Куди діваються гроші Луцька

На початку 2017 року не стало Луцького міського голови Миколи Романюка. Невдовзі до управління містом прорвалася партія «УКРОП» та її прибічники.

Майже рік нова команда "рулювала" містом, як хотіла. Вона ж отримали можливість сформувати фінансовий орієнтир у вигляді бюджету міста на 2018 рік під себе.

Аналіз бюджетів міста 2017-2018 років, а також зіставлення їх з фінансовим документом за 2016 рік дає можливість чітко простежити почерк нової тимчасової влади.

Якщо мер Романюк пріоритетним завданням бачив розвиток міста, то нові керманичі вирішили зосередитися на людях. А точніше – на догоджанні майбутнім виборцям.

***

На останній грудневій сесії 2017 року, після того, як депутати ухвалили бюджет міста на наступний рік, «обличчя» нової влади, укропівець Ігор Поліщук, урочисто сповістив: це – справжній бюджет розвитку. Мовляв, не забули ні про кого і всім приділили достатньо уваги.

Проте помпезні промови виявилися далекими від реальної картини.

Мало того, що росту доходів бюджету міста у 2018 році майже не планується (цьогоріч міська рада розраховує отримати лише на 8 % більше загальних доходів, ніж 2017-го року, – авт.), здивування викликає й те, як у мерії планують розпоряджатися цими грішми.

Попри бюджетний застій, який планується цьогоріч, нові керівники не відмовляються від ідеї щедро задовольняти соціальні потреби лучан, проводити культурні та оздоровчі заходи.

Начебто й гуманно. Проте є інший бік медалі. Елементарна математика: якщо доходи міста не ростуть, але витрати на одні напрямки збільшуються, то на інші, відповідно, – зменшуються.

Цими «іншими» у випадку Луцька стають капіталовкладення у розбудову інфраструктури міста.

ЩЕДРІ СОЦІАЛЬНИКИ

Соціальна допомога – це те, на що місто завжди витрачає чималий шмат бюджетного пирога. Це – гроші, які йдуть в основному на виплату субсидій, пільг, допомогу малозабезпеченим сім’ям чи іншим соціальним групам.

Звісно ж, владі нічого не заважає видавати одноразові допомоги нужденним у вигляді кількох банкнот на суму 1000, 500, 200 чи навіть 100 гривень. І зрозуміло, що отримувач запам’ятає такий персональний «подарунок» і його вдячності не буде меж.

Після ознайомлення з бюджетом Луцька 2017-2018 років, стає помітно, що нове керівництво міста вирішило не шкодувати грошей на виконання програм департаментом соціальної політики.

Адже, якщо у 2016 році міська рада на соціальні програми витратила 44 мільйони гривень, то вже на наступний рік тимчасова влада вирішила дати 70 мільйонів. На 2018 рік заклали 55 мільйонів гривень та імовірно, що до кінця року ця цифра зросте на декілька, а то й на десятки мільйонів гривень.

Очевидно, що реалізовувати соціальні проекти нинішнім керівникам міста допомагають лояльні працівники.

Так, у червні 2017 року у департаменті соцполітики з’явився новий керівник. Ним стала Вікторія Майборода. Крім того, у вересні виконавчий орган поповнився ще одним працівником – керівником відділу персоніфікованого обліку і за сумісництвом заступником директора Тетяною Янчук.

Як відомо, жінка працювала в Офісі розвитку кварталів від фонду Палиці, а також – є депутатом Луцькради від УКРОПа.

МОЛОДЬ, СПОРТ Й КОНЦЕРТИ, ПРИПРАВЛЕНІ МЕДІА

Вирішили нинішні керівники міста активніше зайнятися здоров’ям лучан. Зокрема, молодих мешканців. Для цього навіть спеціально створили новий департамент, об’єднавши управління з питань фізичної культури та спорту й відділ у справах сім'ї та молоді.

Проведення масових спортивних змагань – це, звісно, те, на чому можна заробляти політичні бали. Тож на реалізацію програм новим «спортивно-молодіжним» департаментом у 2018 році передбачили 8,3 мільйона гривень.

Вирішила не шкодувати грошей нова команда і на проведення культурних заходів.

Якщо за керівництва Миколи Романюка у 2016 році на реалізацію програм управління (з кінця 2016 року – департаменту) культури витратили близько трьох мільйонів гривень, то «укропівська» команда на 2018 рік передбачила… втричі більше! (9,4 мільйона гривень).

Навіть у 2017 році апетити укропівців були скромнішими. Департаменту культури на реалізацію програм тоді дісталося 5,6 мільйона гривень.

Тож, швидше за все, лучани цьогоріч матимуть значно більше можливостей побувати на співах чи танцях, організованих міською радою, неодмінним атрибутом яких стануть натхненні промови нинішнього керівництва.

Усі ці соціальні страви тимчасова влада Луцька планує добряче приправити медійним соусом. На ЗМІ у 2018 році передбачили значно більше, ніж у попередні роки.

Якщо 2016 року на медійну підтримку витратили 746,3 тисяч гривень, то 2018-го запланували потратити 1,2 мільйона гривень. І цілком ймовірно, що кінцева сума буде ще більшою.

НЕДАЛЕКІ ПРІОРІТЕТИ

Загалом на виконання програм у 2018 році Луцька міська рада передбачила близько 282 мільйонів гривень з бюджету. Це майже стільки, як витратили 2016 року (два роки тому витрати були на 8 % більшими).

При цьому мерія за часів Миколи Романюка більш помірковано вкидала гроші у культурні, соціальні чи оздоровчі проекти. То на що тоді йшли гроші?

Насамперед тодішня влада робила акцент на будівництві та ремонті доріг, реконструкції прибудинкових територій та бюджетних закладів, модернізації застарілого обладнання, облаштуванні велосипедних доріжок та парковок.

Простий приклад: виконавчим органом, який найбільш активно займається розбудовою інфраструктури міста є департамент житлово-комунального господарства. У 2016 році на програми ЖКГ віддали 69 % усіх «програмних» коштів, а в 2017 така цифра знизилася до 55 %.

ПРОВАЛИ НОВИХ

Небажання налагоджувати зв’язки з навколишніми селами, фінансувати будівництво важливих для міста соціальних об’єктів чи саботаж проекту, спрямованого проти злочинності – це те, чим за рік встигло «відзначитися» нинішнє керівництво міста.

Упродовж 2015-2016 років команда Миколи Романюка, розуміючи сутність децентралізаційних процесів в країні і важливість розширення території міста, почала налагоджувати контакти із навколишніми селами. Були розроблені програми співробітництва (зокрема, з Прилуцьким та Підгайцями), які в перспективі могли стати першим кроком до об’єднання.

Натомість бюджет міста на 2018 рік демонструє: нові керманичі продовжувати напрацювання не збираються. До прикладу, на співробітництво з Прилуцьким цьогоріч міська рада грошей не передбачила. А 2017 року, як розповів сільський голова Валентин Арчибасов, навіть не виконала усіх зобов’язань, які на себе брала. Схожа ситуація виникла і з Підгайцями.

А у сільській раді Гіркої Полонки Луцьк віднедавна взагалі заслужив статус ненадійного партнера.

Не вважає за потрібне нинішня влада добудовувати школу № 27 в одному з густозаселених районів міста. У бюджеті на 2018 рік грошей на неї взагалі не передбачили. Хоча, як повідомляють ЗМІ, навчальний заклад готовий на 98 %.

Не підтримує міська рада і реалізацію проекту «Безпечне місто», який передбачає встановлення кількох десятків відеокамер у різних районах міста. Попри соціальну важливість цього проекту і те, що в попередні роки на нього витратили декілька мільйонів гривень, – у бюджеті на 2018 рік про нього «забули».

Важко зрозуміти мотивацію, але фактом є те, що у 2017-2018 роках міськрада не надто охоче виділяє гроші на забезпечення громадського порядку в місті.

Якщо у 2016 році на правоохоронну діяльність у місті виділили майже 957 тисяч гривень, то вже у 2017 році – 892 тисячі гривень. На 2018 рік передбачено ще менше – 859,6 тисяч гривень.

***

У 2016 році, коли Луцьким міським головою був Микола Романюк, на перше місце мерія ставила розвиток міста. І, можливо, недаремно обласний центр Волині сьогодні часто опиняється серед лідерів у рейтингах найкомфортніших для життя міст.

Натомість нинішнє керівництво, використовуючи інфраструктурний фундамент, закладений попередньою командою, робить ставку на «задобрювання» лучан.

Таке враження, що в управлінні містом укропівці вирішили взяти приклад з древніх римлян і дати людям насамперед хліба і видовищ. І люди задоволені – і рейтинги ростуть.

Байдуже, що місто при цьому – не розвивається…

Валентин РОМАНЧУК

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.