«Абетка» Дениса П'ятигорця

На ВолиньPost триває рубрика «Абетка», в якій ви зможете прочитати цікаві, відомі та не дуже факти про знаних волинян. Для наповнення нашої абетки ми не проводили спеціального опитування, а відшукали інформацію, якою гості «Абетки» поділилися в своїх виступах чи інтерв'ю.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ «АБЕТОК»

Сьогодні святкує День народження відомий блогер, волонтер та помічник нардепа Денис П’ятигорець. В «Абетці» ми зібрали асоціації до літер алфавіту, які виникли у журналістів при згадці його імені.

А - АТО

З початком бойових дій на Сході України Денис П’ятигорець став волонтерити. Він збирав гроші на проекти «Народна броня» та «Народна тачанка», аби бронювати та відправляти машини для військових. Згодом він часто їздив в зону АТО та публікував оперативну інформацію про ситуацію на фронті, ділився враженнями від побаченого на передовій.

Б – блогер

Попри велику кількість регалій П’ятигорець став відомим в Україні саме після того, як почав писати блоги. Хоча, як зізнавався сам іменинник, він не хотів ставати блогером та «не бігав» за цим статусом. Ба більше - це сталося випадково. Коли у травні 2014 року він зайнявся волонтерством, виникла потреба зібрати кошти на решітки для бронетехніки. П’ятигорець вирішив підключити друзів.

«І тоді написав свій перший пост. Дзвонив друзям, просив, щоб вони перепостили. Гроші ми зібрали… Через інформаційний вакуум, який був навколо війни на Сході, дуже багато людей почало мене читати. В якийсь момент я зрозумів, що у мене вичерпаний ліміт і я не можу більше додавати друзів», - повідомляв блогер. Кількість друзів у Facebook збільшилася до рекордних 15 тисяч і тоді він зрозумів, що варто продовжувати.

«Якщо людям цікаво читати про ті події, то я й далі розповідатиму. Розповідатиму про ті події, про які чомусь не пишуть у ЗМІ», - зазначав блогер.

В – «Вранішні новини»

Чи не найулюбленішою рубрикою, яку вів П’ятигорець, серед читачів стали «Вранішні новини». Її блогер почав для того, аби підбадьорити і себе, і інших. Рубрика складалася з двох частин: гарних новин з України та поганих із Росії.

«Намагався писати не просто сухі речення, а додавати якісь смішні коментарі. Людям подобалося! Підбірку перепощували сотні користувачів», - розповідав він журналістам.

Потім протягом певного періоду у волонтера не вистачало часу вести цю рубрику. Тоді він почав отримувати дзвінки від бійців зі Сходу, які просили продовжувати писати.

«Казали, що це для них, як бойовий листок. Військові його роздруковують, збирають людей, читають... Хлопці на Сході не завжди розуміють, що реально відбувається в Україні. Інколи вони можуть дивитися тільки сєпарське телебачення. Потрібна альтернатива... І я став заручником образу», - казав він.



Г – гороскоп

Денис П’ятигорець - Козеріг за гороскопом. Окрім того, він народився у 1979 році, над яким «покровительствувала» Жовта земляна коза.

Д – депутат

Встиг волонтер і блогер побувати у ролі депутата. П’ятигорця обрали до складу Запорізької міськради. Окрім того, він входив до складу постійної комісії з питань депутатської діяльності, регламенту, законності та правопорядку.



Є – Європа

Денис П'ятигорець неодноразово наголошував на важливості правильного вибору - шляху європейського розвитку для України.

«Дуже важливо, щоб під натиском громадськості Україна вибрала вектор на європейську інтеграцію. Справа тут навіть не в тому, що ми будемо жити, як в Європі. Справа в тому, що там прийняли закони, які на людському рівні вибудовують всі соціально-економічні відносини, і там ця система працює, всі ці закони сприяли розвитку Європи. Щоб подивитися, як це працює, подивіться на країни Балтії.

Я не раз бував в Естонії та Литві, багато спілкувався і з людьми в кафе, і з членами уряду, і з депутатами парламентів, запитував, як у них вийшло. Всі вони кажуть одне: не було грошей, була знищена промисловість та макроекономічні зв’язки, прийшла Європа, дала пакет законів, а під ці закони – гроші, причому гроші давали частинами, щоб переконатися, що закони виконуються», - вважає помічник нардепа.

Ж – журналістика

Журналістська кар’єра іменинника розпочалася у 2002 році, коли він став регіональним кореспондентом інтернет-видання «Політична Україна». Окрім того, блогер був головним редактором газети «Толока». Опісля він був задіяний у проектах ОБСЄ, а в 2009-2010 роках знову повернувся у медіа - працював телеведучим політичного ток-шоу.



З – Запоріжжя

Запоріжжя – рідне місто П’ятигорця. Саме тут він народився, закінчив школу, а згодом і університет.

В одному з інтерв’ю журналісти зауважували, що Запоріжжя – досить проросійське місто. Натомість блогер не зовсім згідний і цією тезою.

«А нічого, що в Запоріжжі був другий за кількістю людей Майдан після київського, що там без участі силовиків самими жителями зупинили колорадську заразу, причому мирно? А коли дізналися, що буде штурм обладміністрації, запоріжці самоорганізувалися, взяли мисливські рушниці, забарикадувалися в приміщенні адміністрації і сказали, що будуть стріляти на ураження, втрачати їм нічого. Так і відстояли свій регіон», - казав П’ятигорець.

І – інженер

Фах нашого героя - інженер-програміст. Саме за цією спеціальністю у 2002 році він закінчив технічний університет у рідному Запоріжжі.

К – квартал

Блогер гостро критикував лідера студії «Квартал-95» Володимира Зеленського, який вибачався перед Рамзаном Кадировим за невдало вибраний мем. Адже у своєму виступі комік називав Україну «порно-актрисою, якій пофіг скільки отримувати і з якого боку», після чого просто пояснив, що мав на увазі кредити, не вибачаючись за таке порівняння.

«І от якби Вова замінив у номері слово «Україна» на слово «українська влада» чи «уряд» чи «президент» - взагалі б не було ніяких претензій до номера.

Але Вова сказав «Україна». Вова не вибачився за «невдалу репризу», ні. Адже за цю штуку кадировці не відріжуть Вові голову і не привезуть на тарілці Рамзану. Навіть запоребриковий Ургант знайшов в собі сили вибачитися за невдалий жарт у бік України. Мабуть тому, що добре вихований», - розмірковував блогер.



Л – лейтенант

У П’ятигорця є військове звання – молодший лейтенант Збройних сил України.

М – мотивація

Багато інформації, яку поширює блогер, стосується позитивних моментів. За словами блогера, в травні 2014 року він зрозумів, що робить з людьми негатив і паніка. Наводив він і конкретний приклад. Після розстрілу волинських бійців під Волновахою почалася дезорієнтація. Тоді разом із депутатами Степаном Івахівим, Ігорем Єремеєвим та Сергієм Мартиняком він поїхав до бригади.



«Побачили 500 людей, із яких реально людей 50 шортах, з «калашами» на голе тіло, п’яні в хлам, кричать: «Ви влада, скоти, всіх нас підставили і ми помремо. У мене 3 рожки, зараз всю вашу Раду перестріляю», а 450 хлопців мовчать, як телята, потупивши погляд», - пригадував він.

Після цього бійців 51-ої відвезли на полігон «Широкий Лан», і там через панікерів розпочалася повна анархія – дійшло навіть до штурму «оружейки». В результаті ситуацію вдалося владнати, а із Волині приїхали священики, які поговорили із зачинщиками та відвезли їх з полігону.

«Вже через два тижні бригада була зладженою, відпрацьовувала бої, ще через два тижні вона звільнила 16 населених пунктів. Оті сто людей, які 3,5 тисячі загнали просто нижче плінтуса. Це я і намагаюся донести, коли пишу хороші новини: не для того, об люди не помічали поганого, а щоби їх мотивувати щось робити, змінювати, боротися», - підсумовував блогер.

Також П’ятигорець зазначав, що саме стосовно мотивації часто має певні претензії до держави.

Н – «ну»

Після переїзду на Волинь блогер зізнавався, що вже чимало «нахапався» від місцевих.

«Зараз я уже адаптувався, зрозумів ментальність волинян. Навіть наблатикався цими поліськими словами: «робіте», «ходіте», «подякував», «ну». На Волині слово «ну» вживають замість слова «так».

Я вже звик «ну» замість «так» вживати. Навіть буває стою на касі в Києві. Мене питають: «вам потрібен пакет?» Кажу: «ну». Мені кажуть: «то потрібен чи ні?! Що «ну»?» «Ну» на Волині може навіть мати кілька значень, в залежності від того, з якою інтонацією його скажеш», - розповідав помічник нардепа.

О – ОБСЄ

Є у біографії П’ятигорця й сторінка співпраці з Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). З 2004 по 2008 роки він працював регіональним виконавцем проектів в ОБСЄ в Запорізькій та Дніпропетровській області. Опісля протягом року він був регіональним виконавцем проектів Офісу з демократичних інститутів і правах людини ОБСЄ.

Згодом блогер розповідав, що вже колишні колеги часто запрошували його на семінари та конференції, де можна було дізнатися чимало цікавого й про актуальні для України питання: наприклад, про «децентралізаційний досвід» Швеції.



П – помічник

Денис П’ятигорець вже тривалий час є помічником нардепа від Волині Степна Івахіва. Також він очолює Благодійний фонд «Патріоти Волині» Степана Івахіва.

«Я не збирався переїжджати на Волинь з Запоріжжя. Це був просто випадок. У нас з Степаном Івахівим є спільні друзі. Вони запросили мене взяти участь у виборчій кампанії в 2012 році. З Івахівим ми здружилися за час виборчої компанії. А після неї він запропонував мені працювати з ним далі. Я погодився. І жодного разу не пошкодував про своє рішення», - пригадував Пятигорець.

С – «совдпеп»

Найголовніше, що нині імпонує блогеру – «відрив від совдепівської пуповини».

«Хай багато хто каже, що жерти нічого, а ви пам'ятники зносите. В цьому й проблема: нам жерти нічого, тому що ми весь цей час молилися на ці пам'ятники, тому що вибрали радянську модель керування, тому що нам завжди було наплювати на середній клас, на молодь. Наша влада піклувалася про майбутні вибори, а на них ходять держчиновники і пенсіонери, їх влада й намагалася підгодувати, на решту їй було наплювати. Про що всі думали? Влада – про вибори», - вважає блогер.

У – Україна

Україна – улюблена країна іменинника. А на другому місці, як він сам зізнавався – Грузія, до якої П’ятигорець також відчуває неабияку симпатію. Навіть аватарка у соцмережі, яка вже тривалий час прикрашає його сторінку в Facebook, зроблена у традиційному грузинському образі у Тбілісі.



Ф – Facebook

Сторінку Дениса П'ятигорця часто блокувала адміністрація соціальної мережі – найтриваліші бани були після постів про українську армію та наші перші перемоги.

«Facebook став полем бою не тільки для диванних військ, а для всієї медійної російської громади. Їхні боти реагують на певні слова, скаржаться адміністрації Facebook – і тих, на кого поскаржилися, банять. Саме тому я намагаюся не використовувати слів «росіяни», «москалі» тощо. До прикладу, замість «окупаційні війська», пишу «русня», - розповідав П’ятигорець.

Х – хобі

Під час навчання в університеті П’ятигорець грав в КВН. Саме там і познайомився із Арсеном Мірзояном, із яким нині добрим товаришем.

«З Арсеном ми познайомилися в КаВееНі. Це було ще в університеті, у 1998 чи 1999 році. Він був у команді наших суперників. До речі, в одній команді не грав з ним жодного разу… В КВН ворожнечі між конкурентами не було. Більше того: часто коли команда, яка програла, віддавала свої жарти конкурентам», - пригадував помічник нардепа.



Ц – церква

За словами блогера, на Волині він побачив дуже багато церков.

«Колись у Запоріжжі я бачив результати одного соціологічного дослідження. На питання «Яку проблему ви вважаєте найбільш актуальною» люди найчастіше відповідали «бідність». На Волині на такі питання у соцдослідженнях найчастіше відповідають «дорога», або «погане освітлення». Я довго не міг зрозуміти – чому так? Адже рівень життя однаковий у волинян і у жителів Запорізької області».

А потім мені пояснили: для волинян первинне – духовне. Що таке дорога? Це річ загального користування. Це для людей. Тобто ти думаєш не про себе, а, перш за все, про людське благо. А що таке «бідність»? Це моя особиста історія. І от я її ставлю на перше місце», - пригадував П’ятигорець.

Ч – час за нас

В одному із випусків «Вранішніх новин» перший блок стрічки про Мінські домовленості та підступи Росії блогер завершив позитивним гаслом.

«Як видно, Кремль захотів пограти мускулами, щоб прискорити процеси в вигідній для них площині. Україна розуміє, що в РФ дупа, і вони, як будь-яка загнана в кут скажена тварина, можуть спробувати боляче вкусити, тому ми зробили необхідні приготування. І поки Сауди та Іран топлять економіку РФ - ми виграємо час. Час за нас! Бог за нас! А за Росію - Кадиров і Лоліта Мілявська. От в таких складах команди вступають в гру», - написав П’ятигорець.

Ш – Шацьк

Саме у цьому невеликому волинському селищі П’ятигорець вдруге «освідчувався» - щоправда, зовсім не своїй дружині.

«Якось на день селища Шацьк запросили Тоню Матвієнко, дружину Мірзояна. А я тоді не знав навіть, що Тоня співатиме на Волині. Приїхав у Шацьк, дізнався. Думаю: певно, і Арсен з нею. Дзвоню йому. А він каже: «Та я не зміг приїхати. Слухай, тут така ситуація, ми з нею посварилися зранку і так мені неприємно. Дзвоню, а вона слухавку не бере...». І він попросив, щоб я подарував їй квіти. Але на сцені, і ставши на коліно».

«Я йому кажу: «Арсен, а нічого, що сьогодні річниця мого весілля? Тобто якщо це буде привселюдно - це відео кудись потрапить, я буду довго своїй дружині пояснювати, що це». Але чого не зробиш для друзів. Шацькі приятелі купили та привезли мені букет, організатори дозволили вийти на сцену... Тоня дійсно була здивована».

«Моя дружина сміялася, коли побачила відео з моїм «освідченням» Тоні. До речі, з Тонею до цього ми не були знайомі», - розповідав іменниник журналістам.


Щ – Щастя

Один із дописів блогера під назвою «Зла історія» стосувався батальйону Нацгвардії «Золоті ворота», який на той час базувався в місті Щастя Луганської області.

Повчальна історія стосувалася офіцера батальйону Віктора Олійника з позивним «Сташик», який після перебазування в зону бойових дій почав дивно поводитися. У результаті «поведінки» ледь не загинули бійці. Згодом «Сташика» вигнали із батальйону. Незабаром у батальйоні з'явилися перевірки із МВС та ГПУ за скаргами Олійника та депутата-майданівця Михайла Гаврилюка. Хлопці із «Золотих воріт» взялися з’ясовувати хто такий Олійник і дізналися про цікаві факти – той був одним із керівників одеського Антимайдану та козачим отаманом.

«Ще минулою весною він кричав «Новоросія» і кликав в Одесу «русский мир», а вже влітку пішов у батальйон «Золоті ворота». І тепер хлопці із «Золотих воріт» ставлять питання МВС і СБУ – як цей отаман зміг пройти спецперевірку і потрапити в батальйон, та ще й на офіцерську посаду?

Ну і просять передати Михайлу Гаврилюку, котрого вони безмежно поважають, щоб той акуратніше вибирав собі друзів. Ось така-от історія», - писав блогер.

Ю – юрист

У 2007 році П’ятигорець здобув другу освіту – закінчив Класичний приватний університет за спеціальністю юрист.



Я – Янукович і реванш

Роздумуючи про можливий реванш «старих сил», П’ятигорець зауважував, що все залежить від дій чинної влади.

«Звісно у цих людей («старих сил», - ред) є сили і можливості організувати красиву виборчу кампанію на популістських лозунгах і отримати якийсь відсоток голосів. Але при всіх їхніх впливах вони не зможуть отримати абсолютної більшості в місцевих органах влади. На наступних виборах все залежить від влади: якщо вона буде так само пасивно поводитися на місцях, як і зараз, звісно, буде реванш, якщо активізується, почне працювати з людьми, реваншу не вийде», - зауважував блогер.

***

Автор цієї публікації виключила букву «Ж»,«Ї», «Р», «Т», з переліку, адже до них важко підібрати асоціацію. У публікації використані матеріали видань «Волинський інформаційний портал», «Укрінформ», «Главред», «News24», «Економичиские известия», «Обозреватель», «Аргумент» , «Точка зору», порталу Антикор, сайтів dsnews.ua, facenews, #блогосфера, Вікіпедії та інформація із соцмережі Facebook.

Текст - Василина БОРУЦЬКА

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.