«Тепла іграшка надії» - це акція про добро». Інтерв'ю з організатором

Уже четвертий рік поспіль у Луцьку відбувається благодійна акція «Тепла іграшка надії», метою якої є збір коштів для дітей, які мають онкологічні захворювання. Організатори згуртовують тисячі людей, які шиють, приходять на майстерки й купують прості ялинкові іграшки ручної роботи.

Здавалося б, що таке 25 гривень, а саме ця сума – середня ціна за виріб, проте вже минулого року під час «Теплої іграшки надії» вдалося зібрати аж 35 тисяч гривень. Про ідею акції, а також про те, як можна стати благодійником за одну ніч ми поспілкувались з співорганізатором акції Анною Єкименко-Поліщук.

- Розкажи, будь ласка, що взагалі таке «Тепла іграшка надії»?

В першу чергу – це акція про добро. Про те, що абсолютно кожна людина, не важливо якого вона соціального статусу, віку чи статі може робити великі справи. Для того, аби стати благодійником не потрібно мати мільйонні прибутки, можна просто не поспати одну ніч й пошити кілька іграшок на ярмарок. Звісно, зробити це можна не лише вночі, але з практики знаю, що багато людей вдень на роботі, ввечері заклопотані домашніми справами, тож час на творчість – це ніч.

Назва акції вже говорить сама за себе: тепла, як «фізичко», адже іграшки ми шиємо з приємного матеріалу – фетру, так і морально, адже кожен віддає своє тепло долучаючись до проекту.

Загалом долучитися до акції дуже просто і є кілька варіантів. Найпростіший варіант – це прийти на ярмарку й придбати іграшку собі на ялинку. За символічні гроші ви можете отримати чудовий виріб ручної роботи у який вклали душу діти чи дорослі, які його шили.Другий варіант – складніший - прийти до нас на майстер-клас, вкинути у скриньку благодійний внесок та навчитися шити іграшку своїми руками. І третій варіант – це найскладніший, але без нього не було б проекту вцілому. Це принести вже готові іграшки на проект.




- А що за іграшки ви шиєте й чи є якісь вимоги?

Як я вже сказала, ми робимо акцент на іграшках з фетру, саме тому й акція називається «теплою», адже цей матеріал дуже приємний на дотик. До того ж з ним просто працювати навіть дітям. Цього року у нас на майстерці була чотирьохрічна дівчинка, яка з мамою пошила прекрасну прикрасу. Більше вимог немає, адже тут вже креатив і бачення кожного, хто береться за роботу. Ми ведемо групу у Фейсбуці, де викладаємо викрійки й уже готові роботи, але ніколи не перестаємо дивуватися, коли вже розкладаємо роботи на ярмарку, адже там дійсно мистецькі витвори.

- Минулого року ви мали кілька тисяч іграшок. Хто ж ті люди, які нашили стільки ялинкових прикрас?

Насправді – це ті, без кого акції не було б. Саме завдяки ним нам уже четвертий рік вдається успішно проводити «Теплу іграшку». Це небайдужі люди: батьки вихованців «Маленької школи» у Палаці учнівської молоді, які невтомно щодня шиють іграшки, поки дітки на уроках, та керівники гуртків відділу декоративно-ужиткового мистецтва Палацу, це й учні усіх шкіл міста, цьогоріч приєдналися й дошкільні заклади. Також шиють майстри й просто люди, які хочуть зробити цей світ трішечки кращим. До слова, ПУМ цьогоріч став нашим офіційним партнером.

Знаю, що багато родин під час нашої акції привчають своїх дітей до свідомої благодійності. Вони пояснюють, що є ті, хто потребує допомоги й розповідають, як це правильно зробити і шиють іграшки цілими родинами.



- Ви географічно обмежуєтесь Луцьком?

Ні, і це, напевне, теж одна з великих приємностей. Минулого року разом з нами шили учні з міста-партнера – Волновахи, що в Донецькій області та майстрині з інших міст України. Цього року вони теж підтримали акцію, тому з нетерпінням чекаємо їх іграшки. Якщо чесно, то з залученням майстрів з інших міст, а особливо зі Сходу для мене акція набула ще більшого сенсу й значення, адже тепер ми не лише допомагаємо дітям, а й згуртовуємо людей з різних частин України. До речі, купують у нас теж не лише у Луцьку. Після ярмарку ми виставляємо роботи в інтернеті й дуже багато охочих придбати іграшки, колись відправляли десь 30 іграшок у Київ.

- Але ж допомагають не лише пошиттям-купівлею?

Так, нам для організації завжди треба люди, скажімо зараз шукаємо волонтерів на торгівлю під час ярмарку. Окрім того, ми беремо «сировиною», тобто матеріалами, адже є багато людей, які готові шити, але не завжди мають можливість придбати багато фетру та прикрас. Скажімо Луцьккартон вже другий рік дає нам спеціальні коробки для вишитих наборів іграшок. Їх часто купують на подарунки й у коробці вони краще виглядають. Директор обласного центру зайнятості Роман Романюк оплатив пальне, аби привезти дітей на концерт.

ТРЦ ПортCity теж допомагає організаційно – надало площу для проведення майстер-класу, під ярмарок, нам виготовили чудові афіші та поліграфію.

Студія свята «Кулька Булька» забезпечить супровід концерту та обіцяє цікаву фотозону. Тому, аби було бажання, а чим нам допомогти ми знайдемо.



- Але цю акцію називають родинною, адже задіяна вся твоя сім’я…

Це дійсно так і я щиро вдячна чоловіку і батькам, які невтомно витримують це щороку й дуже допомагають, адже і мама і чоловік проводять майстер-класи, тато долучається організаційно і фактично увесь той склад іграшок живе з нами.

Але я дуже не люблю, коли говорять організатор акції, адже одна людина, чи навіть родина не може зробити нічого, якщо відсутні однодумці. «Тепла іграшка надії» - це проект людей, які шиють, приходять на майстерки і купують, а ми трішки куруємо захід, але є такими ж волонтерами як вони.

Загалом, мені подобається, що цією акцією ми закінчуємо рік і так багато людей може зробити добру справу й допомогти хворим діткам.



- Цього року вам вдалося вийти на якісно інший рівень, адже акція відбувається на найкращому майданчику міста – у торгово-розважальному центрі ПортCity. Не боїтеся масштабів?

Знаєте, мрії вміють матеріалізуватися. Минулого року була третя акція, коли ми проводили ярмарку в театрі й тривала вона лише дві години. По-перше, я вважаю, що останній ярмарок нам найкраще вдався організаційно, адже ми взяли достатню кількість волонтерів-продавців, цікаво розклали іграшки (по кольорах, а не по видах, адже здебільшого люди ялинку прикрашають саме у певних тонах). Тому, звісно, хотілося спробувати зробити це ще масштабніше. До того ж багато людей не могли вирватися після роботи, мали справи, чи просто не підходив день.

Доводилося відкладати іграшки, а потім віддавати їх. Це трішки не зручно. Й тоді ми зрозуміли, що потрібно думати, як зробити продаж на довший час й у вихідний день. Звісно, я мріяла про те, щоб ярмарок був у ПорCity. Знала, що потрібно зробити гарну презентацію та пояснити, що цей проект – важливий. Але обставини склалися так, що з червня я почала тут працювати.

Коли ж прийшла до керівника з презентацією, вона радо погодилась і запропонувала допомогу. Долучився й дитячий розважальний центр FigliMigli, там ми проводили майстер-класи для дітей. У арт-просторі в ПорCity відбулася майстерка для дорослих. Нам дуже допомогли з рекламою, за що я щиро вдячна керівництву ТРЦ. Тут відбудеться й ярмарок, який триватиме аж два дні 9-10 грудня з 10 ранку й аж до 22 години. Я думаю, що тепер уже всі матимуть можливість на півгодинки забігти й придбати іграшки.



- Окрім ярмарку буде й концерт?

Так, Палац учнівської молоді – наш щорічний партнер, адже іграшки шиє і «Маленька школа» й відділ декоративно-ужиткового мистецтва. А цього року і інші колективи запропонували долучитися. Тож вихованці ПУМу дадуть благодійний концерт задля збору коштів своїм одноліткам, які хворіють на рак. Усі, хто прийде уПорCity 9 грудня на 13 годину матимуть нагоду побачити талановитих співаків, танцюристів, музикантів. Родзинка програми – виступ духового оркестру. Тому, думаю, що окрім ярмарку лучани матимуть ще прекрасний концерт.

- Звісно, хочеться запитати й про те, чому кошти збираються саме на допомогу діткам з онкологічними захворюваннями?

Зрозуміло, що на жаль, завжди буде багато категорій людей, які потребують допомоги, але одна людина допомогти усім не може. Діти – тому, що за ними майбутнє, тому що не справедливо, коли їх життя залежить від того, є в мами й тата гроші на хімію, чи ні. Мені здається, що чим більше нам вдасться врятувати дітей, тим більше є шансів, що вони, коли виростуть будуть змінювати цей світ. Рак – це одна з найстрашніших хвороб, напевне, саме тому, допомагаємо цим дітям…

Окрім того, я знаю БФ «СТОПРАК» з дня його створення й повністю довіряю його засновникам, а тому знаю, що кожна гривня, яку ми зберемо піде на допомогу дітям. До речі, президент фонду, Марія Адамчук, щороку дає старт акції, виділяючи невеличку суму на матеріали, а ми вже її примножуємо й допомагаємо дітям.

- І на останок: то куди і коли бігти, аби допомогти?

Чекаємо усіх 9 та 10 грудня на першому поверсі ТРЦ ПортCity, де цілий день триватиме ярмарок. Також у суботу о 13 годині розпочнеться концерт, тому було б добре, аби волиняни прийшли й підтримали дітей, які вирішили допомогти одноліткам вилікуватися й хочуть подарувати гарний настрій гостям торгово-розважального центру.



ТЕКСТ - Катерина ВОРОБЙОВА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.