Міхал Вашинський. Уродженець Волині, який відкрив світу Софі Лорен та Одрі Хепберн

20 лютого 1965 року в Іспанії помер режисер Міхал Вашинський – Моше Вакс – зірка міжвоєнного кіно та один із найвідоміших режисерів, монтажерів та сценаристів свого часу. Його думку поважали на найвідоміших кіностудіях світу. У Голлівуді його знали під прізвиськом Принц. Саме з його легкої руки були відкриті актриси Софі Лорен та Одрі Хепберн.

Він походив із Ковеля на Волині з єврейської родини Вакс. Батько Петро був ковалем, а мати Цецилія продавала птицю. В дитинстві у Моше помітили артистичні здібності. В 1918 році Моше був відрахований з Ковельської єшиви - єврейського вищого релігійного навчального закладу - за погану поведінку. За легендою, юнак задав вчителю питання про існування диявола, - пише Gazeta.ua.



У 1919 році хлопець переїжджає до Києва, де стає учнем акторської школи польської актриси Софії Висоцької. Через три роки, він з'являється у Варшаві. За порадою польського актора та режисера Віктора Бєганського, змінює своє ім'я та прізвище на Міхал Вашинський. Вперше в титрах фільму Віктора Бєганського "Заздрість" глядачі бачать нове ім'я актора.



Стає помічником режисера. У 1937 році Вашинський сам дебютує як режисер фільму "Діббук" - на єврейську релігійну тематику. Навіть сьогодні картина вважається однією із найвідоміших мовою їдиш. Після прем'єри, Вашинський приїхав на Волинь і в 1937 році відвідав Ковель. Це була справжня подія для краю.



Під час візиту до Львова у 1939-му Вашинський був арештований і засланий в Сибір. З початком радянсько-німецької війни, він виходить на волю. Як капрал польського війська, а потім як керівник кіностудії при армії, побував в Іраку, Ірані та Італії.

З польською армією генерала Андерса він перемістився аж до Італії, де знімав на кіноплівку бої під Монте-Кассіно 1944 року. Після закінчення війни залишається у Італії та одружується на місцевій графині Марії Долорес Тарантіні. Незабаром графиня вмирає, залишаючи Вашинському свої палаци, колекцію антикваріату та позолочений Cadillac.

Завдяки дружині він увійшов в коло римської знаті і грав роль посередника між Голлівудом і римським лейблом Cinecitta. 1951 року у Риму на зйомках фільму "Камо грядеши", Вашинський помічає статистку Софію Шиколоне. Рекомендує її на роль. Так світ дізнається про неї як про Софі Лорен. Так само він відкрив актрису Одрі Хепберн - обрав її на головну роль у легендарних "Римських канікулах" Вільяма Вайлера.



В Римі Вашинський тривалий час працював асистентом і радником американського кінорежисера Орсона Веллса, зокрема, під час зйомок "Отелло". Реалізовуючи свої проекти, Вашинський тісно контактував з генералом Франко, Папою Римським та королевою Єлизаветою ІІ.



Похований відомий волинянин у Римі.

Він поставив найбільше польських повнометражних художніх фільмів в міжвоєнний період в Польщі. Найвідоміші його роботи: "Буде краще" (1936), "Болек і Льолек" (1936), "Знахар" (1937), "Дуббик" (1937), "Жінки над прірвою" (1938), "Волоцюги" (1939). У фільмі "Волоцюги" головні персонажі виконали популярну дотепер пісню "Тільки ві Львові".

1982 року Єжи Гоффман зняв рімейк фільму Вашинського — мелодраму "Знахар", яка стала дуже популярною в Європі. У вересні 2017 року польсько-німецький фільм "Принц і діббук" завоював першу премію 74-го Венеційського міжнародного кінофестивалю. Стрічку визнали найкращою в категорії "Документальний фільм про кінематограф". Сюжет картини присвячений життєвому шляху кінорежисера Мойше Вакса.

"Мета фільму "Принц і діббук" - розгадати загадку Міхала Вашинского, - каже режисер кінострічки про Вашинського Петро Росоловський. – Він народився на початку ХХ століття в бідній єврейській родині, а помер в Мадриді як принц Майкл Вашинський – польський аристократ у вигнанні і продюсер кіношедеврів за участю Софі Лорен".

Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтва України презентовано документи з особистого фонду Гната Юри - світлини, лист та текст ролі. Документи, зібрані у фонді, були передані на зберігання дружиною актора Ольгою Рубчаківною-Юрою у 1973 році. Основний масив документів особистого фонду складають замальовки, листування та особисті документи.

У січні 1920-го він заснував у Вінниці український театр імені Франка, який нині діє у Києві. У одному із листів, написаному Гнатом Юрою 1927 року до сценариста Івана Дніпровського йдеться про репертуар театру після 1 січня. Саме в цей час театр переїхав до Києва. З листа відомо, що поруч із театром — де нині пам"ятник Іванові Франку — стояла хата, за тином росли соняхи й паслися кози.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.