Керівник Держпродспоживслужби на Волині про чуму свиней, штрафи та відтік кадрів за кордон

Кілька років тому, у 2014, такі звичні всім санстанція, ветеринарна та фітосанітарна служби об’єдналися із інспекцією з питань захисту прав споживачів, утворивши єдину структуру – Держпродспоживслужбу. Нині на неї покладені безліч функцій – від контролю за формуванням цін до здійснення державного нагляду за курортами. Тож якщо ви, наприклад, купили в магазині прострочену їжу або телефон зламався одразу ж після купівлі, всі дороги ведуть до Держпродспоживслужби.

Очільник структури в області Богдан Лозинський розповів про ситуацію з африканською чумою на Волині, а також про те, чому, аби відстояти свої права, треба завжди зберігати чеки.

– Нещодавно в Камінь-Каширському районі сталася трагедія - дворічний хлопчик помер після гостини у бабусі, а інші діти потрапили до лікарні. На місці працювали ваші фахівці, що вдалося з’ясувати?

Так, там були наші працівники - вони відбирали та аналізували їжу, яка була у холодильнику. Нашою основною метою було перевірити, чи споживали потерпілі гриби, бо ситуація нетипова – дитина захворіла, потрапила в лікарню і дуже швидко померла.

Однак за результатами сказати, що ми знайшли чинник, який призвів до трагедії, не можна.

Станом на сьогодні результатів токсикологічного дослідження пат-матеріалів ми не знаємо, та медики спочатку повідомляли, що виявили цитобактерії - будемо вірити, що причина в них.

– Ця бактерія смертельно небезпечна?

Ні, це умовно патогенна флора, яка постійно присутня в організмі, але за певних умов, наприклад ослаблення, вона може «спрацювати», але детальніше про це краще запитувати у медиків.

У продуктах, які ми відібрали, чинників, які могли б так різко викликати захворювання і смерть, ми не виявили. А ми перевіряли все, що було в холодильнику – молоко, кефір, чебуреки, які їли діти, навіть компоти та виноград. Наша лабораторія не виявила там чинників, які могли б спричинити фатальну ситуацію.

Єдине, ми припускали контакт, наприклад, із блідою поганкою. Ці гриби ростуть практично всюди, а це четверо маленьких діток – можливо, самі зірвали і спробували. Але їх бабуся категорично заперечує, що діти вживали гриби.

– Повернімося до питань більш давніх. Ковельський ветсанзавод вже тривалий час не виконує своїх функцій. Як відбувається на Волині процес переробки тваринних залишків, хто їх утилізовує?

До Волинської області близько розташовані два аналогічні ветсанзаводи - Костопільський у Рівненській області та Жовківський у Львівській. Вони розташовані десь за 70 км від меж області. Тому ті переробники, які утилізовували на ковельській філії, переорієнтувалися на ці два ветсанзаводи. Складність лише у тому, що це додаткові розходи на транспортування. Окрім того, якщо взяти на загал, то те, що переробляв Ковельський ветсанзавод – це 10% від об’єму відходів, які утворювалися в області. Такі суб’єкти, як, наприклад, Володимир-Волинська птахофабрика вже давно встановили в себе спалювальні печі та утилізовують рештки на місці.

Дуже багато залишків наші товаровиробники, як і раніше, заморожують, а після того як накопичують певну партію, продають їх на звіроферми, тобто ще й заробляють. Тому сказати, що через закриття Ковельської філії ситуація стала радикально іншою не можна - єдине, що товаровиробники мають більше затрат, аби ліквідувати тваринні рештки.

– А Держпродспоживслужба досі контролює стан на території та поблизу заводу?

Там повністю завершена очистка території. Всі тваринні рештки перевезли до споруд колишнього крохмального заводу, де їх, відповідно до технології, пересипали вапном та тирсою. Рештки зберігаються, але у них тривають біологічні процеси, тож за 2 роки вони стануть добривом на поля. На території, де залишки перебувають тепер, ми постійно здійснюємо контроль, щоб не трапилося непередбачуваних ситуацій.

– У час, коли довкола ветсанзаводу розгортався скандал, мешканці прилеглих територій скаржилися на стан води – що вона невідповідної якості через стоки заводу. Ви вивчали цю ситуацію? На якість води впливала близькість до підприємства?

Дослідження ми провели майже одразу, коли люди почали підіймати цю тему. Вода тоді не відповідала нормативам, тож Кабмін виділив 17 млн грн, за які в мікрорайон проведуть централізоване водопостачання. Наскільки мені відомо, сьогодні ця робота ще не завершена, але мікрорайон Ковель-2 завдяки ветсанзаводу матиме централізоване водопостачання.

– Чи досліджували воду після того, як із заводу вивезли решки? Її якісь була пов’язана із діяльністю підприємства?

Є один важливий момент: у нас основна причина невідповідності води – географічне розташування, бо на Волині в абсолютній більшості випадків вона не відповідає нормам за вмістом заліза, і не важливо, чи то в Ковелі, чи то в Шацьку, чи у Старій Вижівці. Залізо є майже всюди, десь більше перевищення, десь трошки менше.

Друга причина у густонаселених пунктах – часто там колодязі розміщені дуже близько від вигрібних ям, тобто люди самі ж і забруднюють воду, тому є перевищення бактеріологічних норм. Окрім того, колодязі не чистять, а це просто необхідно періодично робити. Тому коли ми провели дослідження у Ковелі, написали рекомендації – почистити колодязі, обробити їх тощо. Лише потім ми зробили повторні дослідження, ситуація частково змінилася. Однак сказати, що причиною забруднення води в Ковелі був саме ветсанзавод – це з великою натяжкою. Ми підтримали цю думку, аби мікрорайон мав централізоване водопостачання, але фактично у багатьох населених пунктах аналогічна ситуація, тож проблема комплексна.

– Останнім часом для Волині актуальною є ще одна проблема – африканська чума свиней. Який зараз реальний стан із захворюваністю тварин в області?

У нас у 2016 році було 4 випадки серед свійських свиней у Любешівському та Ратнівському районах, тоді хвороба прийшла з Білорусі. У 2017 році був один випадок у Камінь-Каширському районі теж у свійської тварини, а у цьому році був випадок із дикими свиньми у Любомльскому районі - цього разу захворювання прийшло з польського боку. Нині у Польщі зареєстровано понад 1700 випадів захворювання серед диких кабанів, тож коли на Волині у прикордонній смузі виявили 4 трупи свиней, ми одразу ж направили зразки на експертизу. У всіх чотирьох виявили збудник африканської чуми свиней. Тому у цьому та сусідньому лісництві відстріляли всіх диких кабанів і ситуація вирівнялася.

– Як люди, які тримають домашніх свиней у господарствах, можуть убезпечити їх від захворювання?

Найперше, якщо в особистому селянському господарстві є мисливець, він мусить визначитися: або полювання, або свині вдома, тому що найбільший ризик - саме «принести» чуму від диких свиней. Окрім того, в тому самому одязі, у якому людина йде до лісу чи ходить в магазин, не потрібно йти до тварин. Для цього обов’язково мати змінний одяг, тоді ймовірність, що господар «принесе» якусь гидоту, різко знижується. Третє – це кип’ятіння відходів із кухонь, які згодовують тваринам. Наприклад, у силу обставин хтось забив хвору тварину, яка потрапила на переробку, а м’ясо не пройшло достатньої термічної обробки. Збудник залишається живим, але при споживанні він не може зашкодити людині. Інша річ – свині, тому залишки, які згодовують тваринам, треба обов’язково прокип’ятити.

Окрім цього, в ідеалі раз на рік чи перед тим, як молоду тварину приводять у господарство, робити дезінфекцію хліва та перед входом в приміщення зробити дезінфекційний килимок, щоб на взутті не занести на не винести збудника.

До речі, у нас саме днями були інспектори із Євросоюзу стосовно африканської чуми свиней.

– Якщо зараз спалахів немає, то якою була мета їхнього візиту?

Це комісія із міжнародного епізоотичного бюро – фахівці-ветеринари із Європейського союзу. Вони вивчали, як ми ліквідовували вогнище захворювання і як працювали над недопущенням поширення. За 20 днів ми отримаємо звіт.

Вони звернули увагу на деякі моменти. Наприклад, відшкодування за трупи диких тварин – у Європі зараз існує практика, коли платять 50 євро людині, яка повідомила, де лежить труп дикого кабана. Окрім того, їх цікавила просвітницька робота – на сходах селян наші фахівці розповідають про заходи, які я вам перераховував, чіпляють листівки у людних місцях тощо. Зрештою, більш детальний аналіз ми побачимо у звіті.

– Раніше для Держпродспоживслужби діяв мораторій на проведення перевірок. Він ще діє, чи служба вже може перевіряти, наприклад, харчування дітей у школах?

Так, можемо перевіряти. У нас є план державного контролю і моніторингу, у який включені в тому числі і садочки, і школи. Минулого року в області ми промоніторили 15% від загальної кількості шкіл та садочків, цього року заплановано ще 25%.

Якщо говорити про харчі, то із квітня діє закон про контроль, який зняв мораторій на перевірки. Цей закон каже, що здійснення державного контролю і нагляду має відбуватися на основі ризикорієнтованого контролю. Тобто якщо підприємство працює чітко, дотримується норм законодавства, його перевірятимуть рідше. Якщо ж не зовсім дотримується санітарного законодавства, то і перевірки тут будуть частіше.

У школах та садочках ми працюємо за двома напрямками: контроль харчування та контроль умов навчання. Тому одночасно до закладу приїжджають фахівці управління безпечності харчових продуктів і управління контролю за дотриманням санітарного законодавства. На місці відбирають проби їжі та води та відправляють у лабораторію. Оскільки це відбувається у рамках моніторингу, у разі виявлення порушень ми готуємо рекомендації та надаємо керівнику закладу. Водночас інформацію направляємо в районне управління та адміністрації, тобто ми жодних санкцій не вживаємо.

– Чи виявляли у школах та садочках грубі порушення?

Грубих фактично не було. Порушення переважно стосуються калорійності - дітям не додають калорій, часто-густо в буряку, моркві та цибулі фіксуємо перевищення норми нітратів. Як правило, ми зобов’язуємо керівників закладів та їх районне начальство перед заключенням договорів на постачання перевіряти продукти на вміст нітратів.

Іноді не зовсім якісною виявляється вода, є порушення щодо санітарного стану об’єктів – не всюди так чисто, як би мало бути.

– Керівники вживають заходів? Ви здійснюєте повторний моніторинг?

Звичайно, і якщо питання не вирішують, їх розглядають на обласній комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, де головує очільник ОДА.

– До речі, як вам співпраця із новим головою Олександром Савченком?

Аби не наврочити, але служба відчуває підтримку. Навіть коли у понеділок дізналися, що у нас буде єврокомісія, голова «прислав» нам представників ОДА, які зустрічали із нами єврокомісарів. Все-таки це підтримка.

– Знаю, що Держпродспоживслужба може здійснювати перевірки за зверненням медиків – наприклад, якщо є підстави вважати, що причиною захворювання стало вживання продукту промислового виробництва чи харчування у кафе. Скільки таких звернень було цьогоріч?

До нас тричі цього року зверталися щодо перевірки кафе. Повідомляли, що отруєння людей відбулися внаслідок того, що вони споживали їжу у певних закладах. Ми виїжджали на місце, відбирали залишки продуктів та сировини – збудника сальмонелозу не виявили в харчах у жодному із трьох випадків, які трапилися у закладах в обласному центрі та поблизу.

Якщо збудника немає в харчах - причина в іншому, наприклад, була людина, яка заразила харчі, які потім спожили люди. Але цими перевірками вже займається медицина.

– А чи має служба право накладати штрафи?

Тільки за результатами здійснення заходів державного нагляду, тобто перевірки. Але минулоріч максимальний штраф стосовно харчових продуктів становив 340 гривень. Цього року у квітні штрафи підвищили, і вони «стартують» від 19 тисяч гривен. Ми наклали їх всього три, за фактами отруєння – по 24 тисячі.

– Йдеться про кафе, де сталися масові отруєння?

Ми штрафуємо не заклади, а суб’єкти господарювання. Цьогоріч оштрафували три суб’єкти. Кошти вже сплатили, вони надходять до державного бюджету. Що цікаво - якщо підприємець повторно допускає те саме порушення, штраф зростає у майже 8 разів.

– Ви згадували про новий закон, який розпочав діяти у квітні цього року. Як він вплине, наприклад, на пересічних споживачів?

Скажімо, якщо вам у закладі громадського харчування, магазині чи ринку вам трапляється неякісна продукція і ви маєте чек, ви пишите скаргу у Держспоживслужбу і тепер ми маємо право позапланово, без погоджень із Києвом, провести перевірку. Якщо факт підтверджується, мінімальна штрафна санкція для того, хто допустив порушення – від 19 тисяч гривень.

– А чи надходять до вас звернення на неякісні продукти?

Надходять, але небагато і рідко. В основному скарги стосуються не продуктів, а придбання неякісної техніки - комп’ютерів, телефонів, пральних машинок тощо. За цей рік стосовно продуктів було, можливо, 3-4 скарги, тоді як на інші товари скаржаться 4-5 разів за тиждень.

На мою думку, стосовно продуктів зловживання не стільки товаровиробників, як реалізаторів. Але тут, по великому рахунку, навіть ефект від нашого покарання невеликий.

– Що ви рекомендуєте робити людям, які купили в магазині, наприклад, протерміновану їжу?

Я рекомендую, аби покупець голосував гаманцем – це єдиний варіант. Якщо побачили, що у магазині несвіжий продукт – навіть туди не заходьте та ще й сусідам перекажіть. У магазині мають не допускати думки, що можна переклеїти цінник, бо звідси зникнуть клієнти. І тоді ми підемо на європейський шлях стосунків між продавцем і покупцем.

– Коли йдеться про звернення щодо техніки, людям вдається отримати відшкодування?

Так, дуже часто після звернень ситуацію вдається вирішити. Аби піти на перевірку суб’єкта господарювання, управлінню із захисту прав споживачів необхідне погодження із Києва. Проте, як правило, до погодження не доходить – ми зв’язуємося із суб’єктом, хоч цього й не передбачено законом. Зазвичай вони йдуть на контакт та готові відшкодувати, це швидший і простіший шлях. Хто не відшкодовує, тоді приходимо на перевірку, це складніша і довша процедура, але результат зазвичай той самий.

Але наголошую – це можливо лише за наявності чека, ну і звісно, якщо товар не вичерпав гарантійні зобов’язання, тобто протягом 14 днів із моменту купівлі.

– Минулоріч ви дуже часто підіймали питання щодо фінансування ветеринарної служби – просили кошти з обласного бюджету, однак депутати не надто вітали цю ініціативу. Яка ситуація із фінансуванням ветеринарії у цьому році?

Цього року фінансування державної ветеринарної служби покладене на державний бюджет і ситуація однозначно покращилася. Звичайно, вона ще дуже далека від ідеалу, але на цей рік в проекті бюджету для служби заклали 1,2 млрд грн, однак згодом фінансування скоротили до 1 млрд. Для порівняння – із обласного бюджету нам минулого року виділили 24 млн грн, а цього року із держбюджету – 31 млн грн для області.

На 2019 рік у держбюджеті знову планують 1, 2 млрд. Та якщо врахувати, що середня зарплата близько 4 тисяч гривень… У нас останніми роками молоді спеціалісти не приходять, за 5 років прийшли хіба зо п’ять людей у головне управління. У лікарнях та лабораторіях середній вік працівників 55 років, служба дуже старіє, а молодь не йде через низьку плату. Тож сьогодні ветеринарія тримається на людях, які вже настільки звикли до своєї роботи, що не можуть без неї.

Молоді фахівці після завершення вишів їдуть за кордон, бо поляки вже з десяток років пропонують дуже хороші гроші та ще й автомобіль і житло. Переламати цю ситуацію можна виключно через підвищення зарплати. Навіть логічно припустити – за часи незалежності кількість працівників ветлікарень і лабораторій скоротили в 10 разів, а заробітна плата не зросла пропорційно.

У нас в управлінні контролю за дотриманням санітарного законодавства половина вакансій вільна. В управлінні безпечності 50 вільних місць зі 122 місць штату, враховуючи те, що у нас майже вдвічі вища середня зарплата, ніж у ветеринарної медицини. Люди тікають, тому треба радикально міняти підхід до оплати праці.

Спілкувалася Василина БОРУЦЬКА

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.