«Знаки часу»: як створюють незвичні ікони на Волині

«Знаки часу» - таку тему має восьмий пленер іконописців, який триває в інтеграційному центрі Замлиння в Любомльському районі.
Цьогоріч учасниками є 28 митців з України та Польщі.

Усі вони пишуть ікони на різноманітну тематику, але присвячені певним подіям.

Традиції – на сучасний лад

До прикладу, 25-річний Олег з Луцька зобразив фрагмент Донецького аеропорту та Покрову, яка ніби оберігає солдат. Колись, за легендою, саме Божа Матір захистила воїнів від татарської орди своїм покровом. Олег відобразив цю легенду на сучасний лад. На іконі зображені дим та уламки, а також образ Богородиці в небі. Олег придивляється з різних боків до роботи, підправляє, слухає тематичну музику, яка піднімає дух. Одним словом, шукає правильний настрій і музу, аби завершити почате.

«Це дві дошки, які я використаю для триптиха, зобразивши персоніфікацію Надії. Також використовую фактуру дерева, на якій у вигляді темних і світлих долонь показую земне і небесне життя. Працюю з акриловими фарбами», - розповіла 21-річна Олександра зі Львова.

Богородиця Одигітрія – такий нетрадиційний образ зобразив 23-річний Микола.

«На цьому іконографічному образі Богородиці Діва Марія тримає Ісуса на лівій руці, а правою вказує на Нього. Саме слово Одигітрія означає «та, яка вказує дорогу». У цьому випадку Дорога – це Син Діви Марії», - розповів митець. Для малювання він використовує жовткову темпору – розводить акварель, пігменти, гуаш.

21-річний Денис із Тернополя на липовій дошці малює ікону у стилі мінімалізму. Хлопець намалював розп’яття в золотому кольорі та два грішники по боках, причому той, який покаявся, є світлим. Митець пише акриловими фарбами, золото наліплене, робота на стадії завершення – потрібно ще навести контури та обмалювати по боках.

Мистецтво, наповнене змістом

Різноманіття матеріалів, технік, а головне – творчий дух витають над інтеграційним центром Замлиння уже четвертий день.
Через тиждень, 18 липня, тут відбудеться перша виставка робіт майстрів. Переглянути творіння запрошують усіх охочих у середу, по обіді.

Відома мисткиня Тетяна Мялковська організовує творчі табори та арт-студії в Замлинні вже восьмий рік поспіль. Нині вона також на пленері, підготувала основи для ікон, розповідає, що відпочиває тут душею.

Яна з Львівської академії мистецтв виконала ікону Спаса нерукотворного. Під час хресного ходу на Голгофу до Ісуса підійшла свята Вероніка, дала йому рушник, яким він витерся і на якому відбилось обличчя Христа. Цей образ має сакральний зміст, адже він відбився ідеально.

Ще одна робота, яку планує виконати Яна, називається Серце Христове. Для цього дівчина знайшла стару віконну раму, в якій на полотні і виконає ікону.

76-річний Євгеніуш Молскі вже другий раз у Замлинні на пленері іконописців.

На дереві він зображує у повний зріст Христа та Марію, яка Його підтримує. Ще одна робота символізує перетин візантійської та української культур: тут зображені обличчя двох молодих жінок.

Пан Євгеніуш відомий у Польщі як фахівець з кераміки та монументального малярства, його роботи демонструються у багатьох культурно-музейних закладах Польщі. Свій черговий день народження художник відзначив саме в Замлинні, і всі учасники пленеру тепло вітали іменинника – піснями, побажаннями, щирими словами…

Творчі люди тонко відчувають знаки часу

В інтеграційному центрі майстри мають абсолютну свободу для творчості. І не дивно: тут душа наповнюється енергією та спокоєм.

Директор центру отець Ян Бурас щодня докладає чимало зусиль, аби було комфортно всім гостям. Повноцінне харчування, сучасні кімнати для нічлігу, змістовне дозвілля, а головне – свіже повітря та чиста природа сприяють натхненню і надихають на унікальні творіння. Тільки приїжджаєш сюди – і відчуваєш себе в родині, ніби знала тут усіх уже давно: незалежно від того, чи це пленер митців, чи мовний табір, чи з’їзд дітей.

«Що таке знаки часу?», - запитую отця Яна.

«Ця назва виникла спонтанно. Всі події, які відбуваються у світі, відбуваються не просто так і є певними знаками для нас», - каже Ян Бурас.

«Свого часу Господь послав Іона до великого міста Ніневія, аби той закликав жителів до покаяння, щоб відвернути Божий гнів і уникнути покарання. Іона був знаком великого Божого милосердя, причому дивного милосердя. Бо євреї вважали, що милосердний Бог є тільки для них, і більше ні для кого. Але Бог послав його до неєвреїв, щоб він проповідував відмову від гріховності, що свідчило про любов Господа до всіх народів. Тобто це був знак того часу. Візьмімо Голокост. Це також був знак того часу. Скільки подвигів тоді сталось, хоч це й була величезна трагедія. Я нещодавно повертався зі Швейцарії. Прямо переді мною – прекрасні кольорові реклами, великі магазини. А збоку я помітив стареньку маленьку запущену капличку. І це – в центрі Європи! Християнської Європи! Сигарети, чіпси – під яскравими вивісками, а Христос – занедбаний», - каже Ян Бурас.

«Ми думаємо, що житимемо вічно, що наша смерть ще далеко. Але ті події, які щодня відбуваються, свідчать про те, що життя має свою межу. Цунамі, війни, голод... Люди гинуть на очах інших. Скільки воєн відбувається одночасно на Землі? Це страшно. І ми як митці маємо відображати це у своїй творчості. Певним чином ми і впливаємо на деякі процеси. Це і є знаки часу», - додає він.

Українське натхнення

38-річна пані Катажина, яка працює у Варшавському університеті, написала свого часу кандидатську дисертацію про традиції сучасної української ікони. Нині жінка досліджує літературу Майдану і АТО, тож в Україні буває часто. Бере участь у всіх пленерах у Замлинні та відповідає за організацію митців з Польщі.

Розповідає, що пленер вже не обмежується суто іконами. «Це пленер сакрального мистецтва. Творці з обох країн показують знаки часу, як вони їх бачать. Тут я пишу ікону Христового милосердя», - каже науковиця.

До речі, на її переконання, поняття української ікони є набагато ширшим, ніж, наприклад, російської. В Україні були десятки шкіл іконописців, кожна з яких мала характерні особливості і не працювала під загальноприйняті норми. Українська ікона має глибокі традиції, які поєднують як європейські, так і місцеві особливості.

Пленер сакрального мистецтва триватиме ще тиждень в селі Замлиння Любомльського району. Перша виставка робіт відбудеться тут 18 липня, у середу, після обіду. Потому виставка помандрує Європою, а далі буде представлена в Луцьку.

Ольга БУЗУЛУК


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.