Табори «Пласту» на Волині відвідували навіть гості з Китаю, - Віктор-Микола Гаврилюк

Кожен із нас хоча б раз у житті чув про американських скаутів, які продають печиво чи шоколадні батончики. Але не усі знають про те, що така організація існує в Україні, ба навіть більше – у Луцьку.

Для того, щоб поговорити про українських скаутів ми зустрілися з керівником Станиці Луцьк Пласту НСОУ Віктором-Миколою Гаврилюком.

- Для початку давайте все ж таки з’ясуємо що таке «Пласт»?

- Офіційно наша назва звучить як Національна скаутська організація України «Пласт». Тобто іншими словами «Пласт» – це українські скаути. У світі цей рух вже налічує 110 років, а в Україні трохи менше. Він спрямований на виховання доброго громадянина, молоді й тому подібне, але все це не обмежується лише дітьми.

- Чим і ще, окрім виховання, займається ця організація?

- Перш за все у нас є свої цілі й методи. До цілей ми відносимо виховання та самовиховання молоді. Все спрямовується на те, щоб зробити світ і людство кращими. Щодо методів, то одним із найважливіших є життя в природі.

Різні табори, мандрівки – все це позитивно впливає на процес самовиховання особистості та патріота. Також, окрім звичайних подорожей, пластуни можуть освоювати різні спеціалізації такі як: летунська, військова, морська, лещатарська (катання на лижах), кінна, мистецька. В «Пласт» можна займатися будь-чим що тебе цікавить.



- Заходи відбуваються протягом року?

- Так. Ми займаємося протягом цілого року. Літні табори – це є закінчення пластових навчань. На них ми перевіряємо знання і вміння набуті за цей час.

Ще у нас є щотижневі сходини, на яких діти збираються невеликими групами та проводять гутірки, різноманітні ігри, співи, майстерки. Вони можуть робити те, що вважають за потрібне в напрямку методик. Раз на місяць проводяться мандрівки, щоб діти могли ще більше здружитися й пізнавати щось нове.

Протягом усього року відбуваються цікаві тематичні заходи до якихось дат чи свят. Якщо є потреба чи бажання щось зробити, то звісно ж організовуються різні вишколи та роблять з’їзди пластунів.

- А як давно «Пласт» працює в Луцьку?

- На Волині «Пласт» заснували в 1922 році. Пізніше, коли на ці землі прийшов Радянський Союз, він припинив своє існування. А повернувся «Пласт» в Україну вже в 1989 році. І з цього ж року організація працює в Луцьку.



- Розкажіть про те кого беруть до «Пласту». Можливо, існують якісь вікові обмеження?

- Бути пластуном не є проблемою. Тобі обов’язково допоможуть адаптуватися в колективі в будь-якому віці. У нас є різні вікові групи(улади) й немає жодних обмежень щодо цього. До найменшої категорії пластунів входить малеча до 6 років. Вона носить назву «Пташата». Діти там займаються разом із батьками. Усі, кому від 6 до 11 років, навчаються в уладі «Новацтво».

Якщо тобі більше ніж 11, то ти відносишся до категорії «Юнацтво». Період перебування в цій групі найцікавіший. Тут ти відчуєш багато драйву та отримаєш купу емоцій. Однією із старших ланок пластунів є «Старшопластунство». Сюди входять люди від 18 до 35 років. А ті, кому вже далеко за 35 складають «Сеньйорат». Мене дуже дивує, коли люди говорять, що вони застарі для «Пласт». Пластуном може бути кожен: як дитина двох років, так і дідусь, якому сто два.

Проте слід зауважити, що «Пласт» – не просто гурток, це світогляд і стиль життя. Все залежить виключно від готовності самої людини.

- Чи існує обряд посвяти у «Пласт»?

- Коли ти долучаєшся до пласту, маєш виконати декілька не складних завдань, така собі перевірка на адекватність, і тоді ти стаєш "пластуном прихильником". Та для того, щоб стати "пластуном учасником", юнаки та юначки проходять так звану пластову пробу. Це своєрідне випробування, яке включає в себе, як правило, 50 пунктів з перевірки знань, умінь та навичок. Якщо ти досягнув успіху, то маєш право прийняти пластову присягу і носити "пластову лілею" - символ організації.

- Як ти став пластуном?

- Я дізнався про цю організацію від моїх сестер, які займалися цим у Львові. Потім були пошуки на Волині. Так із 11 років я почав займатися пластом у Луцьку в Палаці учнівської молоді.



- Кого з пластунів ти вважаєш прикладом для наслідування?

- Для мене такою людиною є Роман Шухевич. Якщо брати сучасників, то це Богдан Гаврилишин. Також мене надихають люди, що знаходяться навколо.

- «Пласт» – це велика потужна організація. Вона є в багатьох країнах. Хто її фінансує?

- За часи діяльності «Пласт» надбав велику кількість спонсорів та меценатів. До того ж це перша організація в Україні, яка не освоїла всі видані їй кошти. Ми доволі раціонально використовуємо надані нам ресурси. Також кожен учасник «Пласту» сплачує щомісячний внесок 17 гривень. Ці гроші використовуються на потреби гурту.

- Я знаю, що «Пласт» організовує багато цікавих заходів. Який із них тебе вразив найбільше?

- Дуже запам’яталося те, як я проводив Волинський окружний табір. Тоді до нас навіть завітало декілька представників із Китаю. Було дуже складно, бо саме тоді я поєднував навчання з роботою в організації. Проте мені допомагали інші учасники «Пласту» й усе пройшло чудово.



Спілкувалася Діана Хохонік
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.