Андрій Козюра: «Потрібні кардинальні зміни»

Постановою від 6 серпня 2012 року Центральна виборча комісії зареєструвала кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 22 депутата Луцької міської ради Андрія Григоровича Козюру.

Про те, що спонукало його йти на вибори, про владу, опозицію та шанси потрапити до парламенту читайте у інтерв’ю.

- Андрію Григоровичу, Ви зареєструвалися кандидатом у народні депутати. Чим викликане таке рішення?

- Рішення брати участь у виборах далось мені нелегко. Аналізуючи події, які відбуваються, і ситуацію, яка склалася в державі, я прийшов до висновку, що це шлях у прірву – дорога в нікуди. Мій патріотизм не дозволяє мені мовчки сидіти і чекати поки вдавані захисники народу загребуть собі усю країну, а усіх нас зроблять кріпаками. Знищать українців як націю, позбавлять нас культури, традицій, мови. Тому я вирішив боротись і докласти зусилля, щоб зупинити цей каток тоталітаризму.

- Зовсім недавно був прийнятий закон «Про засади державної мовної політики». Які наслідки, на Вашу думку, матиме впровадження його в життя?

- Прийняття цього ганебного мовного закону є свідченням проросійської орієнтації діючої влади, яка на догоду Москви танцює під її дудку. Адже головною метою його є надання офіційного статусу політиці русифікації на території України та йдеться про запровадження двомовності. Закон про мови, який був прийнятий з порушенням Конституції України і по своїй суті є антиконституційним, а значить антидержавним. Луцька міська рада висловила свій протест проти цього ганебного закону.

Нинішня ситуація засвідчила, що влада не гребує нічим святим і не зупиниться ні перед ким. Друге – опозиція не здатна захистити найдорожче – державну мову від посягань.

Наслідки заздалегідь відомі. По-перше, стовідсоткова орієнтація на Росію. По-друге, зростання суспільної напруги, конфронтація і посилення ворожнечі між Сходом та Заходом, як наслідок – мовний сепаратизм. По-третє – знищення українства. Наочний приклад – Одеська, Донецька, Запорізька області і Крим, які вже проголосили російську регіональною мовою. Найнебезпечніший наслідок для України стати колонією Росії.

- З 2005 року Ви були членом партії «Наша Україна». На парламентські вибори Ви балотуєтесь як самовисуванець та ще й позапартійний. Вам з «Нашою Україною» не по дорозі?

- «Наша Україна» – партія помаранчевого майдану. У 2005 році одразу з майдану я вступив у ряди цієї політичної сили, бо щиро вірив у її ідеї. Більше того, я довго працював у її партійних органах та присвячував цьому левову частину свого часу. Не залишив «Нашу Україну» і тоді, коли стало найважче. Я не щур, щоб тікати з тонучого корабля, хоча багато кроків Віктора Ющенка не схвалював. Коли зрозумів, що партію собі присвоїв Ющенко, що про її розвиток та конкуренцію годі мріяти, я пішов. Пішов тихо, не гримаючи дверима. Я давно вийшов з усіх керівних органів партії і припинив у ній членство. У нас різні шляхи і розуміння проблем захисту інтересів українців. Значить нам не по дорозі.

- В поданій до ЦВК декларації про доходи і фінансові зобов’язання вказано, що за минулий рік Ви заробили як адвокат понад півмільйона гривень. Чи не забагато?

- Якщо бути точним, то адвокатською діяльністю у 2011 році я заробив 517 тисяч гривень. Вважаю, що це достойно.

Насправді щасливий той, кому робота приносить задоволення. Я щасливий від того, що роблю свою роботу із задоволенням. І не лише матеріальним.
Право заробляти собі на життя підприємницькою діяльністю зафіксовано в Конституції України. Із цим у нас ніби все в порядку. Обов’язок усіх громадян – декларувати свої доходи та сумлінно сплачувати податки. От із цим складніше. Тим не менше, я це відкрито зробив і закликаю до цього інших. А то виходить, що всі кандидати по деклараціях голі й босі, а по витратах - з мішками грошей. Якщо ти сам не зумів заробити для себе і своєї сім’ї, як ти подбаєш про людей?

- Чи критикуватимете опозицію на цих виборах?

- І опозиція і влада є учасниками політичного процесу. Основною метою і першої, і другої є здобуття влади та управління країною. Наскільки це управління ефективне ми вже всі побачили. Тому справжній патріот повинен діяти лише в інтересах суспільства, і не інакше. З сумом мушу констатувати суцільні поразки опозиції і неспроможність бути контролером для влади. Чого варте так зване депутатське «тушкування» та програш під час голосування про мови. На це можна було б закрити очі, але у їхніх списках знову «коти в мішках» і старі партфункціонери. Ніякого оновлення, ніяких нових облич. Значить ніяких висновків зроблено опозицією не було. А жаль.

- Ви виступали активним захисником інтересів фірми «Буратіно» Подейкують, що торгово-офісний центр «Буратіно» здадуть вже до кінця вересня. То чим все-таки закінчилась ця справа?

- Справа по «Буратіно» - це спроба рейдерського захоплення бізнесу. Поки що в Україні від цього ніхто не застрахований і це непоправний мінус для розвитку економіки і вкладення інвестицій. От сподобався об’єкт новим ділкам, і вони почали сплановану кампанію захоплення, нічим не гребуючи. Прикро, що в цих бізнес-розбірках вони обманювали людей, купували ЗМІ, використовували правоохоронців як інструмент досягнення своєї меркантильної цілі. Навмисно придбали квартиру з метою вдавання порушення їх прав. А далі ультиматум: або 500 тисяч доларів або заберемо об’єкт, купимо все і всіх, щоб це зробити.

Неправильно накидати оком і забирати те, що тобі не належить. Сподіваюсь, що час таких ділків вже минув, і луцьким підприємцям з таким нахабством не доведеться зустрічатись.

Насправді жодних порушень при будівництві, а лише замовні сюжети на «Аверсі» і проплачені мітинги, а справа яйця виїденого не варта. Але це вже історія.

- Дивлячись на результати виборів міського голови, в яких Ви брали участь, як оцінюєте свої шанси потрапити до парламенту?

- Все залежить від лучан і від їх вибору. Чи зможуть вони відрізнити вдаваний патріотизм від справжнього – ось у чому питання. Не хочеться, щоб нас усіх черговий раз пошили у дурні. Владна верхівка стала єдиним власником національних надбань і ресурсів, при цьому простих людей перетворили у кріпаків. Щоб цього не сталося, повинна відбутися зміна владної еліти. Без цього не буде прогресу. Країні потрібні кардинальні зміни.

- Хто Вас спонсорує на виборах?

- Свою виборчу кампанію фінансую самостійно з власного доходу. Багато витрачати на це не збираюсь, краще на сім’ю витратити. Мені не потрібні спонсори, бо за спонсорство рано чи пізно треба платити. Платити дорого, бо як кажуть «долг платежом красен». А я інтересами луцької громади, інтересами України не торгую. В іншому випадку нічого йти у Верховну Раду, там таких багато.

Розмовляла Яна ДРОЗДОВА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.