Олександр Товстенюк та смертельна ДТП на Рівненській: як винуватець став свідком

Олександра Товстенюка (на фото ліворуч) лучани здебільшого знають як голову правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» та як «праву руку» голови Волиньради. Він отримав заслужене звання «сірого кардинала» волинського «УКРОПу».

Та попри старанні спроби «УКРОПівських» ЗМІ створити йому позитивний імідж, Олександр Товстенюк має і недобру славу. Приміром, 30 липня 2017 року його зупинили нетверезим за кермом. На початках голова фонду визнав це і демонстрував розкаяння, але коли Товстенюку присудили покарання, то змінив «тон» і подав апеляцію. Нині триває її розгляд.

Однак це не перший випадок, коли він скоїв порушення за кермом. Лучанин Володимир Байбула розповів Інформаційному агентству ВолиньPost про трагедію, під час якої автомобіль, яким кермував Олександр Товстенюк, збив на смерть його батька.

«Сказати, що Олександр Товстенюк рецидивіст я не можу… Він просто нервова людина. Психічний просто. Я просив провести психо-фізіологічну експертизу, чи він взагалі адекватний для автомобіля. Та цього вже ніхто не буде з’ясовувати, бо пройшло 15 років, та й він же тепер – політик і відома особа», - бідкається лучанин.

Але про все по порядку...

ТРАГІЧНИЙ СЕРПНЕВИЙ ДЕНЬ

13 серпня 2002 року Олександр Товстенюк з батьком Віталієм близько 22:00 повертався автомобілем Audi A6 з ресторану. Рухаючись від Київського майдану в напрямку проспекту Відродження, за словами лучанина, одразу на пішохідному переході за мостом на вулиці Рівненській авто збило чоловіка.



Згідно з даними правоохоронців, авто, яким кермував Олександр Товстенюк, спускаючись з мосту, випереджав мікроавтобус з пасажирами, який рухався у попутному напрямку. Здійснюючи цей маневр, водій Audi не помітив пішохода, який перетинав дорогу, за словами пана Володимира, саме на переході.

Постраждалим виявився 65-річний Олександр Байбула, який мешкав неподалік і працював сторожем на автоколоні. Того вечора він, як зазвичай, прямував на нічну зміну звичним маршрутом з вулиці Мазепи. Як розповів син постраждалого, чоловік завжди йшов пішохідним переходом до входу на територію АТП. Мовляв, це було йому по дорозі. Цієї ночі одна лінія ліхтарів чомусь була вимкнена. Тож водій автомобіля, який їхав з мосту, не врахував цей фактор і збив чоловіка.

Тіло батька, за словами Володимира Байбули, виявили за 10 метрів від пішохідного переходу. Тож удар був дуже сильний.

ТО ЯКА Ж БУЛА ШВИДКІСТЬ?

Був і свідок ДТП. Володимир Байбула каже, що це жінка, яка продавала кавуни біля нинішнього магазину «Нива». Вона розповідала, що звук аварії був схожий на звук від падіння важкого предмету з даху будинку.

Чоловік стверджує, що у розповідях жінка вказувала на: 1) водій не намагався гальмувати, забачивши пішохода, лише повернув вліво, але цього не вистачило для уникнення зіткнення; 2) після зіткнення автомобіль проїхав близько 300 метрів і зупинився, звідти вийшли водій та пасажир, щось обговорили та повернулися на місце трагедії.

Також, каже Володимир Байбула, були різні свідчення щодо швидкості руху автомобіля. Сам Товстенюк спочатку вказував на 70 км/год, а потім вже йшлося про 60 км/год. Це було дуже важливим чинником, адже від швидкості залежало, чи зміг би автомобіль зупинитися перед пішоходом.

У лікарні Олександра Байбулу підключили до апарату штучного дихання, однак через страшні трави той не вижив. Окрім сильного забою головного мозку, у нього були тріщина в основі черепа, гематома головного мозку, крововилив, переломи ребер, руки та ноги.



Смерть зафіксували 14 серпня. Одразу ж родичам видали свідоцтво про смерть, вказавши у висновках - політравма всього тіла, травми, несумісні з життям.

ДИВНІ ФАКТОРИ

Тим часом на місці ДТП коїлися дивні речі. Інспектори дорожньо-патрульної служби нібито провели заміри, та невдовзі слідчий групи повідомив, що всі дані фактично втрачені, бо їх не зафіксували.

Інспектори спромоглися намалювати схему-положення транспортних засобів із розташуванням тіла постраждалого Олександра Байбули. Щоправда, правоохоронці прибули вже тоді, коли чоловіка повезли до лікарні, тому розташування тіла вони не могли визначити на 100%.

Згодом міліціонери подали дані про те, що тіло знаходилось за 16 метрів від зебри, тому, за їхніми висновками, чоловік, ймовірно, переходив дорогу за межами пішохідного переходу.

Після смерті Олександра Байбули ані міліція, ані прокуратура порушувати справу не поспішали. Зробили це лише 20 серпня, після того, як Володимир Байбула подав заяву до прокуратури.



ВИТЯГ З ПОВІДОМЛЕННЯ ПРОКУРАТУРИ МІСТА ЛУЦЬКА ВІД 22.08.2002: "ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ПОРУШЕННЯ СПРАВИ ПОСЛУЖИЛИ МАТЕРІАЛИ ПРО ТЕ, ЩО 13 СЕРПНЯ 2002 Р. О 22 ГОДИНІ, НА ВУЛИЦІ РІВНЕНСЬКІЙ В РЕЗУЛЬТАТІ НАЇЗДУ АВТОМОБІЛЯ АУДІ А6, ПІД КЕРУВАННЯМ ВОДІЯ ТОВСТЕНЮКА О.В. ВАШ БАТЬКО БАЙБУЛА О.П. ОТРИМАВ ТІЛЕСНІ УШКОДЖЕННЯ, ВІД ЯКИХ 14.08.2002 РОКУ ПОМЕР"

Також дивує те, що судмедекспертизу призначили фактично заднім числом – 20 серпня, після того, як чоловіка вже поховали.

Тож вже за тиждень після смертельної аварії Олександр Товстенюк із винуватця смертельної ДТП перетворився у справі на свідка. Натомість винним зробили загиблого, адже він вже не міг нічого сказати.

«ВАГА» ПРІЗВИЩА

Справжніх свідків, ймовірно, не шукали. Є відписка від міліції, що знайти їх не вдалося. За дивним збігом обставин, жінка, яка продавала кавуни, невдовзі після ДТП і очної ставки не виходила на зв'язок, за словами її сусідів, кудись переїхала.

Вочевидь, неабияку роль у розслідуванні цієї справи відіграло і прізвище водія автомобіля – Товстенюк, адже братись за неї правоохоронці не поспішали: 5 разів справу закривали і повертали на дорозслідування.

Син загиблого Володимир Байбула підозрює, що Олександру Товстенюку вдалось «зам’яти справу» і спустити її «на гальмах», мовляв, після ДТП він чинив тиск на родичів загиблого і свідків.

«Перші дні Олександр Товстенюк, який сидів за кермом, десь зник, а його батько Віталій ходив кожен день і казав: «Син в депресії, закрився, ні з ким не розмовляє. Я хочу з вами говорити, домовлятись». Приїжджав до мене через два місяці після того особисто на зустріч і казав, що «Я не вбивця, я щиро не хотів цього, ви мене маєте простити». Та, на мою точку зору, він винен в тому, що їхав з перевищенням швидкості, не дотримано ним було дистанції, ще й, ймовірно, їхав із заїздом на центральну роздільну лінію. Винен в тому, що він не вибрав допустиму безпечну швидкість меншу, а їхав з великою швидкістю. Також, на мою точку зору, він винен в тому, що він говорить неправду», - переконаний Володимир Байбула.

ДОВГА, АЛЕ БЕЗУСПІШНА БОРОТЬБА

18 жовтня слідчий Лисюк закрив кримінальну справу, пославшись на порушення пішоходом окремих правил.

Володимиру Байбулі довелось написати 20 заяв, 11 скарг на дії слідчих, 13 клопотань про проведення слідчих дій і 16 листів зі своїми доказами обставин ДТП. І, попри те, що слідчих міняли 4 рази, справу таки закрили. Він оскаржив постанову про закриття справи, та все марно.

Не менш цікавим є і той факт, що наступного дня після ДТП, 14 серпня 2002 року, журналісти ТРК «Аверс» у новинах показали сюжет про фатальну ДТП на Рівненській. Проте, не називаючи прізвище водія, вказали, що аварія трапилася через вину пішохода. І це в той час, коли ніхто ще не довів нічиєї вини. В ефірній довідці редакція відповіла, що інформацію офіційно надали в ДАІ.

ПРАВОСУДДЯ БЕЗ ПРАВОСУДДЯ?

Син загиблого розповідає, що Товстенюки після ДТП намагалися з ним зустрітися, але Володимир Байбула ігнорував їх.

«Я відмовлявся, бо не хотів з ними бачитися. Вони почали їздити до моїх родичів і тиснули: «Повпливайте на Володю, щоб він пошкодував сина нашого, йому тільки 22 роки. Щоб він в тюрму не йшов, ми все допоможем, похорон оплатим, пам’ятник оплатим, все оплатим і все допоможемо, і дамо відшкодування», - продовжує чоловік.

Однак Володимир Байбула сказав, що нічого брати не буде. За його словами, Товстенюки навіть приносили конверт з грішми і вимагали написати додатково заяву, що йому відшкодували збитки. Та коли справу закрили, вони припинили вести мову про відшкодування.

Більше того, під час зустрічі з Володимиром Байбулою, Олександр Товстенюк, перебуваючи в статусі свідка, нібито почав нервово кричати: «Це ваш батько пом’яв мені машину. Ви повинні відшкодувати мені матеріальну шкоду, що я машину маю ремонтувати. Я вам нічого давати не буду і своєму батькові забороняю. Бо я не винний, і є постанова слідства, що я не винний».

Та це ще більше розбило сина загиблого. Мовляв, думав, що вони добровільно хочуть допомогти, за покликом серця. Тож, скажавши їм вчергове, що йому нічого не потрібно без доведеної вини, Володимир Байбула пішов геть. За словами сина загиблого, в Олександра Товстенюка навіть не спромоглись забрати посвідчення.

Нині чоловік вже й не сподівається на якесь правосуддя і тим паче – не воліє ніякого відшкодування. З огляду на останні новини про те, що Олександра Товстенюка зловили нетверезим за кермом, Володимир Байбула дивується тому, як Феміда поблажливо ставиться до таких проступків. Він лише зауважує, що, певно, таки прийшов час позбавити Олександра Товстенюка права керування автомобілем, поки він не загубив ще чиєсь життя.



Текст - Катерина Воробйова
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.