Не любила спорт, а стала тренером: історія волинянки, яка досягнула успіху в Німеччині

Волинянка Богдана Постолюк – одна з тих, хто одного дня вирішив кардинально змінити своє життя, а потім взяв і зробив це. Ще кілька років тому дівчина була звичайною студенткою географічного факультету луцького вишу, яка не надто цікавилась заняттями із фізкультури, навчалась та відвідувала студентські вечірки і дискотеки в нічних клубах. Нині вона – спортсменка, учасниця змагань із бодібілдингу у Німеччині та персональний тренер.

Спершу Богдана Постолюк змагалась у категорії фітнес-бікіні, а згодом перейшла у «більш м’язеву» категорію – фігур, в якій цьогоріч посіла четверте місце у Західній Німеччині та 19 травня представлятиме федерацію NAC (National Athletik Committee) на загальнонімецьких змаганнях.

Богдана розповіла Інформаційному агентству ВолиньPost історію свого шляху, поділилась розповідями про те, як тренується, чи потрапляють у її раціон тістечка та інші смаколики, а також, що означає бути жіночною.

Спорт? Ні, не чула

Дівчина родом із села Дубове Ковельського району. Вчителька, яка навчала Богдану у школі української мови та літератури, Наталія Тхоржевська розповіла, що Богдана була позитивною, цілеспрямованою та оптимістичною ученицею.

«Богдана – єдина, дуже бажана й довгоочікувана дитина, народилась і зростала в сім'ї простих селян-колгоспників, батьки дуже любили й опікувались донечкою, намагались дати їй все найкраще, в тому числі й освіту. Але вибудовувати свій шлях далі дівчинці доводилось самотужки – без впливових батьків і протеже. Ось тут і згодились Богданці її оптимізм, наполегливість і цілеспрямованість, вроджені й набуті, – каже вчителька. – Богдана дуже старанно й наполегливо вчила в школі рідну мову й літературу, їй це подобалось, а от щоб особливо захоплювалася спортом – не пригадую (ред. – сміється). Тому нинішнє її захоплення мене здивувало, але й водночас тішать неабияк її здобутки і успіхи!»



Про неспортивне минуле розповіла і сама дівчина:

«Я не була ніколи спортивною дитиною, а навпаки, до 8 класу була звільнена з уроків фізкультури за станою здоров’я (проблеми з серцем). Після вступу в університет пари фізкультури були не найбільш улюблені. Як і всі студенти, я жила повноцінним студентським життям. Багато вчилась, але і багато вечірок в тамтешніх нічних клубах не обійшлися без мене. Проте після 3 курсу університету все кардинально змінилось. Прийшло усвідомлення того, що життя - в моїх і тільки моїх руках, що треба щось змінювати».

Так у її житті з’явився спорт, збалансоване харчування та повноцінний відпочинок. Богдана регулярно відвідувала спорткомплекс на той час ще ВНУ імені Лесі Українки. Їй це дуже подобалось, вже після перших занять зрозуміла, що це саме та сфера, в якій вона хотіла б розвиватись.

Згодом дівчина почала відвідувати тренажерний зал «Атлетіко», де потрапила під опіку тренера, заслуженого майстра спорту міжнародного рівня Романа Пелиха, від якого багато чого навчилась.

Впевненість – від мами

Влітку 2013 року Богдана Постолюк виїхала в Німеччину, щоб розвивати спортивну кар’єру. А вже 2014 року вона взяла участь у трьох змаганнях із бодібілдингу, в яких увійшла у першу десятку.



«Це був хороший досвід, бо готувалась я сама, без тренерів або допомоги. Всю необхідну інформацію черпала з інтернету», - пригадує спортсменка. В Німеччині вона здобула освіту тренера і зараз допомагає іншим людям вдосконалювати своє тіло.

«За ці роки я працювала в командах з іншими тренерами, обмінювались досвідом, тренерськими прийомами, але саме підготовку свою я планую сама, я сама найкраще знаю свій організм і навчилась його слухати. Цього інша людина не може. В мені віри самої в себе вистачає, я знаю, чого я хочу, планую і тоді просто роблю. Таку впевненість отримала від мами. Вона надзвичайно цілеспрямована людина і, коли щось поставила за мету, то досягне цього, знайде шляхи і ніщо її не зупинить. Я така ж», - каже дівчина.

Освіта по-німецьки: ніхто не змушує приходити на пари

Богдана розповіла, що від української освіта за кордоном відрізняється планом побудови навчального процесу:

«В студента є перелік предметів, які він повинен здати згідно з планом за весь період навчання, але те, в якому семестрі який предмет здавати, студент вибирає сам. Свій навчальний план складає сам і те, в які години в університет приходити, вибирає теж сам. Ніхто не змушує приходити на пари. Найголовніше – здати предмет на екзамені. Повна відповідальність перекладається на студента. Не здав, є можливість ще два рази прослухати курс, і два рази здати екзамен. Якщо ж на останній спробі провалив – відраховують. І нікого не хвилюють твої щоденні турботи».



Богдана пояснює, що обрала саме Німеччину, бо це країна лояльна до іноземців:

«Хто тут працьовитий, той може здобути все, що забажає. Все тільки питання часу, наполегливості і працьовитості. Двері для тих, хто знає, що хоче, відкривають, а не як в Україні, ставлять палки в колеса. Я люблю Україну, але щодо цього в нас абсолютний безлад, на жаль. Тут же все структуровано і дуже дипломатично!»

Чим приваблює фітнес-бікіні

Богдана розповіла, що в Німеччині останні роки бодібілдинг набув популярності, тож дуже багато людей, в тому числі і старшого віку, займаються у спортзалах. Кожен має свою ціль, але більшість просто хоче бути здоровими і гарно виглядати. Волинянка ж за кордоном має друзів-спортсменів, які розділяють її захоплення.

«Фітнес-бікіні приваблює красою тіла, дисципліною, яка за цим стоїть. На шляху до цієї цілі ти стаєш іншою людиною, маю на увазі, що ростеш у своєму розвитку як особистість», - розповідає Богдана.

Кардіо натще та без рекордів у вагах: особливості тренувань

«В міжсезон тренуюсь 5 разів в спортзалі з вагами. Плюс після кожної силової 30 хвилин кардіо.

В період підготовки 6 разів в спортзалі і 3-6 разів кардіо, яке роблю завжди на голодний шлунок зранку (маю вдома свій велотренажер) і починаю з 30 хвилин, час кардіо зростає, чим ближче до змагань, і доходить до 60 хв, - відкриває секрети Богдана. - Я рекордів у вагах не ставлю. Це не пауерліфтинг. Важливо, щоб та м’язова частина тіла, яка стоїть по плану на тренуванні, була добре пропрацьована».



Дівчина додає, що якщо роками тренуватись з тяжкими вагами, виникає велика ймовірність, що це негативно позначиться на суглобах. Тож вона навчилась інших технік, завдяки яким і результат максимально хороший, і здоров’ю нічого не шкодить.

Хімія та смаколики: бути чи не бути

Поширеною є думка, що людям, які професійно займаються спортом, не обійтися без добавок і «хімії». Проте Богдана запевняє, що не існує кращої хімії, ніж тяжка праця і дисципліна: «Немає тієї чудо-пігулки, яка зробить з тебе супергероя».

Зі спортивного харчування вона вживає тільки глютамін, BCAA і комплекс вітамінів та мінералів. Протеїн не приймає, адже вважає для себе його не доцільним.



Раціон спортсменки в період підготовки до змагань і між ними практично однаковий: біле м’ясо, телятина, біла і червона риба, рис, вівсянка, яйця, овочі, фрукти. Чим ближче до змагань, тим менше дозволених продуктів у списку.

«Ці тонкощі підготовки в двох словах не описати. Я дозволяю собі солодке теж, але рідко і в невеликих кількостях», - зізнається Богдана.

Богдана-тренер

Дівчина розповідає, що найбільше їй до вподоби готувати до змагань атлетів, оскільки в цих людей абсолютно інше налаштування до тренувань:

«Я строга і вимоглива до тих, хто готується до змагань, але пощадлива до інших, цілі ж то відрізняються, важливо знайти індивідуальний підхід. Складнощів не виникає, я добре володію мовою і знаходжу підхід до кожного».

Серед клієнтів найбільше тих, хто просто хоче здорово жити, вміти збалансовано харчуватись і займатись спортом.

Якщо Богдана не їде до батьків, батьки їдуть до Богдани

Останні три із п'яти років перебування в Німеччині Богдана додому не приїздила. Натомість влаштувала візит для батьків, за якими дуже сумує.



«Богдана дуже вдячна дівчина, особливо в ставленні до батьків, Перебуваючи далеко від рідного дому, все ж намагається повсякчас підтримати свої батьків, допомогти їм і, звичайно, сказати, як любить їх. Нещодавно організувала їм (а людям похилого віку, селянам зважитися на це було непросто) поїздку до Німеччини, щоб побачили трохи світу і як живе їхня донька. Стільки вражень та емоцій було!!!» - розповідає вчителька Наталія Тхоржевська. Жінка додає: дівчина змінилась, стала більш комунікабельною, наполегливою.

«У вчителя не буває колишніх учнів, тому й з Богданою підтримуємо зв'язок. Завжди рада стати в нагоді якоюсь порадою чи підтримкою, і особливо приємно чути щораз слова щирої вдячності. Пишаюсь Богданою!!!» - ділиться вчителька.

Сама дівчина про себе каже:

«В душі я дуже спокійна і добра, як і моя мама. Люблю чистоту, природу і мінімалізм».

Втрата жіночності – явище не тільки тілесне

Чимало дівчат, які активно тренуються чи просто відвідують «тренажерку» задля задоволення, потрапляють під шквал критики, мовляв, «стають чоловіками», «втрачають жіночність», «тягають залізо, а їм ще ж дітей родити». Богдана вважає, що перших від других варто відмежовувати, адже, просто ходити в спортзал і займатись професійно – абсолютно різні речі.

«Люди, які не розуміються в цій справі, таке говорять. Фізичні навантаження тільки позитивно впливають на організм, коли навантаження правильно підібране і складена грамотна програма тренувань. Дівчата не втратять жіночності, а навпаки розвинуть її.

Інша справа в професійному бодібілдингу, тут важливо відокремити фітнес від саме бодібілдингу. Жінки, які займаються останнім, виглядають уже не жіночно, але коли мова йде саме про цю категорію. Всі інші в міжсезон виглядають доволі таки жіночно», - пояснює спортсменка, зазначаючи, що якщо жінка народилась жінкою, то їй потрібно розвивати свою жіночу природу.



«Це не має ніякого стосунку з видом діяльності. Але більшість жінок у сучасному світі, і тим більше в Європі, перебрали багато чоловічих якостей на себе. Так наразі побудоване суспільство, або ж чоловіки забули свої завдання і тоді жінки мають їх замінити. У всякому разі кожен розуміє і бачить цей світ по-своєму. Найкраще, на мою думку, знайти баланс у всьому, чим людина займається, але це складно і зазвичай у свідомих людей на це може піти все життя, а не дуже свідомі просто живуть і не думають багато. Що кому краще – вирішувати кожному особисто!»

Людям, які хочуть змінити себе, вона бажає віри:

«Хочу побажати віри в себе. Не слухати нікого абсолютно. Мрія — ціль — план до сягнення — тяжка праця — час — терпіння — РЕЗУЛЬТАТ!»

Текст – Наталя ХВЕСИК
Фото з архіву Богдани ПОСТОЛЮК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.