впевнені у стовідсотковій якості своєї продукції. Натомість додає, що має сумніви з приводу того, що можна вважати якісною «молочку» багатьох інших виробників. Адже здебільшого підприємства не мають власної сировини, тому збирають так зване «дядьківське молоко» у селах, якість неможливо проконтролювати. Також важко простежити за дотриманням температурного, санітарного режимів тощо.
«Елементарно в такому випадку невідомо, чи та корівка, яка дала це молоко, здорова, чи їй кололи антибіотики, які потім потрапили в молоко. Не знаємо, чи нічим не хворіла жінка, яка його видоїла своїми руками. Не знаємо, чи ті руки були чистими, чи з бактеріями і інфекціями. У нас же – цілковитий контроль фізіологічного стану корів, показників якості молока на всіх етапах виробництва. Ми бачимо всі етапи появи молока і відстежуємо всі показники його якості», – розповів Андрій Турак.
Він також наголосив, що його принцип – відмова від будь-яких добавок до продукції. Утім, щодень стає важче конкурувати з неякісною продукцією, для здешевлення виробництва якої використовують, для прикладу, пальмову олію.
«Тваринний жир замінюють рослинним – пальмовою олією. Вона не розчиняється, не виводиться з організму. А потім ми дивуємося, чому наші діти і внуки хворіють. Ми виготовляємо все згідно з ДСТУ (державними стандартами України). Ними заборонено додавати в молочну продукцію різноманітні добавки, так звані «єшки». Звертаюся до батьків: якщо на упаковці є напис «ТУ» замість «ДСТУ», то кидайте цю продукцію, не беріть її. ТУ – це технологічні умови, які розробляє сам завод, тож може додавати, що завгодно, а за ДСТУ цього робити не можна», – висловився Андрій Турак. Тож, за його словами, справа кожного – яку продукцію обрати, утім варто думати про вплив їжі на здоров’я, а також піклуватися про те, аби шкідливі продукти не вживали діти. Тож Турак порадив батькам також цікавитися, якою «молочкою» годують їхніх дітей у школах та садочках.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні статті
Жити за містом – давній європейський тренд*
10 грудень, 2018, 08:00
«Церква не повинна бути в стороні, коли в країні війна», — луцький пастор-капелан про служіння на передовій
08 грудень, 2018, 12:00
Без домішок і рослинних жирів: як на Волині виготовляють «молочку». ФОТО
07 грудень, 2018, 13:02
Якість та екологічність: у луцькому салоні елітних фарб і штукатурок «San Marco» провели семінар для хіміків*
07 грудень, 2018, 10:00
«Лучанам до снаги поборотися за призи першої ліги України», – Андрій Харченко
03 грудень, 2018, 18:05
Останні новини
22 листопада на Волині: гортаючи календар
Сьогодні, 00:00
Де і коли у Луцьку та на Волині не буде світла 21 листопада. ГРАФІК
21 листопад, 23:19
Лучанин самотужки «врізався» в газопровід під будинком
21 листопад, 22:38
У місті на Волині встановлюють будиночок Святого Миколая
21 листопад, 21:57