Про культуру в Луцьку і мистецтво в Україні. Інтерв'ю з «найтворчішим» деканом СНУ

У сучасній Україні, особливо у період війни з Росією, помітно відчувається потреба у духовності.

Факультет культури та мистецтв Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки це те місце, яке навчає майбутніх творців мистецтва нашої країни. Декан факультету Андрій Гордійчук - людина творча.

Усе життя він творить в галузі музики. Він був серед ініціаторів створення чоловічого квартету «Акорд». Також митець приймає участь у організації та проведенні Всеукраїнського студентського фестивалю естрадної пісні «На хвилях Світязя», міжнародного конкурсу баяністів «InterSvitiasAccoMusic», науково-практичної конференції «Стравінський і Україна», щорічного регіонального конкурсу народно-інструментального виконавства та естрадного співу «СНУ Абітурієнт-Art».

Андрій Гордійчук - засновник та організатор Всеукраїнської науково-практичної конференції «Теорія і практика співацького процесу в навчальному закладі: традиції і перспективи». Керівник програми обміну мистецькими колективами громадянської спілки «Мости в Україну».

Сам факультет культури та мистецтв має безліч спеціалізованих кабінетів для занять музикою, образотворчого мистецтва, малярства, співу і т.д. Коридори корпусу прикрашені дипломними роботами, себто картинами студентів. Відчувається, що тут навчаються творчі люди, які знають толк у мистецтві. Також, факультет має власну студію звукозапису.

Андрій Гордійчук в інтерв’ю Інформаційному агентству ВолиньPost розповів своє бачення розвитку мистецтва, освіти, а також про культуру в Луцьку та свій факультет.

- Андрію Миколайовичу, розкажіть про факультет культури і мистецтв.

Сучасне українське суспільство потребує нових кроків у системі організації навчального процесу, підготовки професіоналів нового типу в галузі мистецтва. Тому розкриття засад формування духовності є однією з найважливіших проблем педагогічної науки. Освіта, що ґрунтується на креативності, здатна сформувати національну духовну еліту України. Саме на це спрямовано процес навчання і виховання сучасної молоді на факультеті культури і мистецтв, який почав свою біографію з педагогічного факультету і сьогодні вважається справжнім науково-методичним центром музично-естетичного виховання і художньо-естетичної освіти Волинської області.

Факультет культури і мистецтв СНУ імені Лесі Українки єдиний у області провадить освітню діяльність з підготовки фахівців за освітніми ступенями „Бакалавр”, „Магістр” з таких спеціальностей:

025 „Музичне мистецтво”, освітня програма Музичне мистецтво;
023 „Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація”, освітня програма Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація;
024 „Хореографія”, освітня програма Хореографія;
034 „Культурологія”, освітня програма Культурологія.

В структуру факультету входить чотири кафедри: музично-практичної підготовки, історії, теорії мистецтв та виконавства, образотворчого мистецтва, культурології та хореографічного мистецтва.

Факультет культури і мистецтв, як один з навчальних підрозділів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки веде постійну роботу у напрямку мистецько-виховної розбудови вузу, пропаганді кращих зразків вокально-хорового, інструментального, хореографічного, образотворчого мистецтва, пропаганді як класичного так і народного, фольклорного, джазово-естрадного жанрів.



- Ким працюють випускники вашого факультету?

Після завершення навчання випускники факультету культури і мистецтв мають можливість працювати викладачами диригентсько-хорових дисциплін, музичного інструмента, естрадного співу; викладачами з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва; викладачами хореографії, балетмейстерами, артистами. Випускники факультету успішно працюють у рекламному бізнесі, дизайнерських компаніях, музеях, художніх, музичних та загальноосвітніх школах та студіях, вузах, науковими співробітниками, керівниками центрів художньо-естетичної творчості, керівниками і менеджерами соціокультурних проектів, аніматорами та арт-менеджерами у культурно-розважальних закладах, фахівцями у сфері дизайну, театрознавства, кінознавства та музеєзнавства.

Дипломи наших випускників визнаються в Україні та за її межами. Багато з них успішно працюють за фахом у країнах Європи, зокрема у сфері міжкультурної комунікації, реалізують проекти міжнародної співпраці у сфері культури та мистецтва.



- Якими колективами та виконавцями славиться факультет культури і мистецтв?

Творчі досягнення студентів та викладачів факультету достатньо представлені на теренах міста і області. Тішать досягнення в музично-виконавському, культурно-сценічному просторі, презентації чоловічих квартетів “Акорд” (у складі заслужених артистів України Андрія Зарицького, Олега Гонтаря, Віктора Мрочка, Миколи Палія, керівник – професор Гордійчук А. М.), “Лучано” (керівник – Закрева В.О.), плідно працює академічний хор студентів (керівник – професор Мойсіюк В.В.), тріо бандуристок “Дивоструни” (керівник – доцент Сточанська М. П.), інструментальний ансамбль „Експромт” ( керівник – доцент Шиманський П.Й.), ансамбль народних інструментів “Джерела” (керівник – доцент Кучерук В. Ф.), самодіяльний народний ансамбль “Розмай” (керівники – Марач О.М., Охманюк В. Ф.).

Справжньою гордістю факультету культури і мистецтв є солісти: народний артист України – професор Василь Чепелюк, заслужений артист естрадного мистецтва України – Олександр Голощук, джазова співачка Інна Кириченко.

Репертуар художніх колективів та окремих виконавців розмаїтий за стилістикою, тематикою, що дозволяє проводити найрізноманітніші тематичні заходи, концерти як у стінах факультету, університету, так і в місті, області.

Серед студентів факультету 40 лауреатів і дипломантів міжнародних, 50 − всеукраїнських, 45 − обласних конкурсів і фестивалів. 50 конкурсантів та 17 їх викладачів відзначені грамотами та подяками оргкомітетів конкурсів і фестивалів Міністерства освіти і науки України. 8 студентів стали переможцями конкурсу „Студент року”. Колективи факультету та окремі виконавці презентували свої творчі програми в Литві, Естонії, Росії, Польщі, Німеччині, Греції, Іспанії, Франції.

Викладачі кафедри образотворчого мистецтва та студенти спеціальності „Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво” беруть участь у виставках творчих робіт, презентують персональні виставки викладачів і студентів, зокрема народної художниці України, професора Галькун Т. Д., члена національної спілки майстрів народного мистецтва України Вахрамєєвої Г.І., доцента Каленюк О.М., члени кафедри беруть участь у конкурсах з естетичного оформлення та благоустрою міста тощо.



- Міжнародна співпраця факультету культури і мистецтв ─ яка вона?

Міжнародна співпраця викладачів та студентів факультету полягає в налагодженні, розробці культурно-мистецьких програм з навчальними закладами та громадськими організаціями Польщі, Німеччини, Литви, Латвії, Німеччини, Білорусі.

Міжнародна співпраця факультету культури мистецтв відбувається в ракурсі творчих обмінів колективами, проведенням концертів. Зокрема, стало традицією запрошення колективів факультету культури і мистецтв німецькою спілкою ветеранів війни „Мости в Україну”. В основі співпраці лежить пропаганда українського мистецтва на теренах Німеччини.

Важливою віхою творчої співпраці з Польщею є концерти на замовлення громади українців північної Польщі, зокрема Ольштин, Колоберг, Білий Бір.

Співпрацюємо ми за програмою Подвійного диплому ОС „Магістр” (за спеціальністю „Медіакультурні комунікації”) із Академією імені Яна Длугоша в Ченстохово (Польща).

Студенти спеціальності „Музичне мистецтво” у рамках угоди про академічний обмін із Поморською академією в Слупську (Польща) мають змогу безкоштовно навчатися протягом семестру, а також брати участь у різних заходах. Навчання та проживання в гуртожитку безкоштовне. Студенти тільки покривають витрати, пов’язані з харчуванням і транспортом.



- Коротко схарактеризуйте студента факультету культури і мистецтв? Який він?

Напевне ─ сучасний, повинен бути комунікабельний, знаходити спільнумо вузі студентами, викладачами, Навчання на факультеті культури і мистецтв не можливе без творчості, обов’язково – творчим і креативним. Студент, мабуть, той, хто з гумором, відповідальністю, людяністю, винахідливістю виходить з будь-яких ситуацій, які підготувало йому студентське життя.

Ми готуємо випускників, які в майбутньому зможуть реалізувати свої таланти і досвід на практиці; безпосередньо представляти свою спеціальність та факультет як заклад, що готує фахівців європейського рівня.



- Що думаєте про систему освіти в Україні? Що б ви хотіли змінити?

Для мене система освіти це цікаве явище. Я звик, що освіта це є система, яка повинна тішити. Наразі відбувається чимало експериментальних моментів, з якими я не згоден. Це з деякими міністерськими рішеннями та реформами. Оскільки я починав працювати та розвиватися у цій сфері за часів Радянського Союзу, то впевнено можу сказати, що тоді система освіти була кращою. У ті часи завжди навчальний заклад передбачав професійний зріст учнів, а зараз мене не завше задовольняє практична та знаннєва підготовка у школах. Можливо, це пов’язано з втратою інтересу до отримання знань.

Я розумію, що у сучасному світі все базується на комп’ютеризації та техніці, але це не надає значенню у духовному розвиткові людини. І саме це мене бентежить. У часи, коли я ще навчався, для мене вчитель у школі був рівним батюшці у селі – він завжди усе знав. Зараз зовсім інше відношення, а спеціалісти у школах в основному середнього рівня педагогічної підготовки. І доказом цього є потреба учнів у репетиторах, хоча школа повинна надавати достатньо знань без додаткового витрачення коштів.



- Як вважаєте, Луцьк достатньо культурно розвинений? Чого б ви добавили до культурного розвитку нашого міста?

Оскільки я сам освітянин, я вважаю, що на даний час створено дуже багато хороших колективів, і серед них варто відзначити Волинський народний хор, Камерний оркестр філармонії, духові оркестри Волинського коледжу культури та мистецтв і Просвітницький оркестр під керівництвом Миколи Чорного, та незамінний уже скільки років Микола Вихованець, які працюють у нашому університеті. Ці колективи надають мені наснаги для того, аби творити.

- В свій час ви заснували квартет «Акорд». Як у вас виникла ідея створити це?

Це не просто ідея, це була творча безвихідність. Я прийшов, закінчив аспірантуру, доки я працював керівником духового оркестру тоді у педагогічному коледжі, і усі мої інструменти зникли. Я потребував чисто творчого вираження. І завдяки хорошому набору у 1995 році були талановиті хлопці, з якими вдалось створити те, що до тепер творить духовність.

Цей колектив досяг визнання, і відрізняється він тим, що працює у кількох напрямках та стилях. Сучасна музика - вона зовсім інша, і ефір є низькопробним як і текстами, і музикою. Музика – це мистецтво вічне і тільки коли від цього отримуєш естетичну насолоду це буде хороша музика.



- Що скажете про роботу деканом факультету?

Якщо чесно, я ніколи у своєму житті не хотів бути деканом, адже це дуже велика відповідальність. Відповідальність не за себе, а за весь процес навчання. На мою думку, це не є престижною професією. Для того, аби бути деканом, потрібно володіти мало не усіма галузями гуманітарних наук, таких як етика, психологія, філософія, педагогіка і т.д. Найголовнішим для декана є розуміти свого співрозмовника, а саме - його душу.



ТЕКСТ - Катерина ВОЗНЯК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.